Блог історика. 1991 рік: власні гроші Української РСР

25 років тому, 11 травня 1991-го, Верховна Рада проголосувала за введення національної валюти. Зазвичай народження гривні пов’язують з 1996 роком, але насправді Україна взяла курс на власну грошову одиницю ще за часів СРСР.

Найперші у новітній історії українські гроші з’явилися в грудні 1917-го за ухвалою Центральної Ради – надрукували купюри номіналом 100 карбованців. Але в ті часи Україні не вдалося утримати незалежність, а наприкінці 1920 року більшовики-переможці заборонили обіг будь-яких українських грошей.

За сім десятиліть, коли червона імперія почала видихатися, проблема національної валюти актуалізувалася.

У квітні 1991 року п’ятьох відомих художників – Олександра Данченка, Володимира Юрчишина, Сергія Якутовича, Василя Лопату і Василя Перевальського – запросили до участі в розробці ескізів грошової одиниці для Української РСР. Саме так, у той момент ішлося про власні гроші союзної республіки.

Творче змагання художників відбувалося під егідою двох комісій Верховної Ради – з питань економічних реформ і управління народним господарством та з питань культури і духовного відродження. Переміг заслужений художник України Василь Лопата, який залучив у співавтори Бориса Максимова.

11 травня 1991 року парламент ухвалив постанову про введення української валюти. Після дискусій вирішили назвати її “гривня”, адже в літописі “Повість минулих літ” згадана гривня як платіжний засіб.

Автор фото, Stanislav Tsalyk

Найперші в новітній історії українські гроші – 100 карбованців, так звані “нарбутівки” (за прізвищем автора Георгія Нарбута). Київ, грудень 1917 року

Натомість не всі депутати вподобали такий варіант. У сесійному залі виявилися прихильники “карбованця”, “куни” (у травні 1994-го так назвали свою грошову одиницю в Хорватії), а дехто підтримував пропозицію представників діаспори – назвати “український долар”.

Розмінну монету залишили “копійкою” (не пройшли альтернативні “сотий”, “резана”, “шаг”, “шеляг”).

Після поразки серпневого путчу, відомого як ҐКЧП, процес запровадження української валюти прискорився. У вересні того ж 1991-го Верховна Рада затвердила номінали банкнот: 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 200 гривень. Вони, що цікаво, не відрізнялися він номіналів банкнот СРСР (за виключенням “двохсотки”).

Пізніше українські фінансисти наблизили номінали до західних стандартів: 3 гривні змінили на 2, а 25 – на 20.

18 вересня 1991 року уряд УРСР зробив наступний крок до грошової самостійності – ухвалив постанову “Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів”. Відтак Нацбанк створив дирекцію з будівництва відповідних об’єктів.

Радянський Союз ще існував, а робота з запровадження гривні вже йшла.

10 грудня, за два тижні до відставки радянського лідера Михайла Горбачова і розпаду СРСР, Президія Верховної Ради прийняла постанову “Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України” – голова правління Нацбанку України одержав повноваження підписувати до друку гривневі банкноти.

Але… Володимир Матвієнко, тогочасний очільник Нацбанку, свого підпису так і не поставив. Тому що Радянський Союз припинив існування, а реалії пострадянської економіки виявилися жорсткішими, ніж уявлялося раніше.

Автор фото, Stanislav Tsalyk

Одноразові купони (офіційно: “Картка споживача”), які передували купоно-карбованцям. Бланк на 20 карбованців, вересень 1991 року

Замість української валюти головний банкір країни змушений був запровадити 10 січня 1992 року купони багаторазового використання – так звані купоно-карбованці.

Ця тимчасова грошова одиниця пом’якшила інфляційний удар.

Автор фото, Stanislav Tsalyk

100 купоно-карбованців зразка 1991 року, без серії і номера. Єдиний захист від підробки – водяний знак “паркет”

Натомість не припинялися роботи зі створення сталих грошей для України – тепер уже незалежної.

Оскільки власних технічних потужностей ще не було, друк купюр “1 гривня” замовили 1992 року одній з найбільших у Канаді “банкнотних” приватних фірм, що мала контракт з Банком Канади, – Canadian Bank Note Company. Серед її клієнтів – уряди та центральні банки багатьох країн.

За два роки так само в Канаді видрукували банкноти “2 гривні”, “5 гривень” і “10 гривень”. І знову дворічна пауза.

Й тільки коли в Україні остаточно вирішили ввести гривню, гроші привезли на двох кораблях до Києва.

А купюри “50 гривень” і “100 гривень” вже виготовляли у Великій Британії.

Тим часом купоно-карбованець все більше набував ознак національної валюти – на купюрах поступово з’явилися номер і серія (на грошах 1991 року їх не було), а тоді й герб України.

Автор фото, Stanislav Tsalyk

100 купоно-карбованців зразка 1992 року. Купюра має цифрові серію і номер, а також досконаліший захист від підробки

Автор фото, Stanislav Tsalyk

5000 купоно-карбованців зразка 1995 року. Крім літерної серії та номеру, на купюрі є тризуб – герб України. А також суттєве уточнення: це “українські карбованці”

25 серпня 1996 року (минуло п’ять з половиною років після рішення Верховної Ради про введення власної валюти!) президент Леонід Кучма підписав указ № 762/96 “Про грошову реформу в Україні”, яким увів з 2 вересня гривню замість купоно-карбованця.

Щоправда, за чотири роки тимчасова грошова одиниця знецінилася у … 100 тисяч разів! Саме рівень її падіння визначив курс обміну на постійну грошову одиницю: за 100 тисяч купоно-карбованців давали 1 гривню.

Найбільшим номіналом у 1996 році стали 100 гривень. Купюри 200 та 500 гривень з’явилися пізніше

Максимальний номінал у 1996 році складав 100 гривень. То були чималі гроші – майже $60. “Двохсотку” навіть друкувати не стали, хоча її дизайн також був готовий – таку значну купюру вважали резервною.

Ну а про 500 гривень у ті часи взагалі не йшлося. Ескіз відповідної купюри художник Василь Лопата створив за власною ініціативою і передав голові Нацбанку Вадиму Гетьману ще 1992-го. Але знадобилося 12 років, щоб вона стала в пригоді.

Купоно-карбованцы Украины 1991-1996 годов

После провозглашения независимости Украины перед страной встала жизненно важная задача – создание национальной денежной системы. Решение данной проблемы усложнялось разрывом экономических связей, спадом производства, ростом инфляции и началом глубокого финансового кризиса. До введения денежной единицы купоно-карбованца в стране в обороте находились российские рубли. Это ставило государство в зависимость от России, чего нельзя было допустить. Так появились первые банкноты.

Описание банкнот 1991 года

Купоно-карбованцы Украины образца 1991 года представлены купюрами номинальной стоимости 1, З, 5, 10, 25, 50, 100 украинских карбованцев. Все они имели одинаковый размер и общий рисунок. Отличались только номинальной стоимостью и цветом. Общие характеристики:

• защитный элемент типа шеврон. Группы из четырех полосок равномерно распределены в шахматном порядке;
• отсутствие нумерации;
• слева на номиналах 1, 2, 3, 5, 10, 25, 50 и 100 карбованцев изображен фрагмент памятника основателям Киева – братьям Кию, Щеку, Хориву и их сестре Лыбеди;
• с правой стороны всех банкнот Украины надписи сверху вниз: «Україна», «купон», цифровое обозначение номинала и «український карбованець». Внизу указан эмитент – Национальный банк Украины и год выпуска – 1991;
• на оборотной стороне купюр изображен Софийский собор в Киеве.

Цветовая гамма: 1 карбованец – светло-коричневый, 3 – темно-зеленые, 5 – голубые, 10 – розовые, 25 – фиолетовые, 50 – светло-зеленые, 100 – коричневые. Для удобства за основу была взята цветовая палитра рублей бывшего СССР.

Описание банкнот 1992 года

На купонах номиналом 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000 украинских карбованцев образца 1992 года на аверсе в левой части изображен памятник основателям Киева, под ним – серийный номер, а слева размещен малый государственный герб Украины. Справа сверху вниз проходят надписи на украинском языке: «Україна», «купон», цифрами номинал, «українських карбованців», «Національний банк України» и год выпуска. На оборотной стороне расположены: слева – изображение Софийского собора, справа – многоцветные волнистые полоски и малый государственный герб Украины, в четырех углах обозначен номинал. Цвета купюр распределены таким образом: 100 карбованцев – оранжево-фиолетовый, 200 – коричневый, 500 – сиреневый, 1000 – пурпурный, 5000 – красный.

Купоны номинальной стоимости 10 000, 20 000, 50 000, 100 000 украинских карбованцев были выпущены в оборот во второй половине 1993 года и имели несколько большие размеры – 126 на 57 мм. В бумаге содержались флуоресцентные волокна и нить с микропечатью слова «Україна», которое повторялось.

На лицевой стороне купона слева изображен фрагмент памятника князю Владимиру в Киеве, а еще дальше слева – малый государственный герб Украины. В правой половине можно найти традиционные надписи, которые повторяются в других купонах. На обороте изображены фрагмент здания Национального банка Украины, многоцветные полоски и малый государственный герб Украины. Купоны этого периода имели такие цвета: 10 000 карбованцев – зеленый, 20 000 – фиолетовый, 50 000 – коричневый, 100 000 – темно-зеленый.

В декабре 1994 года были выпущены последние номиналы купоно-карбованцев – 500 000 и 1 000 000 карбованцев. На аверсе изображен памятник Т. Шевченко в Киеве, на обороте – здание Киевского национального университета имени Т. Г. Шевченко. Основные цвета банкноты 500 000 карбованцев – голубой и фиолетовый на лицевой стороне и фиолетово-желто-оранжевый на оборотной. В дизайне купона 1 000 000 в цветовой гамме преобладали коричневый, голубой и фиолетовый.

Некоторые номиналы купонов дополнительно выпускались в оборот в модифицированном варианте с отдельными незначительными отличиями от первых образцов и дополняли их в обиходе.

Продажа бумажных денег 1991-1996 гг.

В целом купоны просуществовали в наличном обороте Украины с января 1992 года по июль 1996-го. Они сыграли важную государственную роль в становлении национальной денежной системы, а вместе с ней и суверенитета Украины. Безусловно, купоно-карбованец принял на себя все негативные явления периода гиперинфляции – резкий спад уровня населения и покупательской способности, нестабильность курса к иностранным валютам, недостаточный уровень конверсии.

Постепенно украинский карбованец приобрел все признаки обычной денежной единицы, распространившейся на весь внутренний рынок. На основе него с помощью экономических преобразований была преодолена инфляция, обеспечена макроэкономическая стабилизация и созданы все условия для введения полноценной национальной валюты Украины – гривны.

Сегодня все деньги этого периода – уже история. Их можно выгодно продать на сайте «Оценка-Покупка». Мы занимаемся бесплатным оцениванием всех купюр Украины и их скупкой. Цену вы сможете узнать, отправив качественные фото банкнот нам. Но сразу хотелось бы отметить, что спросом у коллекционеров пользуются только те боны, которые имеют идеальную сохранность. Экземпляры с перегибами, потертостями, посторонними надписями и прочими дефектами не представляют особого интереса. Их цена чрезвычайно низка на рынке антиквариата.