§ 95. Методика проведення штучного дихання і закритого масажу серця

Штучне дихання є важливим елементом серцево-легеневої реанімації і виконується відразу після кожних 30 натискань на грудну клітку. У цей час ви повинні виконати 2 вдихи в тіло постраждалого і так чергувати: 30 натискань на грудну клітку і 2 вдихи аж до прибуття бригади ЕМД (або появи спонтанного дихання, цілковитого фізичного виснаження рятівника, появи небезпеки).

Важливим у забезпеченні виживання постраждалого в ході СЛР є те, що 2 вдихи потрібно виконати швидко — до 5 с.

Під час штучної вентиляції легень необхідно скористатися бар’єрним пристроєм. Тривалість 2 вдихів понад 5 с негативно впливає на виживання постраждалих!

Іл. 95.1. Розміщення бар’єрного пристрою над ротом постраждалого і затискання носа постраждалого

Іл. 95.2. Утримання дихальних шляхів прохідними

Іл. 95.3. Видих у тіло постраждалого

Розрізняють 2 основних методи виконання штучної вентиляції легень (ШВЛ): рот до рота, рот до носа. Метод «рот до рота»: • розмістіть бар’єрний пристрій над ротом постраждалого і затисніть ніс постраждалого вказівним та великим пальцем руки, яка лежить на чолі постраждалого (іл. 95.1); • утримуйте дихальні шляхи прохідними (закиньте голову або виведіть нижню щелепу, якщо є підозра на травму голови чи шиї) (іл. 95.2); • залишіть рот трохи відкритим, одночасно підтримуючи в піднятому положенні нижню щелепу. Наберіть у свої легені повітря — виконайте спокійний вдих. Охопіть рот постраждалого своїм, простежте, щоб була герметичність (іл. 95.3); • зробіть спокійний видих в тіло постраждалого протягом 1 с, переконуючись, що повітря не виходить поза рот постраждалого; • зауважте краєм зору, щоб грудна клітка постраждалого піднялася, як за нормального дихання: такі рятувальні видихи є ефективними; • утримуючи голову відігнутою, а нижню щелепу піднятою, відірвіть свій рот від рота постраждалого і спостерігайте, чи під час видиху його грудна клітка опускається; • ще раз наберіть собі повітря й аналогічно виконайте другий видих у рот постраждалого.

Іл. 95.4. Штучна вентиляція легень методом «рот до носа»

Метод «Рот до носа» (іл. 95.4) застосовують у випадку неможливості розкрити рота або за його пошкодження. Утримуйте дихальні шляхи прохідними, закрийте рот, розташуйте бар’єрний пристрій над носом постраждалого, виконайте два видихи в тіло постраждалого.

Якщо штучне дихання не спричинило піднімання грудної клітки, як за нормального дихання, перед черговою спробою зробіть таке: • перевірте ротову порожнину й усуньте видимі чужорідні тіла; • перевірте, чи голова правильно відігнута, а щелепа правильно піднята; • виконайте не більше ніж 2 спроби вдихнути в тіло постраждалого за кожним разом перед тим, як розпочнете знову натискати на грудну клітку.

У людей різного віку свої особливості ШВЛ, які подані в табл. 95.1.

Особливості штучної вентиляції легень в осіб різного віку

Дорослий (понад 8 років)

Дитина (1-8 років)

Немовля (до 1 року)

Голова закинута, підборіддя підняте

Голова закинута, підборіддя підняте

Голова в трохи закинутому положенні

Ніздрі щільно затиснені великим і вказівним пальцем

Ніздрі щільно затиснені великим і вказівним пальцем

Рятівник щільно охоплює губами рот постраждалого

Рятівник щільно охоплює губами рот постраждалого

Рятівник щільно охоплює губами ніс і рот постраждалого

Звичайний видих в тіло постраждалого протягом 1 с

Неглибокий видих в тіло постраждалого протягом 1 с

Легкий видих в тіло постраждалого протягом 1 с

Уникайте вдихання видихуваного повітря постраждалого. Це може перешкодити вам продовжувати штучну вентиляцію легень.

Штучна вентиляція легень має вагоме значення для життя постраждалого. Однак за відсутності бар’єрних пристроїв ви можете здійснювати тільки стискання грудної клітки!

Іл. 95.5. Визначення місця натискання на грудній клітці

Іл. 95.6. Розташування основи долоні у визначеній точці натискання

Іл. 95.7. Розташування рук на грудній клітці постраждалого

Іл. 95.8. Техніка натискання на грудну клітку

Іл. 95.9. Розташування руки під час непрямого масажу серця дитині від 1 до 8 років

Іл. 95.10. Варіанти розташування рук і непрямий масаж серця дитині до 1 року

Найважливішим методом, який дійсно сприяє виживанню постраждалого із раптовою зупинкою кровообігу, є непрямий масаж серця. Його здійснюють шляхом натискання на грудну клітку з певною глибиною і частотою.

Отже, якщо в дорослого постраждалого немає ознак життя (непритомний і не дихає), розпочніть натискання грудної клітки згідно з поданою нижче послідовністю:

• станьте на коліна біля постраждалого;
• знайдіть середину грудної клітки постраждалого (іл. 95.5) і покладіть основу долоні однієї руки у визначену точку натискання (іл. 95.6):
• покладіть зап’ястя другої руки на тильний бік кисті першої руки (іл. 95.7):
• нахилиться над постраждалим, не згинайте руки в ліктях і натискайте всім тілом на глибину 5-6 см 30 разів поспіль (іл. 95.8);
• після кожного натискання дайте змогу грудній клітці розправитися й повернутися у вихідне положення, не відривайте рук від грудної клітки;
• повторюйте натискання з частотою не менше 100 і не більше 120 за хв (трохи менше, ніж 2 натиски за с);
• період натискання і період повернення грудної клітки до вихідної форми має бути однаковим.

Зменшення глибин натиску чи частоти натискань негативно впливає на виживання постраждалих!

В осіб різного віку є свої особливості непрямого масажу серця (табл. 95.2) Застосовуючи сучасні манекени для СЛР зі зворотнім зв’язком, ви зможете отримати навички ефективного непрямого масажу серця в осіб різних вікових груп, застосовуючи відповідну глибину і частоту натискань на грудну клітку. Однак, запам’ятайте, що протягом півроку цю навичку більшість людей забуває. Тому потрібно систематично її поновлювати в тренувальному центрі.

Особливості натискань на грудну клітку в людей різного віку

Дорослий (понад 8 років)

Дитина (1-8 років)

Немовля (до 1 року)

Дві руки на середині грудної клітки

Одна рука на середині грудної клітки (іл. 95.9)

Два пальці на середині грудної клітки (іл. 95.10)

3 см (приблизно 1/3 товщини грудної клітки)

2 см (приблизно 1/3 товщини грудної клітки)

30 натискань з частотою 100-120 за 1 хв

15 натискань з частотою 100-120 за 1 хв

15 натискань з частотою 100-120 за 1 хв

• 1. Чому важливо якісно натискати на грудну клітку під час раптової зупинки серця?
• 2. Як правильно розташувати руки на грудній клітці під час непрямого масажу серця в осіб різного віку?
• 3. З якою глибиною і частотою здійснюють натискання на грудну клітку за непрямого масажу серця в осіб різного віку?
• 4. Чому важливо швидко виконувати 2 вдихи під час ШВЛ не довше 5 с?
• 5. Які методи ШВЛ вам відомі?
• 6. У якому випадку доцільно застосовувати метод штучної вентиляції легень «рот до носа»?
• 7. Чому штучну вентиляцію легень можна робити винятково за наявності бар’єрного пристрою?
• 8. Яка послідовність штучної вентиляції легень методом «рот до рота»?
• 9. Які особливості штучної вентиляції легень в осіб різного віку?

§ 50. Штучне дихання. Методика та техніка проведення штучної вентиляції легень

Вам уже відомо, що штучне дихання є важливим елементом СЛР. Його виконують одразу після кожних 30-ти натискань на грудну клітку.

Застосовуючи технологію штучного дихання, ви маєте виконати 2 вдихи в рот або ніс постраждалого, і так чергувати: 30 натискань на грудну клітку і 2 вдихи аж до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (появи спонтанного дихання, повного вашого фізичного виснаження, появи небезпеки).

Важливим у забезпеченні виживання постраждалого під час серцево-легеневої реанімації є те, що 2 вдихи потрібно виконати швидко — до 5 с.

Збільшення тривалості штучної вентиляції легень понад 5 с в ході серцево-легеневої вентиляції негативно впливає на виживання постраждалих!

Саме тому ви маєте навчитися швидко і безпечно виконувати 2 вдихи під час СЛР. За цих умов потрібно скористатися бар’єрним пристроєм, який вбереже від контакту зі слизовими оболонками рота або носа постраждалого і зараження інфекцією.

Штучна вентиляція легень має вагоме значення для життя постраждалого. Однак, якщо бар’єрних пристроїв немає, ви можете здійснити тільки тиск на грудну клітку!

У людей різного віку є свої особливості штучної вентиляції легень, які подані в табл. 50.1.

Особливості штучної вентиляції легень в осіб різного віку

Дорослий (понад 8 років)

Дитина (1-8 років)

Немовля (до 1 року)

Положення голови

Голову закидають, підборіддя піднімають

Положення носа

Ніздрі щільно затискають великим і вказівним пальцями

Щільно охоплюють губами рот і ніс постраждалого

Положення рота

Щільно охоплюють губами рот постраждалого

Звичайний видих в тіло постраждалого протягом 1 с

Неглибокий видих в тіло постраждалого протягом 1 с

Легкий видих в тіло постраждалого протягом 1 с

Є дві основних методики виконання штучної вентиляції легень: а) рот до рота; б) рот до носа.

• Метод «Рот до рота» •

Розмістіть бар’єрний пристрій над ротом постраждалого й затисніть ніс постраждалого вказівним і великим пальцями руки, яка лежить на чолі постраждалого (іл. 50.1).

Іл. 50.1. Розміщення бар’єрного пристрою над ротом і затискання носа постраждалого

• Утримуйте дихальні шляхи прохідними (закиньте голову або виведіть нижню щелепу, якщо є підозра на травму голови чи шиї) (іл. 50.2).

Іл. 50.2. Утримання дихальних шляхів прохідними

• Залиште рот трохи відкритим, одночасно підтримуючи в піднятому положенні нижню щелепу. Наберіть у свої легені повітря — виконайте спокійний вдих. Охопіть рот постраждалого своїм, простежте, щоб була герметичність (іл. 50.3).

Іл. 50.3. Видих у тіло постраждалого

• Зробіть спокійний видих у рот або ніс постраждалого протягом 1 с, переконуючись, що повітря не виходить поза рот постраждалого.

• Зауважте краєм ока, чи грудна клітка постраждалого піднялася, як при нормальному диханні — такі рятувальні видихи є ефективними.

• Утримуючи голову відведеною, а нижню щелепу — піднятою, відірвіть свій рот від рота постраждалого й спостерігайте, чи опускається його грудна клітка під час видиху.

• Ще раз наберіть повітря й аналогічно виконайте другий видих у рот постраждалого.

• Метод «Рот до носа» •

Цей метод (іл. 50.4) застосовують у випадку неможливості розкрити рот або за його ушкодження. Утримуйте дихальні шляхи прохідними, закрийте рот, розташуйте бар’єрний пристрій над носом постраждалого, виконайте два видихи в ніс постраждалого.

Iл. 50.4. Штучна вентиляція легень методом «рот до носа»

Якщо штучне дихання не спричиняє піднімання грудної клітини, як це буває при нормальному диханні, перед черговою спробою зробіть таке:

• перевірте ротову порожнину постраждалого й вилучіть видимі чужорідні тіла;
• перевірте, чи голова правильно відігнута, а щелепа правильно піднята;
• виконайте 1-2 (не більше) спроби штучної вентиляції легень (ефективні чи неефективні) щоразу перед тим, як розпочнете знову натискати на грудну клітку.

Уникайте вдихання видихуваного повітря постраждалого. Це може перешкодити вам продовжувати штучну вентиляцію легень.

• 1. Чому важливо швидко виконувати два вдихи під час штучної вентиляції легень не довше п’яти секунд?
• 2. Які є методи штучної вентиляції легень?
• 3. Чому штучну вентиляцію легень можна виконувати винятково за наявності бар’єрного пристрою?
• 4. Які особливості штучної вентиляції легень в осіб різного віку?
• 5. У якому випадку вигідно застосовувати метод штучної вентиляції легень «рот до носа»?
• 6. Яка послідовність штучної вентиляції легень методом «рот до рота»?