Як вирізати жимолість

Зміст:

Декоративна жимолость: як і де посадити, як доглядати та обрізати

У вашому саду вже мешкає жимолость їстівна, прекрасні смакові якості та корисність якої не піддаються сумніву? Але ж є ще жимолость декоративна! Сорти подібного типу користуються не меншою популярністю, а серед ландшафтних дизайнерів навіть більшою. Їх висаджують для прикраси садового простору, дачних ділянок та двориків. Жимолость козолиста використовується для озеленення території і займає гідні позиції на ринку декоративних кущів, складаючи конкуренцію найпопулярнішим рослинам. Якщо вам цікаво, що собою являє ця культура, то ви звернулися точно за адресою, адже сьогодні в центрі уваги декоративний кущ жимолості. Ми коротко розповімо про найголовніше: що таке жимолость декоративна, посадка і догляд, особливості вибору місця і т.д. Приєднуйтесь!

У чому переваги декоративної жимолості?

По-перше, треба відзначити хорошу витривалість культури та відмінну схильність до зростання. За сприятливих умов декоративні кущі жимолості можуть зростати до 3 метрів. Це якщо вимірювати безпосередньо їхню висоту, оскільки довжина окремих ліан досягає 5-6 метрів. Рослина виділяється досить щільною облиствленістю і красивими квітами, забарвлення яких варіюється від ніжних рожево-персикових тонів до більш насичених малинових. Декоративна складова безперечно вражає. До того ж квіточки є джерелами тонкого, привабливого аромату.

Родзинка культури – червоні плоди. Вони дуже привабливі, цікаві на вигляд, але отруйні, тому про споживання навіть не думайте. Морозостійкість та висока стійкість до посухи – експлуатаційні переваги рослини.

Серед загальних характеристик також слід виділити помірну потребу у сонячному світлі, легке розмноження та добрий імунітет до поширених хвороб садових рослин.

Середньостатистична жимолость декоративна кучерява може без проблем рости на одному й тому самому місці протягом десятків років.

Де краще садити декоративну жимолость?

Існує два фактори, що визначають місце посадки: декоративний та агротехнічний. Про агротехніку вирощування ми поговоримо далі, а зараз зупинимося на естетичній складовій. Отже, основне декоративне призначення цієї культури – посадка біля стін різноманітних приміщень, поряд з альтанками та рабатками. На перший план виходять загальний стиль ландшафтного дизайну, взаємодія з іншими мешканцями саду та текстурні контрасти.

Професіонали вважають, що оптимальною зоною проживання для декоративної жимолості є південна сторона будинку або альтанки, тобто затишне, тихе та добре освітлене місце. Раніше ми згадали про помірну потребу у сонячному світлі. Так це і є. Жимолость декоративна жовта, рожева або будь-якого іншого кольору може нормально розвиватися в півтіні, але в таких умовах її цвітіння швидше за все буде мінімальним. Найвищих показників декоративності можна досягти тільки при наявності доброго освітлення та потраплянні сонячних променів.

За своєю природою ця ліана може чіплятися за опору і рости вгору, але якщо її висадити біля «голої» стіни, то пагони падатимуть. У такому випадку треба зробити шпалеру. Цікавий варіант може вийти з допомогою садової перголи, по якій плестиметься жимолость декоративна. Фото куща дуже популярні в інтернеті.

З якими рослинами поєднується декоративна жимолость?

Насамперед це самодостатня рослина, яка однією лише своєю присутністю розбавляє обстановку у дворі, у саду, на садово-парковій території тощо. Жимолость червона декоративна, та й будь-яких інших відтінків теж підходить для оригінального вертикального озеленення, для формування аркових споруд, для облагородження сходів та огорож. Це якщо ми говоримо про соло-варіант декору. При створенні композицій необхідно враховувати гармонію кольорів, форм та розмірів. Комбіновані посадки передбачають вельми вдале сусідство з невисокими хвойними рослинами та всілякими сортами плетистих троянд.

Якщо метою дизайнера є збільшення візуального об’єму композиції та додавання нових текстур, то поряд можна висаджувати красиві декоративні трави. Хорошим варіантом будуть орнаментальні очерети або міскантус.

Цікаві кольорові акценти та яскраві переходи можна створити за допомогою близького висаджування кущів з яскравим листям. Підвищити щільність озеленення та урізноманітнити дизайн допомагають рослини зі каскадним типом росту, які зливаються з жимолостю. Не варто забувати про низькорослі декоративні квіти, які можна садити «в ноги». Це величезне поле для експериментів.

Як посадити декоративну жимолость?

Жимолость декоративна, фото та опис якої ви можете знайти на Яскрава Клумба, досить невибаглива красуня. Вона може рости майже у будь-якому ґрунті. Навіть у кам’янистій місцевості зберігає чудові естетичні властивості. Але оптимальний варіант для неї – попередньо перекопаний слабокислий ґрунт.

Ділянку потрібно прибрати від бур’янів, щоб саджанці декоративної жимолості не відчували конкуренції на першому етапі свого життя. Найчастіше посадковий матеріал із закритою кореневою системою висаджують навесні, але по суті будь-яка пора року підійде. Якщо ж коріння відкрите, то тільки пізно восени або ранньою весною.

Яма для посадки готується за 5-7 днів – це куб зі сторонами 50-60 см. Між окремими екземплярами повинні бути інтервали від 2 метрів. Якщо мета створити живопліт, то відступи можуть бути в межах метра. У такому разі не треба навіть копати окремі ями – можна вирити спільну траншею. Потрібно зробити досить товстий дренажний шар (10-15 см). Використовують звичайний щебінь або частинки битої цегли. При посадці коренева шийка саджанців має бути на рівні верхнього шару землі. Хороший ефект дає мульчування ґрунту. Обов’язковий рясний полив.

Як доглядати за декоративною жимолостю?

Щоб виросла красива жимолость декоративна кучерява, посадка та догляд повинні здійснюватися відповідно до стандартної агротехніки вирощування. Протягом перших двох місяців після висадки саджанців їх варто часто поливати. Далі, якщо немає проблем із природними опадами, то можна обійтися і без додаткових поливів. За наявності мульчування в розпушуванні землі особливого сенсу немає, але іноді треба прополювати ділянку, усуваючи бур’ян, який заважає розвитку декоративної культури.

На другому році життя можна вдаватися до застосування підгодівлі. Вносять перегній, деревну золу, нітрофоску. Якщо не хочете витрачати час на приготування добрив у домашніх умовах, то можна купити Чистий Лист: для декоративних кущів або для витких рослин. Застосовувати препарати слід відповідно до інструкції.

Ми говорили про те, що декоративна жимолость вкрай рідко хворіє, але якщо довго йдуть дощі і в цілому стоїть висока вологість, то можуть бути проблеми із захворюваннями типу борошнистої роси. У такому випадку слід провести обприскування бордоською рідиною в 1%-й концентрації. А ось у суху погоду можлива поява павутинного кліща, від якого є спеціальні засоби.

Чи потрібно обрізати декоративну жимолость?

Необхідно розуміти, що жимолость декоративна – ліана, яка дуже активно зростає. За рік вона може давати приріст до 100 см, інколи й більше. Так, існують і карликові сорти. До речі, вони чудово виглядають на території кам’янистих садів і прикрашають штучні гірки. Але ми говоримо в першу чергу про ліану, що швидко росте, і тому обрізка декоративної жимолості має підвищене значення. Ступінь її інтенсивності та регулярність залежать від віку рослини та дизайнерських цілей.

Професіонали в садівництві рекомендують у перші 5 років не займатися формувальним обрізанням взагалі. У цей період необхідно виконувати лише санітарно-оздоровчі обрізки – видаляти сухі гілки, пошкоджені чи хворі. За потреби можна вдаватися до проріджувальних процедур. Якщо вибраний вами сорт схильний до сильного загущення, проріджувати необхідно. Це допоможе мінімізувати ризик захворювань та підвищити загальну декоративність. А вже з 6-го чи 7-го року актуальнішим стає формування пагонів, тобто формувальна обрізка. Вона зводиться до того, щоб надати кроні рослини гарної форми, відповідно до побажань садівника. Обрізайте як вам подобається, підлаштовуючись під особливості ландшафтного простору.

Зазвичай виконуються 2-3 стрижки за сезон: навесні, після цвітіння та перед зимівлею.

Жимолость: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 серпня 2015 🕒 18 хвилин 👀 81406 разів 💬 0 коментарів

  • Прослушхати статтю
  • Посадка й догляд за жимолостю
  • Ягода жимолость – опис
    • Жимолость їстівна (лат. Lonicera edulis)
    • Жимолость блакитна, або жимолость синя (лат. Lonicera caerulea)
    • Коли саджати жимолость
    • Як посадити жимолость
    • Вирощування жимолості
    • Чим підживити жимолость
    • Плодоношення жимолості
    • Пересадка жимолості
    • Жимолость після плодоношення
    • Коли обрізувати жимолость
    • Як обрізувати жимолость
    • Як розмножити жимолость
    • Жимолость з насіння
    • Розмноження жимолості живцями
    • Розмноження жимолості комбінованими живцями
    • Розмноження жимолості зеленими живцями
    • Розмноження жимолості відсадками
    • Розмноження жимолості поділом куща
    • Корисні властивості жимолості
    • Жимолость – протипокази
    • Коментарі

    Рослина жимолость (лат. Lonicera) – типовий рід родини Жимолостеві, представлений приблизно двомастами видами в’юнких, повзучих або прямостоячих чагарників. Латинську назву жимолость отримала на честь німецького науковця Адама Лоніцера, хоча Карл Лінней віддавав перевагу назві «капріфоль» – саме жимолость капріфоль (запашна) найчастіше вирощувалася тоді в європейських садах.

    У природі жимолость поширена в Північній півкулі, але найбільше видів цієї рослини зростає в Східній Азії та Гімалаях.

    Сьогодні в садах культивується як в’юнка жимолость, вирощувана найчастіше для вертикального озеленення, так і жимолость садова, що викликає зацікавлення і як декоративна рослина, і як джерело смачних та корисних плодів.

    Прослушхати статтю

    Посадка й догляд за жимолостю

    • Посадка: з весни до осені, окрім травня та червня.
    • Цвітіння: залежно від виду та сорту з червня до вересня.
    • Освітлення: яскраве сонце або притінок.
    • Ґрунт: пухкі, дреновані, не дуже вологі й не дуже бідні ґрунти.
    • Полив: 2-3 рази за сезон і тільки в сильну спеку, витрата води – від 8 до 10 л на кожен кущ.
    • Підживлення: якщо в яму при посадці вносилися добрива, перші два роки рослині підживлення будуть не потрібні. Надалі напровесні та перед цвітінням у ґрунт уносять розчини комплексних мінеральних добрив. Улітку проводять позакореневе підживлення сечовиною та мікроелементами. Восени в пристовбурні кола під перекопування вносять деревну золу.
    • Обрізування: санітарне обрізування – напровесні, до набубнявіння бруньок, або після падолисту. Кущам, які досягли 15-річного віку, у ці ж терміни проводять омолоджувальне обрізування.
    • Розмноження: насінням, відсадками, паростю та зеленими живцями.
    • Шкідники: попелиця, жимолостеві кліщі, щитівки, гусінь трача, мінерів і молей-пістрянок, п’ядуна, рослиноїдні блощиці, пальцекрилки.
    • Хвороби: рамуляріоз, церкоспороз, борошниста роса, віруси огіркової мозаїки й мозаїки різуха.

    Ягода жимолость – опис

    У наших садах поряд із такими визнаними ягідними культурами, як малина, полуниця, аґрус і смородина, в останні роки з’явилися окультурені в недавньому минулому суниця, лохина та ожина. А зовсім недавно ми розповіли вам про рослину, яка набирає популярності – актинідія. Що ж до жимолості, то в культурі вирощується переважно два види жимолості садової – жимолость їстівна та жимолость блакитна, або синя, а також численні сорти, в основу яких покладено два цих види.

    Жимолость їстівна (лат. Lonicera edulis)

    – прямостоячий листопадний чагарник заввишки близько метра з молодими тонкими опушеними зеленими пагонами, що мають у деяких місцях фіолетовий відтінок. Старі пагони голі, завтовшки до трьох сантиметрів, покриті корою жовто-бурого відтінку, яка відшаровується вузькими смугами. Крона у жимолості їстівної куляста, густа, листя завдовжки до 7 см, довгасто-ланцетне з круглими прилистками. Молоде листя, як і молоді пагони, густо опушене, старе листя опушення втрачає зовсім або частково. Жовтуваті лійкоподібні квіти, розташовані в пазухах листків попарно, зацвітають у травні або на початку червня. Плоди жимолості їстівної завдовжки від 9 до 12 мм темно-синього кольору з сизим нальотом залежно від сорту мають різну форму – округлу, еліптичну, циліндричну. М’якоть плодів жимолості червоно-фіолетового кольору, насіння темно-коричневе, дрібне – розміром близько 2 мм.

    Жимолость блакитна, або жимолость синя (лат. Lonicera caerulea)

    – дерев’яниста листопадна рослина, що досягає у висоту 2-2,5 м. Пагони прямостоячі, злегка зігнуті, крона компактна. Кора бура із сірим або червоним відтінком, так само легко, як і кора жимолості їстівної, відокремлюється від стовбура смугами. Листя жимолості синьої супротивне, еліптичне, майже сидяче, завдовжки до 6 см, завширшки до 3 см. Блідо-жовті правильні дзвонові квітки зібрані в суцвіття в пазухах декількох нижніх пар листків. Плід – запашна довгаста еліптична ягода темно-блакитного кольору із сизим нальотом і гіркувато-солодким смаком, що нагадує чорницю. Росте жимолость швидко, живе і плодоносить довго – до 80 років. Сорти жимолості садової самобезплідні, тому для того, щоб дочекатися плодів, потрібно висаджувати на одній ділянці кілька різних сортів, щоб комахи-запилювачі жимолості могли забезпечити їхнє перезапилення. У деяких місцевостях жимолость є найважливішим медоносом.

    Посадка жимолості

    Коли саджати жимолость

    Саджати жимолость можна з весни до осені, але тільки не в травні або червні – в цей час у жимолості найактивніший ріст пагонів. Якщо ви хочете посадити жимолость навесні, то робити це потрібно до розпускання бруньок, і слід враховувати, що жимолость пробуджується дуже рано. Але все ж краще висаджувати жимолость восени, з кінця вересня до середини жовтня. Перед тим, як саджати жимолость, виберіть найкомфортніше для її вирощування місце, доведіть склад ґрунту до потрібних показників, викопайте ями і підживіть до посадки саджанці жимолості. Найбільше для жимолості підійде світла, захищена від вітру, низинна, болотиста ділянка – вона може перебувати біля паркану або в оточенні інших кущів. Для жимолості краще родючий ґрунт – суглинний або супіщаний. У бідний ґрунт вносять органіку, а якщо водневий показник ґрунту на ділянці зміщений у кислу сторону, внесіть у ґрунт доломітове борошно або крейду.

    Кущ жимолості перед посадкою ретельно оглядають, видаляють поламані пагони і коріння, задовге коріння вкорочують до 30 см довжини.

    Як посадити жимолость

    Посадка жимолості їстівної або будь-якої іншої здійснюється в ями, вириті за схемою 40х40х40, відстань між ямами – від метра до двох залежно від виду і сорту жимолості. В яму вносять 10-12 кг добре перепрілого гною або перегною, 100 г подвійного суперфосфату, 300 г деревної золи, 30 г сульфату калію – все це ретельно перемішують із родючим ґрунтом з верхнього шару і формують на дні ями горбочком, на який встановлюють кущ жимолості. Розправивши коріння рослини, його засипають пухким ґрунтом. Коренева шийка після посадки повинна опинитися на глибині 3-5 см. Ущільніть ґрунт навколо саджанця, зробіть навколо нього бортик на відстані 30 см і вилийте на утворений майданчик відро води, а після того, як вода вбереться, замульчуйте ґрунт навколо куща перегноєм, торфом або сухою землею.

    Догляд за жимолостю

    Вирощування жимолості

    Як виростити жимолость у своєму саду й отримати багатий врожай плодів? Сподіваємося, що і посадка жимолості, і догляд за нею не здадуться вам складними, оскільки жимолость потребує того ж, чого і всі інші рослини – поливу, виполювання, розпушування ґрунту навколо куща, своєчасного внесення добрив, правильного обрізування та захисту від шкідників і хвороб. Але майте на увазі: що кращим буде догляд за жимолостю, то ошатнішими будуть її кущі і багатшим буде врожай ягід. Полегшує догляд за жимолостю той факт, що перші три роки після посадки кущ потрібно тільки високо підгортати по весні, поливати, розпушувати ґрунт і видаляти навколо нього бур’яни, а за умови використання мульчі робити це доведеться нечасто. Обрізати молоді рослини не потрібно. Поливають жимолость помірно, але в суху погоду, особливо в кінці весни і на початку літа, полив необхідний рясний, оскільки від нестачі вологи жимолость гірчить, і якість врожаю може опинитися під загрозою. Якщо погода м’яка, без сильної спеки і з регулярними помірними дощами, поливають жимолость 3-4 рази за сезон, кількість води, що виливається під кожен кущ за один раз, – 10 літрів. Після поливань і дощів проводьте акуратне розпушування ґрунту навколо куща з одночасним видаленням бур’яну. Коренева система жимолості залягає не надто глибоко, тому і розпушування має бути поверхневим – не глибше, ніж на 7-8 см. Якщо ділянку замульчувати, робити це можна буде крізь мульчу, причому набагато рідше.

    Чим підживити жимолость

    Перші два роки після посадки жимолость не підживлюють. Потім добрива вносяться через рік, і перевага віддається органіці. Пізньої осені жимолость підживлюють п’ятьма кілограмами компосту, 100 грамами золи і 40 грамами подвійного суперфосфату на кожен м² ділянки. Щороку навесні перед розкриттям бруньок у ґрунт вносять аміачну селітру в кількості 15 г на м² або виливають під кожен кущ по відру води з розчиненою у ній столовою ложкою сечовини. Третій раз за сезон необхідно підживити жимолость після врожаю, на початку липня, і складається це літнє підживлення з розчину нітрофоски або нітроамофоски в пропорції 25-30 г на 10 літрів води або з розчину гноївки (1:4), розведеної в 10 літрах води.

    Плодоношення жимолості

    Коли дозріває жимолость? Цвіте і плодоносить жимолость рано – ягоди зріють щорічно вже наприкінці червня або на початку липня. Дозрілі плоди багатьох сортів дуже швидко опадають, тому здійснювати збір жимолості потрібно вчасно, інакше можна втратити більшу частину врожаю. Як тільки ягоди набули темно-синього кольору, настав час їх збирати. Якщо ви вирощуєте неопадаючий сорт, то можна почекати ще тиждень, а якщо ягоди вашої жимолості опадають швидко, то збирати врожай найкраще струшуванням плодів з гілок на постелену під кущем тканину чи плівку – таким чином ви знімете тільки стиглі ягоди. Плоди жимолості дуже ніжні, легко пошкоджуються, тому їх укладають у невелику посудину тонким шаром. Довго ягоди не зберігаються навіть у холодильнику, тому потрібно їх заморозити і зберігати надалі в морозильній камері. Можна зварити з ягід варення чи подрібнити їх у блендері і потім змішати з цукром у пропорції 1:1 для зберігання в холодильнику, або 1:1,25, щоб зберігати при кімнатній температурі. Ця перетерта з цукром жимолость – чудовий полівітамінний еліксир для лікування застуди, особливо якщо ви додасте до жимолості малину чи полуницю. Готують із жимолості також домашні лікери та вина.

    Пересадка жимолості

    Пересадка дорослого куща жимолості – справа нелегка: потрібно обкопати кущ, визначивши, де закінчується коренева система, потім викопати кущ, перенести його на нове місце і посадити. Процес трудомісткий, але переживати за жимолость не варто – вона чудово дасть собі раду. Коли пересаджувати жимолость, щоб процес пройшов максимально безболісно для рослини, і вона встигла прижитися до настання зими? Найкраще це робити влітку, після того, як урожай ягід жимолості буде зібрано, але до зими ще буде достатньо часу, щоб жимолость могла прийнятися і адаптуватися на новому місці. Як доглядати за жимолостю після пересадки? Після такого стресу кожна рослина потребує посиленого поливу, і жимолость у цьому не є винятком.

    Жимолость після плодоношення

    Після збору врожаю слід здійснити літнє підживлення жимолості. Не забувайте поливати рослину і обрізати пагони, що порушують форму куща, а також за необхідності обробляти її від комах-шкідників. Жимолость – дивовижна рослина, і якби вона щедро не плодоносила смачними та корисними ягодами, її все одно варто було б вирощувати через її високі декоративні якості. Але здоров’я, а, отже, і краса рослини залежить від того, як ви за нею доглядаєте. Дотримуйтеся агротехніки, стежте за змінами у зовнішньому вигляді рослини, щоб можна було швидко усунути будь-яку проблему, що виникне.

    Обрізування жимолості

    Коли обрізувати жимолость

    Перші два-три роки після посадки жимолость навряд чи потребуватиме обрізування, та й потім, якщо ріст пагонів іде нормально і кущ не надто загущений, можна з обрізуванням не поспішати. Тобто бувають випадки, коли до обрізування куща беруться вже після досягнення ним семи-восьмирічного віку. Але деякі фахівці пропонують обрізувати пагони саджанців відразу після посадки до 7-8 см, а вже потім чекати, поки кущ наростить зелену масу. Обрізувати жимолость краще восени.

    Як обрізувати жимолость

    Якщо вам здалося, що кущ став загущуватися, виріжте деякі нульові гілки, що ростуть із землі. Видаліть сухі, зламані, коротенькі гілочки – вони все одно не будуть добре плодоносити. Прорідіть кущ усередині, щоб світло проникало крізь гілки і листя в саму його гущу. Плоди утворюються в основному на міцних річних пагонах, тому через майбутній урожай вкорочувати пагони поточного року не слід, обріжте краще кінці пагонів зі слабким приростом, якщо середина та основа пагона досить сильні. Старі гілки, що погано плодоносять, можна вирізати. Видаляйте також пагони, що низько ростуть і заважають вам обробляти ґрунт навколо кущів. Старий кущ можна омолодити, зрізавши практично всі пагони і гілки, але залишивши молоду парость навколо пня. Навесні проведіть санітарне обрізування куща – злегка підріжте обморожені кінці пагонів, видаліть хворі, зламані гілки. Обрізування жимолості після плодоношення проводиться для підтримки наданої кущу форми.

    Розмноження жимолості

    Як розмножити жимолость

    Жимолость розмножується насінням, поділом куща, зеленими, здеревілими і комбінованими живцями, а також відсадками. У кожного з цих способів є свої плюси і свої мінуси. Наприклад, розмноження їстівної жимолості насінням здійснити нескладно, але оскільки жимолость – рослина перехреснозапильна, властивості батьків у потомстві не зберігаються і, як правило, нові рослини поступаються в якості батьківським. Тому насіннєвий спосіб розмноження використовується в основному для селекційних експериментів. Поділом куща можна розмножувати рослини, яким уже виповнилося 6 років, а коли кущу жимолості виповниться 15 років, це буде вже занадто складно зробити навіть за допомогою сокири і пилки. Тому найефективнішими способами розмноження можна вважати живцювання жимолості і розмноження відсадками. Однак ми готові дати вам інформацію про кожний із цих способів, щоб ви самі визначили, який із них вам більше підійде.

    Жимолость з насіння

    Розмажте по туалетному паперу пару стиглих ягід, намагаючись розсунути насінини жимолості таким чином, щоб вони перебували на відстані 1 см одна від одної. Дайте їм висохнути, потім проставте на папері рік і скачайте її в рулон – у кімнатній температурі прорісність насіння жимолості зберігається близько двох років. Якщо ви хочете зайнятися пророщуванням насіння в поточному році, то отриманий у червні посадковий матеріал потрібно відразу ж посіяти у вологий ґрунт, закладаючи його всього на один міліметр. Ящик або контейнер із посівом відразу помістіть у теплицю або накрийте склом. Слідкуйте за тим, щоб верхній шар ґрунту не пересихав. Тижні за три почнуть з’являтися сходи. Пізньої осені винесіть ящик у сад, і якщо ви сіяли зимостійкий сорт, то сіянці, накриті снігом, нормально переживуть зиму. Якщо ви посіяли насіння жимолості восени, у жовтні-листопаді, то, минаючи етап пророщування в теплиці, відразу винесіть ящик із посівом у двір під сніг, щоб насіння протягом зимових місяців пройшло природну стратифікацію і ранньою весною дружно рушило у зростання. Щоб прискорити проростання вже скарифікованого насіння, внесіть його навесні в теплицю, і коли висота сіянців досягне 2-3 см та вони матимуть дві-три пари справжніх листків, проведіть пікірування сіянців за схемою 5х5 на підготовлену грядку в саду. Регулярно поливайте саджанці, звільняйте грядку від бур’янів і розпушуйте після поливання ґрунт. За рік розсадіть саджанці за схемою 20х20. За 3-4 роки саджанці почнуть плодоносити, і у вас з’явиться можливість визначити, у яких із них найсмачніші ягоди. Саме ці саджанці і слід залишити як ягідну культуру, пересадити на постійне місце, і років через 7-8 вони стануть плодоносити рясно, а їхні ягоди набудуть гарних смакових якостей. Решту саджанців можна використовувати як зелену огорожу.

    Розмноження жимолості живцями

    Вважається, що з одного зрілого куща можна отримати близько двохсот живців. Як розмножувати жимолость живцями? Здеревілі живці жимолості заготовляють ранньою весною, до початку розпускання бруньок, із найміцніших однорічних гілок діаметром не менше 7-8 мм. Довжина живця 15-18 см. Висаджують їх у теплицю або просто на грядку, коли земля розмерзнеться після зими. Заглиблюють живці в ґрунт сантиметрів на десять за умови, що дві верхні бруньки залишаться над поверхнею. Зверху живці вкривають лутрасилом або плівкою, щоб коренеутворення пройшло успішніше. Укорінення відбувається протягом місяця.

    Розмноження жимолості комбінованими живцями

    Після цвітіння, в травні або червні, зріжте з рослини однорічний пагін зі зростаючими на ньому пагонами поточного року. Нарізають живці якраз із пагонів поточного року, але таким чином, щоб на них залишилася «п’яточка» однорічного пагона, з якого вони ростуть. Висадіть живці на грядці, заглиблюючи у ґрунт на 3-5 см, і поставте над ними укриття із плівки. Догляд за жимолостю після розмноження полягає в помірному поливанні живців 2-3 рази на день, щоб у них швидше почали рости верхівки – вірна ознака того, що у живців вже утворилося коріння.

    Розмноження жимолості зеленими живцями

    Існує ще один спосіб – розмноження жимолості влітку зеленими живцями. Найкращі живці отримуються із зелених пагонів поточного року під кінець їхнього активного росту. Це трапляється в пору, коли плоди жимолості стають темно-синіми – приблизно на початку червня. Розмір нарізуваних живців повинен бути з олівець. Укорінюють їх у ґрунті так само, як і здерев’янілі живці, але вони більшою мірою потребують того, щоб і ґрунт, і повітря під плівкою перебували у вологому стані. Обробка нижніх зрізів живців гетероауксином прискорить їхню приживлюваність. Наступної осені підрослі саджанці висаджують на постійне місце.

    Розмноження жимолості відсадками

    Це найпростіший спосіб розмноження: у червні ґрунт навколо кущів розпушують і злегка «піднімають». Вибирають зі зростаючих у нижній частині куща кілька міцних однорічних пагонів, пригинають їх до поверхні ґрунту, пришпилюють дротом у декількох місцях, а потім присипають три-п’ятисантиметровим шаром ґрунту і не забувають протягом сезону їх поливати. Наступної весни секатором відокремте вкорінені відсадки від материнської рослини і пересадіть їх на постійне місце – за два роки з кожного відсадка розвинеться повноцінний кущик жимолості.

    Розмноження жимолості поділом куща

    Рано восени або навесні, до початку набрякання бруньок жимолость, що досягла шести років, викопують і за допомогою секатора або, якщо знадобиться, пилки розділяють кущ на кілька частин. Ретельно продезинфікувавши зрізи, кущики розсаджують на нові місця. Якщо ви візьметеся ділити занадто дорослий кущ, це може привести до плачевного результату – рослина загине.

    Як бачите, посадка і розмноження жимолості, а також догляд за нею не є складними або особливо трудомісткими процедурами. Мабуть, тому так швидко зростає серед садівників популярність цієї культури.

    Хвороби жимолості та їхнє лікування

    Жимолость стійка до хвороб, проте іноді уражається захворюваннями, серед яких можна назвати червонувато-оливкову плямистість, борошнисту росу, туберкуляріоз, або всихання гілок, почорніння гілок – ці хвороби викликаються грибковою інфекцією. Кожна грибкова хвороба має свою симптоматику: від одних грибків жимолость засихає, її пагони буріють або чорніють, від інших жимолость жовтіє і обсипається завчасно. У рідкісних випадках жимолость вражає рак, а також вірусні хвороби – крапчастість листя і мозаїка-різуха. Проти вірусів ліків ще немає, а от грибні хвороби лікують такими фунгіцидами, як бордоська суміш, колоїдна сірка, Скор, оксихлорид міді та інші. Не чекайте, коли на кущі жимолості з’явиться якась хвороба, вживайте превентивних заходів, щоб не допустити цього у принципі – проводьте профілактичну обробку кущів фунгіцидами ранньою весною, перед початком активного зростання, і пізньою осінню, перед зимівлею, і тоді вам не доведеться з відчаєм констатувати, що жимолость засохла або почорніла від невідомої хвороби.

    Шкідники жимолості і боротьба з ними

    Загалом жимолость до шкідників і хвороб стійка, але іноді і їй доводиться потерпати від навали тих чи інших шкідників. Вченими виявлено 37 шкідників, що харчуються листям жимолості, і один, який живиться її ягодами – гусениця жимолостевої пальцекрилки пошкоджує плід у час його дозрівання, від чого він завчасно синіє, потім сохне й опадає. Решта шкідників – жимолостева, верхівково-жимолостева і жимолостево-ялинова попелиці, жимолостеві мінери, жимолостеві смугастий трач, акацієва, яблунева комоподібна і вербова несправжня щитівка, трояндова листовійка, жимолостева міль-пістрянка і жимолостевий кліщ – пошкоджують листя жимолості, обплутуючи його павутинням. Проти листогризучих шкідників використовують препарати Інта-Вір, Елексар або Децис, а проти сисних комах жимолость обробляють Рогором, Актеліком, Конфідором та іншими препаратами подібної дії.

    Сорти жимолості

    Їстівна жимолость відрізняється від неїстівної кольором ягід – у їстівних видів ягоди темно-синього кольору із сизим нальотом. З їстівних видів жимолості у культурі вирощуються алтайська, блакитна, камчатська та їстівна, або жимолость Турчанінова. Кожен із цих видів був у тій чи іншій мірі використаний для виведення нових сортів. Їстівні сорти жимолості поділяються за термінами дозрівання на:

    • ранньостиглі, що дозрівають до середини червня (Блакитне Веретено, Принцеса Діана, Роксана, Гжельська Рання);
    • середньостиглі, що починають плодоносити з третьої декади червня (Омега, Попелюшка, Сувенір, Шахиня);
    • пізньостиглі, ягоди яких достигають в останній тиждень червня (Зимородок, Ласунка, Німфа, Раменська).

    Залежно від розмірів куща жимолості поділяються на:

    • низькорослі – ті, що не перевищують півтора метра – до таких належать сорти Сувенір, Ласунка, Омега, Камчадалка;
    • середньорослі, що досягають двометрової висоти, представлені сортами Зимородок, Попелюшка, Шахиня, Куминівка;
    • високі – вище двох метрів, серед яких сорти Блакитне Веретено, Німфа і Фортуна.

    Але більша частина садівників воліє поділяти сорти жимолості на солодкі, врожайні і великоплідні. Якщо вас цікавлять сорти, що дають високі врожаї, вам підійдуть Принцеса Діана, Німфа, Маша, Сувенір і Консервна. Для любителів великих ягід, у смаку яких солодкість переважає над кислотою, інтерес становлять Троє друзів, Захват, Дочка Велетня, Німфа, Дельфін, Пам’яті Куминова, Югана. Тим, хто полюбляє ягоди з кислинкою і суничним присмаком, можна вирощувати Камчадалку, Попелюшку, Синичку і Роксану. Присмак лохини має Сибірячка. А такі сорти, як Німфа, Омега і та ж Сибірячка, добре зарекомендували себе тим, що не обсипаються з куща при дозріванні.

    Пропонуємо вашій увазі опис сортів жимолості, найбільш часто згадуваних у розділі:

    • Принцеса Діана – кущ до 2 м заввишки, крона овальна, пагони голі, подовжене листя з округлою вершиною яскраво-зеленого кольору. Плоди великі, циліндричної форми, завдовжки до 4 см і діаметром до 1 см. Поверхня плоду слабо горбиста, смак десертний, солодко-кислий, приємний;
    • Шахиня – кущ заввишки до 180 см, крона конічної форми, листя тонке, темно-зеленого кольору. Цей сорт добре використовувати для декоративного озеленення. Плоди подовжено-циліндричні з «обрубаною» верхівкою за широким «блюдцем». Шкірочка ніжна, смак солодко-кислий;
    • Німфа – сильнорослий кущ з овальною розлогою кроною. Пагони опушені, велике овальне листя з гострою вершиною темно-зеленого кольору. Плід має форму широкого веретена, у деяких ягід вигнутого, шкірка тонка, смак кисло-солодкий, злегка терпкий;
    • Сувенір – кущ заввишки до півтора метра з овальною густою кроною, прямі пагони слабко опушені, листя овальне, темно-зелене, плоди подовжено-циліндричні з овальною основою і злегка загостреною верхівкою, смак кисло-солодкий.

    Властивості жимолості – користь і шкода

    Корисні властивості жимолості

    Чим корисна жимолость? У плодах жимолості містяться цукри (галактоза, сахароза, глюкоза і фруктоза), органічні кислоти (щавлева, бурштинова, лимонна і яблучна), провітамін А, вітамін С, вітаміни В1, В2, В9, мікроелементи (калій, магній, залізо, кремній, кальцій, фосфор, натрій, йод, цинк і мідь), а також пектини та дубильні речовини. У зв’язку з цим ягоди жимолості здатні підвищувати шлункову секрецію і підсилюють травну властивість шлункового соку. Мають вони жовчогінну, сечогінну, антицинготну, загальнозміцнюючу, в’яжучу, проносну, протигрибкову, противірусну, антиоксидантну та антибактеріальну дію.

    Народні цілителі використовують їх при лікуванні хвороб шлунка, проносів і запорів, гіпертонії, анемії, а також із лікувально-профілактичною метою, як жарознижувальний, судиннозміцнюючий і полівітамінний засіб при серцево-судинних захворюваннях. Сік ягід жимолості виводить лишаї, відвар ягід очищає очі, знімає больові відчуття в роті і горлі. Користь жимолості не тільки в її їстівних ягодах – корисні і неїстівні види рослини, такі, як жимолость капріфоль.

    Наприклад, відваром з її гілок лікують нирки, підвищують апетит в ослаблених затяжною хворобою людей, миють голову для зміцнення коренів волосся. Тибетські цілителі застосовують препарати з кори жимолості як болезаспокійливий засіб при головному болі і суглобовому ревматизмі. Відваром кори і гілок жимолості лікують водянку. Екстракт жимолості, що має відлущуючу дію, застосовується при лікуванні екземи. Вітаміни, поліфеноли, глікозиди, таніни і катехіни, що містяться в рослині, роблять жимолость не просто корисним, а іноді просто необхідним цілющим засобом.

    Жимолость – протипокази

    Їстівні види жимолості не мають протипоказань, однак при переїданні її плодів можуть виникати розлад шлунку і м’язові спазми, а також висип на шкірі. Будь-який корисний продукт при надмірному споживанні може стати небезпечним, і жимолость у цьому не виняток. Ось і вся шкода жимолості, якої варто побоюватися.

    Неїстівні види жимолості теж цілющі, але якщо ви не знаєте, як приготувати з них відвар або екстракт, краще не намагайтеся це робити. І запам’ятайте: їсти можна тільки сині або чорні ягоди жимолості, а види з червоними і помаранчевими плодами отруйні!

    Обрізка жимолості восени і навесні 🌿: схема, терміни, як правильно обрізати і формувати куст

    Жимолість є невибагливою рослиною, ягоди її корисні, тому куст можна зустріти майже на кожній садовій ділянці. Але є один нюанс: культура наділена здатністю швидко утворювати втечі, що призводить до зниження декоративності та врожайності. Обрізка жимолості – обов’язкова процедура для краси і високого плодоношення. Про правила проведення обрізки поговоримо детально в нашій публікації.

    Терміни обрізки жимолості

    Обрізати втечі жимолості необхідно. Декоративним чагарникам за допомогою процедури ви додасте красу, а ось плодоносячим і їстівним підвищите урожай. Справа в тому, що крони квіточки, які розпустилися в глибині, заховані від запилених комах. Навіть якщо якась бджілка туди і залетить, від нестачі світла ягоди будуть дрібними і несмачними.

    У перші 3-4 роки обрізки чагарник не потребує, оскільки рясно нарощує корисну масу. Можна по весні прибирати підмерзлі і сухі гілочки, а також ті, що проростають углиб рослини.

    Існують терміни для обрізки:

    1. Весняна обрізка жимолості проводиться практично в перші теплі дні. Важливо провести процедуру, поки ще нирки на гілочках не набухли, це період з кінця березня до кінця квітня.
    2. Обрізка жимолості восени відбувається після скидання листя, але до моменту, поки куст не впав у стан спокою. А значить, потрібно встигнути підрізати втечі з середини вересня до кінця жовтня.
    3. Декоративні види рослини, наприклад, жимолість Капріфоль, потрібно підстригати весь вегетаційний період, тобто з початку утворення нових ліан-побігів і до їх висихання.

    Хоч жимолість і холодостійка рослина, але взимку її гілочки може погубити мороз. Навесні потрібно зрізати такі втечі до здорової деревини. Така обрізка називається санітарною. Буває і формуюча крону стрижка, вона виробляється в зручну пору року, переважно навесні і восени (декоративні чагарники стрижуть весь сезон).

    Особливості стрижки восени і навесні

    Гілки по весні стрижуть поетапно. Рекомендується дотримуватися наступної схеми:

    1. У березні або квітні проводиться санітарна обрізка втечі. Приберіть тільки сухі і хворі гілки, а декоративність створювати в цей час рано.
    2. Формування крони почніть після того, як всі нирки розпустилися. Так ви побачите життєздатні гілки, виділіть ті, що загинули, і приберете їх.
    3. Осіння обрізка – це свого роду підготовка до зими. За допомогою видалення втечі ви сформуєте акуратний кущик, який простіше переживе зиму, ніж об’ємне і розлоге деревце. Секрет в тому, що втечі будуть на одному рівні, не залишиться самотньо стирчать, які «поб’є» морозами.

    Watch this video on YouTube

    Підрізання відбувається обов’язково після плодоношення, коли з куща зібраний урожай, і він скинув листя. А також варто звертати увагу на погодні умови, вони повинні бути такими:

    1. Вночі температура повітря опускається трохи нижче нуля, а вдень термометр показує вище нуля.
    2. До стабільних морозів залишається не менше місяця.

    Восени не обрізають занадто рано, оскільки це може стати стимулом для передчасного розкриття нирок. Якщо протягнути з процедурою до морозів, то зрізи не встигнуть затягнутися, і гілки загинуть від переохолодження.

    У регіонах з суворими зимами, які настають рано, рекомендована тільки одна весняна обрізка.

    Як правильно обрізати і формувати куст

    Формуюча крону обрізка з першого року потрібна тільки декоративній жимолості, для їстівної дана процедура стає обов’язковою тільки з 4-5 року життя. Потрібно неухильно дотримуватися правил стрижки. І схема обрізки для формування куща виглядає наступним чином:

    1. Насамперед потрібно видалити ті гілки, які знаходяться на самому нижньому ярусі стебля і стосуються ґрунту.
    2. Далі, вирізається вся молода, непотрібна поросль, яка знаходиться в глибині крони.
    3. Гілки, що відходять від багаторічних втечі і ростуть круто вгору, видаляються слідом за молодняком.
    4. Обов’язково звільніть куст від гілок, що ростуть не назовні, а всередину крони.
    5. Потрібно прибрати тонкі, ослаблені гілочки, вони не тільки негарно виглядають, але і користі не дають ніякої. Такі порослі забирають сили чагарнику, які він витратить на плодоношення або освіту красивих і здорових ліан.
    6. Кінці втечі зі слабким приростом також не шкодуйте, зістригніть.
    7. У центрі куща розташовуються старі, товсті гілки, їх потрібно прибрати. Вони все одно не дають плодів і приросту. Дана процедура відноситься до омолодження старого куща.
    8. Однорічні здорові гілочки не чіпайте, їх не потрібно підрізати. Саме на них надалі утворюється велика частина врожаю.

    Куст жимолості, що відноситься до їстівних видів, повинен бути сформований тільки з п’яти скелетних молодих гілок. Інші, які стали старими, які не дають приросту, прибирайте не шкодуючи, і рослина знову стане молодою і максимально плодоносячою.

    Кожні 3 роки після настання семирічного віку кущі жимолості потрібно омолоджувати додатково, це дозволить продовжити життя і плодоношення рослини до декількох десятків років. Для цього у підстави частково зрізають товсті втечі, від яких повинні залишитися пеньки висотою до декількох сантиметрів. Після даної процедури від цих обрізків підуть молоді порослеві втечі.

    Якщо до 15-річного віку жимолість не омолоджувалася, то доведеться кардинально обрізати всі втечі, залишивши куст висотою близько 30-50 см.

    Що стосується обрізки декоративної жимолості, то вона проводиться з моменту посадки, це дозволить кущу почати інтенсивно ветвитися, і незабаром рослина буде прикрашати вашу прибудинкову огорожу.

    Для процедури обрізки потрібно використовувати тільки гостро заточений секатор, а товсті старі гілки можуть бути обрубані сокирою. Після операції, в яку б пору року вона не проводилася, зрізи замазують садовим варом або присипають подрібненим деревним вугіллям. Обробка є антимікробною і протигрибковою, кущик не захворіє.

    Обрізка гілок – це стрес для будь-якого дерева і чагарнику. Після проведеної процедури потрібно рослину підгодувати, попередньо добре полив ґрунт.

    Після весняної обрізки використовуються добрива з максимальним вмістом азоту (пташиний поміт або коров’як, розведені у воді).

    Восени, прибравши втечі, внесіть у ґрунт підживлення з калієм і фосфором (відмінний засіб – деревна зола).

    Підготовка до зими

    Кожен садівник задумується, як підготувати рослини до зими, щоб вони легко пережили морози. Рекомендуємо користуватися наступними порадами:

    1. Восени можна обрізати тільки дорослі кущі, які досягли 6-річного віку.
    2. Згребіть листя, зрубані гілки, мульчу, приберіть вбік, оскільки в цьому теплому «покривальці» на зиму можуть сховатися шкідливі комахи, а навесні почати бенкет з чагарнику.
    3. Ховати їстівну жимолість на зиму не потрібно, вона морозостійка і витримує падіння температури аж до -45 градусів.
    4. Декоративну рослину потрібно укрити, оскільки ліани занадто тонкі, і мороз їх знищить. Зніміть втечі з огорожі, покладіть на застелений торфом ґрунт, накрийте сіном і лапником.

    Watch this video on YouTube

    Навесні укриття приберіть, і замульчуйте пристовбурні кола свіжим матеріалом.

    Поради дачникам

    Усі садівники охоче діляться власним досвідом з вирощування культурних рослин. Ми вирішили опублікувати найкорисніші рекомендації:

    1. На зимовий період жимолість все ж варто укрити мішками або сіткою, щоб зберегти майбутній урожай. Справа в тому, що птахи в холодний час перебираються ближче до людей, і дуже їм подобається ласувати нирками жимолості.
    2. Удобрюйте раз на 2 роки жимолість гноєм або перепрілим компостом, це підвищить врожайність.
    3. Деякі садівники все ж рекомендують виробляти обрізку зовсім молодих кущів – з дворічного віку або при посадці нового саджанця. За твердженнями, вкорочені до 8 см кущі починають розвиватися швидше і виходять більш ветвистими. Але дану процедуру можна призначати тільки на весну.

    Як і будь-яка культурна рослина, жимолість, будь то їстівна або декоративна, потребує своєчасної обрізки. Це дозволить сформувати красивий куст, підвищити врожайність і тривалість життя в рази. Сподіваємося, що ця публікація стане для вас корисною, і описані тут рекомендації та поради допоможуть виростити здоровий, красивий куст, який протягом довгих років буде радувати естетичним видом і рясним урожаєм!

Related Post

Що за професія фінансистЩо за професія фінансист

Зміст:1 Фінансист — що він робить та скільки заробляє?1.1 Що є основними обов’язками фінансиста?1.2 Фінансист — як та де отримати кваліфікацію?1.3 Скільки заробляє фінансист у 2019/2020 році?2 Фінансист2.1 Історія професії2.2

Капуста романеско вирощування у відкритому ґрунтіКапуста романеско вирощування у відкритому ґрунті

Зміст:1 Капуста: вирощування, посадка і догляд у відкритому грунті1.1 Переваги способу1.2 Який сорт вибрати?2 Капуста Романеско – особливості посадки і відходу2.1 Капуста Романеско – вирощування2.2 Капуста Романеско – користь і