Угорська мангалиця у вашому господарстві

Першочерговим завдянням для більшості господарів, які вирішили зайнятися свинарством, є правильний вибір породи. Саме тому кожен хазяїн, що має раціональне мислення, ставить перед собою два практичних запитання: яких результатів йому хотілося б досягти? і чи є у нього відповідні ресурси для їх досягнення?

У світі існує дуже багато порід свиней. Крім загальних, властивих усім свиням характеристик, кожна порода обов’язково має свої, унікальні, притаманні лише їй специфічні особливості. Переваги та недоліки тієї чи іншої породи повністю залежать від умов господарювання та цілей розведення цих тварин: одні й ті ж їх властивості можуть виявитися як дуже вигідними, так і небажаними.

Наприклад, щоб отримувати нежирну свинину, потрібно вирощувати породи свиней м’ясного напрямку, такі як п’єтрен, ландрас (свині беконного типу). Але для швидкої відгодівлі з метою отримання сала ці тварини за своїми властивостями зовсім не підходять, і в такому разі слід надати перевагу свиням миргородської породи або великої білої. Особливе місце серед багатого різноманіття свинячих порід займає досить рідкісна й екзотична порода довгошерстих свиней – угорська пухова мангалиця. Саме про неї піде мова у цій статті.

Угорську мангалицю не можна назвати новою породою. Н авпаки, м’ясні продукти та сало цих тварин користувалися величезним попитом у Європі в ХІХ і першій половині ХХ століття. Незвичайні пухнасті свині були виведені в Угорщині на початку ХIХ століття (приблизно у 1833 році) шляхом схрещування диких вепрів з домашніми середземноморськими (угорськими та сербськими) свинями, тому й отримали таку назву. Мангалиці досить невибагливі до умов утримання й харчування, витривалі, мають хороші адаптаційні здібності, високий імунітет та призвичаєність до кліматичних особливостей гірської місцевості (суворих, сніжних зим).

Перший час їх розводили переважно у підсобних господарствах монастирів. Пізніше угорська мангалиця стала основною породою на території Угорщини й Австрії, особливо в Карпатському регіоні. Але згодом, коли популярність жирного м’яса значно знизилась, а натомість зріс попит на пісну свинину, чисельність поголів’я цих тварин скоротилася, і про мангалицю поступово забули, замінивши її породами м’ясного напрямку.

Активне відновлення поголів’я розпочалося лише у 1994 р. Та, попри все, сало мангалиці й досьогодні вважається одним з найцінніших видів свинячого жиру. В Італії з нього готують традиційний продукт лардо – найзнаменитіше сало у світі, історія приготування якого нараховує близько 3000 років.

Його отримують шляхом засолювання свинячого жиру мангалиці у ємностях, які виготовлені з мармуру. Готовий продукт відрізняється дуже ніжною кремовою консистенцією, а вміст холестерину в ньому на 30–35% менший, ніж у салі інших порід свиней. Не менш популярне сьогодні й в’ялене свиняче м’ясо хамон , елітні сорти якого готуються саме з м’яса мангалиці.

Угорська мангалиця не придатна для вирощування в умовах великих промислових свинарських комплексів, оскільки ці тварини генетично пристосовані до пасовищного утримання і не можуть постійно знаходитись в обмеженому просторі.

Щоб отримувати від свиней їх найбільшу цінність – високоякісну, так звану мармурову свинину , необхідно забезпечити їм вільне пересування з природним випасом на територіях пасовищ.

Мангалиці добре себе почувають і прекрасно розвиваються лише в разі напіввільного утримання протягом усього року. За такої технології вирощування отримується екологічно чиста продукція, надзвичайно корисна для людського організму. Приготоване м’ясо мангалиці має особливий смак і приємний аромат.

Якщо у господарстві є можливість забезпечити свиней пасовищем, бажано неподалік від лісистої місцевості, щоб тварини могли знаходити собі корм самостійно, то вибір угорської мангалиці стане найкращим рішенням для хазяїв. Ця порода створена для дрібних і середніх фермерських господарств.

Істотно збільшити рентабельність свиноферми зможе самостійна переробка свинини на раніше згадані продукти з подальшою їх реалізацією в готовому до вживання вигляді. І хамон, і лардо, приготовані за спеціальними технологіями, мають досить високу вартість і користуються великим попитом на ринку якісних органічних продуктів.

У наш час ринок м’яса перенасичений свининою промислового вирощування, що має далеко не найвищу якість, тому м’ясо мангалиці буде вигідно відрізнятися від решти м’ясного асортименту, який є у продажу.

Угорська мангалиця – це порода великих за розмірами, довгошерстих свиней, які чудово використовують природні пасовища. Теплої пори року вони повністю задовільняють свої потреби у кормах за рахунок паші (жолуді, трава, жаби, ящірки, коріння рослин і т. ін.).

Набір живої ваги у тварин за таких умов вирощування відбувається дещо повільніше. Тому, щоб інтенсифікувати цей процес, доцільно підгодовувати тварин концентратами. Рекомендується застосовувати такий режим годування: вранці свині отримують суміш зернових різних видів (цілком можна використовувати зернові відходи або некондиційне дрібне зерно); протягом дня тварини пасуться чи отримують на вигулі готову для вживання траву; увечері їх знову годують невеликою кількістю суміші з різної дерті. І, звичайно ж, необхідно забезпечити поголів’ю вільний доступ до питної води.

Якщо свині не мають можливості добувати собі корм самостійно, то приблизний склад їхнього раціону буде таким: 70% – це трава й соковиті корми, а 30% – концентрати. Найкраща трава для мангалиці – люцерна. У ній міститься багато білку й кальцію.

Зимове меню складається з сіна та коренеплодів. Доля концентрованого корму має містити: макуху (соєву або соняшникову) – 15%, подрібнене зерно кукурудзи – 20%, ячмінь – 40%, пшеницю – 10%, висівки – 10%, м’ясокісткове чи рибне борошно – 5%. При такому годуванні вага поросят у віці 12 місяців досягне 140–170 кг.

Якщо годувати мангалицю за інтенсивною технологією (картопля+зернові), як звичайних свиней, то ростиме вона краще (в рік її вага складе 190–200 кг), але швидко жиріє, і втрачається той унікальний склад м’яса та співвідношення м’ясо/сало, заради якого й вирощують цю породу. Дорослі свині угорської мангалиці в середньому важать 250–300 кг, хоча відомі випадки, коли вага хряка досягала 450 кг.

Порода угорської мангалиці підрозділяється на три основних типи, які відрізняються між собою кольором вовни і вагою: білі, руді й чорні з білим животом («ластівки»). Раніше були ще й повністю чорні тварини, але тепер цей тип втрачений. Найбільші з них – це чорні та білі свині.

Усім чистокровним тваринам породи властивий темний колір шкіри навколо очей, пипок, копит, на внутрішній частині хвоста, а головне – темна пляма на нижній частині вуха. Всі три типи мають густу, кучеряву шерсть, яка добре захищає тварин від холоду, комах та механічних уражень.

Взимку мангалиця не потребує теплих приміщень. Цим тваринам достатньо мати свинарник, навіть збитий з дощок, який здатний захистити їх від вітру й опадів. Якщо свині угорської мангалиці утримуються на випасі цілорічно, то з настанням холодів вони риють собі поглиблення в ґрунті, де ховаються від негоди.

Статеве й фізіологічне дозрівання у молодих свинок настає майже одночасно, у віці 10–12 місяців. Якщо в стаді є хряк, то свинки зазвичай покриваються без проблем. У разі штучного запіднення поросят народжується відсотків на 40% менше, ніж внаслідок природного парування.

У молодої свині звичайна кількість приплоду складає 4–5 поросят, у дорослої свиноматки – від 5 до 8, а деколи трапляється, що й до 11 поросят. Свиноматкам властивий дуже сильний материнський інстинкт. За нормальних умов утримання та при хорошому годуванні вони завжди мають достатню кількість молока. А випадків відмови від поросят, їх поїдання чи розкидання не буває ніколи.

Свиноматки під час пологів не потребують допомоги або якогось втручання людини. Варто зазначити, що г осподарям та обслуговуючому персоналу при опоросі слід бути обережними у поводженні зі свинею: у момент опоросу й кілька днів поспіль свиноматка проявляє агресію як до людей, так і до інших дорослих свиней свого стада. У такий спосіб вона захищає свій новонароджений молодняк. Через кілька днів агресія зазвичай минає.

Поросята народжуються смугастими, схожими на дитинчат дикого кабана. Опорос може відбуватися під відкритим небом, але краще, щоб температура навколишнього середовища була не нижче + 14° С. Важливо також забезпечити свиноматку достатньою кількістю сухої підстилки. Хоча ці свині дуже невибагливі, але якщо є можливість створити їм комфортні умови, то краще подбати про це, щоб підвищити збереження молодняку ​​і в подальшому поліпшити прирости. Турбота й увага корисні будь-якій тварині, навіть найвитривалішій.

У мангалиці дуже міцний імунітет, тому випадки захворювань серед представників цієї породи трапляються вкрай рідко. Проте не варто забувати, що корм має бути завжди свіжим. Також необхідно своєчасно здійснювати протигельмінтну та антипаразитарну обробку тварин засобами проти глистів і шкірних паразитів.

Підсумувавши, можна зробити висновок, що угорська мангалиця має такі господарські цінні властивості, як: велика вага дорослих тварин, невибагливість у годуванні та до умов утримання, висока якість продукції, сильний природний імунітет, хороші материнські якості.

Серед основних вад мангалиці можна назвати пізньостиглість породи, її невисоку плодючість, складнощі у пошуку хорошого племінного молодняка та його відносно високу вартість.

Все ж дана порода, на думку багатьох свинарів, дуже перспективна для виробництва органічних продуктів, попит на які зростає з кожним роком. Тому мангалиця може бути вельми рентабельною завдяки невисокій собівартості продукції та значній ціні кінцевого продукту на ринку.

Усі питання, які виникли під час ознайомлення з даним матеріалом, можна поставити автору на нашому форумі .

Які поросята підходять під опис породи Угорська Мангалиця?

Сьогодні у вітчизняних господарствах знайдуться різноманітні породи свиней, але екзотична Угорська Пухова Мангалиця заслуговує особливої уваги. Угорська мангалиця — надзвичайно цікава і перспективна порода. Розведення свинок «в овечій шкурі» може перетворитися з хобі на прибутковий бізнес.

• 1 Унікальна порода свиней — Угорська Пухова Мангалиця
  • 1.1 Історія виникнення породи
  • 1.2 Опис і характеристики свиней вєтнамської породи
  • 1.3 Переваги і недоліки породи
  • 3.1 Поради щодо вибору молодняку
  • 3.2 Ціни на поросят в різних регіонах

  Унікальна порода свиней — Угорська Пухова Мангалиця

  Чим же відрізняється поросят порода мангал, Угорська Мангаліца від інших?

  Історія виникнення породи

  Батьківщиною кучерявого свинок є Угорщина, де нова порода була виведена шляхом схрещування свійських тварин з карпатськими напівдикими. Метою схрещування була поява на світ невибагливі в їжі і не бояться морозів свиней. Спроба вдалася, і в 1830-му році нова порода була зареєстрована.

  Поголів’я мангалиц зростало рік за роком. Якщо в 1920-х роках налічувалося 2000 свиней, то до 1940-му — 30 тисяч. Була зроблена вдала спроба розвести мангалицу на Закарпатті та невдала — в Англії.

  Чому ж мангалиця не прижилася на новій батьківщині? Справа в тому, що до 50-м рокам виробники завалили європейський ринок, Угорщину в тому числі, свининою м’ясного типу. Відсутність попиту на свинину сального типу призвело до того, що поголів’я мангал стало стрімко скорочуватися. У 70-ті роки налічувалося всього 200 голів, а в 90-х Угорська Асоціація Свинарів забила тривогу. Сьогодні на толоці пасеться вже 7000 свиней, а купити поросят на відгодівлю може кожен бажаючий.

  Опис і характеристики свиней вєтнамської породи

  Мангалиця володіє міцним і легким тулубом середнього розміру з короткими ногами і великим животом. Голова і вуха угорських свиней відрізняються невеликими розмірами, причому вуха завжди спрямовані вперед.
  Крім довгою кучерявою вовни, відмінною рисою мангалиц є наявність на нижньому краї вуха плями в 3-5 див. Свинарі дали назву цій мітці: «Пляма Велльмана» свідчить про чистоту породи.

  Купити порося мангалу варто, орієнтуючись і на інші ознаки чистокровности: навколо рильця, копит, анального отвору, сосків і очей його шкіра повинна бути пофарбована в чорний колір.

  Відрізнити справжнього порося-мангалу від напівкровки можна і за іншими ознаками. Поздовжні смуги по всьому тілу, дісталися угорським свинкам від їх диких предків, мають тільки поросята венгерська мангалиця Опис породи включає безліч забарвлень, але в даний час поширені тільки чотири.

  Самка-мангал досягає зрілості до кінця першого року життя. Перший приплід зазвичай налічує 4-5 поросят, а в наступні рази мангалиця може призвести до 9 голів. Поросята породи угорська мангалиця. придбати яких хочеться багатьом фермерам для розведення, ніколи не народжуються в кількості більше 10 голів. Великий приплід у самки свідчить про домішки в крові.

  Переваги і недоліки породи

  Купити порося мангалиця варто з-за його всеїдності і стійкості до суворих погодних умов. Поросята швидко набирають у вазі навіть на вигулі, а якщо додати в їх раціон зернові і картопля, то зростають, як на дріжджах. У середньому до 6 місяців порося-мангал досягає ваги в 70 кг. В 8 місяців прошарок жиру у порося вже 5 см, а в 10 місяців шпик мангалу близько 9 див.

  М’ясо вєтнамської породи дуже соковите, завдяки межмускульным жирових прошарків. У процесі теплової обробки сало тане, надаючи м’ясної страви чудовий смак.

  Недоліки породи важко перерахувати. Їх просто немає! Хіба що купити поросят породи мангал дешево навряд чи вийде.

  Особливості утримання та годівлі

  Угорські поросята ціна на які досить висока з-за їх екзотичності, можуть жити в неопалюваних сараях. А це просто знахідка в наших кліматичних умовах. Відсутність витрат на опалення свинарника позитивно позначається на ціні кінцевого продукту.

  Всеїдність — ще один аргумент за вибір саме цієї породи. На випасі мангалиця харчується травою, жолудями, залишками після прибирання поля і корінцями. Підгодовувати свиню можна овочами, а кукурудзяні качани — делікатес для тварин. Але не варто їх перегодовувати: поросята від надлишку корми можуть загинути. В середньому при помірному харчуванні угорська свиня набирає до 700 г на добу.

  Купівля поросят Угорської Мангалиця

  Порода поросят на відгодівлю показати яку просить все більша кількість користувачів мережі, приваблює не тільки фермерів, але і власників індивідуальних господарств. Продаж поросят породи мангаліца і свинини приносить пристойний дохід.

  Досвідчені свинарі радять купувати угорських поросят тільки в господарствах з позитивною репутацією. Адже помісь звичайної свині з дикою часто видається нечесними заводчиками за мангалицу. Напівкровки відрізняються недружнім характером, повільним набором ваги і жорсткість м’яса.

  Поради щодо вибору молодняку

  Вибирати угорських поросят слід, орієнтуючись на:

  • відмітні ознаки породи (“Пляма Велльмана”, чорний окрас навколо рильця, копит, сосків);
  • стан здоров’я (активність тварини, апетит);
  • репутацію господарства.

  В іншому випадку є ризик придбання метиса або породистого, але хворого тваринного.

  Ціни на поросят в різних регіонах

  Кращий вибір для індивідуального або комерційного розведення — це поросята мангалы ціна на яких різниться залежно від регіону. Продаж поросят угорської мангалиця по країні коливається від 6 до 35 тисяч рублів. Так, в Єкатеринбурзі і Барнаулі мангали пропонуються за 15 тисяч рублів, в Брянську свині на відгодівлю ціни на поросят доходять до 10 тисяч, а в Читі місячні малюки продаються лише по 6 тисяч.

  Набагато дорожче обійдуться дорослі особини. За племінного кнура в Пермській області просять 35 тисяч, а на супоросних свиноматок ціна в Ростовській області доходить до 40 тисяч.

  Вартість поросят, звичайно, чимала, але затребуваність мангалиц свідчить про зростання популярності цієї екзотичної породи.

  Watch this video on YouTube

  Угорська мангалиця: особливості породи, як утримувати і розводити

  Мангалиця — одна з найбільш відомих порід у світі. Ця свиня визнана національним надбанням в Угорщині, де її вивели в 1833 році, а закріпили оригінальні властивості породи і зареєстрували угорську мангалицю в 1860 році.

  Мангалиці не відрізняються ні скоростиглістю, ані плодючістю, тому їх майже повністю витіснили інші перспективні породи. Але в один прекрасний момент виявилося, що ця свиня ідеально підходить для приготування хамона, а її м’ясо не тільки має чудові смакові якості, але і практично не містить холестерину. І мангалицю почали активно відроджувати і розводити в різних куточках світу.

  Опис породи

  Угорська мангалиця — універсальна порода, від якої можна отримати ніжне мармурове м’ясо та досить багато сала.

  Особливою ознакою свиней є кучерява густа і досить м’яка шерсть, яка покриває весь тулуб і частково голову. Взимку свиня пухнаста і нагадує овечку, влітку — линяє і об’єм вовни зменшується.

  Більшість поголів’я угорської мангалиці (80%) має білу масть. Але шляхом схрещування з дикими свинями були отримані генеалогічні лінії з рудою, чорною шерстю або мастю «ластівка» — чорний верх і біле або жовтувате черево. Часом зустрічаються особини чорного кольору з підпалинами.

  Найбільш продуктивною генеалогічною лінією є руді мангалиці. Вони ростуть швидше і виростають більшими. Але такі свині практично всі знаходяться на території Угорщини і не підлягають продажу приватним особам і вивезенню з країни.

  Крім кучерявої вовни, ознакою породи вважаються чорний п’ятачок і білий пензлик хвоста. Відсутність цих особливостей може вказувати на домішку сторонньої крові.

  Маленькі поросята не відразу мають ту масть, якої вони набудуть в дорослому віці – поросята-сисуни мангалиці смугасті, як і їх дикі побратими.

  Дорослі свиноматки досягають ваги 200 кг, хряк — до 300 кг. Втім, при активній відгодівлі кабани можуть досягти і значно більшої ваги — до 500 кг. Однак, більшу частину туші в такому випадку становитиме сало і жир, оскільки при калорійному харчуванні і відсутності руху порода схильна до осалювання.

  Приріст ваги у поросят не найвищий — 550-700 грамів. Як правило, в піврічному віці поросята важать лише 70 кг.

  Для таких свиней характерна міцна конституція без особливих вад. Поросята витривалі, здатні багато ходити, це пояснюється тим, що ноги у них мають надійні суглоби і сухожилля.

  Представники цієї породи мають високу потребу в активному русі, вони прекрасно почуваються на випасі і готові значну частину їжі знаходити собі самі.

  Переваги угорської мангалиці:

  • міцне здоров’я (як відзначають свинарі, навіть щеплення для таких поросят необов’язкові);
  • мінімум витрат на утримання (в теплу пору року на випасі свині значну частину раціону здобувають самостійно);
  • ідеальна якість м’яса;
  • спокійний і доброзичливий характер;
  • відсутність прагнення втекти. Навіть якщо така можливість є, свині знають свою територію і повертаються додому.
  • свині ростуть не дуже швидко;
  • порода дуже повільно розмножується — свиноматка приводить зазвичай близько 6 поросят, а первістка може мати всього 4 поросятка в приплоді;
  • у мангалица чудовий нюх, але дуже поганий зір. Настільки поганий, що свиноматка може разом з підстилкою і послідом з’їсти порося.

  Утримання угорської мангалиці

  Утримання цієї породи виправдано, якщо є можливість вигулу і випасу. Така свинка досить близький родич диких свиней, тому абсолютно невибаглива до їжі і умов утримання.

  Багатото господарів, що утримують цих поросят на вигулі, встановлюють їм влітку навіс для захисту від сонця, а для успішної зимівлі розміщують на території вигулу стіг з сіном і соломою.

  А ось доступ до свіжої і чистої води потрібно забезпечувати в будь-яку пору року.

  Свині породи угорська мангалиця мають хорошу пам’ять, якщо тримати їх у свинарнику з можливістю вигулу, вони запам’ятовують дорогу на пасовище і додому.

  Зимівля в екстремальних умовах для мангалиці можлива, але краще будуть себе почувати поросята все ж у свинарнику.

  При підготовці свинарника потрібно враховувати, що такі поросята, незважаючи на те, що вони можуть гуляти по снігу і в морози, все ж потребують тепла і затишку, оскільки в приміщенні вони не можуть активно рухатися. Оптимальна температура в свинарнику, де утримують мангалицю, повинна перевищувати + 15 ° С.

  Підстилку потрібно міняти регулярно, адже шерсть у свиней буде промокати, якщо підстилка недостатньо суха. Це призведе якщо не до хвороб, то до зниження приросту ваги, адже тварини будуть витрачати багато енергії на те, щоб висушити шерсть.

  Єдиною особливістю догляду за породою стане ретельна боротьба з вошами, які будуть комфортно себе почувати в густій ​​шерсті, значно краще, ніж на свинях інших порід. Тому і дезинфекція свинарника, і обробка поросят спеціальними засобами набуває важливішого значення.

  Розведення мангалиці

  Свиноматки мангалиці досягають віку, коли можливо і доцільно спаровування, в 12 місяців. Важливо знайти для такої свинки кнура-мангала або штучно запліднити свиноматку сім’ям цієї породи. Гібриди не показують тієї життєстійкості, яка характерна для чистопородних мангалиць.

  У першому приплоді зазвичай близько 6 поросят, але другий приплід може бути і більшим. І тільки після другого опоросу свиноматка досягає піку репродуктивної активності. Тому, якщо є бажання займатися мангалицями, потрібно розраховувати на багаторічну працю, а не на моментальну віддачу.

  Відомі випадки, коли в одному приплоді у мангалиці було 10 поросят. Така кількість поросят для свиноматки є виснажливою, і якість поголів’я погіршується, поросята ростуть гірше.

  Опорос повинен відбуватися в теплому і сухому приміщенні. Після його завершення потрібно обробити пуповину, а також прибрати підстилку і замінити її на суху. Поросят підпускають до матері після того, як вони вже стають більш-менш активними, Новонародженого поросятка мангалиця може з’їсти або задавити, але для обсохлих малюків вона чудова матуся. Потрібно відзначити, що мангалиці можуть проявляти агресію, захищаючи своє потомство. Це характерно для даної породи.

  У віці 4 дні поросятам потрібно видалити ікла, щоб вони не травмували вим’я свиноматки. Відлучати малюків від матері можна вже у віці одного місяця.

  Годівля

  Угорську мангалицю називають травоїдною, але це не зовсім відповідає дійсності. Свиня з великим задоволенням з’їсть знайдену на пасовищі жабу, викопає собі черв’ячка або розорить гніздо степової птиці.

  Якщо можливість вигулу обмежена, потрібно пам’ятати, що мангалиці в закритому просторі схильні до ожиріння. Тому висококалорійні корми для представників цієї породи потрібно обмежувати.

  Маленьких поросят варто підгодовувати стартовим комбікормом або підсмаженим зерном ячменю, вівсянкою. Але оптимальним рішенням є саме комбікорм, який збагачений вітамінами, мінералами, мікроелементами. Підгодовування комбікормом дозволяє швидко відлучати поросят від матері.

  Краще віддати перевагу комбікорму зі збалансованим складом. Тоді фермер може не переживати про темпи приросту, відмінний смак м’яса і сала. Якщо ви вирішили відмовитися від повнораціонного комбікорму, преміксів і БМВД, то мінеральні добавки в раціоні поросят обов’язкові, особливо кісткове борошно, крейда, червона глина. Завдяки цьому поросята будуть розвиватися активніше і рости в довжину і висоту, а не тільки вшир.

  Якщо влітку поросята можуть пастися, то на зиму їм потрібно запасати сіно, мангалиці їдять його у великих кількостях. Як варіант, застосовувати для годівлі поросят комбікорм, у складі якого великий відсоток сухої трави.

  Мангалиця при правильному утриманні дає делікатесне м’ясо, яке цінується в кращих ресторанах. І такі незручності, як повільне зростання і не дуже активне розмноження, окуповуються з надлишком ціною на ідеальне мармурове м’ясо, яке не містить холестерину.

  Відповідні статті:

  БМВД для свиней – рецепт продуктивного тваринництва

  У світовій практиці свинарства сьогодні використовується до 150 різноманітних складів білкових вітамінно-мінеральних добавок (БМВД). Вони допомагають вирішити основне завдання будь-якого фермера або заводчика свиней – м’ясо та сало високих смакових якостей, здорове міцн.

  Як вирощують свиней на сучасних фермах

  Свинарство – галузь, де можна отримати швидкий і вражаючий результат завдяки високій плодючості тварин і коштовного продукту, який вони дають. Однак в тому, як вирощують свиней в приватних господарствах і на фермах, є велика різниця, обумовлена ​​цілями і масштабами роз.

  Яку беконну породу свиней вибрати для розведення?

  Беконні породи свиней були виведені з метою отримання великого обсягу якісного «мармурового» м’яса з тонкими прожилками жиру. Перевагою більшості порід цього напрямку є всеїдність і великий відсоток виходу якісного м’яса.Такі поросята були виведені в різних куточках сві.

  Гібрид свиней Ф1: як отримують і перспективи розведення

  Свиноматка, яка приводить за раз по 12 і більше поросят. Молодняк, який швидко набирає вагу. Свині з хорошою адаптацією до стресів, чого не скажеш про чистопородних тварин. Це мрія будь-якого фермера-свинаря. А що, коли такі свині вже є? І часто на дошках оголошень наві.

  В’єтнамські свині: особливості породи, догляд та утримання

  В’єтнамські свині — популярна у тваринництві порода, яка прийшла до нас з Південного Сходу Азії. Ці травоїдні тварини з’явилися в Європі тільки в 1985 році, але за короткий час стали улюбленцями фермерів. З тих пір фахівцями були значно поліпшені показники продукт.