Хто грав із Петросяном

Хто грав із Петросяном

Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло злотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри[9], з-за Ігриця оксамитовим гулом котився грім.

Іван сидів і слухав, забувши зовсім, що має доглядати корови.

І ось раптом в сій дзвінкій тиші почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха, що навіть справляла муку! Застиглий і нерухомий, витягнув шию і з радісним напруженням ловив дивну мелодію пісні. Так люди не грали, він принаймні ніколи не чув. Але хто грав? Навкруги була пустка, самотній ліс і не видно було живої душі. Іван озирнувся назад, на скелі, — і скаменів. На камені, верхи, сидів “той”, щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру. “Нема моїх кіз… Нема моїх кіз…” — розливалась жалем флояра. Та ось ріжки піднялись вгору, щоки надулись і розплющились очі. “Є мої кози… Є мої кози…” — заскакали радісно згуки, і Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, затрясли головами бородаті цапи.

Він хтів тікати — й не міг. Сидів прикутий на місці і німо кричав од холодного жаху, а коли врешті видобув голос, щезник звинувся і пропав раптом у скелі, а цапи обернулись в коріння дерев, повалених вітром.

Іван гнав тепер вниз, без тями, наосліп, рвав зрадливі обійми ожин, ламав сухі гіллячки, котився по слизьких мхах і з жахом чув, що за ним щось женеться. Нарешті впав. Скільки лежав, не пам’ятає.

Прийшовши до себе і вздрівши знайомі місця, він заспокоївся трохи. Здивований, наслухав якийсь час. Пісня, здавалось, бриніла вже в ньому. Він вийняв денцівку. Зразу йому не йшло, мелодія не давалась. Починав грати спочатку, напружував пам’ять, ловив якісь згуки, і коли врешті знайшов, що віддавна шукав, що не давало йому спокою, і лісом поплила чудна, не відома ще пісня, радість вступила у його серце, залляла сонцем гори, ліс і траву, заклекотіла в потоках, підняла ноги в Івана, і він, пожбурнувши денцівку в траву та взявшись у боки, закрутився в танці. Перебирав ногами, ставав легко на пальці, бив босими п’ятами в землю, щібав голубці, крутився і присідав. “Є мої кози… Є мої кози…” — щось співало у ньому. На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик, немов метелик пурхав зі стебла на стеблину, а обидві корови — жовтаня і голубаня, просунувши голови межи галузки, привітно дивились на нього, жуючи жуйку, та зрідка дзвонили йому до танцю.

Так знайшов він у лісі те, чого шукав.

Вдома, в родині, Іван часто був свідком неспокою і горя. За його пам’яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта[10], оповіщаючи горам і долам про смерть: раз, коли брата Олексу роздушило дерево в лісі, а вдруге, коли браччік Василь, файний веселий леЄінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями. Се була стара ворожнеча між їхнім родом і родом Гутенюків. Хоч всі в родині кипіли злістю й завзяттям на той диявольський рід, але ніхто не міг докладно розказати Іванові, звідки пішла ворожнеча. Він теж горів бажанням помститись і хапавсь за татову бартку, важку ще для нього, готовий кинутись в бій.

То байка, що Іван був дев’ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята. Їхня родина була невелика: старині двоє та п’ятеро дітей. Решта п’ятнадцять спочило на цвинтарі біля церковці.

Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, і особливо на храм. Там можна побачитись було з далеким родом, що осівся по околишніх селах, та й траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків.

Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. Іван теж дістав нову кресаню і довгу дзьобню, що била його по ногах.

Сідлались коні, і суточками[11] зеленим верхом ішов пишний похід та закосичував плай гейби червоним маком.

По горах, долами й верхами, тяглися святочно прибрані люди. Зелена отава царинок розцвіталася раптом, вздовж Черемошу плив різнобарвний потік, а десь високо, на чорному запиналі смерекових лісів, жаром горів під ранішнім сонцем червоний дашок гуцульського парасоля. Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий. Раптом на вузенькій дорозі, між скелею і Черемошем, зробився тиск. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу. В лютому Євалті, що звіявсь одразу, як вихор, невідомо од чого, заблищали залізні бартки та заскакали перед самим обличчям. Як кремінь і криця, стялись роди— Гутенюки з Палійчуками, і перше ніж Іван встиг розібрати, про що їм йдеться, тато розмахнув бартку і вдарив плазом комусь по чолі, з якого бризнула кров, залляла лице, сорочку та пишний кептар. Йойкнула челядь[12], кинулась одтягати. а вже людина з лицем червоним, як його гачі, тяла барткою ворога в голову, і похитнувся Іванів тато, як підтята смерека. Іван кинувся в бійку. Не пам’ятав, що робить. Щось підняло його. Але дорослі потолочили йому ноги, і він не міг протиснутись туди, де бились. Все ще гарячий, роз’юшений злістю, він наскочив з розгону на маленьке дівча, що тряслось з жаху біля самого воза. Ага! Се, певно, Гутенюкова дівка! І, не думавши довго, ударив її в лице. Вона скривилась, притулила руками до грудей сорочку і почала тікати. Іван зловив її коло ріки, шарпнув за пазуху і роздер. Звідти впали на землю нові кісники, а дівчинка з криком кинулась їх захищати. Але він видер і кинув у воду. Тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала:

«Кріпосна»: головні актори серіалу

Серіал «Кріпосна» розповідає захоплюючу та драматичну історію кохання, благородства та боротьби за власне щастя. У костюмованій мелодрамі зіграли найкращі актори сучасності. Кого із зірок театру та кіно можна побачити у масштабній картині? Детальніше про акторів серіалу «Кріпосна» читайте в матеріалі.

Катерина Ковальчук

Катерина Ковальчук з першого погляду вражає своєю ніжністю та красою. Її життя нагадує історію Попелюшки. Дівчина виросла у провінційному містечку і навіть думати не могла про славу. Одного разу життя Катерини змінилося до невпізнання — талановита красуня вступила до театрального інституту. Успіх до неї прийшов швидко. І головну актрису костюмованої мелодрами «Кріпосна» запросили зніматися у Голлівуді.

Катерина Ковальчук у масштабному серіалі зіграє кріпосну Катерину Вербицьку , яку виховали у дворянському домі як справжню пані. Сюжет мелодрами зачіпає людські переживання, розповідає про гніт кріпосних та боротьбу за заборонене кохання.

Олексій Яровенко

Актор серіалу «Кріпосна» Олексій Яровенко народився та виріс у Мінську. Ще в юності майбутній актор займався професійним футболом та навіть не задумувався про творчу професію. І тільки заняття у студентському театрі відкрили у ньому талант до гри на сцені. Пізніше Олексій закінчив Білоруську державну академію мистецтв та після навчання почав активно зніматися у різних проектах.

Крім театру та кіно Олексій займається музикою. У нього є власний блюз-гурт «Бенд Олексія Яровенка».

Актор костюмованої мелодрами «Кріпосна» перевтілиться у благородного дворянина Олексія Косача . Його герой закохується в кріпосну Катерину Вербицьку, не підозрюючи, що вона — чужа власність.

Станіслав Боклан

Справжній улюбленець публіки, Станіслав Боклан, зіграв чимало неймовірних ролей у кіно та театрі. Чоловік закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. За значний особистий внесок у культурний розвиток України Стасу присвоїли звання заслуженого артиста України, а пізніше — народного артиста.

У масштабному серіалі «Кріпосна» ми побачимо актора у новому амплуа. Він зіграє багатого та жорстокого поміщика Петра Червінського , який нещадний до кріпосних та до своєї родини.

Ольга Сумська

Актриса та народна артистка України Ольга Сумська ще в юності проводила час у театрі та виросла за його лаштунками. Справжня зіркова роль дісталася Ользі Сумській у культовому серіалі «Роксолана — полонянка султана».

У костюмованній мелодрамі «Кріпосна» зірка українського кіно зіграє ніжну та розумну матір великого сімейства Софію Косач.

Анна Сагайдачна

Молода українська артистка з дитинства проявляла творчі таланти: дівчина захоплювалась музикою і хореографією. Щоб назавжди пов’язати своє життя з акторською професією, Анна Сагайдачна закінчила два театральних університети.

У «Кріпосній» дівчина зіграє дочку багатого поміщика, виховану панянку з ідеальними манерами — Наталі Дорошенко .

Михайло Гаврилов

Майбутній актор ще з дитинства відвідував театральну студію. Після школи вступив до медичного коледжу, але потім зрозумів, що акторська професія — це його справжнє призвання. Михайло Гаврилов закінчив театральний інститут. І незабаром зіграв чимало ролей в театрі та знявся у багатьох кінокартинах.

Серіал «Кріпосна» відкриє Михайла з іншого боку — чоловік зіграє головного антагоніста у костюмованій мелодрамі. Григорій Червінський — персонаж актора. Він розумний та харизматичний, але в життєвих ситуаціях завжди стає на бік зла.

Ксенія Мішина

Зірка українського кіно Ксенія Мішина народилася та виросла у місті Севастополі. Майбутня актриса одразу вирішила присвятити своє життя творчості і успішно закінчила відомий театральний вуз України. На її рахунку багато робіт у вітчизняній кіноіндустрії.

Актриса «Кріпосної» перевтілиться у жорстоку та вимогливу до кріпосних панянку Лідію Шефер .

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Related Post

Хто бореться із монополієюХто бореться із монополією

Протидія монополії В Україні це Антимонопольний комітет (АМКУ).4 черв. 2021 р. Зазвичай монополістом вважають підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 %, однак згідно з рішенням Антимонопольного комітету України,

Чи небезпечна картопля із зеленим кольоромЧи небезпечна картопля із зеленим кольором

Зміст:1 Зеленіє картопля: чому це відбувається, чи небезпечно їсти такі бульби, чи можна їх садити?1.1 Причини, чому викопані бульби можуть зеленіти при світлі сонця1.2 Чи небезпечний коренеплід для здоров’я людини