Білки є основними структурними елементами клітин та виконують безліч важливих функцій в організмі. Одним із факторів, що впливають на властивості та функції білків, є їх кислотно-лужний баланс. Певні амінокислоти в складі білка можуть надавати йому кислотного характеру, що впливає на його поведінку в розчинах та взаємодію з іншими молекулами.
Серед амінокислот, які здатні надавати кислотність білкам, особливе місце займають аспарагінова та глутамінова кислоти. Їхні бічні ланцюги містять карбоксильні групи, які можуть утворювати іонні зв'язки з позитивно зарядженими атомами або групами речовин. Це робить аспарагінову та глутамінову кислоти кислотоутворюючими амінокислотами та здатними надавати білкам кислотного характеру.
Важливо відзначити, що наявність цих амінокислот у білку може змінювати його фізико-хімічні властивості, такі як розчинність, стабільність та взаємодія з іншими молекулами. Кислотність, що додається аспарагінової та глутамінової кислотами, може впливати на утворення водневих зв'язків та електростатичних взаємодій між білками та іншими молекулами.
| Амінокислота | Характер |
|---|---|
| Аспарагінова кислота | Кислий |
| Глутамінова кислота | Кислий |
За кислотно-основними властивостями амінокислоти поділяють на нейтральні (більшість), кислі (аспарагінова та глутамінова кислоти) та основні (лізин, аргінін, гістидин). 8.
Які амінокислоти містяться у білках?
До складу білків входять такі незамінні амінокислоти:
- Лейцин, необхідний набору м'язової маси контролю маси тіла.
- Ізолейцин, що стимулює виділення енергії.
- Лізин, що відповідає за зміцнення імунітету та підвищення захисних сил організму.
- Фенілаланін, що забезпечує правильну роботу центральної нервової системи.
Яка амінокислота надає білку негативного заряду?
Кислі властивості білку надають аспарагінова та глутамінова амінокислоти, дисоціація їх карбоксильних груп є джерелом негативних електричних зарядів лежить на поверхні білкової молекули.
Які бувають амінокислоти та чим вони відрізняються?
Амінокислоти поділяються на три групи: замінні синтезуються в організмі; незамінні – не синтезуються безпосередньо, тому повинні надходити в організм із їжею; умовно-замінні – виходять в організмі за допомогою синтезу, але в недостатній кількості.