Цимбідіум: вирощування, розмноження, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 січня 2015 🕒 10 хвилин 👀 49186 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за цимбідіумом
• Орхідея цимбідіум – особливості вирощування
• Догляд за цимбідіумом у домашніх умовах
  • Як доглядати за цимбідіумом
  • Полив і підживлення цимбідіума
  • Пересадка цимбідіума
  • Як змусити цимбідіум цвісти
  • Цимбідіум не цвіте
  • Цимбідіум сохне
  • Цимбідіум жовтіє
  • Цимбідіум ебурнеум (Cymbidium eburneum)
  • Цимбідіум алоелистий (Cymbidium aloifolium)
  • Цимбідіум ланцетолистий (Cymbidium lancifolium)
  • Цимбідіум Дея (Cymbidium dayanum)
  • Цимбідіум Трейсі (Cymbidium tracyanum)
  • Цимбідіум Лоу (Cymbidium lowianum)
  • Цимбідіум жовтувато-білий (Cymbidium eburneum)
  • ЦЦимбідіум мечелистий (Cymbidium ensifolium)
  • Цимбідіум чудовий (Cymbidium insigne)
  • Цимбідіум карликовий (Cymbidium pumilum)
  • Цимбідіум гігантський (Cymbidium giganteum)
  • Коментарі

  Орхідеї – одні з найдавніших рослин на планеті, і тим не менше їх популярність з кожним роком тільки зростає.

  Одним з видів орхідеї, що найчастіше вирощують в кімнатній культурі, є цимбідіум – рослина, яка формує так звані псевдобульби, якими зазвичай її і розмножують.

  Цимбідіум здатний цвісти майже цілий рік, при правильному догляді і дотриманні умов вирощування.

  З нашої статті ви зможете дізнатися:

  • які умови потрібні цимбідіуму для розвитку і цвітіння;
  • як правильно доглядати за цією рослиною;
  • як розмножується цимбідіум;
  • які проблеми можуть виникнути у рослини і як з ними впоратися.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за цимбідіумом

  • Цвітіння: зазвичай узимку впродовж 4-6 тижнів.
  • Освітлення: рослина довгого світлового дня, потрібне яскраве розсіяне світло, а взимку – штучне підсвічування.
  • Температура: влітку – звичайна для житлових приміщень, перед і під час цвітіння – не вище 16 ˚C.
  • Полив: у період активного росту – частий і рясний, перед цвітінням – один раз на два тижні.
  • Вологість повітря: 50-60 %, улітку рекомендується обприскування листя тричі на день і утримування орхідеї на підносі з мокрою галькою.
  • Підживлення: після кожного третього поливання розчином добрива для орхідних.
  • Період спокою: не виражений.
  • Пересадка: один раз на 2-3 роки.
  • Розмноження: поділом куща.
  • Шкідники: павутинний кліщ, щитівки, попелиці.
  • Хвороби: сажистий гриб, сіра й коричнева гнилі, вірусна мозаїка.

  Квітка цимбідіум (лат. Cymbidium) відноситься до роду вічнозелених епіфітів родини Орхідні, поширеного в субтропіках Азії та Північної Австралії, його представники зустрічаються навіть на висоті до 2000 метрів над рівнем моря. У культуру квіти цимбідіум було введено понад дві тисячі років тому в Китаї. Конфуцій вважав їх королями ароматів. У сучасному Китаї, а також у Японії культивують природні форми різноманітних забарвлень пелюсток і листя, особливо в тренді сьогодні дрібні види, найбільш запашні з цимбідіумів. А в Європі та Австралії цінуються в якості зрізаних культур великоквіткові гібриди. Налічують у сучасному кімнатному квітникарстві понад сто видів цимбідіумів. Уперше цимбідіуми описав шведський ботанік Петер Улоф Сварц у 1799 році.

  Орхідея цимбідіум – особливості вирощування

  Бульба цимбідіума, вірніше, псевдобульба (потовщена навколоземна частина стебла, в якій епіфіти зберігають вологу) яйцеподібної форми, листя мечоподібне або лінійне, тупокінцеве або загострене, шкірясте і кілясте. Квітконос цимбідіума може досягати у висоту півтора метра. Суцвіття являє собою звисаючу дірчасту китицю, на якій іноді мало, а іноді багато квіток. Самі квітки залежно від сорту і виду різних розмірів – від дрібних до великих. Кольорова гама дуже багата: кремові, жовті, жовто-зелені, рожеві, коричневі, червоні кольори та їхні відтінки. Зазвичай пелюстки і чашолистки цимбідіума однакового кольору і форми – серпоподібні або ланцетні. Сидяча трилопатева губа найчастіше строката і яскраво забарвлена. Період цвітіння цимбідіума триває від півтора до трьох місяців, а тривалість життя в домашніх умовах від 3 до 7 років.

  Серед цимбідіумів багато епіфітів, і саме це зумовлює деякі особливості вирощування зазначеного виду орхідей.

  Догляд за цимбідіумом у домашніх умовах

  Як доглядати за цимбідіумом

  Вирощування цимбідіума вимагає від квітникаря спеціальних знань. Найкраще тримати цимбідіум на підвіконні великого вікна, на яскравому сонці, притіняючи його опівдні від прямих променів, особливо під час цвітіння, легкою фіранкою. Взагалі ця орхідея вимагає багато світла. Цвітіння цимбідіума зазвичай припадає на зимові місяці, коли світловий день короткий, тому доведеться організовувати для орхідеї додаткове освітлення. Що ж до температури повітря, то цимбідіуми легше переносять прохолодне повітря, ніж спеку і задуху. Особливо це важливо взимку – перебування поблизу нагрівальних приладів не дасть цимбідіуму можливості вразити вас своїм цвітінням. Вологість повітря вашій орхідеї знадобиться висока, в межах 50-60 %, тому в літній час доведеться обприскувати її не менше трьох разів на день. Допомагає вирішити проблему вологості повітря розміщення горщика з рослиною на піддоні з мокрою галькою або керамзитом.

  Полив і підживлення цимбідіума

  У період активного росту поливати цимбідіум потрібно рясно, але важливо, щоб вода після поливання не застоювалася в корінні, інакше коріння цимбідіума може загнити, а на листі з’являться чорні плями. Якщо вологи рослині буде недостатньо, можуть зморщитися псевдобульби, а квітки і бутони – опасти. Ближче до зими поливання зменшують і зволожують субстрат тільки раз на два тижні, якщо температура утримання нормальна, але якщо в кімнаті занадто тепло, то поливати доведеться частіше. Підживлення цимбідіума поєднують із кожним третім поливанням, причому вони вносяться у вигляді розчинів на вже зволожений субстрат. Найкраще використовувати для цього спеціальні добрива для орхідей («Кеміра люкс», «Ідеал», «Веселка») в половинній концентрації від зазначеної на упаковці. В середині літа азотну складову потрібно зменшити, а калієву збільшити. У період цвітіння орхідея підживлення не потребує.

  Пересадка цимбідіума

  Догляд за цимбідіумом передбачає і пересадку рослини у більш просторий горщик у міру того, як коріння заповнює старий. З’являється така необхідність раз на два-три роки. Роблять це після того, як орхідея вже відцвіла, а молоді паростки виросли як мінімум до 5 см заввишки. Як пересадити цимбідіум? Спочатку виберемо для цимбідіума субстрат. Ґрунт для цимбідіума купують спеціальний, для орхідей, або роблять самостійно. Для цього потрібно взяти за основу соснову кору і додати до неї дрібно нарізані мох сфагнум та коріння папороті, трохи перепрілого кінського перегною і деревне вугілля. Перемішайте всі інгредієнти, насипте в горщик, де вже має бути дренажний шар із керамзиту або глиняних черепків, і перемістіть у горщик, потім додайте стільки субстрату, щоб псевдобульби цимбідіума опинилися над рівнем ґрунту. Якщо коріння орхідеї під час пересадки не було пошкоджене, полийте рослину по краю горщика, але якщо вам довелося зачищати кореневу систему від підгнилих ділянок, краще відкласти поливання на кілька днів. Цимбідіум в новому горщику поміщають у півтінь, де він якийсь час оговтуватиметься від стресу, заподіяного пересадкою.

  Як змусити цимбідіум цвісти

  Різні сорти і види цимбідіума цвітуть у різний час, і тривалість цвітіння у них теж різна. Але будь-який екземпляр цього роду погано цвістиме або взагалі не стане зав’язувати бутони при температурі вище 22 ºC. Оскільки для створення сучасних гібридів використовувалися в основному цимбідіуми гірських районів, можна припустити, що й умови для цвітіння їм знадобляться приблизно такі, як у місцях проживання, а саме: яскраве світло і перепад між денною та нічною температурами в 4-5 градусів. Тим орхідеям, які цвітуть навесні і влітку, спеціально влаштовувати температурні «гойдалки» не доведеться – о цій порі року такі перепади температур цілком природні, і якщо ваша орхідея росте в саду чи на балконі, то спокійно витримає нічне похолодання до 5 ºС, зате вчасно і рясно зацвіте. А ось узимку, коли в приміщенні, де росте цимбідіум, цілодобово працює опалювальна система, доведеться щось вигадувати. Можна, наприклад, на ніч виставляти цимбідіум на балкон чи лоджію, якщо вони засклені. Найрясніше цвітіння найбільшими квітами настає в орхідей цимбідіум на третій рік росту.

  Розмноження цимбідіума

  Розмножується цимбідіум вегетативно – поділом куща. Виконується ця процедура при пересадці рослини. Коли ви витягнете орхідею з горщика, то побачите, що під субстратом у неї цілий клубок поплутаних коренів, причому в нижній частині вони сухі і посірілі. Потрібно гострим стерильним ножем відсікти цю нижню частину грудки з сухим корінням й обережно розрізати рослину на фрагменти, в кожному з яких буде соковита псевдобульба і кілька коренів. Зрізи слід обробити вугіллям, а частинки розсадити в різні горщики з субстратом і забезпечити їм постійну високу вологість поливаннями та обприскуваннями, поки у них не з’явиться нове листя або пагони – сигнал, що рослина вкоренилася.

  Шкідники та хвороби цимбідіума

  Цимбідіум не цвіте

  Якщо ваш цимбідіум красиво зеленіє, але явно не збирається цвісти, влаштуйте йому стрес: зменшіть поливання й організуйте перепад між денною та нічною температурами в 4-5 градусів. Нічна температура 10-13 ºC – оптимальна для примусу цимбідіума до цвітіння.

  Цимбідіум сохне

  Якщо сохнуть тільки кінці листя, значить, у кімнаті недостатньо висока вологість повітря. Доведеться частіше обприскувати рослину (пам’ятайте: не менше трьох разів на день) і поставити горщик на піддон із мокрою галькою. Іноді ж кінчики листя сохнуть від занадто частого або рясного зволоження – ґрунт між поливаннями повинен просихати.

  Цимбідіум жовтіє

  Іноді це ознака того, що гниє коріння. Спробуйте зняти верхній шар субстрату і розглянути коріння. При виявленні гнилі доведеться, якщо ще не пізно, рослину пересаджувати, очистивши кореневу систему від гнилих ділянок. І постарайтеся визначити причину загнивання, інакше ситуація може повторитися.

  Зі шкідників небезпечні для орхідей павутинні кліщі, попелиці та щитівки, а з хвороб – коричнева і сіра гнилі, мозаїка і сажистий гриб. Мозаїка – вірусне захворювання, яке не лікується, тому рослину доведеться знищити, а з гнилями боротися можна: видаліть уражені частини рослини, скоротіть поливання і перенесіть до більш теплого приміщення.

  Види і сорти цимбідіума

  Пропонуємо вам знайомство з найпривабливішими на наш погляд видами цимбідіума.

  Цимбідіум ебурнеум (Cymbidium eburneum)

  , або «слонова кістка» вирізняється великими пелюстками дуже красивого кремового відтінку. Аромат квітки нагадує запах бузку. Цвіте орхідея з весни, температури потребує помірної.

  Цимбідіум алоелистий (Cymbidium aloifolium)

  – мініатюрна орхідея, що досягає у висоту всього лише 30 см, з красивими квітками блідо-жовтого кольору з бордовими і кремовими відтінками. Діаметр квітки 4,5 см.

  Цимбідіум ланцетолистий (Cymbidium lancifolium)

  – орхідея з квітками діаметром до 5 см, у яких чашолистки і пелюстки світло-зеленого кольору з центральною темно-червоною жилкою, а губа біла з прозеленню з червоно-коричневими смугами на бокових лопатях та з червоним крапом і плямами на середній. Цвіте з квітня по жовтень.

  Цимбідіум Дея (Cymbidium dayanum)

  має багатоквіткове суцвіття з квітками діаметром 5 см. Чашолистки і пелюстки кольору слонової кістки з темно-червоною центральною жилкою, у білої губи передня лопать сильно загорнута, калус кремового або білого кольору. Родом орхідея з Філіппін і Суматри. Цвіте цей вид з серпня по грудень. Найвідоміші сорти «Твелв» і «Тавой».

  Цимбідіум Трейсі (Cymbidium tracyanum)

  це багатоквіткова орхідея з п’ятнадцятисантиметровими в діаметрі квітками жовто-зеленого відтінку з пунктирними червоно-коричневими лініями по прожилках, дуже запашними. Хвиляста, а іноді й торочкувата по краю губа кремового кольору з червоними смугами і плямами уздовж передньої лопаті. Китиця досягає 120 см у довжину і налічує до 20 квіток. Цвіте з вересня по січень.

  Цимбідіум Лоу (Cymbidium lowianum)

  – епіфіт, квітки якого в діаметрі досягають 20 см. Чашолистки і пелюстки в них теж зеленувато-жовті, а трилопатева губа темно-малинова з жовтим обідком по краю середньої лопаті. Суцвіття багатоквіткове. У висоту орхідея сягає майже метра, листя лінійне, завдовжки 75 см. Батьківщина рослини – Бірма. Цвітіння припадає на лютий-червень. Найпопулярніший сорт – «Ліліпут».

  Цимбідіум жовтувато-білий (Cymbidium eburneum)

  родом з Гімалаїв. Це велика рослина з дугастими китицями і лінійними листками. Запашні квітки досягають у діаметрі 7,5 см, вони забарвлені в кремовий колір, губа по краю хвиляста, в основі з жовтуватим гребенем, оточеним червоними цятками.

  ЦЦимбідіум мечелистий (Cymbidium ensifolium)

  – наземна орхідея, що зростає в скелистій місцевості. Пелюстки в неї світло-жовті з бордовими жилками, в основі пелюсток бордовий крап. Губа зеленувата або блідо-жовта, середня лопать із темно-червоним крапом, бічні – з коричневими смужками. Суцвіття складається з 3-9 дуже запашних квіток 3-5 см у діаметрі, квітконос прямостоячий від 15 до 65 см заввишки. Цвіте з січня по квітень. У культурі вирощують гібриди цимбідіума мечолистого «Голден елф», «Пітер Пен», «Лавлі Мелоді».

  Цимбідіум чудовий (Cymbidium insigne)

  відрізняється пелюстками білого або блідо-рожевого кольору в червоних плямах. Лопаті губи теж у пурпурних плямах, хвилястий край передньої лопаті загнутий назад. Суцвіття з 9-15 квітками 7-8 см у діаметрі дірчасте, вертикальне, висотою до 80 см. Батьківщина – Таїланд, Китай, В’єтнам. Цвіте з лютого по травень. Епіфіт.

  Цимбідіум карликовий (Cymbidium pumilum)

  зазвичай має пелюстки червоно-коричневого відтінку з жовтуватими краями. Губа білого кольору з темно-червоними плямами, середня її лопать тупокінцева й вигнута. Майже прямостояче суцвіття досягає в довжину 12 см, а діаметр квітки – 10 см у середньому. Батьківщина рослини – Японія і Китай, цвіте ця орхідея з грудня по березень. Дуже рідкісний вид.

  Цимбідіум гігантський (Cymbidium giganteum)

  має в суцвітті до 15 ароматних квіток 10-12 см у діаметрі, з жовто-зеленими пелюстками, вкритими червоними смужками, і з кремового кольору губою, теж у плямах і смужках. Суцвіття, що звисає з потужного квітконосу, досягає в довжину 60 см. У природі росте в Гімалаях. Цвіте з листопада по квітень, причому квітка не в’яне по 3-4 тижні. Популярний сорт «Ред Чилі» – компактна рослина з яскраво-червоними квітками.

  Батьківщина орхідеї: де виникла найтаємничіша квітка?

  Квітка білий декабрист, різдвяна, зигокактус шлюмбергера: батьківщина рослини, догляд у домашніх умовах Зародок у зрілих насіннях орхідних повністю позбавлений ендосперму. Клітини зрілого зародка містять лише білки та жироподібні речовини. Крохмальні зерна повністю зникають із клітин зародка на час його дозрівання (Андронова, 1988). Таким чином, в зрілому насенні орхідних відсутні запаси вуглеводів, що забезпечують енергетику клітин, що діляться. Це зумовлює нездатність насіння у переважної більшості видів орхідних до самостійного проростання без припливу органічних речовин ззовні.

  Його проростання та подальший постнасінний розвиток повністю забезпечується за рахунок певних мікоризотворних грибів, які проникають у насіння. Іноді, якщо гриб виявиться «сильнішим» за насіння орхідеї, він вбиває його, але частіше орхідея і гриб живуть у симбіозі. Деякі орхідеї так пристосувалися до грибів, що можуть жити без світла під землею, наприклад, гніздування.

  Система запилення

  Медоносна бджола ( Apis mellifera

  ) запилює Дрімлик болотний ( Epipactis palustris )

  Система запилення у орхідних відрізняється високою різноманітністю як за агентами запилення (запилювачів), так і за способами залучення (аттрактації) останніх на квітки. Основну роль в запиленні орхідних грають комахи. Головна відмінна риса системи запилення орхідних – агрегація всього пилку пиляку в компактні маси полілінії. Для надійного прикріплення полініїв до тіла запилювачів та успішного їх перенесення на рильці у орхідних виробилися різноманітні механізми. Основні їх типи були детально вивчені та викладені Ч. Дарвіном (1884) у його чудовій праці «Різні пристосування, за допомогою яких орхідеї запилюються комахами».

  Особливий інтерес для дослідників системи запилення у орхідних представляють способи залучення (атракції) запилювачів на квітки. Пилок, зібраний у полініях, не може бути використаний комахами для вирощування потомства. До того ж у переважної більшості видів орхідних у нектаро-збираючих структурах (шпорцях) відсутня нектар. Тому на безнектарні квіти орхідних комахи-запилювачі залучаються у різний спосіб обманної аттрактації. У орхідних прийнято виділяти такі основні синдроми обманної аттрактації: сексуальне залучення

  (pseudocopulation), квіткова мімікрія (flower mimicry), обман недосвідчених запилювачів . Цей поділ дуже умовно, оскільки у багатьох видів орхідних нерідко бувають задіяні відразу кілька способів обману.

  Сексуальне залучення

  Сексуальний синдром залучення запилювачів в даний час відомий у ряду пологів орхідних Євро-Азії ( Ophrys

  ), Австралії ( Caladenia , Chiloglottis , Cryptostylis , Drakaea та інших.) та Центральної Америки. Найбільш детально він вивчений у видів роду Ophrys .

  Квіткова мімікрія

  Квіткова мімікрія ширше поширена серед безнектарних орхідних. У орхідних із цим синдромом залучення запилювачів квітки або їх окремі частини імітують за забарвленням/формою/текстуром поверхні нектароносні квітки інших рослин або інші харчові субстрати, що використовуються потенційними запилювачами.

  Обман недосвідчених запилювачів

  Цей синдром у явній формі вперше був описаний LA Nilsson (1980) у Dactylorhiza sambucina

  . Його характерними особливостями є: яскравий пошуковий вигляд квіток/суцвіть, наявність на губі яскравих помилкових покажчиків нектару (у вигляді контрастного малюнка або пофарбованих папілярних виростів), глибокий добре розвинений шпорець.

  Особливості запліднення

  Після перших ембріологічних досліджень орхідних було висунуто гіпотезу відсутності в них подвійного запліднення. Поширенню цієї гіпотези сприяв той факт, що в зрілому насенні орхідного повністю відсутня ендосперм. У орхідних неодноразово відмічені випадки невходження другого спермію до центральної клітини зародкового мішка. Нерідко другий спермій входить в контакт з полярними ядрами і утворює разом з ними в центральній або базальній частині зародкового мішка ядерний комплекс (Навашин, 1951; Савіна, 1972). Однак приблизно в однієї третини видів орхідних спостерігається злиття другого спермію з центральною клітиною зародкового мішка та утворення первинної клітини ендосперму.

  У колекції орхідних Королівського ботанічного саду К’ю містяться 24 зразки орхідей, що збереглися з початку XX століття (їх вік близько 100 років); вік рослин 130 видів перевищує 50 років, а вік рослин 500 видів перевищує принаймні 20 років.

  Види та сорти

  Сорти міні орхідеї: посадка, догляд та розмноження в домашніх умовах

  Чисте біле забарвлення пелюсток орхідеї зустрічається рідко, зазвичай бутони мають цятки або якісь відтінки, наприклад, рожеві, кремові, жовті. Найбільш поширеними вважаються білі орхідеї з фіолетовими плямами, оскільки саме цей колір максимально близький до природного. Серед фаленопсис можна виділити такі популярні різновиди.

  Королівська

  Відрізняється дуже великими кольорами до 15 см.

  При вирощуванні королівської білої орхідеї важливо дотримуватися температурних меж +22-24 градуси. Восени на пару місяців королівський фаленопсис рекомендується переставити в приміщення, де температура встановлена ​​на рівні +14 градусів

  Ця процедура стане поштовхом для гарного цвітіння.

  Повноцінний зміст королівського різновиду можливий лише в прозорій ємності, тоді корінням надходитиме необхідна кількість світла, що сприятиме збільшенню фотосинтезу.

  Мультифлора

  Цей вид характеризується компактним розміром та великою кількістю кольорів. При догляді за мультифлорою квітникарі варто бути дуже акуратним у поливі та підживленнях. Краще використовувати рідкі добрива, спеціально розроблені для орхідних.

  Ванда

  Ця квітка відрізняється дивовижним карамельним пахощами та тривалим цвітінням. Він має щільне стебло і важке повітряне коріння, яке може виростати до 2 м. Один екземпляр може випускати до чотирьох квітконосів, кожен з яких дає по 15 бутонів. Догляд за цим різновидом той же, що і за класичним фаленопсисом, але багато хто рекомендує вирощувати рослину в скляній ємності з хорошим дренажем.

  Міні та міді

  Міні – компактний екземпляр з листочками до 9 см та невеликою кількістю бутонів та квітконосів. Міді – більший різновид, хоча теж далекий від класичної орхідеї. Розмір її листя – 15-16 см.

  У цієї білої орхідеї пелюстки нагадують метелика, за що квітка і отримала таку назву.

  «Біла чапля»

  Цей різновид – улюблениця японських квітникарів. Її бутони схожі на птах, що летить, з перлинно-білими крилами. Даний вид відрізняється вибагливістю, він вимогливо відноситься до поливу і освітлення, тому не підійде для квітникара-початківця.

  Які бувають орхідеї

  В даний час важко сказати скільки існує різновидів орхідеї та їх гібридів.

  Увага! Двісті п’ятдесят тисяч гібридів орхідей, виведених штучним шляхом, налічувалося 2000 року.

  Як часто квітки орхідеї вражають нас своєю формою, що нагадує тварин, наприклад, павуків чи комах. Завдяки такій подібності квіти орхідеї і отримали свої назви. Нескінченно різноманітне забарвлення та форма квіток орхідеї.

  Плоди у квітів – сухі коробочки. Насіння, що знаходиться в них за формою довгасте або кругле, але надзвичайно дрібне і численне. Наприклад, у коробочці орхідеї «Stanhopea» насіння налічуються мільйони і завдяки своїй легкості вони легко розносяться.

  Існує цілий ряд орхідей, у яких є незвичайне забарвлення листя – строкате.

  Окремі різновиди орхідеї, що мають дуже непоказні квіти, були культивовані завдяки незвичайній красі їх листя. Такі представники пологів як макодес, гемарія отримали назву – “дорогоцінні орхідеї”!

  Увага! Не всі орхідеї, що мають строкате листя, мають непоказні квіти.

  Наприклад, у пафіопедилумів і фаленопсис є види, які за красу своїх квіток заслужено можуть ставитися до найбільш декоративних орхідей.

  Запах квітів часто досить приємний, а іноді незвичайно сильний і дурманний, яскраве забарвлення приваблює комах.

  Наприклад, орхідея “Bolbophyllum Beccari Rchb” видає дуже огидний трупний запах, який приваблює падальних мух. Відразу після запилення квіти в’януть повністю, втрачаючи при цьому всю свою декоративність.

  Хочеться відзначити, що до запилення чудові квіти орхідеї зберігають свою красу тривалий час, що значно підвищує їхню цінність у вигляді зрізаної культури. Запилюються орхідеї за допомогою комах, самозапилення рослин зустрічається досить рідко.

  Правила догляду

  Щоб ці дивовижні представники світу екзотичної флори змогли радувати своїм рясним та майже безперервним цвітінням, їм необхідно забезпечити повноцінний та комплексний догляд. Серед обов’язкових умов, що він передбачає, слід виділити:

  • достатня освітленість рослин;
  • підтримання оптимальної вологості повітря та субстрату;
  • стабільний температурний режим;
  • дотримання режиму підживлення.

  Освітленість

  Недостатня освітленість – одна з основних причин, унаслідок якої фаленопсиси не цвітуть. Як тропічні рослини, орхідеї потребують достатньої кількості світла, який необхідний їм для формування квіткових зав’язей. Якщо тривалість світлового дня становитиме менше 12 годин, фаленопсиси не зможуть утворити життєздатні бутони. Тому в сезони з коротким світловим днем ​​квіткарі рекомендують висвітлювати рослини за допомогою спеціальної лампи.

  Найкращі умови для цих екзотів забезпечує приглушене розсіяне, але не яскраве світло. Досягти такої освітленості можна за рахунок обклеювання шибок спеціальною затіняючою плівкою.

  Вологість

  Всі фаленопсиси вкрай болісно переносять дефіцит вологи, яка має бути присутнім і в повітрі, і в субстраті. Підтримати необхідну вологість повітря дозволять регулярне обприскування екзотів. Деякі дослідні квітникарі для цього використовують електричні зволожувачі, і навіть звичайні миски з водою, розставлені поблизу рослин. Щоб не допустити пересихання та в’янення орхідей, слід контролювати вологість субстрату в горщику. Він має бути помірно вологим, але не мокрим

  При поливах важливо не допускати надлишку вологи: коріння рослини не повинні бути залиті, інакше це може призвести до їх гниття. Ознаки того, що рослина вимагає поливу:

  • в’янення та пожовтіння листя;
  • засихання листя по краях;
  • зміна кольору коріння на сіро-зелений.

  Поливати орхідеї потрібно лише м’якою теплою водою. Оптимально, якщо це буде дощова або відфільтрована вода після відстоювання. Поливи холодною твердою водою є сильним стресовим фактором для рослин і здатні стати причиною їхньої загибелі. Щоб орхідеї почувалися добре, слід дотримуватися певного режиму поливів. У спеку їх достатньо поливати 2-3 рази на тиждень, у холодні місяці – 1-2 рази на тиждень.

  Температурний режим

  Примхливі екзотичні красуні погано переносять перепади температур. Квітникари нагадують, що для нормального самопочуття рослин слід підтримувати температуру в приміщенні в межах 18-20 °, не допускаючи різких перепадів. У прохолодну пору року, а також у період, коли рослини входять у фазу спокою, температура в приміщенні може бути трохи нижчою від зазначеної норми

  Важливо не допускати зниження температури нижче 10°

  Режим підживлення

  Завдяки дотриманню режиму підживлення можна стимулювати масове та тривале цвітіння орхідей. Для підживлення зазвичай використовують водорозчинні комплексні добрива, призначені саме для цих екзотів. Плануючи підгодувати орхідеї, слід пам’ятати, що цю процедуру не можна проводити по відношенню до хворих, недавно пересаджених або щойно куплених рослин. Не допускається вносити добрива до сухого субстрату: це може спричинити сильний опік ніжного коріння.

  Про те, як відрізнити орхідеї Рожевий дракон і Манхеттен, ви можете дізнатися далі.

  Опис кімнатних та диких рослин

  Складно дати узагальнений опис, тому що вони бувають абсолютно різними та діаметрально відрізняються один від одного.

  Стебла рослини бувають короткими та довгими, прямими або повзають. Просте листя розташоване чергово.

  Квіти бувають пофарбовані у найрізноманітніші відтінки. Вони становлять два різновиди суцвіть: колос або кисть. Квітка більшості різновидів складається з трьох чашолистків, розташованих зверху, і трьох нижніх пелюсток. Верхні чашолистки іноді зростаються, утворюючи єдиний організм.

  Середня нижня пелюстка відрізняється від інших незвичайною формою, що нагадує черевик або мішечок. Його називають «губою», часто саме в цьому пелюсті знаходиться нектарник. Нектар деяких сортів орхідей одурманює комах, через що вони не можуть залишити рослину і перебувають усередині тривалий час.

  Зерна пилку утворюють тверді кульки під назвою полілінії. Залежно від виду поліні бувають розм’якшеними, восковими, борошнистими або дуже твердими. Вони прилипають до комахи завдяки клейкій речовині. Пилок зібраний таким чином, щоб повністю потрапляти на рильце.

  Кожна зав’язь стає родоначальником сотень тисяч насінин. Нектар орхідей, що приваблює комах, має різні запахи, в діапазоні від неприємного запаху гниючого м’яса до аромату елітних парфумів.

  Легке і маленьке насіння орхідей, що дозріває в коробочках, швидко несуть вітром, навіть не досягаючи землі. Вони довго летять, осідаючи на гілках дерев. Успіх наздоганяє те насіння, яке потрапляє на грибниці, — тільки воно дасть життя новій рослині.

  Літофіти та країни, де вони ростуть

  Літофітні орхідеї селяться серед каміння та скель. Їхнє коріння і спосіб життя мало відрізняється від епіфітних. Літофітні різновиди у дикій природі зустрічаються у Бразилії, Колумбії, Перу, Венесуелі. Іноді квіти зростають на висоті до двох тисяч метрів над рівнем моря.

  Літофіти комфортно почуваються у вологому середовищі з прохолодним кліматом. Їм подобається різке зниження температури. Літофітні орхідеї вирощують у зимових садах та спеціальних вітринах, тому що їм необхідна велика вологість.

  Трав’янисті та наземні

  Трав’янисті різновиди зустрічаються в зонах помірного клімату, в Америці, Європі та Азії. У кімнатному квітникарстві ці види не поширені. Представники трав’янистих орхідей ростуть на галявинах, вологих луках і узліссях біля лісів.

  Сапрофітні

  Сапрофітні орхідеї є великою групою рослин. Вони складаються з пагонів з лусочками, що не мають листя. Сапрофітна підземна не має хлорофілу.

  Харчування вона отримує з перегною. Коріння, схоже на корали, вбирає воду з корисними мікроелементами. Речовини для розвитку сапрофітні орхідеї одержують від мікозного гриба.

  Звідки ж родом ця чудова квітка?

  На це питання важко відповісти, тому що орхідеї ростуть у всіх частинах нашої планети, крім Північного та Південного полюсів та пустелі. У світі налічується понад 35 тисяч видів орхідей, лише на території України їх понад 500.

  Ця квітка може пристосуватися до різних кліматичних умов, але все ж таки найбільше вона любить вологий і теплий клімат, тому вчені кажуть, що швидше за все батьківщина орхідей – тропіки південної Америки. Існує гарна легенда про те, що ця квітка утворилася з уламків веселки.

  Китайці вважають, що орхідея здатна виганяти злих духів із дому.

  Залежно від місця проживання вчені виділяють 4 групи орхідей.

  Екваторіальна

  Ця група включає квіти, які ростуть у Південній та Центральній Америці та в Африці. Тут теплий і вологий клімат (середня температура повітря – 30 градусів за Цельсієм, а вологість – понад 60%).

  В основному тут ростуть епіфітні види орхідей, які чіпляються корінням за дерева. Таким чином вони мають змогу отримувати вологу з повітря. Найбільш поширений тут сорт Дендробіум, який відрізняється яскравими кольорами різноманітних відтінків. Їх може бути від чотирьох до восьми штук.

  Гірсько-лісова

  Це найчисленніша група орхідей. В Індонезії, Тайланді, Бразилії та Аргентині найбільше видів орхідей у ​​світі завдяки високій вологості повітря. Але тут не так спекотно, як на Екваторі.

  Ті, хто був у Тайланді, бачили, яка величезна кількість орхідей у ​​цій країні. Їх можна зустріти скрізь:

  Навіть міста наповнені дикорослими орхідеями.

  Найяскравішим представником гірничо-лісових орхідей є Каттлея. У неї повзуче коріння, яке дозволяє чіплятися за скелі та дерева. Вона може досягати заввишки 150 см і мати на стеблі до 20 великих кольорів. Каттлея добре росте в домашніх умовах.

  Степова

  Ці рослини живуть у плоскогірних районах земної кулі. Тут не так тепло і волого, але орхідея пристосувалася до цих умов.

  Прикладом може служити ятришник плямистий, який отримав таку назву через бурі плями на листі. У нього дуже красиве фіолетове або лілове листя.

  Наземні орхідеї

  Це найменша група орхідей. Вони ростуть у помірних широтах, у південній та центральній смугах України. Це багаторічні рослини з добре розвиненою кореневою системою, що дозволяє їм пережити холодні зими. Квіти у них набагато дрібніші, ніж у тропічних орхідей, але вони теж дуже гарні.

  Знаючи походження орхідеї та умови її проростання в дикій природі, потрібно при догляді за домашньою орхідеєю дотримуватися таких умов: температура не менше 18-20 градусів за Цельсієм, достатній полив, гарне освітлення та вентиляція приміщення.

  Як і коли квіти з’явилися в Європі?

  Вперше до Європи квітку завезли у 18 столітті. Мандрівники все частіше відкривали для себе нові країни та континенти та привозили з собою екзотичні рослини.

  За легендою один англійський ботанік отримав посилку з Багамських островів, де була зморщена, майже засохла квітка. Він посадив рослину в горщик, почав поливати. Через деякий час воно випустило чудові рожеві квіти. То була тропічна орхідея.

  Приживалася орхідея у Європі досить довго. Вирощувати в теплицях цю квітку навчилися лише у 19 столітті. Потрібно було створити відповідні умови для рослини, підібравши потрібну температуру та забезпечивши постійний приплив свіжого повітря. А це було не так просто зробити. Тим більше, що науці на той час мало було відомо про всі способи розмноження орхідей.

  Моду на цю квітку запровадила принцеса Августа, мати короля Георга Другого. Вона заснувала в Англії ботанічні сади. Вони мали багато орхідей, яких доглядав садівник Джозеф Бакс.

  Люди платили величезні гроші, щоб отримати орхідею. У джунглі вирушали цілі експедиції, які привозили на кораблях велику кількість цих квітів до Європи.

  Чи є відмінності у догляді?

  Рожеві фаленопсиси досить невибагливі у догляді. Зате можуть порадувати свого власника безліччю чудових бутонів.

  Для цього потрібно, в першу чергу, дотримуватися особливих умов поливу рослин. Втім, не варто забувати також:

  1. 1. Про температурний режим:
        взимку температура у кімнаті має опускатися нижче 20 °С;
     2. а влітку підніматиметься вище 35 градусів;
     3. низькі нічні температури є згубними для рожевої орхідеї.
     4. Про місцезнаходження, найкраще ці квіти почуваються на вікнах, які виходять на захід або на схід.
     5. Про світло, в зимовий період квітам потрібне додаткове освітлення, яке зможуть забезпечити люмінесцентні лампи.
     6. Про полив, який має бути помірним:
        • • орхідеї поливають приблизно 2-3 рази на тиждень улітку (орієнтуватися потрібно на висихання субстрату);

     кілька разів на місяць – взимку.

     Поливають квіти відстоявся водою кімнатної температури.

     Нормальне зростання і цвітіння рожевої орхідеї можливе при дванадцятигодинному світловому дні.

     Рожеві фаленопсиси заслужили своє кохання серед квітникарів завдяки невибагливості у догляді та легкості схрещування. Їх купують не тільки квіткарі-аматори, щоб прикрасити свої будинки, а й професійні селекціонери. Тепер і ви можете поповнити ряди, якщо не друге, то перше!

     Умови утримання

     Там, де батьківщина орхідеї, сонячне проміння є рідкісними гостями, що проникають крізь буйну зелень. Рослини змушені боротися за освітлення і дертися якомога вище. У разі кімнатного змісту квіти вимагають розсіяного світла.

     У зимовий час рекомендується розмістити квітковий горщик на південному вікні, а з настанням весняно-літнього періоду його слід перемістити у східному напрямку. Орхідеї потребують 11-годинного світлового дня.

     Відомо, що час цвітіння забирає у представників флори багато ресурсів. Якщо через будь-які обставини рослина ослаблена — у неї слід зрізати квітконос. Жителі тропіків звикли до жаркого та вологого мікроклімату, тому крім температури слід забезпечити належний рівень вологості.

     Орхідні рослини чудово почуваються по сусідству з акваріумом. Альтернативою ємності для риб може бути домашній фонтанчик, посуд з водою або зволожувач повітря. Не будуть зайвими обприскування. З цією метою підходить тепла кип’ячена помірковано жорстка рідина.

     Усі орхідеї вимагають особливого режиму поливу. У літній сезон зволожувати ґрунт потрібно при необхідності. Це може бути 2 рази на тиждень. Взимку скорочують полив до 1 разу на 7-10 днів. Коренева система рослини не повинна перебувати у вологому стані. Між поливами ґрунт повинен встигати просихати.

     Спільно з поливом нерідко здійснюють підживлення добривами. Двічі на місяць такої процедури буде достатньо. Як підживлення вибирають спеціальні добрива для орхідей. При поливі слід уникати попадання рідини на суцвіття, точку росту та пазухи листя. Якщо це сталося, вологу можна забрати ватною паличкою.

     Процедура поливу орхідеї така: щедро поливають по колу горщика і дають надлишкам стекти. Після цього зливають воду з піддону та повторюють полив ще раз.

     Різновиди та їх житла

     Завдяки різноманітності видів рослина проростає практично на всіх континентах землі, за винятком пустелі, Північного та Південного полюса. Хоч би де росли ці рослини, вони добре звикають до місцевого клімату і підлаштовуються під нього. Залежно від місця проживання селекціонери виділяють чотири умовні групи.

     Екваторіальна група

     Сюди включені всі види рослин, які ростуть у Південній та Центральній Америці, в Африці. Одним словом, у регіонах поблизу екватора, у яких теплий та вологий клімат. Вологість повітря у таких районах понад 60%, а температура від 30 градусів за Цельсієм. В основному тут ростуть епіфітні види, які чіпляються за дерева корінням. Завдяки таким умовам коріння рослин ніколи не сохне і отримує вологу з повітря.

     Одним із зростаючих видів є сорт «Дендробіум». Рослина прямостояча (рідко зустрічається стелиться), листя росте по всьому стеблі. На одній рослині може формуватися 4-8 кольорів. Сорт відрізняється широкою палітрою фарб та відтінків.

     Гірсько-лісова група

     Сюди включені скелясті регіони, переважно це території Південно-Східної Азії (Індонезія, Таїланд та інші), гірські райони Бразилії та Аргентини. Це регіони земної кулі, в яких вологий клімат, але, на відміну від екватора, там не так спекотно. Центральним місцем проростання орхідей є Таїланд. У цій країні різні види квітів ростуть скрізь: у лісах, на горах, деревах, камінні і навіть у містах у дикому вигляді. У Південно-Східній Азії проростає більшість всіх видів орхідей, тому що такі умови ідеально підходять для їх проживання.

     Найбільш відомий вид “Каттлея”, яка до того ж добре росте на підвіконнях у домашніх умовах. Квітка має повзуче коріння, за рахунок якого кріпиться за уступи гір та кору дерев. Висота орхідей досягає 150 см. На стеблі можуть розпускатися до 20 кольорів одночасно, квіти великі та яскраві, діаметром до 20 см.

     Група степових видів

     Райони земної кулі із плоскогірним рельєфом. Клімат значно прохолодніше, ніж у екватора та в субтропіках, повітря з помірною вологістю. Здебільшого це центральні частини материків. Незважаючи на те, що умови проживання не дуже підходять рослинам, вони пристосувалися до клімату і навіть розвиваються.

     У цих районах ростуть види, які можуть закріпитися на землі, наприклад, Ятришник плямистий. Він свою назву отримав завдяки своєму листю з сіро-бурими плямами. У висоту рослина досягає 60 см, з великою кількістю фіолетових або фіолетових квітів на стеблі.

     Наземні орхідеї

     Наземні орхідеї – це найменша група. Зростають вони у помірних широтах Землі, де зміна пір року чітко помітна. До таких регіонів належить південна та центральна смуга України. У таких умовах зростають багаторічні види з розвиненою системою кореня або бульбами. Це дозволяє їм перезимувати холод у землі. Квітка у цих видів трохи змінена і не дуже схожа на звичну тропічну орхідею.

     Чи потребує захисту?

     Незважаючи на широку поширеність і різноманіття видів, орхідея потребує захисту, так як ця дивовижна рослина безжально винищується в природі в процесі вирубування лісів та неправильної заготівлі сировини з лікувальною метою. Питання про охорону порушили ще наприкінці 19 століття. Першим видом, що охороняється, став «венерин черевичок» (більше про рідкісні і незвичайні сорти орхідей можна дізнатися тут).

     До Червоної книги України занесено 35 видів орхідей. Більшість країн зберігає дикі види цих рослин у ботанічних садах, заповідниках та національних парках.

     У Вашингтоні 1973 року підписали «Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, яким загрожує знищення (CITES)» Згідно з цим документом орхідеї знаходяться під охороною міжнародних організацій. Виняток становлять лише штучно виведені нові рослини.

     Легальну торгівлю орхідеями можна вести лише маючи дозвіл на вивезення рослини з країни походження, а також необхідно отримати дозвіл на ввезення в країну, що імпортує.

     Догляд у домашніх умовах

     Ті, що тішать різноманітністю форм і відтінків орхідеї з роду каттлея більш примхливі і вимогливі до догляду, ніж інші види кімнатних рослин. Доглядати їх одночасно важко і приємно. Багато факторів впливають на зростання, цвітіння і довгожительство каттлей, тому перед покупкою варто вивчити їх все. Для пишного і тривалого цвітіння велике значення має рівень освітленості.

     У домашніх умовах орхідею, як правило, встановлюють на підвіконні. Якщо вікно знаходиться на південній стороні, то рослина краще трохи прикрити від прямого сонячного проміння. Західне або східне розташування віконного отвору є найкращим варіантом для зростання та цвітіння орхідей.

     У теплу пору року орхідею краще всього помістити не на підвіконня, а біля нього, подалі від прямих сонячних променів, або на засклені лоджії з постійним доступом свіжого повітря, але без протягів.

     Тривалість світлового дня пов’язана з періодом цвітіння. Умовно каттлеї поділяють на 2 типи: осінні та весняні. Осінні каттлеї (до них переважно відносяться однолисті рослини, які воліють цвісти восени) не вимагають довгого періоду для відновлення. Для весняних видів орхідей (до них відносяться переважно дволисті каттлеї) період цвітіння випадає на весну, їхній період спокою триває трохи довше, ніж у осінніх типів.

     У зимову пору року, коли у більшості видів орхідей настає стан спокою і світловий день сильно укорочений, не тільки можна, а навіть потрібно додатково висвітлювати простір навколо каттлеї.

     Температурний режим – ще один фактор, що впливає на ріст і цвітіння орхідей з роду каттлею. Сприятлива температура для зростання та розвитку рослини залежить від пори року та доби. У літній період температура навколишнього простору, в якому знаходиться рослина, повинна змінюватись в межах 21-25°С у денний час. Вночі для котлеї сприятливою вважається температура 17-18°С. Для зимового сезону, коли рослина перебуває у стані спокою, денна температура повинна бути в межах 16-18°С, а нічна не повинна опускатися нижче 12-13°С.

     Вода – це не просто хімічна сполука кисню та водню, це необхідна субстанція, без якої неможлива життєдіяльність будь-якого організму, у тому числі й рослини. Орхідеї відносяться до вологолюбних рослин, тому для їх гарного росту та розвитку необхідно забезпечити достатню вологість. Для забезпечення орхідеї вологою підходить не лише регулярний полив, а й обприскування.

     Залежно від пори року кількість необхідної рослині вологи має змінюватись. У спекотні літні дні полив та обприскування проводять часто. Для поливу каттлею занурюють у ємність із водою кімнатної температури на 10-15 хвилин. Обприскувати орхідеї потрібно не менше 2 разів на добу, акуратно, намагаючись не потрапляти на суцвіття.

     У зимовий період спокою, коли температура навколишнього середовища не перевищує 16-18 ° С, кратність поливів потрібно зводити до мінімуму, так як прохолодне повітря не сприяє вбирання води корінням. При 10 градусах орхідею краще взагалі не поливати (невеликий запас води міститься в псевдобульбі), але при цьому не забувати стежити за станом не тільки хибної цибулини, а й листя. ґрунту.

     За допомогою поливу рослину забезпечують не лише водою, а й підживленням. Інтенсивний ріст і цвітіння – саме ті періоди, коли рослина найбільше потребує підживлення. Достатньо 1 раз на тиждень (для деяких видів 1 раз на 2 тижні) підгодувати орхідею розведеним у воді добривом, зменшивши рекомендовану концентрацію.

     Опис

     Орхідея (орхідні, а також ятришникові) – рослина відділу квіткові, класу однодольні, порядку спаржецвітні, сімейства орхідні. Орхідні є одним з найбагатших видів сімейств рослинного світу.

     Свою назву рослина орхідея набула ще давньої Греції завдяки філософу Теофрасту, учневі Платона. В результаті наукових пошуків учений натрапив на незнайому квітку з корінням у вигляді парної цибулини і дав йому назву “orchis”, що грецькою означає “яєчко”.

     Квіти орхідеї складають одне з найчисленніших рослинних сімейств, основну частину якого в природі представляють багаторічні трави. Чагарникова форма і ліани, що одеревіють, зустрічаються рідше. Розмір орхідей може змінюватись від кількох сантиметрів, хоча окремі види виростають до 35 метрів у висоту.

     Більшість орхідей відноситься до епіфітів, які виростають на інших рослинах, використовуючи їх як опору і не будучи при цьому паразитами. Квіти орхідеї-епіфіти не залежать від ґрунту, отримують більше світла і менше страждають від травоїдних тварин.

     Коріння орхідеї епіфіт – дуже важливі органи, оскільки вони виконують багато суттєвих функцій. По-перше, з допомогою орхідеї кріпляться до субстрату, що дозволяє їм зберігати вертикальне положення. По-друге, коріння беруть активну участь у фотосинтезі, розділяючи цю функцію з листям. По-третє, за допомогою кореневої системи квіти орхідеї поглинають вологу та поживні речовини з повітря та кори рослин, на яких живуть.

     Інша, менша частина орхідей, – літофіти, що ростуть на скельних та кам’янистих породах. Наземні орхідеї становлять середню за величиною групу. Обидва типи наділені підземними кореневищами чи бульбами.

     Зелене стебло орхідеї може бути довгим або коротким, повзучим або прямостоячим. Листя просте, чергове, на кожній рослині їх може бути по одному або більше. Квіти орхідеї найрізноманітнішого забарвлення і розмірів утворюють 2 види суцвіття: простий колос з одиночним розташуванням квіток або просту кисть з декількома квітками на квітконіжках, що зростають вздовж стебла.

     Квітка орхідея відноситься до комахоопильних рослин, і механізми запилення кожного виду часом незвичайні і дуже різноманітні. Орхідеї-черевики, що мають «туфлеподібну» будову квітки, наділені спеціальною пасткою для комах запилювачів.

     Ятришники мають липкі ніжки, квітки цієї орхідеї імітують запах самок бджіл, тим самим приваблюючи самців. Квітки тропічних орхідей одурманюють комах незвичайним ароматом, інші види вистрілюють пилком у бік комахи-запилювача. Плід орхідеї є сухою коробочкою, що містить до 4 мільйонів мікроскопічного насіння, що є своєрідним рекордом продуктивності серед квіткових рослин.

     Тривалість життя орхідей у ​​природних умовах індивідуальна, залежить від багатьох факторів і за сприятливих умов може становити 100 років. В оранжерейних умовах багато видів орхідей доживають до 70 років.

     Батьківщина різних видів орхідей

     Помірний пояс відрізняється бідною різноманітністю, тут проживає 10% всіх кольорів цього сорту, що становить 75 пологів та 900 видів у Північній півкулі та 40 пологів, 500 видів є мешканцями південної півкулі. Територія колишнього Радянського Союзу стала батьківщиною орхідей дикорослих: венерин черевичок, неотинезія, гніздування, ятришник, любка, пилкоголовник, анакамптис та інших.

     Фаленопсис

     Фаленопсис, який залишається найпопулярнішою домашньою квіткою сьогодні, у природі виглядає дещо інакше, тому що те, що ми маємо вдома – гібриди, отримані методом змішування кількох десятків прабатьків. Це дозволило адаптувати тропічні рослини до наших умов, адже спочатку батьківщиною орхідеї фаленопсис був Південний Китай, Індонезія, Північно-Східна Австралія, Філіппіни. Там вони віддавали перевагу низинним лісам до 500 метрів над рівнем моря. Саме тому фаленопсиси є теплолюбними, вологолюбними квітами, що не вимагають для цвітіння перепадів температур, тому що клімат природних стабільно теплий.

     Дендробіум

     Дендробіуми і сьогодні населяють такі країни та місця: Філіппіни, Австралія, Нова Гвінея, Малайзія, Південно-Східна Азія, острови Тихого океану. Природники вважають за краще населяти ліси на висоті до 2000 метрів над рівнем моря. Тому для їхнього ґрунту беруть папороть, соснову кору, мох сфагнум. Деякі сорти вимагають перепаду нічних та денних температур для цвітіння, а також дотримання періоду спокою, який є характерною ознакою диких умов тропіків.

     Ванда

     Обожнювана усіма блакитна орхідея батьківщиною якої є Гімалаї, Бірма, Австралія, Нова Гвінея, Папуа, Південно-Східна Азія, складна в домашньому утриманні. Дикі умови надають їй нічні та денні перепади температур від 6 до 10 градусів, теплий дощ, високу вологість від 70%, тривалий період освітлення (не менше 14 годин щодня), чого важко досягти будинку. Тому любителям Ванд доводиться створювати деякі теплиці, купувати зволожувачі повітря, спеціальні фітолампи, щоб забезпечити улюблену рослину необхідними умовами утримання.

     Каттлея

     Особливості догляду за каттлеєю залежать від батьківщини орхідеї, яка пройшла довгий шлях від природних видів до гібридних, доступних для всіх європейців сьогодні. На відміну від інших екзотів, каттлея населяє Південну Америку, Карибські острови. Саме тому вона вимагає постійного освітлення, виносить температури від помірної до теплої, і також для цвітіння потребує перепаду температур, дотримання періоду спокою. Тільки забезпечуючи відсутність поливу після вегетації, можна досягти розвитку чохлів у пазухах із квітконосами. Каттлея більш нейтральна до вологості, ніж ванда, наприклад, але вимоглива до періоду спокою. Напевно, Ви помітили, що батьківщина рослини орхідея може бути від лісів Америки, Азії, Австралії і навіть до наших полів, скелястих гір. 30 000 видів вимагають різного догляду.

     Орхідея кімнатна – неймовірно красива рослина, яка завдяки своєму привабливому зовнішньому вигляду прикрашає підвіконня житлових будинків та офісів. Квітка досить вибаглива до своєї персони, оскільки була завезена до нас з-за кордону. Де ж знаходитися рідний будинок кімнатний, і в чому нюанси догляду за рослиною?

     Різноманітність та особливості

     Насіння орхідей подібне до пилку, має дуже маленький розмір, легко розвіюється вітром. В результаті ці рослини можна зустріти скрізь, виростають по всій земній кулі, кормі частин світла, де є вічний лід. Найбільшою різноманітністю може похвалитися частина Південно-Східної Азії та острови Малайського архіпелагу.

     Дикі

     Середовище проживання екзотичних красунь різне. Одні види виростають на висоті 1000-2500 м над рівнем моря, в тропічних лісах, для яких характерні тумани, підвищена вологість, роси. Інші – на рівнинах, у полях, лісах. Треті – у скелястих ущелинах, гірській місцевості, савані. Від ареалу проживання залежить форма та зовнішній вигляд.

     • Епіфітні, живуть на деревах або інших рослинах, використовуючи їх як опору. При цьому вони не є паразитами. Завдяки потовщенням на стеблі орхідеї підтримують водний баланс, зберігають поживні речовини.
     • Сапрофітні (підземні) виглядають як звичайна втеча, що сильно заглиблюється в землю. На кінці втечі є кисть квітів.
     • Наземні – типові представники, які володіють прямостою формою, зеленим листям і вишуканими квітами.

     Дізнатися про те, яких видів та забарвлень бувають дикі орхідеї, де і як ростуть у природі, чим відрізняються від домашніх, а також подивитися їх фото, можна тут.

     Домашні

     Це кімнатна рослина чи ні? 15 років тому над орхідеєю висів німб загадковості та недоступності. А тепер кожен може придбати таке диво. Селекціонери досягли успіху в розведенні гібридних сортів. Тому вирощування та розмноження квітів у домашніх умовах стало реальністю. Затребуваними сортами для підвіконь є: Фаленопсис, Зігопеталум, Дендробіум благородний, Ванда.

     Найбільша

     В Індонезії, неподалік Джакарти, в ботанічному саду знаходиться найбільша у світі орхідея. Вона є епіфітом і росте на фікусі. Розміри значні: довжина суцвіття досягає 3 метри завдовжки, яке у свою чергу складається з 100 квіток. Загальна кількість їх становить кілька тисяч, а розмір кожного 15 см. Важить таке диво 2 тонни. Цвітіння триває кілька місяців.

     Величезна рослина виду очеретяних орхідей, але за забарвлення отримало назву «Тигрова». Велетень любить вологий тропічний клімат, багато сонця, частий полив.

     Незвичайні

     Вчені з іспанського університету Віго розповіли про дві надзвичайно дивні знахідки. У горах Баракоа, що знаходяться на Кубі, біля скелястого струмка було виявлено рідкісний вид орхідей Tetramicra riparia. Є крихкою рослиною з розміром квіточок менше 1см. Другий вид за габаритами ще менший. Його знайшли у західній частині острова. Це Encyclia navarroi – яскраво-фіолетового кольору, формою нагадують нарцис. Втеча довжиною 7см, на ньому розміщуються 20 дрібних суцвіть.

     Орхідеї – володарі незвичайних та унікальних форм кольорів. Наприклад сорти: «Качечка, що летить», «Павук», «Янгол», «Біла чапля», «Голуб», «Мавпи», «Метелики», «Голий чоловік». Всі вони справді відповідають своїй назві.

     Дізнатися про незвичайні сорти орхідеї, а також переглянути їх фото можна тут.