Зміст:

мікроспорія

Мікроспорія – це мікотіческой захворювання шкіри, волосся і нігтьових пластин. Збудником мікроспорії є кератінофільний пліснявий грибок роду Microsporum, який паразитує в ороговілих субстратах. На сто тисяч осіб припадає близько 50-70 випадків хвороби. Мікроспорія має сезонний характер. Її інкубаційний період становить 4-6 тижнів і закінчується появою на шкірі червоного і набрякового плями. Надалі з’являються нові елементи, які мають типову форму кілець. Встановити діагноз мікроспорії допомагає дерматоскопічне і люмінесцентне дослідження, виявлення ниток міцелію в соскобе з гладкої шкіри. Лікування зводиться до місцевого і загального застосування антимикотических препаратів.

Загальні відомості

Джерело та шляхи зараження микроспорией

Оскільки збудник мікроспорії широко поширений в природі, то інфікування можливо повсюдно, але в регіонах з жарким і вологим кліматом мікроспорії діагностують частіше. Передається інфекція контактним шляхом або ж через предмети, обсіменені спорами грибка. Діти у віці 5-10 років частіше хворіють микроспорией, при цьому серед хлопчиків захворюваність в п’ять разів вище, ніж серед дівчаток. Дорослі рідко хворіють микроспорией, в разі ж зараження хвороба практично завжди самовиліковується завдяки наявності органічних кислот у волоссі, які пригнічують ріст міцелію.

Вхідними воротами для збудника мікроспорії є мікротравми шкіри; сухість , Наявність потертостей і омозолелостей теж підвищують вірогідність інфікування, так як здорова шкіра без пошкоджень не доступна для інокуляції грибка. Вірулентність мікроспорії низька, а тому при своєчасному миття рук навіть всіяні спорами, захворювання не наступає. Часті контакти з землею, дикими тваринами, пітливість рук і порушення хімічного складу секрету потових і сальних залоз підвищують ймовірність виникнення мікроспорії. У грунті спори збудника мікроспорії зберігаються від одного до трьох місяців.

При впровадженні гриб починає розмножуватися і вражає волосяний фолікул, після чого інфекція поширюється на весь волосся, що призводить до руйнування кутикули волоса, між лусочками якій і скупчуються спори гриба. В результаті міцелій мікроспорії повністю оточує волосся, щільно заповнює цибулину і формує навколо волоса чохол.

симптоматика мікроспорії

Мікроспорія, викликана антропофільним типом грибка, має інкубаційний період від 4-х до 6-ти тижнів, після чого на гладку шкіру з’являється набряклість червона пляма, що піднімається над поверхнею, воно має чіткі обриси і поступово збільшується в розмірі. Далі вогнища ураження виглядають як яскраво виражені кільця, які складаються з вузликів, пухирців і корочок. Кільця зазвичай вписані одне в інше або перетинаються, іноді мають тенденцію до злиття. Діаметр кілець при мікроспорії коливається від 0,5 до 3 см, а їх кількість рідко досягає п’яти.

У дітей і молодих жінок при мікроспорії можлива яскраво виражена запальна реакція і невелике лущення вогнищ ураження. У пацієнтів, які схильні до атопічний дерматитів , Мікроспорії не вдається своєчасно діагностувати, так як грибок нерідко маскується під прояви дерматиту , А терапія гормональними препаратами лише підсилює симптоматику і провокує подальше поширення мікроспорії.

Мікроспорія волосистої частини голови зустрічається у дітей у віці від 5 до 12 років, і до моменту статевого дозрівання безслідно проходить. Це феномен пов’язаний зі зміною хімічного складу шкірного сала і появи в ньому і в складі волоса органічних кислот, які є згубними для грибка. У дітей з рудим волоссям микроспория практично не зустрічається.

Вогнища ураження розташовуються на верхівці, на тім’яній і скроневих областях, зазвичай микроспория шкіри голови проявляється у вигляді 1-2 великих вогнищ до 5 см в діаметрі з відсівами з боків більш дрібних. На місці ураження виникає лущиться ділянку, так як спочатку грибок вражає тільки гирла волосяних цибулин. При уважному огляді можна помітити білі кільцеподібні лусочки, які оточують волосся як манжета. Через тиждень микроспория поширюється і на волосся, вони стають ламкими і крихкими. Волосся обламуються на відстані 4-6 мм від шкіри голови, і ділянку ураження виглядає як пострижений. Пеньки волосся покриті спорами гриба і здаються припорошеними пудрою сірувато-білого кольору. При ураженні микроспорией пригладжене волосся не відновлюють своє початкове положення, тому що втрачають пружність і еластичність. Шкіра голови при мікроспорії набрякла, злегка гіперемована, її поверхня покрита сірувато-білими лусочками.

Нагноительная форма мікроспорії клінічно проявляється м’якими по консистенції вузлами, які розташовані на синюшно-червоною шкірі. Поверхня вузлів покрита численними гнойничками. При натисканні на інфільтрат через отвори виділяються крапельки гною. Нагноїтельниє форми мікроспорії виникають при пізньому зверненні за медичною допомогою, нераціональної терапії і самолікуванні, а також при наявності серйозних супутніх захворювань, які знижують захисні властивості організму.

діагностика мікроспорії

Даних клінічного огляду та наявності в анамнезі контакту з тваринами досить, щоб дерматолог міг запідозрити мікроспорії. при дерматоскопія і мікроскопії зіскрібка виявляється міцелій і характерні для мікозів зміни волосся і шкіри. Але прояви мікроспорії і трихофитии при звичайній мікроскопії ідентичні, за допомогою цього лабораторного дослідження можна лише підтвердити наявність грибкового захворювання, але не встановити точний діагноз.

Культуральная діагностика мікроспорії шляхом посіву з подальшим виявленням збудника більш інформативна, але вимагає більше часу, хоча з її допомогою можна встановити не тільки вид, але і рід грибка, а також підібрати максимально ефективні препарати для лікування. люмінесцентне дослідження дозволяє швидко оглянути як хворого микроспорией, так і контактних осіб. Міцелій грибка світиться зеленим світлом, але причина цього феномена не вивчена. На ранніх стадіях мікроспорії світіння може бути відсутнім, так як волосся ще не досить вражені. Однак, при видаленні волосся і подальшому дослідженні в кореневій частині світіння спостерігається навіть в кінці інкубаційного періоду. Люмінесцентний метод дозволяє виявити збудника мікроспорії у хворого і які контактували з ним, а також оцінити результативність терапії.

Лікування і профілактика мікроспорії

В лікуванні мікроспорії в залежності від тяжкості ураження застосовують місцеву і загальну протигрибкову терапію. Місцеве застосовують креми, мазі та емульсії з протигрибковими препаратами – тербінафін і інші, в залежності від віку пацієнта і від фізіологічного стану. Слід враховувати, що деякі протигрибкові препарати навіть місцевого застосування при вагітності та в період лактації потрібно використовувати з обережністю. Мазі та спреї нового покоління, що застосовуються для обробки вогнищ мікроспорії, не залишають на шкірі і одязі жирних плям, що дозволять пацієнтам відчувати себе комфортно під час лікування.

Якщо є яскраво виражена запальна реакція, то застосовують комбіновані препарати, які містять протигрибкові і гормональні компоненти. Чергування аплікацій з мазями і обробка йодними розчинами, якщо немає ураження шкіри, надає хороший терапевтичний ефект. Мікроспорія, ускладнена вторинною інфекцією , Добре піддається лікуванню маззю, до складу якої входять бетаметазон, гентаміцин і клотримазол. При глибоких ураженнях застосовуються препарати, що містять диметилсульфоксид.

Профілактика мікроспорії полягає в регулярному огляді дітей в дитячих садах для виявлення хворих, в обмеженні контактів з бродячими тваринами і в дотриманні особистої гігієни. Придбання домашніх тварин без огляду ветеринара може привести до внутріродинним спалахів мікроспорії, що вимагає більш уважного підходу до їх купівлі.

Мікроспорія: причини, діагностика та лікування

Тварини та люди мільярди років живуть пліч-о-пліч та взаємодіють один з одним на різних рівнях. Ця близькість має як позитивні сторони (допомога у господарстві, отримання продуктів тваринного походження, задоволення на емоційному рівні), так і негативні, адже у нас із тваринами існують спільні захворювання.

Про грибкове захворювання, яка у медицині називається мікроспорія ми поговоримо з Олегом Павлик ом , лікарем-дерматовенерологом Львівського медичного центру «Уросвіт».

Як проявляється захворювання?

Мікроспорія (стригучий лишай) – це захворювання, що вражає шкіру, волосся, іноді вії та нігті. Найчастіше діагностується у дітей. Мікроспорія у дорослих зустрічається в рази рідше, адже після статевого дозрівання залози продукують кислоти, які знищують збудників мікроспорії.

Інкубаційний період захворювання складає 3-7 днів. При ураженні гладкої шкіри найбільш характерним проявом хвороби є набряклі, рожеві плями на тілі округлої або овальної форми з чіткими контурами 0,5-3 см в діаметрі. Ці плями можуть лущитися та свербіти, а також поступово збільшуватися в розмірі. У периферійній зоні плям є пухирці. Кільця зазвичай вписані одне в інше або перетинаються, іноді мають тенденцію до злиття.

Грибок на голові виглядає як круглі вогнища правильної форми, вкриті білими лусочками, на яких волосся обламується на висоті 3-5 мм. Ці ділянки можуть бути навіть розміром з долоню. Зазвичай запальні явища виражені не різко.

На даний час медицині відомі три типи мікроспорії:

Його збудниками є Microsporum ferrugineum (іржавий мікроспорум) та Мicrosporum Audoin (мікроспорум Одуена). Антропофільний тип частіше зустрічається в країнах Європи, Китаї та Японії і є небезпечний лише для людей.

Збудниками є Microsporum lanosum (пухнастий або котячий) та Microsporum canis (собачий). Носіями інфекції є переважно інфіковані коти та собаки, рідше – коні та хом’яки. У більшості випадків (близько 80 %) причиною захворювання є саме коти, а особливо кошенята (вуличні). Котячий лишай у дітей – дуже поширене захворювання, бо саме діти можуть найбільше контактувати з вуличними тваринами.

Зараження відбувається при контакті із грунтом, що забруднений грибками роду Microsporum.

Хвороба може передаватися контактним шляхом – при безпосередній взаємодії з хворою людиною, твариною чи зараженим грунтом або опосередковано – через предмети особистого чи побутового користування (головні убори, гребінці, одяг, постіль тощо).

Жаркий та вологий клімат є сприятливим фактором для поширення та розвитку мікроспорії.

Класифікація мікроспорії

Залежно від осередка ураження мікроспорію прийнято розділяти:

Це ураження гладкої шкіри. При цьому його осередки можуть локалізуватися будь-де на тілі (найчастіше це зона обличчя, шиї, передпліччя і плеч). Загальна кількість вогнищ мікроспорії на гладкій шкірі зазвичай невелика і складає 1 – 3 плями.

Грибок волосяної частини голови зустрічається переважно у дітей віком від 5 до 10 років. У підлітковому віці має здатність проходити самостійно. Цей вид мікроспорії не загрожує дорослим людям, а також дітям із рудим забарвленням волосся.

Нігтьова мікроспорія – це вкрай рідкісне захворювання. До цієї форми відносять осередки на долонях, підошвах стоп і нігтях. Проявляється у вигляді зміни забарвлення нігтьової пластини, її товщини, підвищеної ламкості нігтя.

Локалізується часто між пальцями, при цьому немає характерного кільцеподібного малюнку. Може викликати лущення шкіри, її свербіж.

Діагностика

Під час візиту до лікаря, спершу відбувається візуальний огляд хворого . Ретельно обстежується місце ураження та збирається інформація про спосіб та умови життя хворого. Результатів клінічного огляду та наявності в анамнезі контакту з тваринами досить, щоб дерматолог міг діагностувати мікроспорію.

Проте, якщо є сумніви, лікар виконує зішкріб з ураженої зони для проведення мікроскопічного дослідження на гриби. Зібрані матеріали розглядаються під мікроскопом або ж віддають на посів, за допомогою якого можна чітко встановити вид та рід грибка, щоб підібрати максимально ефективні препарати для лікування.

Огляд під люмінесцентним фільтром (лампою Вуда) дає змогу швидко оглянути як хворого, так і осіб, що з ним контактували. Уражене грибком волосся світиться зеленим світлом.

Особливості лікування

Мікроспорія не проходить сама собою – це швидше виключення з правил. Лікувати її потрібно і чим швидше розпочати терапію, тим ефективнішою вона буде. При запущеній формі хвороба буде регулярно з’являтися на нових ділянках тіла та безкінечно турбувати людину, а також заражати оточуючих.

Курс лікування стригучого лишаю складає приблизно 5 – 6 тижнів. У кожному конкретному випадку як тривалість, так і сама терапія підбирається індивідуально.

Лікується мікроспорія місцевими протигрибковими препаратами (мазями, лосьйонами, спреями), які наносять щодня аж до зникнення вогнищ. В окремих випадках призначаються протигрибкові препарати у таблетованій формі.

Профілактика грибкових захворювань

Перше і основне правило – це дотримання заходів особистої гігієни. Мити руки перед їжею, а особливо після контакту із тваринами – це не банальне, нудне правило, а обов’язкова умова і гарантія вашого здоров’я та здоров’я ваших дітей!

Якщо хтось із членів сім’ї уже «підчепив» цю небезпечну хворобу, то без дезінфекційних заходів не обійтися. Вогнищева дезінфекція проводиться в усіх місцях виявлення і лікування хворого: вдома, в дитячих садочках, школах, закладах охорони здоров’я.

Профілактична дезінфекція обов’язкова у лазнях, саунах, спортивних залах, перукарнях, басейнах, спортивних комплексах, готелях, гуртожитках, пральнях тощо.

Чи можна купатися при мікроспорії