Правила поділу на склади
Склад
Українська мова
Склад — частина слова, яку вимовляємо одним видихом.
Склад, який вимовляємо з більшою силою голосу, називається наголошеним.
Усі інші склади у слові є ненаголошеними.
Правила поділу на склади
· У словах із відкритими складами складоподіл проходить після голосних: бу-зи-на, ко-ро-на.
· Якщо є збіг двох і більше приголосних, причому перший із них глухий, то складоподіл виконуємо після голосного: кі-шка. Якщо при збігу приголосних перший дзвінкий, а другий глухий, то складоподіл виконуємо між ними: книж-ка, гір-кий.
· Два однакових приголосних належать до наступного складу: обли-ччя.
“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
Поділ слів на склади і правила переносу
Поділ слова на склади характерний для української мови. Цю тему необхідно засвоїти всім, хто вивчає українську мову, адже вона дуже важлива. Поділ слів на склади ліг в основу правил переносу частин слів із одного рядка в інший. Тому гайда з’ясовувати особливості!
Склад — це частина слова, складена з одного чи кількох звуків і вимовлена одним поштовхом видихуваного повітря: о-ко, по-го-да, о-зе-ро.
У кожному складі може бути лише один голосний звук. Він організовує склад. Тому голосні звуки називають складотворчими.
Склад може складатися тільки з одного голосного звука (о-ме-га, а-рі-я) або з голосного й приголосних (ма-ти, лам-па).
У слові стільки складів, скільки голосних звуків. Слова бувають:
- одно-складові (хрущ, ківш, ніч);
- двоскладові (ти-хий, роз-мір);
- багатоскладові (ве-че-ря-ти, не-на-сит-ність).
Склад, що закінчується на голосний звук, називаємо відкритим (ру-ка, я-ма), а склад, який закінчується на приголосний, — закритим (піч, дав-ній, май-стер).
Поділ на склади
В українській мові поділ слів на склади не довільний, а підпорядкований наступним правилам:
- якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу: о-сінь, про-синь, Си-дір;
- якщо між голосними є кілька приголосних, то й, в, р, л, м, н, які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що йдуть після них, — до наступного: гай-ка, Вол-га, мір-ка;
- якщо другим приголосним виступають й, р, л, то разом з попереднім приголосним вони відходять до наступного складу: мі-льйон, лю-блю, Дми-тро;
- якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта — до наступного складу: мас-ло, eip-ний, рів-ний;
- якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, л, відходять до наступного: се-стра, пе-ре-рва-ти, про-сте-жи-ти.
Орфографічні правила переносу
Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.
1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносиш можна лише так: ґу-дзик, хо-джу.
Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти ).
2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук’-ян (а не Лук-’ян), ниь-ко (а не низ-ько).
3. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Так само не можна под іляти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.
4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг – ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).
5. Не можна розривати ініціяльні абревія т ури, а також комбіновані абревія т ури, які складаються з ініціяльних скорочень цифр: З ІЛ -111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.
6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дн іп -ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький і галиць-кий, укр аї н-ський і українсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.
Читайте також: