Клематис (80 фото) – види, правильний догляд та вирощування

Розкішні клематиси чарують своїм багатим цвітінням та буянням фарб. Тому не дивно, що така пишна рослина часто стає центральним елементом багатьох декоративних садів. Але щоб цей представник флори радував численними квіточками і був здоровим, потрібно постаратися та підібрати відповідний вигляд, а також докласти зусиль у догляді!

1. Характеристика та застосування
2. Види клематису
3. Клематіс Арманда
4. Клематіс Жакмана
5. Клематис Гірський
6. Клематіс Вітіцелла
7. Клематіс Альпійський
8. Клематис квітчастий
9. Догляд за клематисом
10. Освітлення
11. Температура
12. Вологість
13. Полив
14. Підживлення та удобрення
15. Пересадка та розмноження
16. Шкідники та хвороби
17. Клематіс – фото
18. Відео: Що потрібно для бурхливого цвітіння клематису

Характеристика та застосування

Клематіс (ломонос) – назва цілого роду рослин із сімейства Лютикових. Це дерев’янисті або трав’янисті багаторічники, які ростуть здебільшого у північній півкулі, у помірній та субтропічній зонах. Їх можна зустріти на схилах пагорбів, степових луках, на урвищах та скелях, біля річок та у лісі.

На території Європи клематиси окультурили ще у далекому XVI столітті. А ось у Україні їх почали культивувати в оранжереях лише у ХІХ столітті. З того часу було виведено безліч різних сортів цієї рослини.

Використовуються ці прекрасні квіти для прикраси балконів та садів: прямостоячі клематиси – для одиночних або групових посадок на кам’янистому ґрунті та газонах; стелиться різновиди – для створення красивих бордюрів та покриття низьких садових трельяжів; лазячі клематиси – для озеленення пергол, альтанок, трельяжів, а також покриття стволів та високих стін.

Види клематису

Сьогодні шляхом гібридизації виведено понад 370 видів клематисів. Кожен з них по-своєму прекрасний і підходить для різного застосування з декоративною метою.

Клематіс Арманда

Дуже теплолюбний вид, родом з М’янми, В’єтнаму та Китаю. Ліана сягає довжини до 5 метрів. Має ніжне рожево-біле весняне цвітіння. Складно переносить зимівлю (витримує лише до -12 градусів), а тому її має сенс утримувати хіба що у зимовому саду.

Клематіс Жакмана

Яскравий і красивий вид клематису, широко культивується на території Північної Америки та Європи. Рослина дерев’яниста, сягає 3 метрів. Належить до 3 групи обрізки.

Здатний витримати холодну зиму, навіть за відсутності укриття, тому добре підходить для нашого клімату. Зверніть увагу, що вкрити квітку на зиму все ж таки потрібно, якщо ти хочеш отримати цвітіння наступного року.

Клематис Гірський

Ще один популярний у декоративному садівництві вид. Дерев’яна ліана досягає довжини 8 метрів, а тому дуже ефективна у вертикальному озелененні.

Сьогодні виведено безліч сортів гірського клематису, які можуть порадувати білим, кремовим, яскраво-рожевим, темно-рожевим та бузковим цвітінням.

Клематіс Вітіцелла

Також відомий як ломонос ліловий, фіолетовий, виноградничковий. Був окультурений у 1797 році. У природі зустрічається на теренах Ірану, Грузії, Малої Азії та Південної Європи.

Клематис Вітіцелла є чагарниковою ліаною, що досягає 4 метрів. Може бути пофарбований у відтінки фіолетового, білого та червоного кольору. Дуже добре переносить морози до -29 градусів.

Клематіс Альпійський

Перший повний опис датується 1768 роком. У природі зростає у помірних районах Євразії у субальпійському та гірському поясі. Альпійський клематис віддає перевагу багатому вапняному грунту, не дуже вимогливий до води.

У разі середньої смуги висаджувати можна на сонячній і злегка затемненій ділянці. На просторах південних районів квітку краще розміщувати в тіні.

Клематис квітчастий

Область поширення виду – Японія та центральний Китай. Є напіввічнозеленою або листопадною ліаною, що досягає 4 метрів. Любить нейтральний, дренований, пухкий ґрунт і рясний полив 2 рази на тиждень. Цвіте у період із травня по вересень.

Догляд за клематисом

Клематиси досить вибагливі у догляді, і щоб досягти рясного цвітіння – доведеться неабияк постаратися. Але результат зусиль точно порадує господаря та стане для нього головною гордістю саду.

Освітлення

Більшість клематисів віддають перевагу рясному освітленню не менше 6 годин на день. Тому якщо ти вирощуватимеш його на балконі, вибирай південну, південно-східну або південно-західну сторону. При цьому влітку необхідно забезпечити легку тінь.

Правильне світло має важливе значення, оскільки його недолік може позначитися на забарвленні кольорів, і замість насиченого кольору ти отримаєш зеленувато-білий відтінок, а в гіршому випадку клематис зовсім не зацвіте.

Температура

Найкраща температура для клематису знаходиться в межах 20-23 градусів. Хоча деякі сорти можуть витримувати режим від –30 до +30 градусів. Таким чином, необхідно докладно вивчити потрібні умови для кожного різновиду індивідуально.

Якщо клематиси вирощуються в саду, на зиму їх необхідно обрізати (відповідно до групи обрізки), а отримані гілки укласти на землю, утворюючи укриття.

Балконні клематиси на зиму переносять у темне прохолодне місце – підвал чи гараж. А вже в середині-кінці зими квітку можна перенести до приміщення з температурою від 9 до 15 градусів.

Вологість

Грунт підійде помірно вологий. При цьому вона повинна добре провітрюватись, інакше існує ризик розвитку хвороб. Також клематис варто садити в місці, де не буде контакту коріння з ґрунтовими водами.

Полив

Поливають клематиси один раз на тиждень, у спекотну літню погоду полив збільшується до двох-трьох разів, а у вечірній час обприскується листя. Щоб уникнути перегріву, грунт покривається трісками.

Молода рослина, яка вирощується у відкритому ґрунті, потребує 10-20 л води за раз, а доросла вимагає до 40 літрів. Якщо клематис росте в горщику, то в його дні потрібно зробити отвори і виливати близько 5 л води.

Підживлення та удобрення

Клематиси потребують великої кількості поживних речовин. Це пов’язано з рясним цвітінням і щорічним оновленням більшої надземної частини рослини. Але якщо ти якісно підживиш ґрунт перед посадкою саджанця, то перше підживлення можна проводити на третій рік.

У вересні, перед висадженням клематису, висип у грунт кісткове борошно з розрахунку 200 грамів на 1 квадратний метр. Так ти збагатиш ґрунт фосфором, який забезпечить ефективний розвиток кореневої системи та пагонів. Перед посадкою додатково внеси близько 20 кг перегною.

Вперше підживити квітку можна вже навесні, при появі пагонів (не більше 2 разів на місяць). Для цього розведи 3 г синтетичної сечовини в 1 літрі води і ввечері виконай позакореневе підживлення. Також поливай клематиси вапняним молоком (200 г вапна на 1 літр води для 1 квадратного метра).

У період активного зростання підгодувати клематиси можна азотом (пташиний послід з водою у пропорціях 1 до 15). Органіку чергують із мінеральним добривом (аміачна селітра).

Для пишного цвітіння використовується калій. Навесні – нітрат, та сульфат у серпні (25 гр на 10 л). На нестачу цього елемента вкаже бліде забарвлення кольорів і темні квітконіжки.

Пересадка та розмноження

Насамперед потрібно підготувати саджанці. Якщо корінці підсохли, їх потрібно занурити у холодну воду та залишити на кілька годин. Що стосується місця, то воно має бути: добре освітленим, захищеним від вітру, удобрено перед посадкою (бажано за півроку-рік).

Висаджувати клематиси краще навесні. Для початку викопай ямку на 50-60 сантиметрів у ширину і глибину. Потім засип дно дрібним гравієм або керамзитом – так ти отримаєш дренаж. Викопану землю змішай із добривом (150 гр комплексного, 100 гр суперфосфату, 20 кг компосту та 15 кг торфу). Поверни ґрунт назад і рясно залий водою.

Потім зроби невелику лунку на п’ять сантиметрів завглибшки. Дістань саджанець з горщика і занур його в ямку на 5 см глибше, ніж воно знаходилося в горщику. Ущільни ґрунт, посип піском кореневу шийку і полів рослину. На завершення замульчируй ґрунт, і протягом сезону досипай землю до рівня ґрунту.

Розмножуються клематиси різними способами, залежно від конкретного сорту: насінням, живцями, відведеннями, поділом кореня.Як правило, різновиди з дрібними квіточками можуть розмножуватися насінням, а відведеннями, живцями та поділом куща краще розмножувати клематиси з великими квітами.

Шкідники та хвороби

Найбільш поширене захворювання клематису – в’янення (вілт). Це грибкова хвороба, яка вражає корінь і проявляється у втраті тонусу тканин та засиханні рослини.

Перші прояви в’янення можна побачити вже навесні. Щоб вилікувати клематис, у травні потрібно прибрати уражені ділянки та полити корінь розчином фунгіциду. Найбільш чахлі рослини викопуються разом з грунтом, а грунт, що залишився, обробляється тим же препаратом. З борошнистою росою та сірою гниллю теж можна впоратися, використовуючи фунгіцид.

Ще одна грибкова хвороба, якої схильні клематиси – іржа. На листі утворюються оранжеві плями. Якщо ти помітила такі прояви, то потрібно обробити рослину хлорокисом міді, оксихомом та бордоською сумішшю (2%).

У середині та наприкінці літнього сезону іноді з’являється некроз (темні плями на листі) та циліндоропоріоз (жовті ділянки). Для усунення хвороб використовується розчин мідного купоросу.

Вірусні захворювання проявляються рідко. Але іноді клематис «заробляє» жовту мозаїку, яка може перенестися шкідниками від сусідніх рослин (наприклад, півоній, горошку).запашного, дильфініуму).

Коли ти позбавлятимешся від квітки, що згнила, перевір коріння сусідніх рослин. Якщо на них будуть вузлики, то висаджувати клематиси тут не можна кілька років.

Клематіс – фото

Ми позначили основні рекомендації щодо підбору та правильного догляду за клематисами. Сподіваємося, що з їх допомогою тобі вдасться отримати здорову та пишноквітнучу рослину. Насамкінець публікуємо яскраву галерею фото цих прекрасних кольорів. Приємного перегляду!

Причини поганого росту клематисів і їх усунення

Досить часто, висаджуючи декоративні рослини, ви сподіваєтеся, що вони цвістимуть і тішитимуть око. Але іноді трапляється так, що рослина починає хворіти. У такому разі ви не побачите ні пишних кольорів, ні здорового яскравого листя. Ця тема покликана допомогти вашому клематису, якого уразила “недуга”. Ми розберемо, чому клематис погано росте, що робити, якщо дерево заражене паразитами, як правильно захистити кущ від морозів і багато що інше.

Чи знаєте Ви? Реєстрацією сортів клематисів займається “Королівське садівниче суспільство”, яке знаходиться в Лондоні.

Правильний полив і відхід за грунтом

Оскільки клематиси (ломиноси) світлолюбні, теплолюбні, люблять вологий і удобрений грунт, то правильний догляд за ними може привести до поганого стану рослини илиего загибелі.

Начнем з поливу. Після посадки рослину треба поливати кожного тижня в достатній кількості. Якщо встановилася жарка і суха погода-полив проводять раз в 5 днів. Після адаптації рослину поливають раз в 8-9 днів. Коли земля на глибині 20 см біля клематиса суха-треба полити рослину.

Щоб клематиси рясно цвіли, грунт обов’язково треба зволожувати на глибину коренів (60 см). Це, в першу чергу, відноситься до кущів старше 5 років. Зробити це можна так: в діаметрі 30 см від куща встановлюєте ємності з отвором в дні; після стандартного поливу заповнюєте їх водою. Таким чином вода помалу просочуватиметься в грунт і дійде до потрібної глибини.

Важливо! Чим старше рослина, тим гірше воно цвістиме. Оскільки з кожним роком корені більше йдуть в грунт, то зволожити землю на глибині більше 80 см майже неможливо.

Переходимо до правильного догляду за грунтом. Після кожного поливу треба проводити розпушування грунту, щоб вона не покривалася суцільною кіркою. Оскільки рослина потребує вологої і рихлої землі, то відмінним варіантом стане укладання мульчі. Для мульчування використовується перегній, присипаний торфом. Ця мульча виконує відразу декілька функцій: зберігає землю вологою, удобрює грунт, захищає корені від вимерзання і дає притулок для корисних організмів (дощові черв’яки).

Чому не росте клематис? Можливо, тому, що, окрім механічної обробки грунту, так само важливо вносити добрива. Клематис витрачає багато ресурсів на цвітіння і перед холодами скидає усю надземну вегетативну масу. Якщо ви не підгодовуватиме рослину 2 рази в місяць, то воно у вас дуже швидко почне хиріти. Вносити треба близько 10 л поживних речовин на одну дорослу рослину (або на 2 маленьких).

Важливо! Дрібноквіткові клематиси удобрюють 2-3 рази за сезон (3 місяці).

Розглянемо нестачу важливих елементів, і як це відображається на рослині.

1. Нестача азоту. Коли клематису бракує цього елементу, його листя жовтіє і придбаває червонястий відтінок, квіти виходять дрібні і знебарвлені. Азот найбільше потрібний рослині навесні. Для підгодівлі використовують аміачну селітру (15 г на 10 л води) і рідкий гній (1 частина на 10 л води).

2. Нестача фосфору. При нестачі фосфору листя стає бурим з фіолетовим відтінком. Вносять цей елемент у вересні. Для підгодівлі використовують суперфосфат (20 г на 10 л води) або кісткове борошно (посипають землю з розрахунком 200 г на 1 м. кв.).

3. Нестача калію . Призводить до потемніння і почорніння квітконосу і квітконіжки, краї листя стають світло-коричневими. Виправити це можна, внісши наступні добрива: нітрат калію (використовують навесні) або сульфат калію (у кінці літа) в співвідношенні 25 г на 10 л води.

Чи правильно виконується обрізання

Цей розділ допоможе вам зрозуміти причину того, чому клематиси погано ростуть. Оскільки ця рослина на зиму скидає майже усю наземну масу, то навесні йому треба її дуже швидко набрати. У такому разі кожна зайва гілка або втеча може вплинути не лише на кількість кольорів і їх величину, але і на те, чи зацвіте кущ взагалі.

Правильне обрізання зменшує навантаження на трав’янисту рослину навесні і позбавляє кущ від мертвих і хворих гілок. Після першого року вегетації усі кущі вимагають сильного обрізання. Таким чином ви стимулюєте ріст нових прикореневих пагонів.

Важливо! Якщо на другий рік вегетації клематис погано розвивається, то восени проводять повторне “капітальне” обрізання куща.

У подальші роки обрізання проводиться залежно від групи рослини :

• Ранньоквітнучі. Після цвітіння зрізують відцвілі пагони, хворі і слабкі.
• Ранні летнецветущие. До цієї групи відносяться гібриди клематиса, які повторно цвітуть в серпні/вересні. Обрізання проводять пізньої осені (зрізують хворі, сухі втечі). Також проводять щадне обрізання торішніх пагонів на 2 мм.
• Позднецветущие. Відносяться клематиси, які цвітуть влітку і осінню. В даному випадку проводиться сильне обрізання (залишають 20 см від рівня землі). Квітки наступного року з’являтимуться на нових пагонах.

Важливо дотримуватися техніки обрізання, щоб не пошкодити рослину: обрізувати клематис треба гострим секатором трохи вище за бруньку.

Важливо! Після обрізання кожного куща потрібно дезинфекцію секатора.

Чи надійний захист на зиму

Як захистити рослину від морозів і переохолодження? У багатьох садівників виникають труднощі із зимівлею цієї рослини. Клематис може вимерзнути і загинути, або погано цвістиме.

Є декілька варіантів укриття клематиса на зиму:

Сухий спосіб укриття. Втечі на зиму присипають сухим листям або тирсою шаром в 15 см Мінус цього способу полягає в тому, що якщо тирса або листя намокнуть, то вони почнуть гнити. Таке середовище може пошкодити заховані втечі.

Повітряний спосіб укриття. Втечі на зиму ховаються плівкою (встановлюють каркас і натягують плівку). Якщо зима буде малосніжною і теплою, то рослина може просто перепріти.

Комбінований спосіб. Спочатку присипаєте тирсою, а потім споруджуєте каркас над рослиною і натягуєте плівку. Такий спосіб буде найбільш оптимальним, оскільки корені будуть захищені від морозів, а плівка не пропустить зайву вологу.

Способи боротьби з шкідниками клематиса

Рослина не захищена від поразки шкідниками, які за один сезон можуть просто знищити ваш кущик. Шкідники завдають йому значного збитку: ушкоджують бруньки, бутони, листя і переносять небезпечні хвороби.. Розглянемо найнебезпечніших шкідників клематиса.

Нематоди

Є дрібними черв’яками (до 1 мм), які паразитують на листі, коренях і втечах. Нематоди уповільнюють ріст і розвиток клематиса, а при сильній інвазії він може загинути.

Важливо! Найбільш небезпечною для рослини є коренева галова нематода.

Позбавитися від нематод неможливо, тому рослина підлягає знищенню, а грунт-дезинфекції (гарячою парою упродовж 14 годин).

Павутиновий кліщ

Цей шкідник зимує під листям і в щілинах грунту. Кліщ вражає листя рослини, яке починає закручуватися і обпадати. Для боротьби використовують настій часнику (200 подрібнених цибулин на 10 л води).

Бурякова попелюха

Цей паразит живиться соками рослини, живе на листі і втечах. Для позбавлення від нього використовується препарат “Антитлин” або звичайна деревна зола, якою треба обробити уражені ділянки рослини.

Щитівки

Як і попелюха, живляться соком рослини. Для знищення щитівок використовують 40% етиловий спирт, яким промивають рослини кожні 10 днів. Інші шкідники (слизняки і гризуни) знищуються стандартними препаратами або механічним видаленням.

Основні види захворювань клематиса

Клематис має одну особливість-добре розвинену кореневу систему, яка йде глибоко в землю. Найчастіше через це ці рослини можуть гинути від різних захворювань. У цьому розділі ми розглянемо декілька недуг цієї рослини, розберемося, чому не цвіте клематис, і як розв’язати цю проблему.

Чи знаєте ви? Клематис використовують в медицині як ліки для зняття стресу і заспокоєння.

Іржа на листі

Іржа клематиса-ця поява помаранчевих подушечок на втечах, черешках і листі. Проявляється захворювання весною. Коли хвороба поширюється, листя рослини засихає, а втечі скручуються і стають кривими.

Вірусом цього захворювання є грибок, який зимує на втечах і навесні заражає відростаючі втечі. Якщо вчасно не прибрати пошкоджене іржею листя і втечі, то клематис погано розвиватиметься і може загинути. Іржа на листі послабляє рослину і негативно впливає на його зимівлю.

Для профілактики радимо вам видаляти бур’яни, на яких найчастіше збудник зимує. Якщо ж не вдалося уберегти рослину від іржі, то при перших її ознаках слід прибрати пошкоджене листя і втечі, а потім обприскати клематис бордоской рідиною.

Плямистість листя

Септоріаз (чи плямистість листя)-це часте захворювання серед рослин. Не обійшов цю “недугу” і клематис. Збудником цієї хвороби є грибок Септория.

Це захворювання характеризується тим, що на верхніх пластинках листя проявляється багато маленьких круглих плям темно-бурого кольору. Розмір цих плям-2-5 мм. По краях вони чорні. Трохи пізніше уражене місце яснішає, але чорний обідок залишається. Якщо на світлій плямі з’явилися чорні точки, знайте-це плодові тіла гриба Септория разом із спорами. Ці спори поширюються по усьому кущу. Уражене листя жовтіє і, відмираючи, обпадають.

Рослина залишається без листя, внаслідок чого порушуються фізіологічні процеси . Уражена рослина практично не цвіте, позбавлена імунітету і схильно до інших грибкових хвороб.

Якщо грибок поширюється, плями проявляються на черешках листя і на нових пагонах, молода кора відмирає, а верхівка засихає. Чорні плодові тіла грибка переходять в стадію зимования і відмінно переживають зиму на опалому листі і корі. оре. Поширенню цього захворювання сприяє холодна і волога погода.

Для того, щоб уникнути зараження грибком (Септоріазом), треба зібрати і утилізувати опале листя, а потім обробити зрізи садовим варом. Якщо клематис росте в теплицях, то треба зменшити вологість повітря і збільшити опромінення рослин сонячним світлом.

Борошниста роса

Це захворювання викликають фітопатогенні эризифовые гриби.

Перший симптом поразки борошнистою росою-білий наліт на клематисі. Вражаються молоде листя, бутони, квіти і втечі. Наліт також може виявитися на стеблах і листі рослини.

Після нальоту з’являються перші коричневі плями, листя і втечі сохнуть і деформуються. Хворіють клематиси цим захворюванням найчастіше в липні і в серпні. Сприяє поширенню грибка жарка погода. Якщо клематис захворів борошнистою росою, слідує усі частини куща з нальотом вирізувати і утилізувати в найкоротші терміни.

Важливо! Не можна залишати на ділянці заражені гілки, інакше хвороба повернеться.

Фузариоз

Найнебезпечніша хвороба з усіх перерахованих-це фузариоз.

Клематиси страждають від грибкового в’янення, яке називається фузариозом. Проникає це захворювання через пошкоджені і ослаблені тканини. Гриб закупорює “посудини”, що проводять, і порушується обмін корисних речовин. Фузариозное в’янення спостерігається у видів рослин з великими кольорами. Під загрозою і молоді рослини. Гриб розростається в пошкоджених біля основи пагонах. Місця поразки в’януть, листя забарвлюється на краях в коричневий колір. Сприяє цьому висока температура +20…+ 30°C. Ознаки цієї хвороби проявляються в другій половині червня.

Для профілактики слід правильно вибирати місця посадки. Грибок розвивається на кольорах, які ростуть на надмірно зволожених ділянках.

Заходи боротьби з цим захворюванням:

• обрізувати усі втечі біля основи куща;
• зібрати усе опале листя і утилізувати поза ділянкою;
• продезинфікувати хвору рослину.

Після цього лікування у клематиса є шанси з часом відновитися.

Сіра гнилизна на листі клематиса

Це захворювання вражає квіти в дощовитий час. На листі з часом з’являються коричневі плями, а також сірий пухнастий наліт.

Цю хворобу викликає грибок під назвою ботритис. Головна ознака цього захворювання-поява нальоту на стеблі і черешках листя. Якщо рослина уражена грибком, то воно починає гнити, а потім повністю гине.

Щоб узабезпечити свої квіти від грибка, слід не допускати застою води в землі і на листі.

На жаль, надійних ліків від захворювання немає. Якщо сіра гнилизна поширилася на рослину, то кущ доведеться знищити, щоб грибок не поширювався.

Щоб це захворювання не уразило клематис, треба удобрювати рослину азотними підгодівлями, поливати слід поряд з коренем куща. Обприскайте кущ 0,2% розчином фундазола.

Таким чином, якщо вчасно боротися з шкідниками, в потрібний момент проводити обрізання і вносити добрива в грунт, то рослина буде відмінно себе почувати, радувати вас розкішними кольорами і здоровим листям.

Чим підгодувати клематис?

Клематис являє собою багаторічну трав’янисту ліану, яка задоволена часто використовується для оформлення присадибних ділянок. Ця рослина відрізняється не тільки високою декоративністю, а й невибагливістю у догляді. Незважаючи на це, як і будь-яким іншим квітковим культурам, їм потрібні своєчасні підживлення практично протягом усього сезону. Перед початком проведення процедур рекомендується ознайомитися зі схемою внесення різних добрив і детально дізнатися, чим клематиси підгодувати можна, а що вносити не варто.

• Цілі та призначення підгодівель
• Для чого підгодовувати клематиси?
• Загальні правила
• Чим удобрювати?
• Спеціальні препарати
• Народні кошти
• Таблиця: ознаки дефіциту певних поживних речовин
• Найменування речовини
• Ознаки дефіциту
• Ознаки надлишку добрив
• Часті помилки садівників
• Рекомендації
• Помилки у відході і їх усунення для клематисів
• Боротьба зі шкідниками та хворобами клематису

Цілі та призначення підгодівель

Декоративні рослини не будуть цвісти і розвиватися, якщо буде відсутній належний догляд. Одним з важливих напрямків заходів з догляду вважається постачання рослинних тканин поживними речовинами. Потрібні для росту елементи беруть декоративні багаторічники з ґрунту. Але з часом ділянка, засаджена клематисами, виснажується. Основна мета підживлень – забезпечити квітучу культуру повноцінним харчуванням. Внесення добрив проходить з урахуванням дефіциту або надлишку того чи іншого елемента в ґрунті.

Рости і цвісти клематис буде тільки тоді, коли йому вистачить для цього харчування. Культурі доводиться довго нарощувати наземну частину, щоб досягти і пройти період вегетації повністю. Тому без підживлень у догляді за красивою квіткою не обійтися.

Визначити склад добрив, їх вигляд зможе сам кольоровод, якщо буде уважно спостерігати за станом листя і стеблів рослини.

На початку вегетації знадобиться багаторічнику азотиста підживлення. Бажано виключити з сполуки хлор, який негативно діє на рослинний організм. Для утворення бутонів, кольорів потрібен калій з фосфором. Азоту треба по мінімуму. У готових комплексах враховують період внесення добрив, складаючи пропорції грамотно.

Для чого підгодовувати клематиси?

Клематис, в дослівному перекладі з грецької мови “рослина, що в” ється “, згідно з науковою класифікацією є представником сімейства лютикових і має безліч видових і гібридних різновидів. Цю квітку називають також «ломонос», «лозинка», «бородавник» і навіть «дідусеві кудрі». Незалежно від виду, а їх на сьогоднішній день налічується близько 300, квітка потребує постійного підживлення. Адже підживлення – це не що інше, як поживні речовини, що дозволяють рослині протягом тривалого часу цвісти і розвиватися.

Своєчасне внесення добрив у потрібній кількості необхідно клематису для рясного цвітіння, адже за даний період рослина утворює досить велику кількість бутонів, яким для пишного цвітіння поживні речовини життєво необхідні. Через брак такого елемента, як калій, цілком ймовірно появи великої кількості почорнілих кольороносів і кольороножок, що неминуче позначиться на кількості бутонів, а значить, і на зовнішньому вигляді рослини.

Підгодовувати рослину необхідно не тільки для кращого цвітіння, але і для швидкого зростання. У клематиса щорічно оновлюється вся наземна частина, а значить, без необхідних речовин втечі або не будуть розвиватися зовсім, або будуть набагато коротші, ніж очікувалося. Тому підживлення рослини складом, в якому присутній фосфор, що регулює не тільки процеси дихання, але і регенерації, клематису життєво необхідна. Без нього клематис погано росте і, як наслідок, утворює менше бутонів.

Крім того, листя рослини при нестачі поживних речовин змінюють свій окрас, і в залежності від дефіциту компонента можуть купувати або жовтуватий, або червонуватий, або бурий відтінок.

Зокрема, світле жовтувате листя утворюється внаслідок нестачі калію, адже саме даний елемент відповідає за кількість хлорофілу в листових пластинах, впливаючи на забарвлення листя клематису.

Загальні правила

Клематиси потрібно починати підгодовувати через 3 роки після посадки

Незалежно від сорту клематиси потребують регулярних підживлень навесні і пізнього літа. Підгодовувати їх слід починаючи з трирічного віку за умови, що при посадці рослини були добре удобрені. Розчинами можна обприскувати або поливати клематиси. Але слід враховувати, що проводити процедуру рекомендується після поливу і заходу сонця, а перед її початком бажано позбутися від сорної трави на ділянці. При цьому позакореневу підживленню слід проводити в суху і похмуру погоду, щоб поживні речовини довше протрималися на втечах. Удобрювати ці багаторічники бажано розчинами середньої концентрації, щоб уникнути перегодівлі.

Клематиси слід підгодовувати 3 рази за сезон – під час вегетації, бутонізації і після закінчення періоду цвітіння. Влітку, поки рослини не відцвітуть, удобрювати їх не слід.

Чим удобрювати?

Удобрювати клематис можна як органікою, попередньо розведеною у воді, так і мінеральними добривами. На сьогоднішній день існує безліч як готових, добре збалансованих за всіма компонентами складів, так і рецептів щодо їх приготування в домашніх умовах.

Спеціальні препарати

До спеціальних препаратів належать склади, приготовані промисловим способом. Як правило, на упаковці виробники, крім складу, вказують і способи застосування даного добрива.

Аміачна селітра і сечовина є хорошими підживленнями для клематису. Їх використовують навесні для нарощування зеленої маси і регенерації коренів. Діючою речовиною і в тому і в іншому складі є азот (N), відрізняються вони лише процентним вмістом головного компонента. У сечовині азоту більше, ніж в аміачній селітрі, тому вона більше підходить для піщаних і супісчаних ґрунтів. Крім того, сечовина більше підходить і для кореневих, і для позакореневих підживлень.

Для отримання водного розчину достатньо розвести 10-15 г сечовини в 10 літрах води.

Для зниження кислотності ґрунту в саду, де ростуть клематиси, часто використовують доломітове борошно. Вона відмінно справляється не тільки з кислотністю, але і дозволяє рослинам краще засвоювати добрива, що містять фосфор. Доломітовим борошном удобрюють ґрунт, як правило, на початку весни. Для підтримки pH ґрунту на потрібному рівні достатньо 500-700 г на 1м. Варто пам’ятати, що одночасне використання сечовини і доломітового борошна вкрай небажано, оскільки хімічна реакція, що виникає при одноразовому внесенні препаратів, призведе до втрати корисних властивостей.

У весняний і літній періоди для підживлення рослини використовують фосфати. Відсотковий вміст фосфору в різних складах впливає і на спосіб використання, і на кількість складів, що вносяться в ґрунт. Суперфосфат з 20% вмістом фосфору підходить і для розведення у воді, і для використання в сухому вигляді. Подвійний суперфосфат з 50% вмістом фосфору можна використовувати і як розчин, і як сухе підживлення, але вносити в ґрунт його потрібно менше норми в 2 рази. Фосфоритне борошно, в якому вмісту основного елемента не перевищує 25%, використовується лише в сухому вигляді.

Головним джерелом калію для рослин, і клематис не виняток, вважається калієва селітра. У її складі міститься близько 13-14% азоту і 37-38% калію (К). Вносять дане добриво перед початком цвітіння або влітку. Для кореневої обробки достатньо 15 г на 10 літрів, а от для позакореневої обробки приготувати розчин доведеться з 25 г препарату. У весняний період краще використовувати нітрат калію, а ближче до осені краще застосувати сульфат калію.

Одним з кращих препаратів для підживлення клематису в пізній весняний період вважається «Майстер». Він відмінно справляється зі збагаченням ґрунту важливими мікроелементами і підходить не тільки для кореневої обробки, але і для обприскування, так як досить добре розчиняється у воді. Крім того, по закінченні всього лише 4-5 годин всі мікроелементи в складі засвоюються практично в повному обсязі. Для зручності використання препарат випускається з різним співвідношенням мікроелементів, про що виробник вказує на упаковці.

Водорозчинне добриво «Акварин» квітковий відрізняється збалансованим складом. Використовувати препарат можна і внесенням безпосередньо в ґрунт, і за допомогою обприскування. Незалежно від методу, мікроелементи досить швидко засвоюються рослиною, тому доза внесення дещо нижча, ніж у препаратів із середнім ступенем засвоюваності. Крім того, даний препарат виконує бар’єрну функцію – запобігає розвитку хвороб, а також захищає рослину від несприятливих умов зовнішнього середовища. Для отримання розчину достатньо 10-20 г на 10 літрів.

Комплексне добриво «Розчин» квітковий відомий багатьом досвідченим садівникам. Цей препарат відмінно збалансований по мікроелементах, добре поєднується з іншими засобами, що застосовуються в садівництві, і досить простий у використанні. Для приготування розчину потрібно всього лише 25 г препарату на 10 л води.

Народні кошти

Приготувати препарати для підживлення клематису можна і самостійно, головне, точно дотримуватися пропорції, і застосовувати склад у відповідний для рослини час. У домашніх умовах можна приготувати вапняне молоко. Вапно добре справляється з розкисленням ґрунту, а також є відмінним засобом для підживлення клематису. Обробку необхідно проводити в травні-червні до того, як почнуть формуватися бутони.

Для того щоб приготувати поживний розчин, необхідно запастися відром з 10 л води, куди засипати 150 г вапна (крейди) і деревну золу в кількості 100 г. Після ретельного перемішування отриманий розчин виливають у прикореневу зону рослини. Робити це потрібно максимально акуратно, намагаючись не потрапити ні на листя, ні на втечі.

Відмінною підгодівлею для клематису є дріжджі. Така підживлення багата не тільки необхідними мікроелементами, а й вітамінами. Крім того, дріжджі, потрапивши в ґрунт, сприяють посиленню активності живих там корисних мікроорганізмів, адже саме вони відмінно справляються з переробкою органічних останків і виділяють в результаті такі необхідні рослинам елементи, як азот і фосфор.

Для приготування поживного концентрату для клематису, крім 30 г дріжджів, буде потрібно ціле відро свіжозкошеної трави, 50 г хлібних корок і 5 відер води (50 літрів). Інгредієнти необхідно ретельно змішати і залишити наполягатися протягом 24 годин.

Використовувати концентрат необхідно лише в розбавленому вигляді. Для проведення обробки потрібно змішати одну частину отриманого розчину з 5 частинами води, і обприскати рослину. Підживлення клематису за допомогою дріжджового концентрату не повинно проводитися більше трьох разів за сезон.

Нашатирний спирт містить у своєму складі азот, а значить, може цілком успішно використовуватися в якості азотистих добрив. Нашатир є досить недорогим, але дуже ефективним засобом, що сприяє прискореному зростанню зеленої маси. Його використовують лише для позакореневої обробки рослини.

Щоб приготувати розчин у потрібній концентрації, необхідно в 10 літрах води ретельно розмішати одну столову ложку нашатиря, і отриманим концентратом обприскати рослину.

Обприскувати втечі можна за допомогою не тільки нашатирного спирту, а й бурштинової кислоти. Для приготування розчину потрібно в двох літрах теплої води розмішати 5 таблеток до повного розчинення останніх, потім провести обробку. Цей розчин є відмінним стимулятором зростання рослини, а також чудово справляється з різними захворюваннями. Адже імунітет в обробленої рослини набагато вищий, ніж у квітів, які не зазнали такого обприскування.

Як органічне добриво досвідчені садівники часто використовують гній, який є хорошим джерелом азоту. Зробити з нього розчин у певній концентрації неважко, головне, правильно змішати компоненти, адже від виду використовуваного гною залежать пропорції.

Якщо гній коровий, то 1 частину змішують з 10 частинами води, а якщо використовується курячий послід, то співвідношення частин буде 1: 15. Органічне підживлення можна поводити кілька разів з інтервалом не менше 2-3 тижнів.

Для підготовки рослини до зими часто використовують кісткове борошно, яке відмінно зміцнює кореневу систему перед приходом зими. Достатньо 200 г на 1м.

Таблиця: ознаки дефіциту певних поживних речовин

Найменування речовини

Ознаки дефіциту

Краї старого листя стають бурими, квітоноси набувають коричневого відтінку, квітки блідніють, а бутони поступово відмирають

Коріння і втечі клематису деформуються

У рослини жовтіють спочатку молоді, а потім і старе листя

Листя жовтіє, але жилки при цьому залишаються зеленими, а квітки бувають дрібними і блідими

Жовтіють спочатку молоді, а потім і старе листя, при цьому по краях у них з’являються плями

Симптоми такі ж, як і при нестачі заліза, але жовтіють при цьому всі листя одночасно

Клематис припиняє рости

Квітки бувають дрібними і блідими, а нижнє листя відмирає

Ознаки надлишку добрив

При відсутності точного плану підживлень, хаотичному використанні всіх видів добрив у клематисів спостерігаються симптоми надлишку тієї чи іншої поживної речовини. При передозуванні калію старе листя жовтіє, міждузлість вкорачується, формується менше бутонів, фарбування квіток змінюється в гіршу сторону. Клематиси уповільнюють зростання.

Надлишок кальцію викликає раннє старіння клематису. Листя опадає, цвітіння мізерне. При надлишку кальцію гірше засвоюються залізо, калій, магній, бір, марганець. У рослини з’являються ознаки їх дефіциту.

Пошкоджені корені, їх повільний ріст, формування кореневої мочки – симптоми надлишку магнію. Через проблеми з корінням клематис отримує менше поживних речовин, це уповільнює зростання втечі. Надлишок магнію погіршує засвоєння заліза, калію, кальцію.

Симптоми надлишку заліза з’являються у клематисів, що ростуть на кислому ґрунті:

• листя набувають темно-синього або синьо-зеленого забарвлення;
• уповільнюється зростання втечі;
• частина листя відмирає.

Часті помилки садівників

При вирощуванні великоквіткових клематисів квітникарі часто роблять помилку – підклацають грунт. Мульчують її золою або піском. Використовують як добриво вапняне молочко.

Гібридні форми вітицелла, інтегрифолію, великоквіткові сорти люблять кислий грунт, лужний віддають перевагу різновидам:

• орієнталі;
• тангутика;
• альпіна;
• монтана.

Весняна посадка саджанців у холодний грунт погано позначається на розвитку кореневої системи. Рослина відчуває менше стресу, якщо на глибині 20 см температура ґрунту 18-20 ° C. Поширена проблема початківців квітникарів – клематис у червні перестає зростати, його зріст не перевищує 20-30 см. Причина в поганому догляді. Проблему вирішують посиленим поливом і 2-3 азотними підживленнями.

У спекотне літо через рідкісні поливи кущі втрачають декоративність, у них підсихають верхівки. Потрібно забезпечити рослині регулярний полив. Скручене листя може сигналізувати про нашестя тлі. Від неї допомагають обприскування настоєм тютюну. Їх проводять кожні 3 дні.

У догляді за клематисами потрібно пам’ятати прості правила. Навесні їм потрібен азот, а влітку калій і фосфор. Домогтися тривалого цвітіння допоможуть народні засоби, мінеральні та органічні добрива.

Рекомендації

Для того щоб правильно використовувати добрива і органічні підживлення, необхідно дотримуватися простих правил. Не варто в якості підживлення використовувати хлоровмісні добрива – клематиси абсолютно не переносять цей елемент, так як він негативно позначається на імунних властивостях рослини і не сприяє зростанню кореневої системи, що особливо важливо у весняний період. Перед купівлею того чи іншого препарату бажано ознайомитися не тільки з інструкцією щодо його застосування, а й зі складом.

Незалежно від виду підживлення та його хімічного складу, необхідно пам’ятати не тільки про концентрацію готового продукту, але і про його норму для рослини. Вносити склад завжди краще невеликими порціями, так він швидше засвоїться рослиною.

Обприскування як підживлення необхідно проводити або в ранкові, або у вечірні години. Ця вимога пов’язана з впливом сонячних променів: вони сприяють прискореному розпаду корисних речовин, а значить, рослина просто не отримає бажаних речовин.

Проведення кореневого підживлення має проводитися з урахуванням вологості ґрунту під рослиною. Якщо ґрунт досить зволожений, то найкраще використовувати препарати в сухому вигляді. Але якщо після сходження снігу ґрунт залишається сухим, то перед внесенням добрива його необхідно як слід пролити, і тільки тоді вносити підживлення в рідкому вигляді. Після внесення рідкого розчину рослину ще раз проливають, а ґрунт зрихляють.

Після 7-річного циклу ґрунт навколо клематису, як правило, спресовується, і тому вода може або не в повному обсязі доходити до кореневої системи, або зовсім не просочуватися на потрібну глибину. Щоб уникнути загибелі рослини, необхідно недалеко від квітки вкопати в грунт два невеликих горщики з дренажними отворами на дні. При поливі таких рослин слід зволожувати ґрунт не тільки навколо квітки, але і обов’язково наповнювати вкопані ємності, так вода швидше добереться до кореневої системи, і, можливо, вдасться уникнути загибелі клематису.

Сезон для клематиса триває приблизно з квітня по серпень включно. Бажано, щоб кількість підживлень за даний період не перевищувала 4 разів без урахування обприскувань.

Про те, чим і як правильно підгодовувати клематис, дивіться у наступному відео.

Помилки у відході і їх усунення для клематисів

Краса і здоров’я будь-якої рослини залежить не тільки від правильності відходу. Не менш важливо підбирати рослини, призначені для кліматичних умов конкретного регіону.

При будь-яких змінах погодних умов необхідно проводити профілактичні огляди та заходи з метою попередження виникнення різних захворювань рослини.

Частою помилкою недосвідчених садівників є неправильний полив клематису, через який гине його коренева система, а стеблі стають жертвами хвороб і шкідників.

Найбільш часто клематис піддається наступним хворобам:

• В’ядання. Викликається грибком і супроводжується втратою пружності втечі, після чого вони сохнуть, в’януть, і без лікування рослина може загинути. Причинами може стати застій вологи і погане дренування ґрунту. Лікування полягає у видаленні всіх пошкоджених втечах і поливі рослини розчином «Фундазола» (1 г на літр води), обприскуванні 3% розчином мідного купоросу (навесні), регулярному розпушуванні землі і видаленні бур’янів.
• Сіра гниль. Наліт у вигляді бурих плям на листях і втечах, покритими сіроватим «гарматою». З’являється зазвичай у дощовий час. Для боротьби з нею видаляються уражені ділянки, а рослина обробляється розчином «Азоцена» або «Фундазола».
• Мучна роса. Викликається грибком і виглядає як наліт білесого кольору на рослині, схожий на розсипане борошно. При цьому зростання і цвітіння його сповільнюється. Для лікування застосовується обприскування мідно-мильним розчином (25 г на 250 г відповідно, розлучених на 10 л води) або розчином кальцинованої соди (40 г на 10 л).
• Іржа. Утворює бурі плями на листях і призводить до їх засихання і деформації всього куща. Боротися з іржею допоможе розчин марганцівки (середньої фортеці).

Боротьба зі шкідниками та хворобами клематису

Не менш небезпечні для клематису і навали шкідників, таких як:

• Тля. Селиться на нижній стороні листя, харчується їх соком і призводить до висихання і скручування. Для її усунення допомагає обприскування «Фітофермом» (2 мг на 1 л води).
• Павутинний кліщ. Викликає утворення білих точок на листях знизу і покриття рослини павутиною, в силу чого воно виглядає ослабленим. Ефективним засобом у боротьбі з ним вважаються інсектоакарициди та акарициди (токсичні препарати, що розводяться по 1 мг на літр води).
• Слимаки. Поїдають листя і стеблі ночами. Проти них використовують нашатирний спирт (2 ст. л. на літр води), яким обробляють рослину.