Кам’янистий сад

Давно відомо, що Природа благотворно впливає на духовну сферу людей. У тіні високих дерев або біля тихо дзюркотливого струмочка людина шукає відсутні їй спокій і самоту, відпочиває від повсякденної суєти. Велика кількість зеленого кольору, яскраві або пастельні тони, тонкий аромат бруньок або квітів, що розпускаються, є прекрасним засобом від багатьох нездужань та поганого настрою.

Саме з цих причин люди завжди прагнули до того, щоб їх будинок був ближче до Природи, а ландшафтний дизайн став модною і затребуваною тенденцією в облаштуванні садового простору.

Коли з’явилися перші альпійські гірки, точно невідомо. Спочатку цим терміном називали колекцію альпійських рослин, які висаджувалися на спеціально споруджених кам’янистих гірках для додання композиції більшої природності. Тільки в ХIХ столітті альпінаріями всерйоз зацікавилися не лише аматори, а й учені. У багатьох ботанічних садах світу стали з’являтися власні, досить великі колекції альпійських рослин. Зокрема, в 1891 році був побудований альпінарій в Единбурзі, в 1967 році – під Лондоном. Є альпінарії в Московському та Київському ботанічних садах.

Початковий інтерес до подібних кам’янистим садам пов’язують з тим фактом, що камінь здавна наділявся дивовижними, часто магічними властивостями. Символ вічності і непорушності, у поєднанні з рослинністю він здатний додати навколишньому ландшафту філософського змісту. У Японії, наприклад, кожна композиція з каменю, води або піску мала певний символічний зміст.

Завдяки всім цим обставинам альпінарії досить швидко завоювали популярність у Європі. Пов’язано це також з тим, що квітуча практично протягом усього сезону кам’яниста гірка здатна додати барвистість, оригінальність та неповторну чарівність практично будь-якій ділянці.

В даний час альпінарієм називають скелястий садок або гірку, безперервно квітучі з ранньої весни і до пізньої осені і які гармонійно вписуються в навколишній ландшафт.

При цьому для вирощування використовують не тільки альпійські рослини, а й різноманітні листяні та хвойні чагарники (рододендрон, туя, ялівець), невисокі деревця, рясно і красивоквітучі багаторічники (гвоздика, айстра, мініатюрні іриси, флокси і інш.)

Нерідко для оформлення використовують декоративні – штучні або природні – елементи: струмочки, містки, водоспади, лавки, сходи, ліхтарики і т.д.

Перші кроки при створенні кам’янистого саду

Насамперед треба визначитися з місцем для майбутнього кам’янистого саду і його розмірами. Більшість гірських рослин віддають перевагу відкритим сонячним місцям. Але якщо Ваша ділянка знаходиться в тіні, правильний підбір рослин допоможе Вам створити свій кам’янистий садок навіть у таких несприятливих умовах.

Ваш кам’янистий садок повинен відповідати пропорціям Вашої ділянки і перебувати в балансі з навколишнім ландшафтом. Дуже важливо дотримати природність та цілісність всієї картини саду так, щоб Ваш кам’янистий садок став гармонійним елементом всього ландшафтного проекту.

Вибір каменів

Вибір та розстановка каменів – одна з найбільш відповідальних і складних завдань у створенні кам’янистого саду. Ваше завдання – і головна трудність – полягає в тому, щоб каміння виглядало абсолютно природно, ніби б вони пролежали тут не один десяток років. Щоб досягти кращого результату – шукайте натхнення у самої Природи. Подивіться фотографії або відеозйомку гірської місцевості, зверніть увагу, як розташовуються і поєднуються камені, рослини та відкриті простори.

Найбільш природно будуть виглядати в кам’янистому саду каміння з Вашої місцевості. Їх, до речі, простіше купити і дешевше доставити на місце. Майте на увазі, що великі красиві камені можуть стати центром, акцентом композиції, але Ваш кам’янистий садок не зможе виглядати природно без дрібних каменів і гальки, що імітує кам’янисту осип.

Для кам’янистих садів добре використовувати вапняк – це досить м’який, пористий камінь, на якому можуть розташуватися рослини. У вапняках часто зустрічаються природні розлами й тріщини, які також можна використовувати для посадки рослин.

Камені слід починати укладати з підніжжя гірки, поступово просуваючись до її вершини. Камені не повинні розташовуватися на поверхні землі – це додасть всієї композиції неприродний вигляд. Кожен камінь потрібно втопити в землю наполовину або навіть глибше. Після того як всі камені розташовані на своїх місцях, полийте гірку водою, щоб дати землі осісти. Ще до посадки рослин уважно подивіться на свій майбутній садок з боку: якщо необхідно щось виправити, то потрібно зробити це ще до посадки рослин.

Грунт для кам’янистих садів

Грунт на кам’янистій ділянці повинен бути досить пухким: для цього Ви можете додати в грунт великий пісок або дрібні камінці. Якщо грунт кислий, то в лунки для рослин, які потребують нейтральної або лужної реакції грунту, можна додати вапняк або черепашник. Для вересових слід внести в грунт перепрілу хвойну підстилку та компост. Більшість гірських рослин невимогливі до грунту і можуть довго обходитися без поливу та підживлення.

Як ми вже згадали вище, сучасні тенденції в ландшафтному дизайні вітають посадку в кам’янистих садах не тільки істинно гірських рослин. Ви можете висадити у своєму кам’янистому саду низькорослі багаторічники (гвоздики, пеларгонії (герань), іриси, дзвіночки, флокси, декоративні луки); дуже красиві поєднання виходять при розміщенні біля каменів декоративних трав. Осінню чарівність кам’янистому саду додадуть вереси та осінні цибулинні. Використання вічнозелених рослин (мініатюрних хвойників, рододендронів, магонії падуболистої) додадуть декоративності Вашому кам’янистому садку протягом усього року. Якщо Ви любите яскраві, життєрадісні композиції – то однорічники, квітучі з весни до заморозків, стануть неодмінним атрибутом Вашого кам’янистого саду.

При виборі рослин для Вашого кам’янистого саду не намагайтеся розмістити в ньому якомога більше сортів та видів. Краще обмежити асортимент 5-6 видами рослин, але надати особливе значення їх розміщенню. Рослини, як і камені, потрібно розташовувати природними мальовничими групами, дозволяючи їм вільно заповнювати порожні простори кам’янистого саду.

Догляд за кам’янистим садом

В цілому догляд за кам’янистим садом досить простий: Ви зможете підтримувати красу створеного саду, не витрачаючи на це багато часу й сил.

Вам необхідно буде регулярно видаляти зів’яле суцвіття, рихлити грунт навколо рослин, стежити за відсутністю на рослинах хвороб та шкідників, ділити рослини, що занадто розрослися. Регулярно видаляйте бур’яни, не дозволяючи їм витісняти своїх більш скромних благородних сусідів.

Хоча більшість рослин кам’янистого саду невибагливі та невимогливі до підживлення, невелике додавання компосту піде їм на користь.

Особливо вразливі рослини кам’янистого саду в зимовий період: саме в цей час вони вимагають додаткового захисту. Щоб оберегти рослини від вимерзання та висушення, замульчуйте грунт навколо них до настання стійких холодів.

Кам’янистий сад буде радувати Вас протягом багатьох років.

Досить складний при створенні, кам’янистий сад доставить Вам незрівняне задоволення від споглядання гарного ландшафту, практично не займаючи Вашого вільного часу на його підтримання та догляд за рослинами. Кам’янистий сад дозволяє просто милуватися собою, з рік на рік даруючи Вам свою своєрідність та природну красу. Для любителів рослин кам’янистий сад може стати унікальною можливістю зібрати на невеликому просторі значну кількість рослин, а для тих, хто просто любить посидіти та відпочити у власному саду, – стане притягальним куточком Природи, здатним подарувати Вам безліч незабутніх емоцій та відчуттів!

✅Типи ґрунтів в пустелях

У субтропічному і тропічному поясах південної півкулі, а також в помірному поясі північної півкулі Землі розташовані природні зони, які називають пустелями.

Основні характеристики пустелі:

• повна відсутність флори або її розрідженість;
• наявність специфічної фауни;
• рівнинна поверхня.

Специфіка флори і фауни пояснюється, в першу чергу, особливостями клімату і ґрунтів пустелі.

Основні види ґрунтів в пустелях

Ґрунтоутворення в пустелях має особливості. В описуваних природних зонах внаслідок сильного прмочування (у весняні місяці) і подальшого швидкого висихання на поверхні ґрунтів утворюється пориста кірка.

Ґрунтовий покрив пустель неоднорідний. Він складається з поєднань різних ґрунтів і їх комплексів. Приблизно 40% – така частка піску в загальній структурі ґрунтів пустель.

Піщані масиви можуть включати в себе як повнопрофільні ґрунти, так і ініціальні, звичайні і примітивні піски. Період часу, який сприятливий для утворення ґрунтів в пустелях, дуже короткий. Він становить приблизно 1-1,5 весняні місяці. Пов’язано це з тим, що в цей період спостерігається найбільша мікробіологічна активність.

Загальні характеристики ґрунтів в пустелях

Найбільш часто в пустелях зустрічаються:

• Пустельні жовтувато-сірі;
• піщані пустельні;
• пустельні палево-сірі;
• сіро-бурі піщані;
• такироподібні ґрунти.

Основним типом ґрунтів в пустелях є жовтувато-сірі пустельні ґрунти. Сформовано вони переважно з різних видів пісків і залишків корінних порід (піщаник, вапняк).

Палево-сірі ґрунти зустрічаються, в основному, в північних пустелях, таких, як Прикаспійські Каракуми, масив Сам, Аркалінська пустеля.

Сіро-бурі ґрунти найбільш часто зустрічаються в Джунгарії, вони мають на поверхні характерний кам’яний панцир.

Наймолодші ґрунти в пустелях – це такироподібні. Вони формуються на суглинних і глинистих породах в умовах безстокову. Можуть розташовуватися в дельтах річок, на піднесених плато, в улоговинах озер.

Використання ґрунтів пустель

Головним чином, ґрунти пустель використовують під пасовища. Якщо є можливість зрошення, пустельні ґрунти можуть використовуватися під орні землі. На них обробляють бавовник, рис, виноград, плодові і баштанні культури, овочі.

Найбільш придатні для зрошуваного землеробства молоді (такироподібні) ґрунту. Ґрунти оазисів використовуються під вирощування рису і деяких зернових культур.

Таблиця з поясненнями на тему “Типи ґрунтів в пустелях”

Висновок

Ґрунти в пустелях є різноманітними та мають унікальні характеристики, які впливають на форми рельєфу, водний режим і можливості використання цих територій.

Від піщаних дюн Сахари до солончаків Атаками, кожен тип ґрунту відіграє свою роль у створенні унікального ландшафту пустелі. Розуміння цих ґрунтів допомагає в більш глибокому осмисленні умов життя та можливостей для розвитку в аридних регіонах.