Опис та характеристика рослини Суниці лісові

Fragaria vesca, wild strawberry, woodland strawberry, Alpine strawberry, European strawberry, fraise des bois.

багаторічна трав’яниста рослина

Харчова, вітамінозна, лікарська, танідоносна, косметична рослина.

Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, використовують їх також для приготування варення, джемів, начинки для цукерок, тіста-пюре для інших кондитерських виробів, соків, екстрактів тощо. Плоди суниць є прекрасною сировиною для фруктово-ягідного виноробства, для виготовлення різних типів високоякісних вин. Вина з лісових суниць мають тонкий аромат і приємний смак.

Свіжі плоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому в продуктах переробки суниці зберігають аромат, властивий свіжим плодам.

Плоди суниць містять цукри (до 10%), лимонну, яблучну й саліцилові кислоти (1,6%), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом заліза, мікроелементів, біологічно активних речовин, ефірних олій.

Плоди і листки суниць багаті на вітаміни, у плодах містяться вітамін С (до 60 мг%), каротин (0,08 мг%), вітамін В1 (0,03 мг%), вітамін 132 (0,1 мг%), вітамін К (0,1 мг %), РР. Листки суниць теж можуть використовуватись як джерело вітаміну С (400 мг%), їх вживають як сурогат чаю.

У науковій медицині застосовують плоди і листки суниць — Fructus et Folium Fragariae як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам’яній хворобі, при маткових кровотечах, недокрів’ї.

У народній медицині лікування суницями дуже популярне. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів’ї та білокрів’ї, туберкульозі легень, безсонні; листки також при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин. Корені суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою. У гомеопатії застосовують плоди суниць. Соком ягід натирають вулики, щоб запобігти захворюванню бджіл. У кореневищах суниць містяться таніди (9,4%).

У косметичній практиці застосовують живильні маски з плодів суниць, сік — для виведення ластовиння і лишаїв.

Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, на півночі Хмельницької і Сумської, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях. Запаси сировини значні, часто утворює суцільні зарості.

Листя суниць містить алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, вітаміни. Свіжі плоди містять вітаміни (А, С, В, Р), флавоноїди (галактозид, ціанідин), органічні кислоти (яблучну, саліцилову), дубильні речовини, пектини, цукри, ароматичні сполуки, солі заліза, кобальту, марганцю, селену, кальцію і фосфору.

Популярність плодів суниць як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії. Показаннями до призначення лісових суниць в сучасній медицині є гіпертонічна хвороба, атеросклероз, подагра, жовчно- і нирковокам’яна хвороби, запалення слизової оболонки травного каналу, геморой, глистяна інвазія (аскариди, волосоголовець, гострики, солітер), нічне нетримання сечі, хвороби печінки, шкіри (лишай, гнійні кровоточиві й мокнучі рани та застарілі виразки, вугрі, екзема), рахіт, маткові кровотечі, хлороз, ожиріння, загальний занепад сил, неврастенія, бронхіт, бронхіальна астма, гіпо- і авітаміноз С. Призначається при порушеннях мінерального, ліпідного та цукрового обмінів. При подагрі (не зумовленій генетично) позитивний ефект зберігається при вживання настоїв, відварів, витяжок. Кровоочисна дія суниць (зумовлена наявністю комплексу біологічно-активних сполук, які виводять з організму значну кількість токсинів) дає можливість застосування її як сорбенту. Спостерігається позитивна динаміка на процент травлення, стан гепатобіліарної системи, загальний стан організму. Листя, траву, свіжі плоди рекомендоване при різних формах анемії.

1. Плоди. Будова і утворення плодів

Плід — найважливіший орган розмноження квіткових рослин, що утворюється з квітки після запилення і запліднення.

Насіння утворюється з сім’язачатків. Насіння знаходиться у плоді і захищено оплоднем, тому квіткові рослини ще називають покритонасінними рослинами.

Оплодень (зовнішня частина плода) — це стінки зав’язі маточки, які розрослися і видозмінилися. Часто в утворенні оплодня беруть участь і інші частини квітки (основи тичинок, пелюсток, чашолистиків, квітколоже). Наприклад, у яблука можна знайти залишки чашолистків.

У стінках оплодня відбувається накопичення запасних поживних речовин: цукрів, білків, вітамінів, жирів, різних ароматичних речовин, органічних кислот, привабливих для багатьох тварин. Саме тому плоди є висококалорійною їжею для різних тварин і людини. Харчуючись плодами, тварини сприяють їх розповсюдженню.

У більшості рослин у квітці тільки одна маточка. Плід, який розвинувся з неї, називають простим : квасоля, горох, пшениця, жито, вишня, слива — (А).

Якщо квітка має декілька маточок, то з неї утворюються збірний або складний плід: малина, ожина — (В).

Якщо декілька плодів зростаються разом, то утворюється супліддя : ананас, інжир, шовковиця, буряк — (С).

• плоди забезпечують розвиток, дозрівання і захист насіння;
• плоди беруть участь у розселенні рослин;
• плоди є цінним (висококалорійним) продуктом харчування для усіх тварин нашої планети;
• людина також широко використовує плоди і насіння: у їжу, на корм худобі, у медицині та промисловості.