Щоб вибрати гарну козу, господині нюхають між рогами

55-річна Надія Соколова із села Семирічка на Вінниччині тримає кіз 15 років. Каже, що вони вигідніші, ніж корови.

— Коза дає за рік стільки молока, як середня корова. А з’їдає разів у п’ять менше. Їй потрібно на добу 8 кілограмів трави влітку і 2 кілограми корму взимку. Можна давати гарбузи, буряки, моркву, ріпу, капусту. Кози люблять молоді пагони, кору, каштани. Наша Машка об’їла сусідам гілки вишень.

Більшість кіз мають неприємний запах. Господині нюхають між рогами, коли вибирають тварин. Який запах на лобі, так пахнутиме й молоко.

Тетяна Поперечна із села Солоницівка на Харківщині розповідає, що в кітної кози молоко неприємно пахне через гормональні зміни в організмі. Після окоту молоко кілька тижнів скипається. Воно має підвищену кислотність.

— Якщо козяче молоко постійно із запахом, у кози негаразди зі шлунком або печінкою. Організм кози має збагачуватися мікроелементами, тому необхідно давати чайну ложку солі в день.

Козу парують на другий рік. Тоді організм тварини дозріває до вагітності. Вона дає більше молока. Виношує козенят п’ять місяців, народжує — півгодини. За раз — двох-трьох.

— Наближення пологів визначити легко: коза починає непокоїтися, лягає, встає, жалібно мекає. Вим’я збільшується, зовні статеві органи набрякають і також збільшуються. При нормальному положенні плоду козеня виходить передніми ногами, на яких лежить голівка.

Лідія Черкащенко, 53 роки, із села Петрівка-Роменська на Полтавщині радить тримати кількох кіз.

— Ці тварини компанійські, у гурті краще їдять. Наша Марта ходить за людьми, може в карман залізти. Не лякається крику. Відстане тільки тоді, коли на неї плюнеш. Після цього вона ображено розвертається та йде геть.

Кози не п’ють несвіжої води, не їдять із брудного посуду.

— Якщо ви не встигли донести воду до хліва, а з нього вже напився собака чи гусак хлибнув, коза лише понюхає та відійде від цебра. Навіть брудне яблуко не їстиме, якщо воно впало на землю, — говорить Надія Соколова.

Вік кози визначають по зубах. У дорослої, 2-річної, їх 32.

— У козенят при народженні зубів немає. Інколи буває пара молочних різців. У рік уже є всі молочні зуби. Згодом випадають, виростають постійні. У 7 років зуби починають стиратися, хитаються і випадають. Козам стає важко пережовувати їжу, тому худобу ріжуть.

Африканські кози пасуться на деревах

У Марокко на півночі Африки кози пасуться на деревах. У країні не вистачає трави. Кози застрибують на гілки по стовбуру.
— Пастухи випасають тварин, переганяючи їх від дерева до дерева, — каже мандрівник Степан Афанасьєв, 27 років. — Кози часто поїдають плоди аргонового дерева — горіхи. Із них роблять цінну олію, яка омолоджує шкіру. Молоко тих кіз коштує дорожче.

Чи зможе коза замінити корову

Проблема скорочення дійної череди загострюється з кожним роком.

Зменшення виробництва молока позначається на вартостях продукції. Логічно виникає запитання: чи може тут бути хоч якась альтернатива?

Ініціативу варто розширювати

Перше, що спадає на думку, – коза. Зазвичай ті господарі, котрим уже не під силу утримувати велику рогату худобу, обирають саме її: робота легша, витрати менші, а молоко є. То чи не міг би стати цей досвід корисним у більших масштабах?

Ідея не така вже й абстрактна. Держава зробила спробу потурбуватись про тих, хто займається козівництвом. Іще до повномасштабної війни постановою Кабінету Міністрів (№ 517 від 12 травня 2021 р.) були внесені зміни до “Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції”. Зокрема, суб’єктам господарювання, які є власниками дрібної рогатої худоби, за її утримання може надаватись дотація “за кожну наявну станом на 1 січня. ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку кізочку, козематку, ярку, вівцематку” в тисячу гривень. Кошти не такі вже й великі, але й вони селянину не завадять.

А, можливо, цю ініціативу варто розширювати і допомогти тим, хто готовий наповнювати ринок такою продукцією. Бо якщо раніше на все село, бувало, знайдеться одна-дві кізочки, а корови – ледь не у кожному дворі, то тепер картина зовсім інша. Корів у селі нині рахують не сотнями й навіть не десятками, зате кіз починають заводити.

Хоча серед власників худоби дискусії про те, чиє молоко краще, не вщухають. Чого тільки варте бурхливе обговорення у соціальній мережі повідомлення мешканця Чернігівщини Володимира Киричка про те, що його коза Аліса дає до дев’яти літрів молока на день. Скептики, серед яких були і теоретики, і практики, одразу звинуватили чоловіка в тому, що він приписав надої своїй улюблениці. Мовляв, навіть не від кожної корови стільки мають, а щоб від кози?!

Але всі сумніви розвіяли представники Національного реєстру рекордів, котрі зафільмували доїння дворічної кози Аліси: от у банках на столі її рекорд.

Чи зможуть повторити його інші кізочки, сказати важко. Адже традиційно від тварини за раз отримують літр-півтора молока. А надоєм у чотири-п’ять літрів можуть похвалитись зовсім небагато господарів. Та навіть такі результати не відлякують тих, хто вирішив завести “дерезу”. Навпаки, часто за однією в господарстві з’являється ще кілька.

Водночас, за даними Єдиного державного реєстру, тварин на початку року в країні налічувалось трохи більш як 41,6 тисячі. А от до вересня кількість зросла майже до 43 тисяч.

Традиційно найбільше утримували на Одещині. Але через збройну агресію росіян їх кількість у південних та східних регіонах помітно скоротилась. Тож тепер акценти потроху переміщаються на захід. Скажімо, на Тернопільщині у вересні офіційно налічувалося 1615 кіз. Понад дві третини з них утримується на фермах, а 674 – в домашніх господарствах.

Старі традиції не підводять.

Можна не сумніватись, що хоч раз між дітьми, що приїхали з міста до стареньких батьків у село, відбувалась така розмова: “Годі вам тримати корову – вже немає ні сил, ні здоров’я за нею доглядати. А хочете молока – купимо вам козу”. Не всі, але хтось таки погоджується на цю пропозицію.

Приміром, як пані Марія та її чоловік Мар’ян із села Струсів, що у Микулинецькій громаді Тернопільської області. Попри те, що наближаються до вісімдесятирічного віку, не уявляють свій хлів без худоби. Щоправда, від корови відмовились давно. Тепер її заміняють дві кізочки. За раз одна дає десь півтора літра молока. Не рекорд, але від двох за день можна отримати й шість літрів. Цього для себе вистачає, можна ще й продати – були б покупці.

І хоча за тваринами все одно потрібен постійний догляд, проте зусиль докладається не стільки, як із коровою. А найголовніше – набагато менше проблем і з кормами, і з випасанням: того, що корова з’їсть за раз, козі ледь не на тиждень вистачить.

. а нові – надихають

Ті, хто молодший, слідкує за сучасними тенденціями й робить ставки не просто на молоко, а й на різні продукти з нього. Ольга Божко з села Біла Тернопільського району тримає трьох кіз. Усі відбірні, породисті, тож кожна дає від п’яти до семи літрів молока на добу. Та важлива не тільки кількість, а й смак, якість. З видоєного господиня робить не лише сир, а й сметану, навіть ряжанку та йогурт.

Охочих придбати таку смакоту, особливо для дітей, знайшлося б чимало. Але далеко не всі власники кіз наважуються створити свою ферму, а тим більше – налагодити переробку. Для всього цього потрібні й стартовий капітал, і робочі руки. А їх через повномасштабну війну, на жаль, у селах залишається дедалі менше. Замість коси й лопати чоловіки змушені братися за зброю.

Ось тут якраз і знадобиться підтримка тим, хто готовий ухопитися за нову справу. Адже це шанс дати людям роботу на селі і водночас отримати продукцію, котра мала би попит не тільки на внутрішньому ринку.

Віддавна в народі про господаря, котрий надто вихвалявся своїм багатством, говорили, що у нього навіть усі кози в золоті. І це наче наголошувало: від такої тварини великого прибутку не дочекаєшся. Але все змінюється. У наш час навряд чи хто вимірюватиме хазяйновитість та успішність кількістю корів та свиней у хліві чи коней у стайні. Зате про господарів, які навчилися робити делікатесні козячі сири, пропонують безлактозне молоко, котре підійде тим, хто має проблеми з травленням, чи дієтичне м’ясо, інакше як про кмітливих і підприємливих не скажеш. Тож, вочевидь, кози й справді можуть бути в золоті.

На знімку: Те, що коза Аліса стала рекордсменкою за надоями, заслуга передусім її господарів, родини Киричків із Чернігівщини, котрі з любов’ю доглядають своїх улюблениць. А ті віддячують їм гарним молоком.

Фото надано Володимиром Киричком.

Коза vs корова: хто краще, вигідніше і молочніше

Якщо ви ще не визначилися, яку годувальницю заводити, ознайомтеся з порівняльною характеристикою тварин.

Кого простіше, економніше та краще тримати в господарстві – корову чи козу ? Цим питанням задаються багато людей, які раніше не мали живності, але нині вони хочуть мати власне домашнє молоко.

Ми вирішили порівняти цих тварин, знайти плюси та мінуси утримання кожної з них – у сенсі надою, простоти догляду та утримання, кількості кормів та площин. А зваживши всі “за” й “проти”, ви зможете визначитися, хто вам більше підходить – корова чи коза.

До чого готуватися, якщо завести козу

Багато господарів вважають, що козу вигідніше та простіше тримати, ніж корову.