Вчені виявили кажана, якого бачили востаннє 100 років тому

Вченим знову вдалося знайти рідкісний вид кажана, якого востаннє бачили на початку ХХ століття.

Histiotus alienus, великовухого бурого кажана, вперше бачили у 1916 році. Тоді його описав британський зоолог Олдфілд Томас. Сталося це у південному регіоні Бразилії.

Відтоді про вилови цього виду ніхто не чув. Кажана ідентифікували виключно за його голотипом – унікальним зразком, який представляє фізичні та молекулярні характеристики виду. Він зберігається в Музеї природної історії у Лондоні.

Тепер вид знайшли знову. Вчені з Бразилії під час польових експедицій дослідницького проєкту в 2018 році зловили ще один екземпляр великовухого кажана в заповіднику дикої природи Пальмас Граслендс.

Для вилову екземпляру використали спеціалізоване обладнання та сітку, які встановили на краю лісу. Коли порівняли його з Histiotus velatus, характерним видом для регіону, то помітили, що він не схожий на нього.

Під час подальших досліджень екземпляру з’ясували, що це дійсно той самий великовухий бурий кажан.

Він має овальні великі вуха, з’єднані дуже низькою перетинкою, темно-коричневий колір, має довжину від 100 до 120 мм.

Вчені також розширили ареал можливої популяції, адже першого кажана знайшли за 280 км від місця, де його помітили у 2018 р.

Наразі відомо, що вид зустрічається в різних місцевості, від густих тропічних лісів до прибережних лісів і луків, на висотах від рівня моря до понад 1200 м над рівнем моря.

Це збільшення поширення виду, однак, не означає покращення його природоохоронного статусу: вид наразі класифікується Міжнародним союзом охорони природи як такий, про якого “недостатньо даних”.

Середовище його існування, сильно фрагментований Атлантичний ліс, зараз зазнає тиску через сільськогосподарську діяльність.

Як розмножуються кажани?

За відомим даними, кажани населяють нашу планету вже близько 50 млн. Років. Вченими було виявлено майже повний скелет предка кажанів «іменцемого икарониктерис», знахідку відносять до періоду еоцену. Це звірята довжиною 8 см, майже ідентичні сучасним кажанам, тому зоологи так до кінця і не визначилися з їхнім походженням і, зокрема, невідомо, як вони навчилися літати. Припускають, що кажани могли статися від проживали на деревах комахоїдних.

Хоча кажани дуже різноманітні за зовнішнім виглядом, сплутати їх з іншими тваринами важко. Тіло миші покриває шерстка, яка на череві трохи світліше. В розмаху крил різновид теж величезна – від 15 см до майже 2 м. І форми рук-крил також дуже різноманітна. Але, незалежно від форми, їх крила мають однакову будову.

Передні кінцівки кажанів приголомшливо розвинені: їх укорочені плечі сильні, а подовжені передпліччя будуються лише з однієї променевої кістки. Великі пальці передніх кінцівок мають гачкуваті кігті, а решта пальців балансують крильові перетинки, розташовані з боків. Будова тіла і розмір хвоста залежать від приналежності звірків до того чи іншого виду. Костистий відросток, який іменується шпорою, допомагає розгортати крила аж до самого хвоста.

Подивимося, як розмножуються кажани. Відбувається це раз на рік. Більшість виробляє на світ лише одного нащадка, У деяких видів народжується пара, а волосатохвост або бура кажан (миша з 4 сосками), що мешкає на півдні Канади і в Центральній Америці – за один послід приносить трьох, а то й чотирьох мишенят.

У тропічних широтах кажани приносять послід круглий рік, а в наших кліматичних зонах спарювання кажанів відбувається восени або в період зимовий сплячки, щоб малюки народилися на світ навесні.

Кажани середньої смуги не створюють пар і часто змінюються партнерами. Часом, мишенята зачиняються на зимівлі: самець совається, наближається до найближчої самки і в напівсплячому стані злучається з нею.

Розмноження кажанів у звичайних видів відбувається днем. При пологах самка часто розташовується головою вниз, але частіше, кріпляться до бічної стінки притулку головою вгору. З`являються дитинчата ногами вперед (з усіх ссавців подібне зустрічається тільки у кажанів), потрапляючи в хвостову сумку матері.

Як би виглядав світ без комарів?

Чи можете ви уявити собі світ без комарів і укусів комарів? Ти не один.

Їх називали найсмертоносніші істоти на Землі (крім людей, тобто). І хоча важко уявити, що ваш середній комар – довжиною всього кілька сантиметрів і вагою кілька міліграмів – міг би завдають великої бійні, кусаючі, кровосисні самки приблизно 100 і більше видів є переносниками будь-якої кількості потенційно смертельних випадків хвороби. Комарі, що переносять малярію вбили 435 000 людей щороку у всьому світі згідно з даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC) та інших, потенційно смертельні захворювання . Отже, що було б, якби нам вдалося викорінити кожного з цих комах з планети? Є хороші і погані новини. Жоао Пауло Буріні/Getty Images Захворювання -комар, відомий вірусом денге, жовтої лихоманки та вірусом Зіка

Це слизький схил

Стенфордський біоетик Генрі Грілі закликає до обережності що стосується планування вимирання будь -якої живої істоти. “Я хотів би, щоб перед тим, як ми зробимо цей крок, відбулися певні роздуми, роздуми та суспільний консенсус”, – сказав він Смітсонівський журнал. Його турбота? Якщо ми скажемо «так» викоріненню комарів, то чому б і не щурам? Або птахи? Або кажани? Або будь -яка інша тварина, яку хтось вирішує, що є проблемою в певний момент часу?

Види птахів і кажанів можуть постраждати

Говорячи про кажанів та птахів: це тварини, які значною мірою покладаються на комарів, харчуючись ними, щоб скласти іноді значну частину їх раціону. Наприклад, маленька бура кажан може з’їсти до 1000 комарів всього за годину . І в арктичній тундрі, повідомляє Смітсонівський, весняне вилуплення мільярдів комарів «є значним продовольчим ресурсом для птахів». Брюс Харрісон, ентомолог Департаменту довкілля та природних ресурсів Північної Кароліни у Вінстон-Салемі, сказав Природа «Що кількість перелітних птахів, що гніздяться в тундрі, могла б бути знизиться більш ніж на 50 відсотків без комарів їсти ».

Так довго, риба?

Не тільки теплокровні тварини опинилися б у зоні ризику, якби ми знищили комарів. Велика кількість риб та інших комах харчується ними та їх личинками. Як розповів ентомолог Грейсон Браун Gizmodo, “ Личинки комарів дуже важливі у водній екології … І втрата цього джерела їжі також призведе до зменшення їх кількості ». Крім того, він каже, що екологічна шкода, необхідна для знищення комарів, тобто «осушення боліт/водно -болотних угідь, застосування пестицидів на широких територіях. знищити не варто, якщо б не було дуже серйозного здоров’я населення надзвичайна ситуація ».

Проблеми запилення

Чи знаєте ви, що деякі комарі насправді виконують послуги запилення, як це роблять бджоли та метелики? Перелітаючи з квітки на квітку – включаючи орхідеї в деяких північних регіонах, за даними Лісової служби США – вони переносять пилок від одного до іншого на ногах. Витирання комарів, пише Природа, може “залишити хижака без здобичі або рослину без запилювача”.

Зміна шаблонів міграції

«Комарі щодня споживають до 300 мілілітрів крові від кожної тварини у стаді карибу, які, як вважають, вибирають шляхи, що стоять проти вітру, щоб уникнути рою», – каже Природа. «Невелика зміна шляху може мати серйозні наслідки в арктичній долині, через яку проходять тисячі карибу мігрувати, топтати землю, їсти лишайники, транспортувати поживні речовини, годувати вовків і взагалі змінювати екологія “.

Розкриття сили CRISPR

Один менш апокаліптичний спосіб, яким вчені намагаються вирішити проблему комарів, – це генетична зміна вони використовували порівняно нову та оптимістичну технологію під назвою CRISPR, а не викорінювали їх взагалі. Але критики стверджують, що це викликає власну етичну дилему. “Ми можемо змінити біосферу на те, що ми хочемо, від шерстистих мамонтів до комарів, що не кусаються”, – сказав Грілі. Смітсонівський. «Як ми повинні ставитися до цього? Ми хочемо жити на природі чи в Діснейленді? » Деякі також викликають занепокоєння у деяких: що, якби терористи взяли в руки мутовані помилки та використали їх для створення епідемій?

Більше людей…

Оскільки так багато людей щороку піддаються хворобам, що передаються комарами, одним із безперечних результатів викорінення всіх цих літаючих агентів потенційної смерті стало б те, що більша кількість людей житиме довше. «Країни, звільнені від високого навантаження на малярію, наприклад, в Африці на південь від Сахари, можуть відновити 1,3 відсотка зростання валового внутрішнього продукт, який, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вони втрачають від хвороби щороку, що потенційно прискорює їхній розвиток ». звітів Природа.

… Менше страждань

Було б менше людей, які страждають і переживають погані наслідки малярії, Зіки тощо. Як розповів вчений ВООЗ по малярії Джеффрі Хі Природа, це означає «менший тягар для системи охорони здоров’я та лікарень, перенаправлення видатків на охорону здоров’я населення боротьба з хворобами до інших пріоритетних питань охорони здоров’я, менша кількість прогулів у школах ”, а також просто менше нещастя загалом.

Інші види заповнять прогалину

Нарешті, багато вчених припустили це, оскільки жоден комар не є ключовим видом від яких залежать цілі екосистеми, інші комахи втручалися б, щоб заповнити порожнечу, якої б їх відсутність створити. “У багатьох випадках вчені визнають, що екологічний шрам, який залишив зниклий комар, швидко заживе, коли нішу заповнять інші організми”, – постулати Природа. «Життя продовжилося б як раніше – або навіть краще». Поки вчені продовжують дискусію, тим часом, щоб зменшити вашу експозицію, спробуйте озеленити деякі з них рослини, що відлякують комарів .