«Наша Парафія»

В цьому розділі до вашої уваги представлені логопедичні чистомовки (скоромовки) та вправи на автоматизацію звуків у словах та реченнях.

Одна з порад логопеда — віршовані чистомовки (скоромовки) на вимову проблемних звуків.

Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у малюка вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку, представленого у вправі.

Окрім даного матеріалу ви можете імпровізувати.

Наприклад, промовити,
як дзижчить бджілка (Дж-ж-ж-ж-ж),
як гуде поїзд (У-у-у-у-у-у),
як мати колисає дитину (А-а-а-а-а-а),
як пищіть комар (Дз-з-з-з-з-з) і т.п.

Також можна різноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.

Щоб заняття було більш ефективним, пропоную таку його послідовність:
1. Гімнастика для пальчиків
2. Вправи для дихання та артикуляціонна гімнастика (губи, язик)
3. Голосові вправи
4. Вправи з мовним матеріалом

Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть дитину і вона буде більш старанною. Бажаю успіхів!

***
Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли: В гост ми до неї йшли.
Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла.
Ллє-ллє-ллє: Чаю Аллочка наллє.
Лі-лі-лі: Ось лимони на столі.
Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю.

***
Ло-ло-ло: Снігом землю замело.
Ля-ля-ля: Стала білою земля.
Лі-лі-лі: Ось замети чималі.

***
Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.
Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: Доберемось на метро.
Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.

***
Рі-рі-рі: Що ти бачиш угорі?
Рю-рю-рю: Бачу ясную зорю.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ря-ря-ря: Небо синє, як моря.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ри-ри-ри: Там літають комари.
Ра-ра-ра: З комарами мошкара.
Ра-ра-ра: Розбігаймось до утра!

***
Ічка-ічка-ічка: Ось глибока річка.
Ачка-ачка-ачка: Пливла по річці качка.
Єчки-єчки-єчки: Знесла вона яєчки.
Чат-чат-чат: Навиводить каченят.
Чить-чить-чить: Плавать діточок навчить.
Ічці-ічці-ічці: Попливуть разом по річці.

***
Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу: Я капусту посічу.
Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний: Получився борщ смачний.

В
Виделкою Вова вареники їв,
А Вітя водиці з відерця відпив.

***
Вже весна і тане крига,
Врешті, весняна відлига.

***
Валя весело сміється,
По вітру волосся в’ється!

Г, Ґ
Гном в гаю гуляв годину,
Назбирав грибів корзину.
Йшла Ганнуся в гастроном,
Їй шагав назустріч гном.
Ніс с грибами він корзину,
Дав Ганнусі половину.

***
Говірка та горда Ганна –
Господиня бездоганна.

***
Гантелі й гирі підійма,
Сильніш за Гліба в нас нема.

***
Гриць газету покупає,
В ній кросворди розгадає.
І за розум, не за вроду,
Він отрима нагороду.

***
Стигле гроно винограду
Ганна принесла із саду.

***
Скільки важуть пироги?
Покладу їх на ваги.
Їх не треба рахувати,
Краще гостей пригощати.

***
Гусениця в лісочку
Гріла спину на грибочку,
Сонце гаряче пекло,
Їй голівку напекло.
Їй зроблю, коли навчусь
Із газети я картуз.

***
Ґава гудзик відшукала,
І в гніздо собі поклала.
«Я ґадзиня- мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!»

***
Ґоель-моґель із яйця
На сніданок їсть вівця!

***
На ґринджолах із гори
Їхав натовп дітвори.
Ой! Мала упала Юля
І тепер на лобі ґуля.

***
Ґелґотів гусак на дворі,
Сиділа ґава на коморі,
На ґанку індик ґелґотав,
Ну, хто птахів порахував?

Д
По дорозі йду додому,
Все з дитинства тут знайоме:
Деревина-дуб стоїть,
В небо сивий дим летить,
У дворі гуляють діти,
В дім дверцята неприкриті:
Дім запрошує ласкаво:
Тут і деруни, і кава,
Добрі люди проживають,
Про добробут вони дбають.

***
Зі сметаною в обід
Дерунів об’ївся дід.
Да-да-да, ді-ді-ді,
Дерунів об’ївся дід.

***
Дудку дав Дмитро мені,
«Дуй у дірку до-ре-мі!»
Щось не дам її ладу,
Все виходить «ду-ду-ду»!

***
ДЖ, ДЗ
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
В дзеркало дивилася,
Дуже чепурилася.

***
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже
Наче в дзеркало в калюжу.
Білі зуби, коса довгенька,
Та сукня гарна, зелененька.

***
Джміль на склянку з джемом сів,
Гедзь до нього підлетів,
І дзвінка пішла розмова.
Першим гедзь промовив слово:
«Що, солодкий джем із грушки?»
«З’їм його я самотужки!»
Джміль дзижчав, що було сили,
Поки склянку не закрили.

***
Дзюрчить у лісі джерело,
Вода дзеркальна в ньому.
Допомагає джаз лісний
Перебороти втому.

***
День народження у джунглях
Відзначає Джонатан.
Одягнув нарядні джинси
Відбиває джаз у джбан.

***
Вдіну джемпер, джинси вдіну –
Джентельмен наполовину.
Ще вести себе навчуся,
Буде щаслива бабуся.

Ж
На болоті журавель жував журавлину,
А у лісі їжачок — живильну ожину.

***
Життєрадісні жирафи
Узяли журнал із шафи.
Його жужмили і м’яли
…Все одно не прочитали.

***
Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився.
Жук жужжить: «Хвилююсь я,
Дружба в нас на все життя».

***
Жвавий дід смалив у ліжку
І читав цікаву книжку.
Раптом діда сон зморив,
Він цигарку упустив.
Дим, пожежа,жар і жах
Вліз пожежник аж на дах.
Затушив живий вогонь,
Він жаркий, його не тронь.
Жалюгідний дід в журбі –
Це урок мені й тобі.

***
У калюжі вужик жив,
З жирной жабой не дружив,
Жабка його ображала:
«В тебе, вуж, немає жала!»

***
Ріже ніж коржі смачні –
Женя торт спекла мені.

***
Жук з метеликом здружився,
З ним над квітками кружився.

***
Жужжить у Жені
Жук у жмені.
«Жу-жу-жу, жу-жу-жу!
Я з тобою не дружу!»

З
Бачила Зіна, як зірка упала,
Зразу бажання вона загадала:
«Взимку на землю хай випаде сніг,
Зіна хай буде завзятіша всіх,
Хай її до зоосаду
залюбки батьки ведуть,
Хай зефіру й мармеладу
завтра зранку їй дадуть».

***
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
«Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут їх всіх побачу я!»

***
Ми були в театрі. В залі
Там завісу відтуляли.

***
Взимку біла вся земля,
Ковзани бере маля.

***
Під березою в грозу
Заховав Захар козу.

К
На городі в нас картопля,
Кавуни і кабачки.
Є калина, є капуста,
Є червоні бурячки.

***
В казаночку камбалу я варила чималу,
Перцем, сіллю задобрила,
юшкой друзів пригостила.

***
В калюжі купалась казарка,
Їй влітку у пір’ях так жарко!

Л
Плига руда білочка з гілочки на гілочку.

***
З братом ми були у лісі,
Гриби збирали на узліссі,
Дві корзини чималі
Ми додому притягли!

М
В мисці масло й макарони,
З’їсть їх Марк, як охолоне!

***
Мухомор і білу мишу
Малював маленький Міша.

***
Мільйон мікробів на руках,
Під мікроскопом — просто жах!
Візьму мило, кран відкрию,
Руки я мерщій помию!

Р
Я на руку рукавицю
Одягаю брату Грицю.
Він незграбний, ще маленький,
Хай не мерзне мій рідненький.

***
Моркву, перець і гарбуз
Посадив старий дідусь.
Пестив їх та поливав —
Гарний урожай зібрав.

***
Трамвай, тролейбус і метро –
Це наш громадський транспорт.
Його ми мусим берегти,
Бо пішки прийдеться іти.

***
Я по воду на криничку
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере.

***
Йшов по біру старичок,
Опирався на дрючок.

***
На городі у Марічки
Агрус, огірки, порічки.

***
В рукомийнику помию
Руки я брудні.
Хай подасть мерщій сестричка
Рушничок мені.

***
Я зараз з буквой «Р» один
Перерахую всіх тварин:
Риба, тигр, верблюд, барсук,
Рак з клешнями замість рук,
Рись, рисак і кенгуру,
Кріт до себе ліз в нору,
Нерпа і жирафа гарна,
Зебра, морж, корова, сарна,
Ще черепаха, носоріг,
Більш пригадати я не зміг!

***
Рута-м’ята розпустилась –
Ароматна і кріпка.
Бджоли та джмелі над нею
Наче пляшуть гопака!

***
Скаржився лікарю равлик сумний:
«Темно в очах, наче бачу лиш хмари!»
Лікар порадив: «Не хмурся, малий!
Виправять зір рогові окуляри!»

***
Важив оранжеву моркву
На терезах продавець.
Фарбами пише портрети
Та натюрморти митець.

***
Рома та Рита співають у хорі,
Ввечорі разом гуляють надворі,
Разом додому ідуть, як пора.
Рома та Рита — це брат і сестра!

***
Варить борщ Борис-моряк:
Морква, помідор, буряк.
«Вийде борщ смачний у нас,
Пригощу я, друзі вас!»

С
Мій дідусь живе в селі,в нього сиві вуса.
Я сокирою рубати в дідуся навчуся.
Я навчусь траву косити і в сарай її носити.
Дідусю бракує рук — допоможе йому внук.

***
Садівник в саду працює,
Сапа в нього і граблі.
Він сапає й обгортає
Все, що лізе із землі.

***
І посилки, і листи носить листоноша.
Хоч від нас далеко пошта — це приємна ноша.
Я подякую йому, чаю теплого наллю.

***
Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.

***
Ось приїхало таксі, ми поїдемо не всі.
Хай старий сіда дідусь, а я ніжками пройдусь.

***
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає –
Весну й сонце прославляє!

***
Мати просить в Саші: «Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш сир, ситро, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,
Сині сливи і іриски,
Ще насіння, сіль, сирок,
І смородину, синок,
Трохи сала й ковбасу!»
«Мамо, я ж не донесу!»

Ф
Фазан-футболіст дуже любить футбол
Як форвард фазан забиває свій гол.

Х
Художник малює худобу і хату,
За це він отрима хвалу і зарплату.

***
Якось кухару на вухо
В кухні шепотіла муха:
«Хоч з тобою не дружу,
Хліб спекти допоможу».

***
Хвастався хом’як пихатий:
«Є хазяйство в мене й хата,
В холодильнику харчі,
Три хлібини у печі».

***
Хмара сонце заховала,
В хащі холодно всім стало.

***
Кухар в кухоль квас нал’є,
Хай хороший хлопчик п’є.

Ц
Гриць малює олівцем
Гусеницю з горобцем.

***
Цеберку цесарка в крамниці взяла,
В цеберку цесарка яєць нанесла.

***
У крамниці продавець
Загубив свій олівець.

***
Соня смажила млинці,
Ось і тісто на руці.
Як з роботи прийде тато –
Хай він з’їсть млинців багато.

***
В нас на ганку горобці –
Крихти їм несу в руці.
А сусідський хлопець Гліб,
Вчора їм приносив хліб.

***
Як на сцену на цеглину
Сів цвіркунчик біля тину.
Цвіринчить і цвіринчить,
Не на мить не замовчить!

***
Жив цар у палаці,
Спав цар на матраці,
Якось цар всю ніч не спав –
Йому цвіркунчик заважав.
Ну, а зранку у віконце
Вже заглядувало сонце.
Прокидайся цар, бо ранок –
На столі стоїть сніданок.
Там і яйця, і цукерки,
І цибулі пів цеберки!

Ч
Під кущем курча гуляє,
Черв’ячка собі шукає.
Мати-квочка поруч з ним,
З сином крихітним своїм.

***
Качка чотири яєчка знесла,
В червні вона каченят навела.
Ходить тепер вона з ними на річку
Їсть по дорозі смачненьку суничку.

***
Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
«У цікавої цій штучки
Жодної нема колючки».

***
Якось повз колючий тато,
На спині він ніс багато:
Лист, ожину, два грибочка
Для маленького синочка.
«Їж, мій любий хлоп’ячок!»
Вмовляє сина їжачок.

***
Своїх друзів пригощаю,
Наливаю в чашки чаю,
Ось варення із порічки,
А ось тістечко з сунички.

***
Ш
Шифер кришу прикрашає,
Від дощу її ховає.

***
Ми до школи швидко йшли,
Кущ шипшиновий знайшли.

***
На машині у гараж
Заїзджає батько наш.
Для машини це як дім,
Тепло й затишно у нім.

Опубліковано: 25.11.2011; востаннє змінено: 29.09.2015.

Топ-100 українських скоромовок

Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа.

Був господар, був господар, Та й розгосподарився.

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.

Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.

В сіренької горлички туркотливе горлечко.

Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.

Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку — вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю,

Водовоз віз воду з водопроводу.

Ворона проворонила вороненя.

Всім подобається це куце цуценя.

Дзижчить над житом жвавий жук, Бо жовтий він вдягнув кожух.

Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет.

Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.

Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов — бовть у воду.

Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.

Їхали крамарі, стали на горі
та й забалакались про Прокопа,
про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.

Їла Марина малину.

***
Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопенятами.

Кіт котові каже: «Коте,
до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини».

Коваль кулю кував, кував і перековував.

Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.

Копа на копі,
Під копою копа,
А хто їх копнув?
Копоклад Хома.

Коса косить — бруса просить,
Косар Герасим погострив — клин окосив.

Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.

Курочка-златоперочка по двору ходить, писклят водить, хохол надимає, півня утішає.

Король орел, орел король,
У Кіндрата куртка короткувата.

Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Лежить п’ять п’ятаків.
На кожному п’ятаку
Ще по п’ятаку.

Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.

Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.

Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
кладу на полиці.

Мусій, муку сій,
печи паляниці,
клади на полиці.

На возі коза, під возом лоза.

На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.

На річці Лука спіймав рака в рукави.

На кому шапка найковпакуватіша.

Наш садівник розсадівникувався.

***
На дворі трава, на траві дрова.

Напекли млинців, назвали кравців.
А кравець за млинці та й побіг у танець!

На річці Лука спіймав рака у рукав.

Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.

Наша верба найкорчукуватіша.

Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.

Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.

Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.

Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

Ніс Пилип плуг через поріг.

Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок
Та й сховався в куточок.

Пилип прилип, прилип Пилип.
Пилип плаче.
Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли.

Побіля Прокопа паляниці пекла.

Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.

Пік біля кіп картоплю Прокіп.
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось,
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все враз.

Побачив вовк козу,
Забув про грозу.

Поля поле поливає, поле й переполює.

Руки заручила, ноги заножила.

Семен сіно віз — не довіз:
Лишив сани — узяв віз.

Семен сказав синам «Скосіть сіно».
Сини скосили сіно.
Старий Семен сказав синам «Спасибі».

Серед корчів корч найкорчакуватіший.

Сидів горобець на сосні, —
Заснув — і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.

Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.

Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».

Став на горіх — упав на поріг.

Стоїть піп на копі,
Копа під попом,
Піп під ковпаком.

Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.

Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

Туман в траві стеріг отару,
Не дасть отару на поталу.

У Кіндрата куртка короткувата.

Улас у нас, Панас у вас.

У нас надворі погода розмокропогодилася.

У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.

У сіни Мусій сіно носив.

У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

Улас у нас, Панас у вас.

У садочку барвінок,
На барвінку втінок,
Заберемо втінок,
Вирвімо барвінок.

Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.

Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.

Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток, дрібних квіток.

Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.

Ходить Прокіп — руками тіп.

Через грядку гріб тхір ямку.

Чорний баран, рябе ярча.

Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.

Через грядку гріб тхір ямку.

Черепашці з черепашенятами
Важко змагатися із жабенятами.

Шишки на сосні, шашки на столі,

***
Як при страхові не перестрашені,
Так при перестрахові не приперестрашені.

Я принесу рядно, а ти занеси рядно.

У бобра добра багато.

***
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

Дрова рубали два дроворуби.

Українські скоромовки на всі приголосні

Скоромовки допомагають розвитку техніки мовлення, чіткої вимови слів і фраз. Скоромовку треба виробляти через дуже повільну, перебільшено чітку мову. Після довгого та багаторазового повторення одних і тих же слів скоромовки мовний апарат стає настільки вправним, що привчається виконувати ту ж роботу в дуже швидкому темпі.

Важливо навчитися вимовляти скоромовку чітко, швидко, з різною інтонацією (інтонація подиву, роздуму, захоплення тощо), вимовляти пошепки, але з чіткою артикуляцією приголосних при сильному видиху на голосних і при розімкнутих зв’язках. Усі звуки в скоромовці артикулювати, а не вимовляти надривним звуком, який лише травмує горло. Необхідно подолати всі важкі звукосполучення. Важливо вимовляти складне слово в скоромовці по складах, нехай і в повільному темпі, але вимовляти без будь-яких ускладнень, осічок, застережень. Треба промовляти кожну скоромовку спочатку беззвучно, але артикулюючи, потім переходьте на шепіт і лише потім – вголос, спочатку в повільному темпі, а далі – в швидкому, пам’ятаючи про чіткість вимови скоромовки.

• (Б, щ) – Бабин біб розцвів у дощ – буде бабі біб у борщ.
• (Б, ц) – Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
• (Б) – Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
• (Б, р) – Боронила борона по боронованому полю.
• (Б, ч) – Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука. Буде букові наука.
• (В, р, к) – Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником.
• (В, ч, р) – Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.
• (В) – Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду, та знов – бовть у воду.
• (В, р, н) – Ворона проворонила вороненя.
• (В, д ,н) – Наш садівник розсадівникувався.
• (В, ц, к) – Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку – вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
• (Г, к) – Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
• (Д, р) – Дрова рубали два дроворуби.
• (Д, п) – У нас надворі погода розмокропогодилася.
• (Ж) – Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.
• (Ж) -Біжать стежини поміж ожини.
• (З) – Захар заліз на перелаз. – Захарку, злізь! – Захарку, злазь! Зумів залізти – Знай, як злізти.
• (К, п, р) – Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу кипить короп для Прокопа.
• (К, в) – Коваль кулю кував, кував і перековував.
• (К, д) -Ходить квочка коло кілочка, водить діток, дрібних квіток.
• (К, ш, п) – На кому шапка найковпакуватіша.
• (К, п) -Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.
• (К, р) – Не турбуйте курку – клює курка крупку.

Скоромовки для дикції

• (К, в, ч) – Наша верба найкорчукуватіша.
• (К, ч, т) – Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
• (К) -Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.
• (К, ч) – Ой був собі коточок, украв солі клубочок та й сховався в куточок.
• (К, т) – Кіт котові каже: “Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину, кілька китичок калини”.
• (М, р, т) – Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
• (М, н) – Їла Марина малину.
• (П, т) – Лежить п’ять п’ятаків. На кожному п’ятаку ще по п’ятаку.
• (П, ш, к) – Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: – Ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я.

Скоромовки для дикторів

• (П, р) – Вашому Паламареві нашого Паламаря не перепаламарювати стати. Наш Паламар вашого Паламаря перепаламарить, перевипаламарить.
• (П, к) – Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.
• (П, р, л) -Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
• (П, р, х) – Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до хрипу.

Скоромовки для розвитку мовлення

• (П, ц) – На полиці в коробиці Півкороваю і паляниця.
• (П, р) -Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.
• (П, ч, к) – Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
• (П, л, р) – Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли.
• (П) – Побіля Прокопа паляниці пекла.
• (П, л) – Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
• (П, к, р) – Пік біля кіп картоплю Прокіп. Прийшов Прокіп, налляв окріп.
• (П) – Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.

Важкі скоромовки

• (П) – Поля поле поливає, поле й переполює.
• (Р, к, ч) – В сіренької горлички туркотливе горлечко.
• (Р, п, к) – Їхали крамарі, стали на горі та й забалакалися – про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
• (С, з) – Семен сіно віз – не довіз: лишив сани – узяв віз.
• (С, н) – Сидів горобець на сосні,- заснув – і упав уві сні. Якби не упав уві сні. Сидів би він ще на сосні.
• (С, р, к) – Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.
• (С, б, п, р) – Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
• (С) – На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
• (Т, с) – Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.
• (Ть, с) – Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
• (Ф, р, м) – Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало.
• (Х, ц) – Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху.

Складні скоромовки

• (Х, п, к) – У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
• (Х, т) – Хтось хитренький хитрував – нашу хвіртку поламав.
• (Ц, н) – Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець!
• (Ч, т, р) – У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
• (Ч, б, к) – Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик – утік горобчик.

Скоромовки на вимову приголосних

• (Ш) – Над шляхом Явдошка шукала волошки.
• (Ш, с) – Шишки на сосні, шашки на столі.

На додаток 🙂

Звук «Р»:

• – тридцять три кораблі лавірували, лавірували, та не вилавірували;
• – збирала Маргарита маргаритки на траві. Розгубила Маргарита маргаритки, та не все;
• – на дворі трава, на траві дрова: раз дрова, два дрова, три дрова. Дрова вшир двору, дрова вздовж двору. Чи не вмістить двір дров, треба видворити дрова на дров’яної двір назад;
• – королева Клара суворо карала Карла за крадіжку коралів.

Звук «Л»:

• – малина манила Марину і Мілу, Марині і Мілі малина мила;
• – Їли йоржів у ялини, їх ледве-ледве у ялини доїли;
• – Полили чи лілію? Чи бачили Лідію? – Полили лілію. Бачили Лідію;
• – орел на горі, перо на орле, гора під орлом, орел під пером

Звуки «Б», «П»:

• – Маланка-брехуха молоко базікала, базікала, та не вибовкав;
• – бик тупогуб, тупогубенькій бичок, у бика білого губа була тупа;
• – горять лампи на рампі;
• – командир говорив про підполковника, про подполковніцу, про підпоручика, про подпоручіцу, про підпрапорщика, а про подпрапорщіцу промовчав;
• – краб краба зробив граблі. Подав граблі крабові краб: «Сіно граблями, краб, грабуй».

Звук «Ц»:

• – цілюще сік квітки нарциса, він зцілює тіла м’язи. Цигани цінують цей засіб і лікують цим засобом з дитинства;
• – циган підійшов навшпиньках до курчаті і цикнув: «цить!»;
• – Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла нарешті;
• – курча чаплі чіпко чіплявся за ланцюг

Шиплячі звуки:

• – не той, товариші, товаришу товариш, хто при товариші товаришу товариш, а той, товариші, товаришу товариш, хто без товариша товаришеві товариш;
• – чижик, щука, три ляща чують риса, тремтячи;
• – в четвер четвертого числа в чотири з чвертю години чотири чорненьких, чумазенькіх чортеня креслили чорними чорнилами креслення. Надзвичайно чисто, надзвичайно чітко;
• – два цуценя щока до щоки гризли щітку в куточку;
• – у Фені фуфайка, у Фаї туфлі;
• – луска у щупаки, щетина у чушки;
• – задзижчала бджола, дожужжалась павука;
• – шістнадцять йшли мишей і шість знайшли грошей, а миші, що поплоше, шарудять і нишпорять гроші.

Скоромовки на поєднання декількох звуків:

• – Єгер Ємеля в ялиннику їв ожину;
• – на горі Арарат росте крупний виноград;
• – у оси не вуса, не вусища, а вусики;
• – Єлизавета, Катерина і Яків продавали на ярмарку яскраві майки;
• – була у Фрола, Фролу на Лавра набрехала, піду до Лавру, Лавру на Фрола набрешемо;
• – везе Сенька Саньку з Сонькою на санках. Санки скок, Сенька з ніг, Саньку в бік, Соньку в лоб, всіх в замет;
• – Майя і Тимофій сиділи на лавці біля під’їзду і слухали солов’я;
• – ось сироп, кисіль в склянці, це сирники в сметані, апельсини, персик, вершки, і сосиски є в підливі.

Промовляючи скоромовки для гарної дикції, існує кілька правил, дотримуючись яких, буде простіше і легше їх засвоїти:

• спочатку слова треба вимовляти повільно, по складах, чітко їх вимовляючи;
• вимовляти скоромовки перед дзеркалом беззвучно;
• вимовляти скоромовки пошепки, але звуки повинні бути зрозумілі і чути;
• пробувати вимовляти знайомий текст різними голосами: дитячим, жіночим, чоловічим, проспівати слова.

Золоте правило хорошої вимови: щоб говорити швидко – треба навчитися говорити повільно.

Хочу ще 😉

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Бабин біб розцвів у дощ –
Буде бабі біб у борщ.

Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.

Був собі цебер та переполуцебрився на полуцебренята.

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

В нас надворі погода розмокропогодилася.

Водовіз віз воду з водопроводу.

Ворона проворонила вороненя.

Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

Гей, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

Ґава ґаву запитала:
– Ти на ґанок не літала?
– Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.

Заболіло горло в горили, бо горила багато говорила.

Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.

Летів горобець, сів на хлівець.
А як вийшов стрілець, то утік горобець.

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Ліз лис
Лисим лісом,
Ніс хвіст
Низом-низом.
Хвіст об терен
Обдер.
В лісі кажуть тепер:
«Ліз лис…»

Летів горобчик, сів на стовпчик.
Прибіг хлопчик, втік горобчик.

Наша верба найкорчукуватіша.

На возі коза, під возом лоза.

Надворі трава, на траві дрова.
Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.
Не рубай дрова, бо трава здорова.

Не той, товариші, товаришу товариш,
хто при товаришах товаришу товариш.
А той, товариші, товаришу товариш,
хто без товаришів товаришу товариш.

Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.

Ішов Прокіп, кипів окріп,
прийшов Прокіп – кипить окріп,
як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.

Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі.
Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.

Пироги перепечені
Перцем переперчені.

Росте липа біля Пилипа.

Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я”.

Серед корчів корч найкорчакуватіший.

Стоїть піп на копі, копа під попом, піп під ковпаком.

Тридцять три кораблі лавірували-лавірували, та й не вилавірували.

У Кіндрата куртка короткувата.

Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок – сорок морок.

Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.

Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла в кувирку з перепідвипідвертом.

Шишки на сосні, шашки на столі.
У Соні шашки, у Сими – шишки.

Як місили тісто в місті, усе місто стало в тісті.

Якось Яків сіяв мак
Так-сяк, абияк.
Виріс ярий Яків мак,
Та щось коле, як їжак.

Два бобри брунатно-бурі бабрались в брудній баюрі.
Правда добре, брате бобре? Дуже добре, друже бобре!

– Культурно-історичний портал “Спадщина Предків”

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

• Мова — знакова система етносу
• «Предки» і «пращури»: лінгвістичні відмінності
• 12 колоритних українських слів, якими говорять у всьому світі
• Що таке суржик?
• Як перейти на українську? 14 порад дружини Антіна Мухарського
• Словник галицького діалекту
• Запозичення іноземних слів: добре це чи погано
• Діалекти Західної України
• Український іменослов
• Етимолог про походження слів