На чому росте пшениця

Пшениця

найважливіша продовольча культура / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Пшениця?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Коротка інформація Пшениця, Біологічна класифікація .

Ботанічна характеристика

Рід пшениці поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.

Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:

1 — диплоїдні (2n-14) включають:

  • дикорослі види:
    • дика однооста однозернянка (Triticum boeoticum)
    • дика двооста однозернянка (Triticum thaoudar)
    • пшениця Урарту (Triticum urartu)
    • однозернянка дика (Triticum aegilopoides Lin. )
    • однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (Triticum monococcum L.)
    • голозерна однозернянка або пшениця Сінської (Triticum sinskajae)

    2 — тетраплоїдні (2n-28):

    • дикорослі види:
      • дика полба (дика двозернянка) (Triticum diccoides)
      • пшениця Араратська (Triticum araraticum)
      • пшениця Тимофєєва або Зандурі (Triticum timopheevi Zhuk. )
      • пшениця Карамишева або давньоколхідська (Triticum karamyschevii, Triticum palaeo-colchicum, Triticum georgicum)
      • полба або еммер чи двозернянка (Triticum dicoccum Shueb. )
      • ісфаханська пшениця (Triticum ispahanicum)
      • пшениця тверда (Triticum durum Dest. )
      • тургідум , або англійська (Triticum turgidum L.)
      • перська , або карталінська чи дика (Triticum cartalicumNevski, Triticum persicum Vav. )
      • туранська (Triticum turanicum)
      • ефіопська (Triticum aethiopicum)
      • польська (Triticum polonicum)

      3 — гексаплоїдні (2n-42):

      • культурні плівкові види:
        • пшениця Маха (Triticum macha et. men. Deky )
        • оркіш , або спельта (Triticum spelta L.)
        • пшениця Вавилова , або ванська (Triticum vavilovi)
        • пшениця Жуковського (Triticum zhukovskyi)
        • пшениця м’яка, або звичайна (Triticum aestivum L., Triticum vulgare),
        • щільноколоса , або карликова (Triticum compactum Host. )
        • круглозерна (Triticum sphaerococcumPers.)
        • пшениця Петропавловського (Triticum petropavlovskyi)

        4 — октаплоїдні (2n-56):

        • синтетичні види, створені в лабораторних умовах:
          • пшениця грибобійна (Triticum fungicidum Zhuk. )
          • радянська (Triticum soveticum)
          • пшениця Ціцина (Triticum cziczinii, Triticum agropyrotritium)

          Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике ( Еритроспермум , Лютесценс , Мільтурум , Ферругінеум , Грекум , Альбідум, Велютинум , Мелянопус , Гордейформе тощо.)

          При гибридизації перших трьох груп пшениць із житом отримано цінний рід продуктивних зернових — тритикале.

          Морфологічні особливості

          За морфологічними особливостями види пшениці об’єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб’яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані за легкого надавлювання ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок.

          До голозерних пшениць належать: м’яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих — спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види.

          Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м’яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98 % загальної площі пшениці. За цього на частку м’якої в Україні припадає 90 % площі.

          М’яка пшениця (T. aestivum L.) — однорічна озима або яра трав’яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає в ґрунту на глибину 1—1,5 м і більше.

          Стебло — прямостійна соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів — 60—90 см, середньорослих — 100—110, високорослих — 110—125 см; складається з 4—7 міжвузлів.

          Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3—5 стебел від одного кореня, у тому числі продуктивних — 2-3.

          Листки у м’якої озимої пшениці майже голі, ярої — опушені, завдовжки 15—25 см і більше, завширшки 1—2 см.

          Колос різної довжини: короткий — до 8 см, середній — 8—10, довгий — понад 10 см; за формою — циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки й у меншій мірі до основи, та булавоподібний (скверхедний), який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15—25 колосків, здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються й утворюють зерно 2—3 нижні квітки.

          Якщо у пшениці м’якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується менш як 16 колосків, колос вважається нещільним; 17—22 — середньощільним, 23—28 — щільним, понад 28 — дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24 колосків на 10 см стрижня; середньощільний — 25—29, щільний — понад 29 колосків.

          Щільність колоса визначають також за кількістю колосків у перерахунку на 1 см стрижня. Встановлюють її шляхом ділення суми всіх колосків, за винятком верхівкового, на довжину стрижня.

          Можна встановити щільність колоса за середньою довжиною членика, для чого довжину стрижня ділять на кількість члеників. Якщо довжина членика понад 6 мм, колос вважають дуже нещільним, 5—6 мм — нещільним, 3,8—5 — середньощільним, 3—3,8 мм — щільним та менш як 1,6 мм — дуже щільним.

          Кількість зерен у колосі часто перевищує 30—35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1—1,5 г (іноді до 2,5—4 г); маса 1000 зерен — 25—55 г, частіше — близько 40 г.

          Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4—11 мм.

          М’яка пшениця — самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватися перехресно.

          Тверда пшениця (T. durum Best.) представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало — озимими. Якщо порівняти з м’якою, вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом.

          Колос щільний, з середнім індексом щільності 25—30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене — до 12 мм, у поперечному перерізі — округло-кутасте.

          Біологічні особливості

          Органогенез

          В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази:

          1. проростання насіння,
          2. сходи,
          3. кущення,
          4. трубкування (стеблування),
          5. колосіння,
          6. цвітіння,
          7. формування зернівки,
          8. налив зернівки,
          9. молочна стиглість,
          10. тістоподібна стиглість,
          11. воскова стиглість,
          12. повна стиглість.

          Перші два етапи і частково третій відбуваються восени, останні — весною та влітку наступного року. Період вегетації восени — 40-50 днів, весною та влітку — 90-110 днів.

          На 7 — 9 день після сівби (за сприятливих умов) з’являються сходи. Фаза кущіння (підземного пагоноутворення) настає через 13 — 15 днів, коли на рослині утвориться 3-4 листки й на глибині 2-3 см сформується вузол кущення. За достатньої кількості днів осінньої вегетації (40 — 50 днів), до зими рослина формує 2-4 пагони. Коренева система за цей час заглиблюється на 50 — 70 см.

          Навесні, коли середньодобові температури сягають 4 — 5 °C пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід у трубку (стеблування), яке триває 25-30 днів. Воно змінюється фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння і припинення росту стебла.

          Запилення

          Пшениця — самозапильна культура. Після запліднення формується зернівка. Через 12 — 17 днів вона досягає кінцевої довжини і вступає спочатку у фазу молочної (7 — 14 днів), а потім тістоподібної, воскової (7 — 9 днів) і повної стиглості.

          Холодо- та морозостійкість

          Пшениця — холодостійка культура. Її насіння починає проростати за температури 1-2 °C. Оптимальна температура під час сівби — 14 — 16 °C. За температури понад 25 °C формуються ослаблі проростки з тонкими корінцями, які сильно уражуються хворобами. Щоб рослини витримували взимку зниження температури, вони повинні бути добре загартованими. Загартуванню сприяє сонячна погода в передзимовий період протягом 12 — 14 днів та посилене фосфорно-калійне живлення. Високоморозостійкі сорти витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 19 — 20 °C, звичайні — до мінус 17-18 °C. На початку зими пшениця має найвищу морозостійкість, яка до весни поступово знижується. Значне зниження морозостійкості відбувається при періодичному відтаванні та замерзанні ґрунту. Особливо шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10 °C тепла, а вночі знижуються до мінус 8 — 10 °C.

          Потреби у волозі

          Пшениця вимоглива до вологи. Протягом періоду вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-75 % НВ. При вмісті в 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з’являються із запізненням і зріджені. Через нестачу вологи знижується загальна кущистість у фазі кущіння. Дефіцит вологи у фазі трубкування знижує продуктивну кущистість, у колосіні-цвітіні — озерненість колоса, під час формування і наливу зерна — дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці — 320—450. Його можна зменшити шляхом застосування у достатній кількості фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, роздрібному внесенні азотних добрив.

          Живлення

          Пшениця потребує легкодоступних форм елементів живлення. На утворення одного центнеру зерна з відповідною кількістю соломи, вона забирає з ґрунту 2 — 3 кг азоту, 1 — 1,3 кг оксиду фосфору(V), 1,8 — 2,5 кг оксид калію.

          Світловий режим

          Пшениця вибаглива до світла. Через похмуру погоду восени відбувається неглибоке залягання вузла кущіння та погане загартування, від чого знижується морозо- і зимостійкість; весною — вилягання; під час наливу зерна — зниження вмісту білка в зерні.

          Ґрунти

          Пшениця вимоглива до ґрунтів. Добре розвивається на окультурених структурних ґрунтах із середнім механічним складом. Найкраще зростає на чорноземних, каштанових та сірих лісових ґрунтах. На окультурених дерново-підзолистих ґрунтах можна отримувати високі врожаї за умови застосування підвищених норм органічних і штучних добрив, сидератів, вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано підходять для вирощування пшениці солонцюваті ґрунти, солоді, легкі піщані та важкі за механічним складом глинисті ґрунти, у яких під час вегетації застоюється вода.

          Історичні відомості

          Врожай пшениці у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни у 2005 році як порівняти з лідером Китаєм (100 % = 97 446 250 тонн)

          Більше інформації Виробництво пшениці — 2021, Країна .

          Виробництво пшениці — 2021
          КраїнаВиробництво (млн тонн)
          КНР 136,9
          Індія 109,6
          Росія 76,1
          США 44,8
          Франція 36,6
          Україна 32,2
          Австралія 31,9
          Пакистан 27,5
          Канада 22,3
          Німеччина 21,5
          Світ 770,9
          Джерело: FAOSTAT, ООН [1]

          Археологічні дані свідчать, що пшениця була вперше оброблена в регіонах Родючого Півмісяця приблизно 9600 до н. е.

          На терені України пшениця з’явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у VI ст. до н. е. і згодом пшениця була важливим предметом експорту з Південної України до Греції та Риму.

          Археологічні дослідження показують, що аж до середньовіччя на території України в культурі використовувалися двозернянка-полба (T. dicoccum) та однозернянка (T. monococcum), зі значним переважанням першої. Також серед археологічних зразків подекуди зустрічається спельта (T. spelta).

          У ранню княжу добу пшениця втратила своє значення проти проса і жита, пізніше — як порівняти з житом.

          Щойно після розорення Степу і поширення на ньому посівів пшениці, вона стала у XIX ст. головною зерновою культурою України і найважливішою з експортних.

          У 1913 посівна площа пшениці займала на території УРСР 8,9 млн га (ячменю 5,8 млн га, жита 4,5 млн га), або 31,8’% всієї посівної площі і 36,0 % зернових; у тому числі озима пшениця становила 3,1 і яра 5,8 млн га. Загальний збір озимої пшениці становив 3,6, ярої — 4,3 млн т. На Правобережній і Західній Україні була поширена майже винятково озима пшениця, на Лівобережжі й у степу переважала яра, в Криму озима.

          З другої половини 1920-х площа посівів пшениці збільшилася за рахунок зменшення посівів ячменю, а ще більш-менш урожайного жита. Посіви маловрожайної ярої пшениці майже зникли внаслідок поширення нових морозостійких сортів озимої пшениці.

          Виробництво пшениці у світі

          Кількість пшениці в таблиці, в млн. тонн.

          Країна2010 [1] 2009 [1] 2008 [1] 2007 [1] 2006 [1] 2005 [2] 2004 [2] 2003 [2] 2002200120001999199819971996
          Європейський Союз 136.5138.5150.3120.1126.7135.4149.4111.7133.6126.6132.4123.1134.1126.4124.3
          КНР115.2115.1112.5109.9104.596.391.686.590.393.999.7113.9109.7123.3110.6
          Індія 80.780.778.674.969.472.072.165.172.869.776.470.865.969.462.6
          США60.160.368.053.657.357.158.763.844.153.360.862.769.467.562.0
          Росія 41.461.763.749.445.047.645.434.150.647.034.531.027.044.334.9
          Франція 38.238.339.033.235.436.939.730.538.931.537.537.239.833.935.9
          Німеччина 24.125.226.021.422.423.625.419.320.822.821.619.620.219.818.9
          Пакистан 23.324.021.023.521.321.619.519.218.219.021.117.918.716.716.9
          Канада 23.226.828.620.627.325.625.923.616.220.626.826.924.124.329.8
          Австралія 22.121.721.413.010.825.121.926.110.124.318.524.122.119.423.7
          Туреччина 19.720.617.817.720.021.021.019.019.519.017.516.518.516.216.2
          Україна 16.920.925.913.814.018.717.56.920.621.410.213.614.918.413.5
          Іран 15.013.58.015.914.514.514.013.412.59.57.08.011.010.28.8
          Велика Британія 14.914.417.213.414.715.015.514.316.011.616.814.915.515.116.1
          Аргентина 14.97.58.516.514.016.014.614.512.315.416.515.711.514.815.9
          Казахстан 9.617.112.616.513.511.19.911.512.712.79.111.24.88.78.0
          Польща 9.59.89.38.47.18.69.97.99.39.38.59.19.58.28.6
          Єгипет 7.28.58.07.48.38.17.26.86.66.36.66.36.05.85.7
          Італія 6.96.38.97.37.17.58.66.27.66.56.97.38.16.88.3
          Узбекистан 6.76.66.16.26.16.15.35.44.93.73.53.63.63.02.7
          Бразилія 6.05.16.04.12.55.25.76.23.13.41.72.52.32.53.3
          Румунія 5.85.27.22.95.57.07.82.54.47.84.44.45.06.63.1
          Іспанія 5.64.76.76.45.63.87.16.36.85.07.34.95.34.66.0
          Данія5.15.95.04.54.84.84.84.74.14.74.74.55.05.04.8
          Марокко 4.96.43.86.33.05.55.73.43.31.42.24.42.35.9
          Афганістан 4.55.12.64.53.24.32.33.52.71.61.52.52.82.72.3
          Чехія 4.24.44.64.03.54.55.02.63.94.54.14.03.83.63.7
          Болгарія 4.04.04.62.43.33.54.02.04.14.13.33.23.33.61.8
          Угорщина 3.84.45.64.04.45.06.02.93.95.23.72.64.95.33.9
          Мексика 3.74.14.03.53.33.02.92.83.23.33.33.13.23.63.4
          Сирія 3.63.72.14.04.74.74.54.94.84.72.72.64.13.04.1
          Алжир 3.13.01.12.32.72.42.73.01.52.00.81.52.30.73.0
          Ефіопія 3.03.12.52.22.81.71.61.41.51.62.52.11.52.01.6
          Туркменістан 3.03.02.7 [3] 2.7 [3] 3.32.82.62.52.31.81.71.51.20.70.5
          Ірак 2.71.71.32.22.12.21.82.42.60.90.40.81.11.11.3
          Швеція 2.22.32.22.32.02.22.42.32.12.42.41.72.22.12.0
          Інші
          Разом у світі651.4685.6683.4607.0605.9628.7633.3560.3574.7589.7586.1587.7593.6613.4585.4

          Види, що вирощуються в Україні

          Пшеницю м’яку або звичайну (Triticum aestivum L.) використовують як основний компонент хлібних виробів. Пшеницю тверду (Triticum durum Desf.) — для виготовлення макаронного тіста та для покращення звичайних хлібних виробів.

          Також в Україні в помітних кількостях вирощують такі види пшениці, як полба (Triticum dicoccum — використовується для виготовлення крупи), пшениця карликова ( Triticum compactum — використовується для вироблення розсипчастої випічки), пшениця спельта (Triticum spelta), пшениця польська ( Triticum polonicum ), пшениця англійська, або тургідум ( Triticum turgidum ).

          У 2015 році в Україні було вирощено 26-27 млн тонн пшениці, [4] у Вінницькій області було вирощено найбільше — 2,2 млн тонн. [5] [6] Близько 15 млн тонн пішло на експорт, Україна останні роки входить до десятки найбільших експортерів пшениці у світі. [7] Найбільшим покупцем української пшениці є Єгипет, далі Таїланд, Індонезія, Судан, Південна та Північна Кореї. Під пшеницю відведено 6,7 млн га земель (22 % всіх сільськогосподарських земель), середня врожайність 3,9 т з гектара (для порівняння в Європі найвищі врожаї в Ірландії — 10 т, а рекорд у 2010 в Новій Зеландії 13 т, при чому у Венесуелі врожайність лише 0,3 т з га).

          Різновиди м’якої та твердої пшениці

          Різновидність як таксономічна одиниця об’єднує групу рослин зі спільними морфологічними ознаками, що успадковуються потомствами.

          Пшеницю поділяють на різновидності за такими ознаками:

          • наявність або відсутність на колосі остюків; остисті форми мають довгі остюки, які перевищують довжину колоса, середні — рівні йому, короткі — менші за довжину колоса. Трапляються також напівостисті форми, в яких на нижніх колосках часто утворюються замість остюків остюкоподібні відростки, а на середніх і верхніх колосках є короткі або середньої довжини остюки;
          • запушення колоса — наявність на колоскових лусках і відкритій частині зовнішніх квіткових лусок волосків; колос без запушення їх не має;
          • забарвлення колоса (колоскових лусок), яке може бути білим (світло-жовтим, жовто-солом’яним), червоним (блідо-червоним, оранжевим, червоно-коричневим), чорним, сіро-димчастим на білому та червоному фонах;
          • забарвлення остюків однакове із забарвленням колоса або чорне як у білоколосих, так і червоноколосих різновидностей;
          • забарвлення зернівок біле (борошнисто-біле, склоподібно-біле, бурштиново-жовте) або червоне (червоно-коричневе).

          В Україні рекомендовано близько 70 сортів пшениці, серед яких до 80 % — сорти озимої пшениці й лише 20 % — ярої.

          До озимих сортів м’якої пшениці з найвищою якістю зерна належать: Альбатрос одеський , Вимпел одеський , Красуня одеська , Безоста 1 , Дончанка 3 , Київська остиста , Київська 8 , Лада одеська , Леля , Тіра , Миронівська остиста , Обрій , Одеська 133 , Одеська 162 , Ростовчанка 2 , Скіф’янка , Юна та ін., твердої — Алий парус , Айсберг одеський , Корал одеський , Парус .

          Серед сортів ярої м’якої пшениці найвищою якістю зерна відзначаються Воронезька 6 , Дніпрянка , Луганська 4 ; твердої — Луганська 7 , Харківська 15 , Харківська 23 та інші.

          Технологія вирощування

          Попередники.

          Найкращий попередник для озимої пшениці в зоні Лісостепу — багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна та ін.). Вони збагачують ґрунт азотом і високоякісною органічною масою з пожнивних решток. З рослинними рештками в ґрунті залишається до 150 кг/га азоту. Крім того, покращується структура і підвищується біологічна активність ґрунту, зменшується забур’яненість посівів озимої пшениці.

          Шкідники

          Шкідливий ентомокомплекс зернового поля містить близько 300 видів фітофагів. З них над понад 40 видами найпоширеніших шкідливих комах в Україні здійснюється фітосанітарний моніторинг спеціалістами регіональних державних інспекцій захисту рослин .

          Серед них шкідник номер один пшеничного поля — клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put), який живлячись зерновими, зокрема пшеницею, не тільки різко понижує кількість, але й істотно погіршує якість врожаю зерна.

          Уперше дефектну клейковину в пшениці, зерно якої було пошкоджене клопами черепашками, виявлено в 1932 р. у Всесоюзному науково-дослідному інституті зерна .

          За наявності в урожаї 3-5 % пошкодженого зерна, суттєво знижується пружність клейковини та погіршуються хлібопекарські якості. З вищих рівнів пошкоджень зерна (до 10-15 % і більше) можлива повна їх втрата.

          Часткового рішення проблему можна досягти через впровадження стійких до черепашки сортів пшениці. Відповідна робота в цьому напрямку в Україні проводиться Селекційно-генетичним інститутом УААН .

          Захисні заходи включають своєчасне застосування хімічного методу, який є основним і найдієвішим в інтегрованій системі захисту пшеничного поля. Оперативне проведення хімічного захисту зернових від черепашки здійснюється наземною апаратурою та авіацією. Недоліком хімічного методу є забруднення довкілля. Тому використання його має бути раціональним, сприяти запобіганню забруднення залишковими кількостями (інсектицидів), збереженню корисної фауни.

          Застосування екстракту зародків пшениці у медицині

          Зародки пшениці містять значну кількість поживних і біологічно активних речовин. Екстракт зародків пшениці — це імуномодулятор , який здатен збільшити опір організму дії негативних зовнішніх факторів. У медицині та косметології екстракт зародків пшениці використовується як засіб, що має протиопіковий ефект, прискорює загоєння ран, виразок та опіків [8] . Це зумовлене впливом екстракту зародків пшениці на фібробласти, які відіграють основну роль в загоєнні ран і активації грануляційного процесу. Під впливом екстракту зародків пшениці відбувається збільшення кількості фібробластів (підвищення мітозу) і проникнення фібробластів в рану [9] , підвищенню активності орнітіндекарбоксілази і гідролізу фосфоліпіда інозітола [10] , збільшення місткості синтези і вивільненню глікозаміногліканів і колагенових волокон, що грає вирішальну роль в процесі загоєння рани. В ході клінічних дослідів українськими вченими було доведено ефективність препарату Вульностимулін [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.] на основі водного екстракту зародків пшениці у лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет [11] [12] .

          У косметології також використовується як омолоджувальний засіб. Завдяки вмісту селену і каротиноїдів, які мають антиоксидантні властивості, зародки пшениці перешкоджають дії вільних радикалів. Таким чином, екстракт зародків пшениці зміцнює стінки судин, попереджає старіння і появу пухлин. [13] [14]

          Стандартизація

          Див. також

          Література

          • Довідник сортів озимої пшениці для степу України / [В. С. Шебанін та ін.] ; за ред. проф. В. С. Шебаніна ; [Миколаїв. нац. аграр. ун-т]. – Миколаїв : МНАУ, 2016. – 115 с. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 110-112. – 500 прим. – ISBN 978-617-7149-17-9
          • Посухи та їх вплив на посіви озимої пшениці : монографія / І. Т. Нетіс ; УААН, Ін-т землеробства півден. регіону. − Х. : Айлант, 2008. − 250 с. − Бібліогр. : с. 237−250 (202 назви). − ISBN 978-966-630-010-5.
          • Пшеница: история, морфология, биология, селекция : монография / В. В. Шелепов, Н. П. Чебаков, В. А. Вергунов, В. С. Кочмарский ; УААН, Миронов. ин-т пшеницы им. В. Н. Ремесло, Гос. науч. с.-х. б-ка. − [Мироновка], 2009. − 579 с. : ил., фотогр. − Бібліогр. : с. 543−573 (понад 100 назв). − ISBN 966-7802-52-3.
          • Пшениця спельта / Г. М. Господаренко [та ін.] ; за заг. ред. Г. М. Господаренка. – Київ : СІК ГРУП Україна, 2016. – 294, [18] с. : рис., табл. – Бібліогр.: с. 270-294. – 300 прим. – ISBN 978-617-7092-99-4

          На чому росте пшениця

          Найінтенсивніше насіння озимої пшениці проростає за температури 20-25°С. Сходи з’являються в даному випадку через 7-8 днів. Проте оптимальна температура в межах 12-17°С. Тривалість фази сходів у нормальних умовах коливається від 15 до 25 днів.

          При пізніх строках сівби рослини входять у зиму, маючи на рослині один-три листки. В такому випадку фаза сходів продовжується навесні при відновленні вегетації, а її загальна тривалість разом з періодом зимового спокою може становити 100-150 днів.

          Одержання високої польової схожості – одне з найважливіших завдань агротехніки, оскільки від неї залежить подальший догляд за посівами і рівень майбутнього врожаю. При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією польова схожість повинна становити 80-90%, тоді як у господарствах, згідно з статистичними даними, вона не перевищує 50-70%, тобто до половини насіння не дає сходів.

          Характерною біологічною особливістю хлібних злаків є властивість кущитись. Кущіння – це поява бокових пагонів та вузлових коренів у рослин. Воно наступає після утворення 3-4 листків. Найсприятливіша температура для кущіння озимої пшениці 13-18°С, а за 2-4°С кущіння майже призупиняється. Вузол кущіння є основним органом, при його відмиранні рослина гине. У ґрунті він розміщується на глибині 1,5-3,0 см і витримує морози до мінус 17-20°С.

          Залежно від строку сівби буває осіннє і весняне кущіння. Число стебел на одній рослині прийнято називати коефіцієнтом кущіння. За кількістю стебел на одній рослині визначають загальну кущистість, а за кількістю стебел, які дають урожай – продуктивну. З а два місяці вегетації при теплій погоді і достатніх запасах в ґрунті поживних речовин і води одна рослина може дати до сотні пагонів.

          У звичайних умовах високі врожаї формуються за продуктивної кущистості 2-3 стебла. Коефіцієнт кущіння і необхідну густоту продуктивного стеблестою (500-700 шт./м 2 ) можна регулювати з допомогою агротехніки. Загортання насіння на глибину понад 4 см зменшує процес пагоноутворення. Інтенсивність кущіння падає за високих норм висіву, недостатнього забезпечення рослин поживними речовинами і вологою. Кущистість озимої пшениці – це також сортова особливість.

          Здатність зернових кущитись потрібно розглядати як позитив­ну властивість. Більша частина сортів 30-50% урожаю формують на бокових стеблах. На зріджених посівах частка бічних продуктивних пагонів становить до 60-70% урожаю зерна.

          Початком фази вважають момент, коли на головному пагоні з’являється перший стебловий вузол на відстані 2-5 см від поверхні ґрунту. Наступає ця фаза через 25-35 днів після відновлення весняної вегетації. Триває 25-30 днів. Холодна й хмарна погода сповільнює ріст стебла.

          Під час виходу в трубку інтенсивно наростає вегетативна маса. Формуються генеративні органи. Тому в цей період росту пшениці необхідно максимум води і поживних речовин. Нестача їх у ґрунті призводить до значного зниження врожаю.

          Встановлено, що для одержання високопродуктивних посівів площа листкової поверхні на 1 га повинна становити 50-60 тис.м 2 і більше. Величина листкової поверхні і тривалість її фотосинтетичної діяльності залежить від удобрення, норми висіву, сорту та інших агротехнічних заходів. Особливо важливо забезпечити високу фотосинтетичну активність верхнього листка, який дає до 70% асимілянтів.

          Одночасно з інтенсивним ростом стебла, внаслідок різкого видовження передостаннього міжвузля, відбувається вихід колоса з піхви верхнього листка, що означає настання фази колосіння. Продовжується формування репродуктивних органів, наростання вегетативної маси і сухої речовини. Інтенсивність ростових процесів залежить від забезпеченості вологою і елементами живлення. Це найбільш ефективний період для обробітку посівів фунгіцидами з метою захисту озимої пшениці від хвороб.

          За нормальних умов вегетації через 4-5 днів після виколошування настає цвітіння, яке триває 3-6 днів. Починається цвітіння з середини колоса й поступово переходить до низу і верхівки колоса. У колоску спочатку цвітуть бокові (нижні) квітки, а потім середні. За перших строків цвітіння утворюється найвиповненіше зерно. Пшениця в основному самозапильна культура.

          Після цвітіння і запліднення із стінок зав’язі утворюється оболонка зернівки. Ріст стебла, листків і коренів майже припиняється і пластичні речовини надходять тільки до зерна. Період формування зерна триває 12-16 днів і під кінець цього періоду відмічають настання молочної стиглості. Зерно в цій фазі уже нормальної величини, але ще зелене, молокоподібної консистенції. Вологість зерна в молочній фазі стиглості – 60-40%.

          У восковій фазі стиглості консистенція зерна нагадує віск, вологість зерна становить 40-20%. В кінці цієї фази зерно набуває нормального забарвлення, надходження поживних речовин у зерно і його ріст припиняється. У цей період починають роздільне збирання.

          За повної стиглості вологість зерна знижується до 20-14%, воно стає твердим і втрачає зв’язок з материнською рослиною. Збирати озиму пшеницю можна прямим комбайнуванням. У разі запізнення з обмолотом найбільш цінне зерно, яке достигає раніше, легко осипається, що призводить до втрат урожаю.

          Ріст та розвиток пшениці

          Від посіву до збору врожаю пшениця проходить три різні етапи росту та розвитку: Закладання, Формування, Дозрівання.

          Фази розвитку пшениці

          Закладання

          Фаза закладення починається з моменту посіву і триває до початку стадії виходу в трубку. Протягом цього періоду розвиваються продуктивні пагони і первинні корінці, а також починає формуватися листковий покрив. Компоненти врожаю (число колосків і зерен на м2) можна встановити до закінчення цієї фази. Темпи росту рослин залежать від умов довкілля. У похмурі і прохолодні дні ріст сповільнюється. При вирощуванні ярої пшениці ця фаза завершується швидко, оскільки її зазвичай сіють у погожі дні з більш високою температурою повітря.

          Формування

          Фаза формування починається з моменту утворення першого вузла і триває до цвітіння. Це найважливіший період розвитку, протягом якого формуються листя, глибинна коренева система і фертильні частини квіток, а також накопичуються запаси поживних речовин у стеблі. Завершується формування листкового покриву, і тепер він здатний вловлювати 95% фотосинтетично-активного випромінювання (ФАР). Темпи росту рослин у фазі формування дуже швидкі, тому щоденна потреба в запасах поживних речовин в ґрунті підвищена. Цю стадію часто називають фазою активного росту.

          Дозрівання

          Фаза дозрівання починається одразу після цвітіння і триває до наливу зерна і його дозрівання. Протягом цього періоду визначаються основні компоненти врожаю, такі як: кількість зерна на м2 і їх вага. Необхідно підтримувати рівень запасу азоту і збереження прапорцевого листка, які забезпечують надходження до 70% вуглеводів в зерна.

          Нижче представлений загальний план розвитку пшениці (скорочена версія тексту, представленого в довіднику з розвитку пшениці Комітету зернових культур Великобританії):

          Фази росту пшениці

          Етапи росту рослин пшениці можна представити більш детально за допомогою різних шкал, прийнятих до використання в останні роки. Найбільш широко використовуються три з них: шкала Задокса, Фікеса і Хауна. Проте, шкала Задокса найчастіше застосовується при прийнятті рішень з питань живлення. Нижче представлено докладний опис шкали:

Related Post

Що таке за день до гриЩо таке за день до гри

Зміст:1 20 найкращих інструментів і програмного забезпечення для етичного хакерства (оновлення за березень 2024 р.)1.1 Найкращі хакерські інструменти та програмне забезпечення: безкоштовне завантаження1.1.1 1) Invicti1.1.2 2) Acunetix1.1.3 3) Intruder1.1.4 4)

Коли підрізають троянди на зимуКоли підрізають троянди на зиму

Зміст:1 Як правильно підготувати троянди до зими ‒ корисні поради2 Як обрізати троянду?2.1 Навіщо обрізати?2.2 Коли робити процедуру?2.3 Яким може бути обрізування?2.3.1 Омолоджуюча2.3.2 Санітарна2.3.3 Формуюча2.4 Обрізка2.4.1 Матеріали та інструменти2.4.2 Технологія2.4.3

Скільки заробив Нейт Діаз за всю карєруСкільки заробив Нейт Діаз за всю карєру

Зміст:1 Нейт Диаз1.1 Детство и юность1.2 Начало карьеры1.3 UFC1.4 Личная жизнь1.5 Нейт Диаз сейчас1.6 Достижения1.7 Интересные факты2 Нейт Диаз2.1 ТОП-боев2.2 Цитаты2.2.1 О бое против Хабиба Нурмагомедова2.2.2 Колби Ковингтон – кто