Живучка

Трав’яниста рослина живучка (Ajuga), або аюга, є представником сімейства яснотковые, або губоцвіті. В Росії така рослина часто іменують неувядалкой, дубровкой, дубницей, неумирашкой або вологлодкой. На території Євразії і Африки цю траву в природі можна зустріти повсюдно, в помірних широтах Північної півкулі росте приблизно 70 видів аюги, а в Австралії зустрічається лише 2 види такого рослини. Вже з назви стає ясно, що живучка відрізняється високою життєздатністю. У садівників найбільшою популярністю користується живучка пірамідальна, повзуча і женевська. Туркестанська живучка, а точніше, витяжка з цієї рослини, має потужний тонізуючий ефект, і використовується вона в спортивній і клінічній медицині.

• 1 Особливості живучки
• 2 Вирощування живучки з насіння
  • 2.1 В який час висівати насіння
  • 2.2 Як правильно садити
  • 3.1 Розмноження живучки
  • 3.2 Захворювання і шкідники
  • 4.1 Збір насіння
  • 4.2 Зимівля
  • 5.1 Живучка повзуча (Ajuga reptans)
  • 5.2 Живучка пірамідальна (Ajuga pyramidalis = Ajuga occidentalis)
  • 5.3 Живучка женевська (Ajuga genevensis)
  • 5.4 Живучка хиоская (Ajuga chia)
  • 5.5 Живучка Лаксмана (Ajuga laxmanni)
  • 5.6 Живучка елочковидная (Ajuga chamaecyparissus)
  • 5.7 Живучка туркестанська (Ajuga turkestanica)

  Особливості живучки

  Живучка ― це трав’яниста полувечнозеленое, вічнозелена або листопадна рослина, яке може бути багаторічним чи однорічним. Висота куща може варіюватися від 0,05 до 0,5 метрів. Листові пластини розташовані супротивно. Помилкові мутовки складаються з квіток блакитного, синього, пурпурного або жовтого забарвлення. Всі види такої рослини відрізняються невимогливістю до грунті і до умов вирощування. Садівниками, як правило, культивуються декоративно-листяні й почвопокривні види і форми аюги. У ландшафтному дизайні її застосовують для вирощування в рокаріях, міксбордерах і альпінаріях, а ще живучку культивують як грунтопокривна рослини.

  Вирощування живучки з насіння

  В який час висівати насіння

  Висівають насіння аюги безпосередньо у відкритий грунт. Якщо посів проводиться вперше, то насіння можна без проблем придбати в спеціалізованому магазині. Такі насіння відрізняються високою схожістю. Висів насіння проводять безпосередньо у відкритий грунт у весняний час, коли вона як слід прогріється. Також посіяти аюгу можна і під зиму в осінній час. Відповідний ділянка має бути добре освітлений або знаходиться в затіненні. Найчастіше місцем для посадки живучки стає пристовбурне коло дерева. Справа в тому, що ця трава не забере з ґрунту поживні речовини, які необхідні дереву. Найкраще аюга росте на добре обробленому городньо-садовому грунті або на вологому поживному суглинку. Перш ніж приступати до посіву, ділянку потрібно перекопати, при цьому внісши в грунт органіку (на 1 квадратний метр від 10 до 15 кілограмів) і комплексне мінеральне добриво або подвійний суперфосфат (на 1 квадратний метр по 100 грам).

  Як правильно садити

  При бажанні в магазині ви зможете придбати розсаду аюги, яка являє собою розетки. Їх висадження у відкритий ґрунт виробляють з середини і до кінця травня. Такий траві не страшні нетривалі заморозки до мінус 8-10 градусів. Для висадки розсади слід вибрати сухий сонячний день. Між кущиками треба дотримуватися дистанції в 0,25–0,3 м. Точка росту повинна обов’язково залишитися над поверхнею грунту. Землю біля кущиків необхідно утрамбувати. Висаджені рослини потребують рясному поливі, при цьому постарайтеся, щоб не оголилися корінці.

  Догляд за жівучкой в саду

  Доглядати за аюгой порівняно просто. Кущі треба систематично поливати, а також перешкоджати їх безконтрольного розповсюдження. До того як на висаджених растеньицах з’являться молоденькі листові пластини, їм потрібно забезпечити захист від прямих променів сонця, а ще живучке необхідний своєчасний полив, стежте за тим, щоб грунт біля кущиків ніколи не пересихав. Після того як розетки рушать у ріст, рослини практично не поливають, це потрібно робити тільки під час сильної спеки або тривалого посушливого періоду. Пам’ятайте, що така трава здатна дуже швидко розростатися, тому необхідно постійно контролювати, щоб вона не поширилася на непредназначенную для неї територію. По периметру ділянки можна зробити огорожу, для цього потрібно оточити рослина камінням, і лише трохи втиснути їх у грунт. Для збереження ефектного зовнішнього вигляду декоративно-листяних видів аюги рекомендується своєчасно обривати суцвіття.

  Розмноження живучки

  Розмножити таке трав’яниста рослина можна насіннєвим і вегетативним способом. Але при цьому слід врахувати, що вирощувати аюгу з насіння рекомендується лише при первинної посадки. Якщо ви культивуєте сортові рослини, то пам’ятайте, що зібрані з них насіння, не здатні зберегти ознак материнської рослини. У зв’язку з цим їх розмножують розетками. Вегетативне розмноження живучки проводиться на початку весни або в осінній час (до другої декади вересня). У кущиків слід обрізати наросли розетки, які пересідають на нове місце по одній або по кілька штук. Буває таке, що у розетки є всього 1 тонюсінька корінець, незважаючи на це, вона здатна цілком успішно прижитися на новому місці. У тому разі, якщо відділення розеток проводиться 1 раз в рік, то при висадці між кущами слід дотримуватися дистанцію в 15 сантиметрів. Якщо ж дана процедура проводиться 1 раз на 2 роки, то між рослинками слід залишати не менше 0,25 м. Після того як розетки укорінятимуться і рушать в зростання, їх перестають поливати.

  Аюга може розмножитися і сама самосівом, але при цьому виросли молоденькі рослинки не зможуть зберегти сортові ознаки материнського куща. Щоб запобігти самосів, слід своєчасно обривати квітконоси. Так, у листяних видів це потрібно робити, коли стрілка тільки почне зростати, а у квітучих ― коли вони відцвітуть. Дане заняття досить трудомістке, однак основний догляд за жівучкой дуже простий.

  Захворювання і шкідники

  Аюга володіє високою стійкістю до захворювань і шкідників. Однак така рослина можуть потурбувати слимаки, які в нічний час поїдають його ніжні листочки. Як правило, слимаки активізуються при підвищеній вологості і низьких температурах повітря. Однак для таких черевоногих практично непереборною перешкодою стане смужка з щебеню або гравію, таке «огорожа» роблять навколо ділянки з жівучкой.

  Живучка після цвітіння

  Збір насіння

  Як вже було згадано вище, збір насіння робити безглуздо, так як вони не здатні зберегти сортові ознаки материнської рослини, а ще тому, що живучка відмінно розмножується самосівом. Досвідчені садівники радять обривати насінники, а для розмноження використовувати розетки.

  Зимівля

  Якщо зими снігові, то рослина зможе їх пережити і без укриття. У тому випадку, якщо в зимовий час сніг практично відсутня, посадки необхідно буде вкрити висохлої листям або ялиновим гіллям. Молоденькі кущики на зиму слід вкривати обов’язково.

  Види і сорти живучки з фото і назвами

  Садівниками культивується не дуже велика кількість видів і сортів живучки, при цьому всі вони є почвопокровними рослинами.

  Живучка повзуча (Ajuga reptans)

  У природних умовах цей вид можна зустріти в Малій Азії, у Північній Америці, Європі та Ірані, а рости він віддає перевагу серед чагарників, у лісах і на вологих луках. Така багаторічна рослина має сланкими укорінюються пагонами, висота яких 10-25 сантиметрів, на їх поверхні знаходяться м’які волоски. Розеткові прикореневі листові пластини поступово переходять у порівняно довгий черешок. При цьому стеблові листові пластини мають яйцевидної форми, вони сидячі або мають короткий черешок, а кромка виїмчасто-хвиляста. Цілісні приквітки біля основи пофарбовані в блідо-синій колір. Колосоподібні суцвіття форми складаються з 6-8 дзвоникоподібних квіточок, на поверхні їх чашечок знаходиться опушення. Забарвлення віночка синій або блакитний, у них є коротенька верхня губа дволопатеве форми. Така рослина зацвітає в травні або червні, а тривалість цвітіння становить приблизно 20 днів. В даній статті розповідається про посадці і догляду саме за жівучкой повзучої. Популярні сорти:

  1. Арктик Сноу. Цей сорт був виведений відносно недавно. Зморшкувато-гофровані листові пластини лопатчатой форми і темно-зеленого забарвлення в довжину досягають приблизно 10 сантиметрів. В центрі пластини знаходиться широкий мазок попелястого кольору, у неї також є біла обведення і зелена кромка.
  2. Блек Скэллоп. Висота кущиків не перевищує 5-10 сантиметрів. Блискучі рельєфні листочки пофарбовані в дуже насичений буряково-фіолетовий колір, кромка нерівна, хвиляста, формою схожа з гребінцями. Якщо рослина вирощується на сонячному ділянці, то забарвлення його листя буде максимально глибоким і насиченим.
  3. Шоколит Чіп. У висоту кущики досягають всього 5 сантиметрів. Довжина невеликих гладких цілокрайого листових пластин близько 6 сантиметрів, а ширина ― 2 сантиметри, вони мають еліптичною формою. Забарвлені вони одночасно в пурпурний і темно-зелений колір. Якщо вирощувати таку рослину в затіненому місці, то його декоративні якості не знизяться.
  4. Мультиколор. Така рослина входить в число найбільш декоративних. Забарвлення його листових пластин може змінюватись в залежності від того, наскільки інтенсивно освітлення. Приміром, якщо воно росте в затіненому місці, то його забарвлення темно-зеленим з вкрапленнями жовтого і рожевого кольору, а в сонячному місці― листя пофарбована в насичено-пурпурний колір, а на поверхні є червоні і оранжево-жовті фрагменти.
  5. Бургунді Сяйво. Даний сорт досить популярний серед садівників. Фіолетово-пурпурні листові пластини мають облямівкою кремового забарвлення, а в їх центральній частині розташовуються червоно-рожеві безформні плями. При вирощуванні в затіненому місці забарвлення листя більш насичений.
  6. Спарклер. Забарвлення квіток яскраво-синій. Є велика кількість маленьких листочків зеленого кольору, на поверхні яких знаходяться мазки і штришками біло-рожевого або кремового забарвлення.

  Також популярністю користуються наступні сорти живучки повзучої: Бенгальський вогонь, Варієгата, Кэтлинз Джайнт, Діксі Чіп, Тоффі Чіп, Мосту, Сільвер Квін, Пінк Ельф, Арктик Фокс, Браун Хетс, Атропурпуреа, Варієгата Рубра та ін.

  Живучка пірамідальна (Ajuga pyramidalis = Ajuga occidentalis)

  Батьківщиною такого виду є Європа, він воліє рости серед чагарників і на скелях. Висота кущів до 25 сантиметрів. На поверхні овальних трохи зазубрених листових пластин знаходиться довгий ворс. Довжина квітконосів не більше 10 сантиметрів, на них красуються квіти білого, рожевого або насичено-червоного забарвлення. Популярні сорти:

  1. Лунар Лендінгем. Цей досить незвичайний сорт має квітками жовтого забарвлення, які вкрай складно описати. Створив даний сорт Риотто, і на його думку ця рослина настільки ж потворно, як чудово.
  2. Кріспа. Великі жаті листові пластини пофарбовані в зелений колір. Забарвлення квіток блакитний.
  3. Металіка Кріспа. Висота рослини близько 5 сантиметрів. Невеликі жаті листові пластини мають зелено-пурпурний колір з металевим відливом.

  Живучка женевська (Ajuga genevensis)

  У природі вид зустрічається у Малій Азії, Європі та Ірані, така квітка краще росте на лісових галявинах і узліссях, на луках і серед чагарників. Висота пагонів варіюється від 0,05 до 0,4 метра. Листові пластини прикореневої розетки мають коротенькими черешками, при цьому стеблові ― є сидячими, мають довгасту еліптичну форму і крайку з гострими зубцями. Забарвлення квіток блакитний, білий або рожевий, вони мають трилопатевою нижньою і дуже маленького розміру верхньою губою. Квітки зібрані в мутовки по 2-6 штук, які входять до складу суцвіть колосоподібні форми. Приквітки крупнозубчасті або трилопатеві. Рослина цвіте у травні–липні. У такого виду стебла не розповзаються, і вони не потребують «обмежувачі».

  Живучка хиоская (Ajuga chia)

  В диких умовах цей вид зустрічається на Кавказі, в Ірані, Середземномор’ї і Малій Азії. Така живучка воліє рости на скелях, по узбіччях доріг, в степах і на осипах. Висота такого багаторічного рослини не перевищує 20 сантиметрів. Розгалужені у підстави втечі можуть бути прямостоячими або піднімаються, на їх поверхні є довгий ворс білого кольору. На поверхні стеблових трехраздельных листових пластин є опушення. Нижні листові пластини лопатоподібні, цільні або трехзубчатые у верхній частині. Суцвіття ложноколосовидной форми розташовуються на кінцях пагонів і сформовані з одного пазушного квітки або цілого пучка. На зовнішній поверхні жовтих квіток є щільне опушення на нижній губі розташовуються цятки і штришками пурпурного кольору. Такий вид живучки має ранозагоювальний ефект.

  Живучка Лаксмана (Ajuga laxmanni)

  Даний вид вкрай незвичайний. Висота куща близько 0,2–0,5 м. Пагони опушене та облистнене. Великі цілокраї листові пластини біло-сріблястого забарвлення мають довгастої форми. Квітки маленькі і непоказні мають блідо-рожевим або світло-жовтим забарвленням.

  Живучка елочковидная (Ajuga chamaecyparissus)

  Даний однорічника, у висоту досягає всього 6 сантиметрів. Зеленувато-сірі зазубрені роздільні листові пластини зовні схожі з шишкою. Від кущика виходить дуже приємний сосновий аромат. Забарвлення квіток жовтий. Цвітіння починається в травні, а закінчується глибокої осені.

  Живучка туркестанська (Ajuga turkestanica)

  Це ендемік Західного Тянь-Шаню, в природі росте в Узбекистані і Таджикистані. Даний напівчагарник є малогіллястим. На товстих пагонах знаходяться еліптичні листові пластини блідо-коричневого кольору, в довжину досягають 6 сантиметрів, а в ширину ― 2 сантиметрів. На верхівках пагонів знаходяться квіти насичено-пурпурного забарвлення, які мають короткими квітконіжками. Стебла цієї рослини застосовуються в косметології і в спортивній медицині.

  Живучка повзуча (Ajuga Reptans) – посадка та вирощування з насіння

  Живучка (лат. Ajuga), або аюга – рід трав’янистих рослин сімейства Губоцвіті, або Ясноткові. У нас квіти живучка частіше називають дубницею, нев’ялкою, невмирашкою, дібровкою або вологодою. В Африці та Євразії трава живучка поширена повсюдно, в Австралії росте два види роду, а в помірних широтах усієї Північної півкулі можна зустріти близько 70 видів живучки. Назва рослини говорить сама за себе: живучка має вражаючу життєстійкість. У садовій культурі найчастіше вирощується рослина живучка повзуча і такі види живучки, як пірамідальна та женевська. Живучка туркестанська представляє інтерес для клінічної та спортивної медицини, оскільки її екстракт має тонізуючу властивість.

  Що це за рослина: опис культури

  Живучка, або аюга, входить у сімейство Ясноткові. Трава живучка вічнозелена, листопадна або напіввічнозелена. Існують як багаторічні, і однорічні види. Кущ виростає від 0,05 до 0,5 м. Розташування листя супротивне.

  Квіти фіолетового, жовтого, пурпурового або синюватого відтінку. У всіх групах види не вимагають особливих умов для вирощування. Садівники в основному використовують декоративно-листяні та ґрунтопокривні види. У ландшафтному дизайні її садять у рокарії, міксбордери.

  Батьківщиною квітки живучка є Мала Азія, Північна Африка, Європа, Кавказ, Далекий Схід, Східний Скандинавія.

  Корисні властивості

  Листя рослини використовують у кулінарних цілях. Всі його надземні складові застосовуються в рецептах народної медицини з лікувальною метою, оскільки вони надають загоювальну, протизапальну, кровоспинну дії.

  Дія

  Гокаге Кайдан

  Під час Гокаге Кайдан, Х’юга Токума, разом з Абураме Мутою та Мітараші Анко досліджує одне із сховищ Орочімару у пошуках Якуші Кабуто.

  Четверта світова війна Ніндзя: Зворотній відлік

  У той час, як Джинчурики відправляють на острів Шимагаме, Токума, разом із Мутою та Анко знаходять три трупи, залишені Кабуто, і досліджують їх, не знаходячи нічого. Вони не розуміють, чому Кабуто залишає сліди. Анко каже Токуме використовувати Бьякуган, через який він далеко виявляє Кабуто і людину в масці, які розмовляють між собою, а потім входять у підземний прохід.

  Перед оголошенням Тобі Четвертої світової війни Ніндзя, Токума та його команда знову займаються пошуками Кабуто, а також розвідують про сили противника. Токума, використовуючи Бьякуган, зауважує, що в області підземного проходу, куди зайшли Кабуто і Тобі є безліч живих істот, якими є армія Широ Зетсу. Анко каже Токуме залишити її і повідомити про сили ворога штабу, але Токума відмовляється, кажучи, що він не хоче залишати її одну в такому небезпечному місці, але вона каже що це наказ, і Токума змушений залишити її.

  Четверта світова війна Ніндзя: Конфронтація

  Омої звільняє Токуму та Ранку

  Коли війна починається, Токума бореться проти армії Широ Зетсу Тобі та відроджених ніндзя Кабуто. Сасорі, один із відроджених, прикріплює до Токуми та Ранки нитки чакри, через що вони змушені боротися проти своїх соратників, проте Омої допомагає товаришам і розриває нитки чакри Сасорі. Потім його відносять до Кірі, щоб залікувати отримані рани.

  Які види виростають у природі

  Агератум – вирощування з насіння, догляд та посадка

  У природному середовищі зростання близько 70 різновидів живучки.

  Женевська

  Живучка женевська, або волохата, досягає висоти 50 см. Верхнє листя має подовжену або яйцеподібну форму, нижнє — городчато-зубчасте. Квітки мають блакитне або рожеве забарвлення. Суцвіття збираються у мутовки по 2-5 шт. Стебла цього виду не розростаються. Цвітіння відбувається у квітні-липні.

  Найчастіше зустрічається на європейській частині України, в Україні, Молдові, Білорусії та Кавказі. Найпопулярніший сорт цього виду – живучка женевська Хелена. Це багаторічник, який зростає у висоту до 50 см.

  Як виглядає живучка женевська

  Хіоська

  Живучка хіоська поширена на Кавказі, Ірані, Середземномор’ї. Вигляд переважно росте на скелястій місцевості, узбіччях доріг, насипах. У висоту може витягнутися не більше 20 см. Пагони прямостоячі. Вони вкриті білими ворсинками. Знизу листя має лопатчасту форму, а зверху тризубчасте. Квіти мають форму хибного колосу і розташовані на кінцях пагонів. Вони жовті кольори.

  До відома! Кашка з пагонів сприяє більш швидкому загоєнню ран.

  Як виглядає живучка хіоська

  Пірамідальна

  Пірамідальний вигляд почав своє існування у Європі. Він може рости в скелястих районах та серед кущових рослин. У довжину досягає до 25 см. Листові пластини схожі на овал. На них є довгий ворс. Квіти виростають до 10 см. Вони можуть бути білими, рожевими або фіолетовими. Існує кілька сортів цього виду:

  • Лунар Лендінг. Дані квіти мають жовте забарвлення. Сорт виведено ботаніком Ф. Ріотто;
  • Кріспа. На кущі листя велике і стиснуте. Вони мають зелений колір. Пелюстки блакитні;
  • живучка Металіка Кріспа. Кущ виростає максимально до 5 см. Листочки невеликі зеленого забарвлення з відливом металу.

  Мохната

  Висота до 50 см. Квітки бузкового кольору. Вигляд поширений в Україні, Україні та Білорусії.

  Східна

  Східний вид зростає до 10-20 см. Листя у вигляді клину. Квіти блакитного тону. Прицвітне листя має синій відтінок.

  Лаксмана

  Висота кущика 0,2-0,5 м. На пагонах є опущене листя. Цільнокрайнє листя має великий розмір і сріблясте забарвлення. Квіти невеликі. Вони бувають світло-рожеві та світло-жовті.

  Ялинкоподібна

  Виростає всього до 6 см. Листя має зелено-сірий відтінок і зазубрені кінці. Схожі на шишки. Квіти жовтий відтінок.

  Туркинська

  Виростає в Узбекистані та Таджикистані. Невелика кількість гілок – головна особливість цього виду. Пагони товсті. На них розташовуються листя у формі еліпса. Листя пофарбоване у коричневий колір. Квіти пурпурового тону. Рослина має лікувальні властивості.

  До відома! До інших видів належать: вербова, південна, розставлена. Вони використовуються у народній медицині.

  Найпопулярніші сорти

  Найрізноманітніші сорти виведені на основі живучки повзучої.

  Бургундії Глоу

  Меліса лимонна – вирощування з насіння на дачі

  Живучка Бургунді Глоу є вічнозеленою та багаторічною рослиною. Виростає у висоту від 10 до 25 см. Листя широке. У Києві час цвітіння продовжується з квітня до листопада. Квітки пурпурово-фіолетові. Вони мають бордові та зелені плями, а також білу кромку.

  Блек Скеллоп

  Живучка Блек Скеллоп має листові пластини темно-фіолетового кольору. З країв на них видно зазубрини. Квіти синього відтінку.

  Арктик Сноу

  Виростає на будь-яких ділянках, де немає сонячного проміння. Листя бавовняне темно-зеленого забарвлення. Вони виростають у довжину до 10 см. Також на них є мазок посередині. У довжину цей вид зростає до 5-10 див.

  Шоколіт Чіп

  У цієї квітки найменше листя, всього 3-4 см. Вони пофарбовані в колір шоколаду. Квіти щільно прилягають одна до одної.

  Мультиколор

  Живучка Мультиколор має листя різних кольорів. Вони можуть бути вишнево-пурпуровими з різними плямами кремового, рожевого, оранжевого кольору. Плями розташовані нерівномірно. Квіти мають блакитне забарвлення. За розміром вони невеликі. Висота рослини 10-15 см. Листя велике і блискуче.

  Атропурпуреа

  Живучка Атропурпуреа виростає до 15 см. Листя коричневе з ліловим та червонуватим забарвленням.

  До відома! У цього виду відсутні пагони.

  Махагон

  Висота кущика 10-15 см. Листя має округлу форму. Вони червонувато-пурпурового та чорно-бордового забарвлення. Квіти синього відтінку.

  Особливості догляду в домашніх умовах

  Вирощування та догляд в умовах квартири інші, ніж за рослинами, які ростуть у відкритому ґрунті. Тому нижче буде докладніше розказано, як здійснювати посадку та догляд за живучкою повзучого будинку.

  Полив

  Піретрум дівочий – вирощування з насіння

  До того, як на саджанцях з’явиться нове листя, полив здійснюють так, щоб грунт не встигав просихати. Коли рослина почне рости у довжину, полив зводять до мінімуму. Його поливають тільки в тому випадку, коли земля повністю пересохла.

  Обприскування

  Розглянута рослина дуже невибаглива у догляді, тому додаткового обприскування не потрібно.

  Вологість

  Цю рослину краще вирощувати в умовах помірної вологості. При надлишках вологи воно може захворіти.

  Грунт

  Щоб живучка прижилася, необхідно використовувати пухкий та вологий ґрунт. Найбільше підходить сипкий родючий ґрунт, який добре пропускає повітря. Оптимальний варіант – перемішати дерновий ґрунт, пісок, торф, перегній.

  Важливо! Перед тим як висадити квітку, з важким грунтом змішують добавки, що розпушують, а також дренаж і органічні підживлення.

  Підживлення

  Деревна зола – найбільш підходяща підживлення. Також для аюги підійдуть добрива органічного типу. Чим більше їх вносити, тим краще. Використовується компост та торф. Сухе підживлення насипають як під корінь, так і розводять її у воді для зрошення листя.

  З певною періодичністю вносять мінеральні добрива. Для цього застосовують комплексні фосфорно-калійні види. Крім цього, використовують деревну золу.

  Варіанти використання живучки повзучої та пірамідальної у декорі саду

  Варіантів використання цієї рослини для декорування саду є безліч. Справа в тому, що живучка має різноманітні форми, добре покриває землю, створює контрастне тло, яке вигідно підкреслює інші квіти.

  При цьому рослину можна використовувати не тільки як самостійний засіб дизайну, але й у поєднанні з багатьма іншими квітами та садовою зеленню.

  1. Пірамідальна живучка має квіти темно-фіолетових, ожинових відтінків; вони розташовуються на подовжених вузьких колосках, що створює гарний ефект у висоту. Можна використовувати для обрамлення різних секторів саду, висаджувати по периметру (це створює гарний квітковий бордюр, що виділяє контури ділянки), а також заздалегідь зробленим малюнком – наприклад, хвилями та зигзагами.
  2. З живучок можна створювати невеликі клумби, чергуючи їх із вищими квітами, щоб вигідно підкреслити ті й інші. Ефект контрасту виявлятиметься за рахунок перепадів висот, а також завдяки темним відтінкам кольорів живучки пірамідальної (або зеленої частини рослини сорту Блек скелоп).
  3. Дуже красиво обрамляти клумби з живучки декоративним корінням білих відтінків. Це особливо доречно виглядає при створенні квітника у стилі альпінарію – створюється ефект засніжених вершин, на яких ростуть квіти (для цього можна садити рослини на пагорбах, пагорбах).
  4. Дуже вдалий варіант декору – висадити живучку на березі дачної водойми під вищими рослинами. Завдяки цьому створюється ефект прибережного лісу з гарними квітами вздовж водойми.
  5. Аюгу можна вирощувати поруч із хвойними рослинами – разом композиція буде створювати ефект руху, спрямованості нагору.
  6. Також живучка гармонійно виглядає з папоротями, які контрастують з ним відтінками листя і в той же час знаходяться приблизно на тому самому ярусі.
  7. Відмінне поєднання створює живучка з ірисом, яскраві квіти якого добре виглядають на тлі суцільних килимів юги.
  8. Нарешті, найуніверсальніший варіант – посадити рослину на всіх ділянках, що не використовуються, які некрасиво виглядають через чорний грунт. Живучка добре закриє всі відкриті місця та створить оригінальний ефект зеленого килима.

  Вегетативне розмноження

  Популярні способи розмноження живучки – вегетативно та насінням. Метод із насінням можна використовувати лише вперше. Потім застосовується вегетативний метод. Розмноження проводять навесні чи восени у вересні.

  Важливо! Сортові культури, зібрані з насіння, можуть сильно відрізнятися від материнської рослини.

  Вегетативний спосіб вимагає здійснення наступних кроків:

  1. Відокремити від материнського куща відрослі розетки.
  2. Розетки посадити у потрібне місце. Навіть якщо у них лише один корінець, то ймовірність укорінення все одно є.

  Поливати відразу не потрібно, тільки після того, як відсаджена квітка почне набирати силу і піде в зріст.

  Живучка після цвітіння

  Як і коли збирати насіння

  Як ми вже писали, немає сенсу збирати насіння живучки, оскільки вона чудово розмножується самосівом, і якщо ви хочете, щоб у вашому саду був порядок, видаляйте насінники, а для розмноження використовуйте вегетативні способи.

  Підготовка до зими

  Під сніговим покривом морози живучці не страшні, але якщо ви вкриєте її лапником або сухим листям, вона легко переживе й безсніжну холодну зиму. Молоді рослини вкривають на зиму у будь-якому випадку.

  Посадка насінням

  Насіння для посадки краще купувати у садовому магазині. Схожість у них висока. Насіння висівають у відкритий ґрунт у весняний період. Грунт повинен бути добре прогрітий. Також можлива посадка восени.

  Розвиватися рослина краще в затіненому місці. Однак на сонячній ділянці воно теж добре зростатиме. Найчастіше його садять під дерево, оскільки аюга не забиратиме багато поживних речовин.

  Найбільш підходящими для даної квітки є родючі суглинки та садово-городні ґрунти. Перед тим як висіяти насіння у ґрунт, удобрюють органікою, суперфосфатом або комплексним мінеральним добривом.

  Зверніть увагу! Пересадку здійснюють навесні чи восени. Рослину викопують і садять на нове попередньо підготовлене місце.

  Хвороби та шкідники

  Живучку можуть вразити багато небезпечних хвороб і шкідників, які здатні занапастити квітку відразу.

  Грибкова гнилизна

  Вона виникає, коли вологість землі та повітря надто висока. Через грибок рослина та її коріння починають гнити. Квітка перестає розвиватися, не тішить цвітінням і не випускає дітей. Відбувається пожовтіння та опадіння листя. Через кореневу гнилю на коренях з’являється сірий наліт, а також бурі плями. Що робити в рамках боротьби з цим захворюванням:

  • хворі частини видаляють за допомогою гострого інструменту. На зрізані місця насипають деревне вугілля;
  • здорові частини та інші рослини обробляють фунгіцидами.

  Як виглядає грибкова гниль

  Слимаки та слимаки

  Це єдині шкідники, які псують аюгу. Комахи на неї не нападають, оскільки вона має унікальний склад. У листі міститься речовина, яка не дозволяє розвиватися личинкам. Поява слимаків та равликів пов’язана з надмірною вологістю. Як засоби боротьби застосовують спеціальні хімічні препарати, які можна купити у будь-якому магазині для садівників. З народних засобів використовують подрібнений гіркий перець. Також застосовують розчин гірчиці, яким обприскують рослину. Щоб шкідники не переміщалися ділянкою, використовують подрібнену яєчну шкаралупу. Її посипають на листові пластини.

  Живучка є невибагливою квіткою. Вона може рости в будь-якому місці: в тіні та на сонці. Однак при зайвій вологості на ній можуть з’являтися слимаки та захворювання. У цьому випадку квітку обов’язково потрібно рятувати, інакше вона може загинути за лічені дні.

  Склад, лікувальні властивості

  Склад трав’янистого багаторічника
  вивчений в повному обсязі. Однак відомо, що рослина наділена:

  • іридоїдами;
  • стероїдами;
  • дубильними речовинами;
  • ефірними оліями;
  • дитерпеноїдами;
  • алкалоїдами;
  • сахаридами;
  • протеїнами;
  • сапонінами;
  • флавоноїдами;
  • гіркими речовинами;
  • аскорбіновою кислотою;
  • вітаміном До.

  Завдяки багатому складу декоративний багаторічник має потужні антисептичні, протизапальні, потогінні, в’яжучі, діуретичні, ранозагоювальні, відхаркувальні, болезаспокійливі, кровоспинні, обволікаючі властивості.

  Застосування трави сприяє:

  • нормалізації обмінних процесів;
  • мінімізації хворобливих відчуттів;
  • усунення запальних процесів;
  • нормалізації проникності клітин судинних стінок, поліпшення їхньої еластичності;
  • попередження склерозу судин;
  • знешкодження вільних радикалів;
  • запобігання руйнуванню клітинних мембран;
  • попередження передчасного старіння;
  • нормалізації роботи ЦНС, емоційного тла;
  • стимулювання функції залоз внутрішньої секреції;
  • стимулювання загоєння шкіри;
  • підвищенню захисних властивостей організму.

  Препарати на основі надземної частини рослини діють у боротьбі з такими патологічними станами, захворюваннями: алопецією, ранами, виразками, ревматизмом, малярією, застудними недугами, туберкульозом, захворюваннями ШКТ, розладом випорожнень, жовчнокам’яною хворобою, ангіною, сечею.