Вибух азоту: чим це небезпечно та як уберегтись від отруєння

Окупанти обстріляли цистерни з азотом на Луганщині – місцевих закликали залишатись вдома та закрити щільно вікна. Адже азотна кислота небезпечна під час вдихання, ковтання та у випадку потрапляння на шкіру чи слизові оболонки.

Чим небезпечний азот

Що робити, якщо опинились поруч небезпечних випарів та як уникнути отруєння – відповіла лікарка-інтерн Анастасія Козеренко.

• Оксид азоту є особливо токсичним потужним окислювачем. У великих дозах може стати найсильнішою неорганічною отрутою. Навіть у невеликих концентраціях він дратує дихальні шляхи, у великих концентраціях викликає набряк легенів.

У разі подібного роду аварій в повітрі присутній зазвичай оксид азоту, який за кімнатної температури та нормального тиску швидко окислюється до діоксиду азоту, реагуючи з киснем повітря.

Наслідки можуть бути згубними: з’єднуючись в легенях з водою, діоксид утворює азотну кислоту, яка руйнує тканини. Це призводить до хронічних захворювань легенів.

Крім того, при хронічному впливі в низьких концентраціях діоксид азоту впливає на імунну систему, знижуючи опірність організму захворюванням, викликаючи у людей генетичні зміни.

Симптомами гострого отруєння при цьому будуть:

• синюшність шкіри і нігтів,
• запаморочення,
• сонливість,
• прискорене серцебиття,
• нудота і блювота,
• діарея з домішками крові,
• задишка,
• шум у вухах.

Анастасія Козеренко

“ Водночас проблема в тому, що наразі немає чіткої інформації, що конкретно виділилось в повітря. Є варіант, що поруч міг знаходитись аміак, який піднімається вгору, від нього треба ховатись внизу. А ось діоксид азоту важчий за повітря, відповідно він опускається вниз ”.

Як діяти? Наразі рекомендація – залишатись вдома та закрити щільно вікна. Надалі теж потрібно слідувати вказівкам місцевої влади.

• Діоксид азоту також подразнює шкіру і слизові оболонки. Може спостерігатися біль в очах. При його вдиханні починається кашель, дихання у постраждалих утруднене навіть при невеликих концентраціях діоксиду. Для отруєння характерні головний біль, пітливість, слабкість, задишка, нудота і блювота.

При серйозних отруєннях у постраждалих відзначається помутніння свідомості, а також посиніння губ і нігтів, стан, схожий з отруєнням чадним газом. Це відбувається тому, що і чадний газ, і оксиди азоту, з’єднуючись з гемоглобіном крові, сприяють утворенню метгемоглобіну, який на відміну від гемоглобіну не може переносити кисень. Таке отруєння може статися тільки за дуже високої концентрації оксидів азоту або в закритому приміщенні.

У важких випадках можуть настати втрата свідомості та судоми. Вдихання оксиду азоту навіть в концентраціях нижче порогових може привести до набряку легенів.

Випари аміаку/азотовмісних сполук

• Аміак також є токсичною речовиною та за потрапляння в організм через дихальні шляхи здатен викликати токсичний набряк легенів та тяжке ураження нервової системи.

Якщо інтоксикація азотними сполуками сталася інгаляційним шляхом, наприклад, внаслідок викиду азоту в атмосферу, за можливості, потрібно залишити зону катастрофи або використовувати протигаз, респіратор.

Це безбарвний газ із різким задушливим запахом (запах нашатирного спирту). Аміак легший за повітря, тому необхідно ховатись у підвали або на 1 поверх будинку).
Добре розчинний у воді.

Ознаки отруєння азотовмісними сполуками:

• сильний кашель і задуха;
• подразнення слизових оболонок (печіння в носі та горлі)
• печіння в очах, сльозотеча
• почервоніння шкіри

Що робити в разі отруєння азотовмісними сполуками?

• негайно покиньте зону ураження
• у разі неможливості – терміново перемістіться у підвал, укриття або на перші поверхи будинку (адже аміак легше за повітря️)
• захистіть органи дихання поки переміщаєтесь – протигазом або ватно-марлевою пов’язкою, рушником чи іншою тканиною, складеною кілька разів, попередньо рясно змочивши її водою;
• щільно закрийте двері, вікна та вентиляційні системи (потрібно припинити будь-яке постачання забрудненого повітря всередину квартири) біля дверей та вікон у щілини покладіть рясно змочену водою тканину) + включіть зволожувачі повітря (якщо є або включіть душ на дрібне розпилення та відкрийте двері (щоб максимально зволожити повітря в приміщенні)
• прийміть душ (волосся легко просочується запахом аміаку) або хоча б обмийте шкіру, очі звичайною водою та зніміть одяг у якому відбувся контакт з газом
• вживайте велику кількість звичайної теплої води або молока, можна (необов’язково) вжити невелику кількість сорбентів (активоване вугілля, ентеросгель, атоксіл і тд)

Чого робити не потрібно

Не варто робити ніякі примочки з розчинами оцту чи лимонної кислоти, соди і тд чи вдихати випари кислоти/соди – це все може лише погіршити стан хворого (викликати алергічну реакцію – спазм бронхів та задуху!)

Анастасія Козеренко

“ Дуже часто в інтернеті можна побачити рекомендацію “змочувати марлеві пов’язки з рочинои оцту, лимонної кислоти, соди”. Проблема в тому, що людина поспіхом не може змішати у правильній відповідності та концентрації ці сполуки, щоб зробити це безпечно для вдихання. Тому, я б цього не рекомендувала ”

Також не варто вживати всередину соди/кислоти, чи намагатись викликати блювання.

У разі погіршення самопочуття, обов’язково зверніться за медичною допомогою!

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Що треба знати про правила експлуатації газових балонів

У літню пору в багатьох містах активно починають працювати вуличні тимчасові торговельні споруди, частина з яких здійснює продаж газованих прохолодних напоїв на розлив та смажених страв типу фаст-фуд. В основному вони використовують у своїй роботі балони, наповнені відповідною сумішшю газів.

Будь-який газовий балон — є джерелом підвищеної небезпеки. Тому споживачам, яким доводиться мати справу з ними, необхідно бути уважними і дотримуватися правил безпеки при їх використанні.

Балон — це закрита металева посудина для зберігання і транспортування певного виду газу:

• стиснутого (повітря, кисень, азот, водень та ін.);
• зрідженого (аміак, бутан, пропан, хлор та ін.);
• розчинного (ацетилен).

В літню пору особливо потрібно стежити, щоб балон не перегрівався. Адже при нагріванні скраплений газ розширюється — тиск в балоні значно збільшується, що може привести до його руйнування, витоку газу і утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші. Небезпеку також можуть становити удари і падіння балона.

Загалом до основних причин вибухів балонів з газами належать: перегрів балонів, несправність запобіжних пристроїв, удари посудини під час неправильного транспортування або перенесення, наповнення балонів газом, для яких вони не призначені, заповнення понад встановленої норми; забруднення вентилів мастилами та інші.

Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, передбачені відповідні вимоги до будови, опосвідчення і експлуатації балонів.

Зокрема, на верхній частині кожного балона мають бути розбірливо, шляхом клеймування нанесені такі дані, як товарний знак заводу-виробника, клеймо ВТК (ОТК) цього заводу, номер балона, фактична вага порожнього балона (кг), дата виготовлення, рік наступного огляду, робочий і пробний тиск, місткість.

Верхня частина балону має горловину, де за допомогою різьблення встановлюється запірний вентиль з боковим випускним штуцером. В неробочому стані на штуцер нагвинчують заглушку. Для захисту вентиля від пошкоджень на балон встановлюють (нагвинчують) металевий чи пластмасовий ковпак.

У балонів для горючих газів бокові штуцери вентилів мають ліву різьбу, а балонів для негорючих газів — праву різьбу.

Зовнішня поверхня балона фарбується умовними розпізнавальними кольорами.

Розпізнавальне забарвлення балонів з газами

Балони, які знаходяться в експлуатації, підлягають технічному огляду. Правилами встановлені такі терміни періодичного техогляду балонів:

• балони, які наповнені газами, що не викликають корозію (кисень, азот, вуглекислота та ін.), перевіряються не рідше як раз на 5 років;
• балони з газами, які викликають корозію (хлор, фосген, сірководень та ін.), а також встановлені на автомобілях як витратні ємності для зріджених і стиснутих газів перевіряються не рідше як раз на 2 роки.

Балони, які не пройшли технічний огляд бракуються і приводяться до непридатного стану шляхом просвердлювання отворів у корпусі.

Нові дані наносяться на балони, що пройшли опосвідчення, а старі — збиваються.

За правилами, дозволяється зберігати балони в приміщеннях і на відкритих майданчиках, захищених від впливу опадів та сонячних променів. Склади поділяються на відсіки. У кожному ізольованому відсіку допускається розміщувати не більше 500 балонів з горючими або 1000 балонів з негорючими газами. Розміщують балони таким чином, щоб був забезпечений вільний доступ до них. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан тощо) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стиснутим повітрям, хлором та іншими окислювачами.

Вимоги до приміщення, де зберігаються балони

У приміщеннях для зберігання балонів з газами повинні бути встановлені прилади, які сигналізують про виникнення небезпечної концентрації газу. За відсутності таких приладів проводиться лабораторний аналіз повітря на вміст в ньому газу не рідше як раз за зміну. Покриття підлоги складу і рампи повинно бути неіскроутворюючим та з неорганічних матеріалів. Експлуатація закритих складів, не обладнаних вентиляційними установками, забороняється.

У складах мають бути вивішені інструкції, правила, плакати щодо правил поводження з балонами. Але в таких приміщеннях не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали, предмети.

Складування і транспортування

При складуванні не можна допускати ударів балонів між собою, падіння балонів на підлогу. При перекатуванні балонів вручну забороняється братися за вентилі, торкатися вентилів кисневих балонів і балонів з стиснутим повітрям руками, рукавицями й обтиральним матеріалам, які забруднені мастилом та жирами.

Перевезення наповнених балонів дозволяється на автомобілях, автокранах та інших ресорних транспортних засобах. При перевезенні балонів між ними мають бути встановлені прокладки: дерев’яні бруски з гніздами для балонів або кільця з гуми чи мотузки товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон). Балони повинні укладатися вентилями в один бік упоперек осі переміщення.

Транспортувати балони до робочого місця допускається тільки на спеціальних візках ношах.

Увага! Забороняється експлуатувати балони, у яких пройшов термін періодичного огляду, відсутні встановлені клейма, несправні вентилі, пошкоджений корпус, забарвлення і написи не відповідають вимогам.