Кали: вирощування в саду і вдома

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 24 листопада 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 вересня 2014 🕒 10 хвилин 👀 215014 разів 💬 6 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за калою
• Квіти кали – особливості
• Вирощування садової кали
• Посадка кали і догляд в саду
  • Посадка кали навесні
  • Посадка кали восени
  • Догляд за калою садовою
  • Вигонка домашньої кали
  • Догляд за калою в домашніх умовах
  • Розмноження кали
  • Кала ефіопська (Calla aethiopica)
  • Кала Реманна (Calla rehmannii)
  • Кала Эліота (Calla elliottiana)
  • Коментарі

  Більшість любителів кали навіть не здогадуються, що її характерні елегантно-білі або яскраві кольорові «кульочки» – це зовсім не квіти, а. спеціальне листя-покривальце, що огортає жовті тичинки суцвіть. Цвіте ж кала насправді скромно, але дуже ароматно!

  Більше секретів екзотичної красуні розкриємо у нашій статті.

  • Що робити, якщо кала довго не сходить після посадки?
  • Чому кала починає «плакати»?
  • Чи варто висаджувати кали біля великих кущів і дерев?
  • Чому кали можуть втрачати колір?
  • Як отримати раннє цвітіння кал у саду?

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за калою

  • Посадка: цибулини висаджують на початку травня.
  • Цвітіння: з червня до початку жовтня.
  • Викопування: у вересні.
  • Зберігання: у земляній грудці в сухому приміщенні при температурі 5-7 ˚C.
  • Освітлення: зранку яскраве світло, після полудня – легкий притінок.
  • Ґрунт: гарно дренований, родючий, pH від слабкокислого до кислого.
  • Полив: помірний, але регулярний, у засушливу пору рясний.
  • Підживлення: добрива в ґрунт уносять тільки при посадці.
  • Розмноження: вегетативне, залежно від виду – бульбами або поділом куща. Насіннєве розмноження неефективне й ненадійне.
  • Шкідники: попелиця, трипси, ведмедки, хрущи та дротяники.
  • Хвороби: різоктоніоз, коренева гниль, пеніцильоз, пітіум, група бактерій ервінія.
  • Властивості: рослина містить отруйні алкалоїди. Сік при потраплянні на шкіру викликає подразнення, а при потраплянні в організм – блювоту, заціпеніння та судоми.

  Рослина кала (лат. Calla), або (лат. Zantedeschia) Зантедескія – рід багаторічних рослин родини Ароїдні, або Аронникові. Росте квітка кала в вологих місцевостях Південної Америки і в Африці, від Нігерії до Танзанії. Є родичем такій рослині, як білокрильник, або кала болотяна, єдиному представнику свого роду, ареал якого розташований у Північній півкулі. Зантедескію іноді називають калою ефіопською, або ріхардією. Назву «зантедескія» квітка отримала від німецького ботаніка Курта Шпренгеля, який назвав її на честь свого друга – італійського ботаніка Джованні Зантедескі, але найчастіше зантедескію все-таки називають просто калою. Привабливість цієї рослини для квітникарів не тільки в дуже великому ефектному листі і в незвичайній формі квітки, а й у тому, що вирощувати калу можна як у саду, так і вдома, в горщику.

  Квіти кали – особливості

  Вирощування кали, як і будь-якої іншої рослини, передбачає дотримання правил агротехніки, основна ж особливість цих квітів у тому, що їх вирощують і як садові кали – у дворах, і в квартирах, у горщиках, як кімнатні кали. Але загальні правила вирощування та догляду за калами, хай би де вони росли, все-таки є:

  • кали потребують дрібної посадки, тобто кореневища ледь присипають землею, щоб уникнути їх гниття;
  • те, що дилетанти називають квіткою кали, насправді є покрівним листом або покривалом, яке обгортає качан суцвіття. Насправді квітки кали дрібні і непримітні, хоча дуже запашні;
  • після посадки кала не сходить доти, доки не сформує свою кореневу систему, тому не варто нервувати, якщо сходів не буде місяць;
  • при викопуванні бульб дотримуйтеся обережності: вони легко пошкоджуються;
  • кала – живий барометр: на її покривалі і кінчиках листя перед дощем з’являються крапельки води, як сльози;
  • горщик для кали, особливо ефіопської, бажано брати пористий, щоб могла випаровуватися зайва волога. Крім того, кала ефіопська любить усамітнення і не терпить сусідів у власному горщику;
  • кожна квітка кали цвіте близько місяця;
  • час від часу верхній шар у горщику кали слід обережно прибирати, намагаючись не пошкодити коріння, і замінювати його свіжим поживним субстратом.

  Вирощування садової кали

  Кали настільки прикрашають сад своїми величними квітами, що чимало квітникарів із задоволенням вирощують їх у своєму господарстві. Галявинки, де ростуть кали, виглядають як арабський орнаментальний розпис: кореневища щороку дають молоду парость, а серед неї стримлять елегантні стріли-квітконоси.

  Полюбляють кали відкриті просторі ділянки і родючі ґрунти, але бажано затінювати їх у найспекотніші денні години: на пекучому сонці листя в’яне, згоряє і засихає, тому важливо, щоб поруч росли кущі або дерева, які в післяобідній час дадуть калам рятівну тінь. Ґрунт має бути кислий або хоча б слабкокислий, потрібен гарний дренаж, тому що застій води в коренях згубний для рослини. Оптимальний склад ґрунту для кали: земля, пісок, торф і листовий перегній у рівних пропорціях.

  Посадка кали і догляд в саду

  Посадка кали навесні

  Висаджують садові кали на початку травня. Попередньо посадковий матеріал витримують півгодини в розчині марганцівки, потім уважно оглядають і, в міру необхідності, вирізають підгнилі місця до здорових тканин, а ранки змащують зеленкою. У ґрунт на ділянці вносять комплексне мінеральне добриво з розрахунку 30-40 г на 1 м², ділянку перекопують. Потім бульби занурюють у підготовлені ямки на глибину 5-10 см на відстані 30-40 см одна від одної (залежно від розміру цибулини), закопують, а місце посадки добре поливають. У кали, якщо пам’ятаєте, є особливість: вона не сходить, поки не сформує підземну частину, так що, якщо вам пощастить, ви побачите паросточки через два тижні, а якщо пощастить не дуже, то через місяць. Не впадайте у відчай і не намагайтеся розкопати ямку і подивитися, на якому етапі процес. Перші два тижні кали не поливають: досить поливу після посадки.

  Щоб підготувати калу до посадки у відкритий ґрунт, у кінці березня або на початку квітня висадіть бульби кали в невеликі горщики на глибину 2-3 см у спеціальну землю для розсади або в прожарений протягом сорока хвилин у духовці ґрунт. Поливайте 1-2 рази на тиждень, а за тиждень до пересадки в ґрунт починайте ненадовго відкривати кватирку для загартовування рослини. Пересадка кали у відкритий ґрунт здійснюється разом із земляною грудкою.

  Посадка кали восени

  Посадка кали восени не здійснюється.

  Догляд за калою садовою

  Як доглядати за калою? Виявляється, дуже просто. Полив кали з наступним розпушуванням – все, що потрібно для її нормального росту. Поливати рослини потрібно помірно, але регулярно, збільшуючи кількість води під час поливання в спекотне, посушливе літо. Після кожного поливання слід злегка розпушити землю навколо рослин. Якщо ви внесли в ґрунт комплексні добрива під час посадки, то подальше підживлення кали вам не знадобиться, іноді тільки, якщо ґрунт на ділянці з калами недостатньо кислий, полийте її водою, підкисленою лимонною кислотою або оцтом.

  Кала в домашніх умовах

  Вигонка домашньої кали

  Домашня кала вирощується при температурі 22-25 ºС в літній час, а в зимовий – при температурі не нижче 14 ºС. Місце для рослини повинно бути добре освітленим, але притіненим від прямих сонячних пообідніх променів і захищеним від протягів. Ґрунт для домашньої кали повинен мати кислотність приблизно рН6-6, у поживний ґрунт непогано б додати мох-сфагнум або торф із тирсою. Бульба для вигонки кали має бути діаметром близько 6 см, її висаджують опуклою стороною вниз у ємність не менше 25 см діаметром, глибина посадки – 5 см. Після посадки бульби ґрунт потрібно полити розчином фунгіциду.

  Догляд за калою в домашніх умовах

  Догляд за домашньою калою не складніший, ніж за садовою. Поливати посаджену бульбу потрібно обережно, щоб вона не згнила, так і не прорісши. Якщо ви хочете отримати раннє цвітіння кали і максимально яскраве забарвлення покривала, то можна вдатися до таких хитрощів: на ніч температуру для кали знижують до 16 ºC, а вдень забезпечують максимально яскраве освітлення, але без прямих сонячних променів, причому, якщо вигонка відбувається в зимовий час, калу доведеться досвічувати люмінесцентними лампами таким чином, щоб світловий день для неї тривав не менше 10 годин. Підживлюють калу збалансованим рідким добривом, таким, наприклад, як «Кеміра-люкс». Вносять підживлення в ґрунт разом з водою при кожному п’ятому поливанні рослини.

  Розмноження кали

  Розмножується кала насінням (цей спосіб ненадійний, та й результату доведеться чекати дуже довго), бульбами і поділом куща. Розмноження кали діленням куща проводиться так: восени при викопуванні відокремлюють дитинку кали з частиною кореневища і пересаджують її в горщик із земляною сумішшю, а навесні пересаджують у відкритий ґрунт. Якщо поділом куща розмножується тільки кала ефіопська та її сорти, то інші кали розмножуються бульбами: восени бульби викопують, зберігають цілу зиму, а навесні висаджують у відкритий ґрунт.

  Кали після цвітіння

  Догляд за бульбовими калами і калами кореневищними має відмінності. У кали ефіопської, кореневищної, період спокою настає в саму спеку – зростання сповільнюється, потім припиняється, кала жовкне. У цей час поливання слід зменшити, а рослину винести на балкон або в сад на добре освітлене місце, де її не дістануть краплі дощу. У першій половині липня рослину виймають із горщика, видаляють все старе листя та паростки і пересаджують у горщик із новою поживною сумішшю, поміщають у світле місце і починають поливати та підживлювати калу, готуючи її до наступного цвітіння. Ось такий цикл у кореневищної горщечкової кали. Садова кала залишається на ділянці до осені, у вересні кореневища викопуються і зберігаються з земляною грудкою в сухому прохолодному приміщенні при помірному нечастому поливанні.

  У бульбових кал після цвітіння покривала поступово зеленіють і никнуть, листя жовтіє і сохне. Садові бульбові кали обережно викопують у третій декаді вересня, намагаючись не пошкодити бульби, звільняють від ґрунту, промивають і тримають пару тижнів при температурі 5-10 ºC, очікуючи, поки корисні поживні речовини перейдуть із листя в бульби. Після цього відмерле листя легко видаляється.

  Зберігання кали взимку

  У наших широтах кали в ґрунті на зиму не залишають. Коли листя відімре, його видаляють, бульби добре промивають, тримають 30 хвилин в розчині марганцівки, знову промивають і кладуть у темне сухе місце для сушки, потім зберігають бульби, упаковані в паперові пакети, при температурі 5-7 ºC: у міській квартирі для цього підходять овочеві ящики в холодильнику.

  Кореневища ефіопської кали, якщо у вас немає можливості після викопування тримати її в прохолодному приміщенні, злегка підсушують і, обрізавши листя, зберігають так само, як і бульби. Не забувайте щотижня перевіряти, як почуваються бульби і кореневища кали: чи не розпочали вони підсихати і морщитися від занадто теплої температури або, навпаки, підгнивати від підвищеної вологості.

  Якщо ви вирощували калу в горщику, то на період спокою її можна з горщика не виймати, а просто винести на прохолодну веранду або лоджію. Якщо ви, не давши вашій красуні кілька місяців відпочити, будете продовжувати поливання і всіляко провокувати подальший ріст, то можете виснажити калу, і вона не зацвіте.

  Види і сорти кали

  У роду лише вісім видів кал, але в культурі вирощуються тільки три, вони ж і послужили матеріалом для селекціонерів у виведенні різних сортів:

  Кала ефіопська (Calla aethiopica)

  Високі білі кали (квітконоси – до метра і більше у висоту), підземна частина – кореневище, а не цибулина, як у інших видів. Ефіопська кала вологолюбна, своє велике, блискуче зелене листя вона не скидає навіть у період спокою. Найпопулярніші сорти:

  • Nicolai – довжина квітконоса – до півтора метра, листя темно-зелене, стрілоподібне, ніжки довгі. Покривало знизу і ззовні зелене, діаметр 8-12 см;
  • Перли – низькорослий сорт, висота до півметра, підходить для вирощування в горщиках;
  • Schone Zweibruckerin – довжина квітконоса до 1 м, листя серцеподібне, світле, низ покривала темно-зелений, діаметр верхньої частини – 10-15 см;
  • Зелена богиня – рідкісної краси величні зелені кали, що досягають у висоту 90 см.

  Кала Реманна (Calla rehmannii)

  Невисока кала (до 70 см у висоту) з покривалом рожевого кольору (бузково-бордового або червоно-рожевого) і вузькими зеленими листками. Підземна частина рослини – бульба, схожа на бульбу бегонії або глоксинії. Восени втрачає листя і вимагає спокою в зимовий час. Популярні сорти:

  • Хамелеон – невисока кала, що вирощується як у горщику, так і в саду, покривало персикового кольору із золотими переливами;
  • Вечорок – атласна чорно-лілова кала;
  • Індійське літо – кала червона, з гранатовим відтінком.

  Кала Эліота (Calla elliottiana)

  Кала з великим зеленим краплистим листям серцеподібної форми. Покривало зовні жовто-зелене, а зсередини – жовте. У висоту досягає 50 см. Сорти:

  • Жовтий куток – сонячно-жовті покривала квіток, соковито-зелене велике листя в світло-жовту цятку.
  • Вермеєр – злегка хвилясте покривало квітки мармурово-біле зовні, а всередині бузково-вишневе, що переходить у глибокий темно-фіолетовий колір, листя темно-зелене з білим крапом;
  • Чорноока красуня – кремово-вершкове покривало з легким лимонним відтінком, листя, як і в інших сортів цього виду, плямисте.

  Інші види кали, що ростуть у природі: кала білоплямиста (Calla albomaculata), кала радісна (Calla jucunda), кала запашна (Calla odorata), (Calla pentlandii), кала потужна (Calla valida).

  Коли викопувати калли і як зберігати до посадки

  Калли представляють собою кореневищну рослину зі стреловидним листям і красивими квітковими початками, оточеними білими або різнокольоровими пелюстками. Розкажемо, коли викопувати калли восени, і що робити, щоб рослина успішно перезимувала.

  Зміст матеріалу

  Чи потрібно викопувати садову калу на зиму

  Щоб улюблені квіти пережили зимові холоди і красиво розпустилися в наступному сезоні, важливо правильно і вчасно викопати їх. Коріння слід викопувати з перших заморозків.

  Деякі садівники залишають клуби і кореневища на зиму в ґрунті, але така міра більш виправдана в південному регіоні. Хоча навіть в умовах м ‘якої зими не можна бути на 100% впевненим у тому, що квітка перезимує в ґрунті без наслідків. Набагато безпечніше і ефективніше прибирання на зимівлю клубнів квітки. Крім того, такий підхід дозволяє своєчасно виявити клуби, уражені хворобами. Прибирання саме по собі здійснюється в кілька етапів.

  Не відкладайте перекопування клубнів, адже через холод втечі можуть загнити.

  Коли викопувати калли восени з відкритого ґрунту

  Важливо вчасно проводити викопку клубнів квітки, щоб зимівка була успішною. Якщо зробити це занадто рано, в період вегетації, виникнуть проблеми зі збереженням рослини в холодну пору року. Якщо навпаки, затягувати з термінами, ранні заморозки можуть знищити його.

  Щоб зрозуміти, коли викопувати калли восени і як їх зберігати, слід звернутися до їх класифікації.

  Клубневі різновиди скидають листя під час переходу в стан спокою. Кореневищні різновиди, навпаки, листя в період сплячки не скидають. Загалом час спокою у них не має якихось виражених особливостей. Таким чином, в першу чергу слід викопувати клубневі калли, тому що вони більш чутливі до знижених температур.

  Кореневищні різновиди рослин здатні впоратися з найбільшими заморозками. Водночас надто затягувати з їх перекопуванням теж не рекомендується.

  Інший важливий фактор – регіон зростання. У кожній області нашої країни спостерігаються ті чи інші погодні умови: десь холоди приходять раніше, десь пізніше і не є інтенсивними. Відповідно, в південних регіонах, де погодні умови відносно м ‘які, дозволено розкопувати калли вже в першій декаді жовтня, тоді як в Підмосков’ ї і в середній смузі в цілому це допускається зробити з 2-ї половини вересня.

  У більш холодних суб ‘єктах РФ слід приступити до зазначеного процесу ще в початкових числах вересня.

  Як тільки починаються невеликі заморозки, квітка сприймає це, як сигнал про необхідність підготовки до сплячки. Вегетація у нього завершується.

  З настанням перших холодів обрізають засохле листя, залишаючи лише по 5 см черенків. Надмірна волога також може мати негативний ефект, тому слід захищати рослини від дощів. Для цього достатньо облаштувати своїми руками укриття з шиферу або металевих листів. Також підійде і плівка, яка використовується для теплиць.

  Як тільки всі ці заходи будуть здійснені, можна приступати до безпосередньої розкопки. Щоб безпечно викопати коріння, розкопайте рослину з усіх боків на відстані 30 см від стебля. Потім зачерпніть землю руками і акуратно витягніть кореневу систему.

  За місячним календарем

  Сприятливі дні для посадки калли можна вибирати за місячним календарем. У 2021 році зазначаються такі дати:

  • у вересні – 8, 10, 11, 12, 26, 27, 28, 29, 30;
  • у жовтні – 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 22, 27, 28, 29, 30.

  Як правильно зберігати

  Як тільки ви зберете клуби і кореневища, огляньте весь наявний матеріал на наявність пошкоджень, особливо присутність гнили. Необов ‘язково такі клуби викидати. Їх можна в терміновому порядку підлікувати. Для цього беруть спеціальний інструмент, за допомогою якого зіскаблюють характерні плями гнили. Замість нього підійде і звичайна чайна ложка.

  Далі рослину необхідно розкласти в сухому приміщенні для підсиху. Найкраще робити це на сонці або в сухому, освітленому і добре вентильованому місці. Бажано сушити коріння на дерев ‘яній поверхні, застеленій картоном або папером. Тут вони повинні провести не менше декількох годин, після чого їх слід піддати обробці зеленкою або активованим вугіллям, розтлумаченим у порошок.

  Цей варіант підготовки особливо рекомендується, якщо треба від ‘єднувати від клубнів діток. Ні в якому разі не слід їх відрізати ножем. Рекомендується їх відламувати. Обов ‘язково слід обробити зеленкою місце, де приросла дитинка, після чого загорнути в паперовий рушник клуби.

  Протягом зими належить час від часу брати посадковий матеріал і досліджувати його на предмет дефектів. В нормі їх не повинно бути. У разі, якщо матеріал досить якісний і не має слідів гнили, корінці і клубні були підготовлені до прибирання і зимової закладки на зберігання правильно.

  Якщо ви вирощуєте різні сорти калл, слід промаркувати клуби, щоб не заплутатися навесні, коли настане час посадки.

  Посадковий матеріал після підготовки розкладають по картонних коробках і закривають зверху кришкою. Далі слід поставити ці коробки в сухе і відносно холодне місце. Квіти зберігають, починаючи з жовтня, в такому вигляді. Пізніше, вже в кінці березня, клубні можна дістати зі сховища, щоб вони почали поступово пробуджуватися від сну.

  Необхідні умови для зимівлі рослини

  Важливо з самого початку визначити, як зберігати до посадки наявний матеріал. Благополучна зимівка залежить від забезпечення правильних умов у приміщенні. Що треба робити:

  • Забезпечити температуру в межах від + 5 до + 10 ° С.
  • Регулярно стежити за показниками вологості. Немає більш ефективного заходу, що дозволяє уникнути гнили і загибелі рослин, як забезпечення сухості в приміщенні.
  • Забезпечити хорошу вентиляцію.
  • Час від часу оглядати наявний посадковий матеріал, щоб своєчасно виявляти проблемні клуби, лікувати їх.
  • Якщо кореневища зберігаються в горщиках або субстраті, слід контролювати рівень вологості.
  • Коріння і листя клубневих різновидів слід видаляти, щоб не допустити передчасного проростання.
  • Для успішної зимівлі також краще пересипати клуби піском або торфом, для того щоб вони не стикалися один з одним.

  Способи зберігання рослини після викопування в домашніх умовах

  Щоб гарантувати відповідні умови, дачники зберігаючи посадковий матеріал у погребі. У всякому разі це має бути темне і холодне місце. У свою чергу воно має бути досить сухим, тому що сирість може відбитися критично на посадковому матеріалі. Сирість сприятиме надто ранньому проростанню рослин, вони можуть почати гнити.

  Проводити огляд на наявність гнили і присутність паростків слід не менше 1 разу на тиждень.

  Для забезпечення відповідних умов для зимівлі слід ще восени провести обробку будь-яким дезінфікуючим розчином поверхонь в погребі або підвалі. Щоб уникнути пошкодження шкіри рук працювати з антимікробними та антигрибковими речовинами краще в рукавичках. Гарною методикою просушки і знезараження вважається застосування димової шашки. Але перед цим треба буде прибрати залишки овочів. Неприпустима присутність грибка на стелі і стінах.

  Як зберігати цибулини калли до весни в квартирі

  Іноді для зберігання калли використовується холодильник. Такий варіант можуть розглядати для себе ті, у кого є відносно мало клубнів. Їх розкладають по целофановим упаковкам, загорнувши перед цим в газету.

  Але треба розуміти, що в холодильнику посадковий матеріал буде зберігатися менше за часом, ніж у підвалі. Клубні можна тримати тут не довше пари місяців. Відповідно, вони не доживуть до посадки навесні.

  Помістіть коріння в перфоровані поліетиленові пакети, попередньо заповнені сухим торфом. Пакунки повинні бути тісно пов ‘язані. Зберігати посадковий матеріал можна в чулані, коморі або на лоджії. При цьому необхідно регулярно перевіряти загальний стан клубнів.

  Ящики і коробки – теж хороший варіант для зберігання калл будинку. На дно скриньки можна укласти шар торфу, покласти в нього клуби і притиснути. Пісок або тирси можуть бути відмінною заміною торфу. Підготовлені клуби рослини розкладають по коробках і ставлять під ліжко або в шафу.

  Зберігати калли можна не більше 1 місяця. Якщо ви вирішили використовувати не торф, а пісок в якості наповнювача для коробки, то необхідно врахувати, що він повинен бути добре просушений.

  На дно ящика насипають шар піску. Після його укладають на клуби в 1 або 2 шари і накривають пакетом. Така техніка має хороші відгуки. До того ж стан клубнів можна легко перевірити в будь-який момент.

  • Час викопування калл може відрізнятися, залежно від регіону і сортової приналежності рослини.
  • Навіть якщо зима м ‘яка, не рекомендується залишати клуби і кореневища в ґрунті.
  • Крім своєчасного викопування, важливо також забезпечити належні умови зберігання посадкового матеріалу. Він повинен перебувати в сухому, темному і прохолодному приміщенні.