Дізнаємося що доливати в акумулятор – воду чи електроліт? Обслуговування акумулятора автомобіля. Рівень електроліту в акумуляторі

Будь-хто, навіть автомобіліст-початківець знає, що своєчасне обслуговування автомобіля дуже важливе для комфортної його експлуатації. Тому перевірка основних його основних частин, приладів і датчиків перед поїздкою – обов’язковий ритуал водія. Також важлива умова – періодичний огляд і ремонт ТЗ кваліфікованими майстрами на станціях технічного обслуговування автомобілів. Але багато автовласників у процесі збільшення свого водійського стажу починають самостійно розбиратися в основних частинах і механізмах свого транспортного засобу. Тому в більшості випадків здатні здійснити ремонт та обслуговування його пристроїв самостійно.

До таких основних частин у МС варто віднести акумулятор. При нормальному розкладі така батарея заряджається під час роботи автомобіля. Але нерідкі випадки, коли при несправності інших пристроїв в машині його необхідно заряджати за допомогою спеціального пристрою. Такі умови експлуатації впливають на швидкий знос пристрою. До того ж час від часу його необхідно заправляти. Багато хто часто плутається, що доливати в акумулятор: воду або електроліт. Які функції виконує цей пристрій, як визначити в ньому рівень, як і чим правильно заправити, розберемося в цій статті.

Поняття акумулятора

Це спеціальний механізм, який використовується в транспортному засобі безпосередньо для його запуску і подальшої роботи. Крім цього, такий пристрій покликаний оптимізувати роботу піків напруги в момент запуску транспортного засобу.

Поняття електроліту

Для ефективної працездатності акумулятора обов’язково використовується електроліт. Він являє собою розчин соляної кислоти і дистильованої води. Тут не повинні використовуватися сторонні домішки. В іншому випадку це змінить його щільність. Для правильної працездатності важливий також і рівень електроліту в акумуляторі. Якщо він буде нижче належної норми, то надалі це неминуче призведе до нестабільної роботи допоміжного джерела електроенергії транспортного засобу, і власник не зможе нормально завести машину. При цьому висохнуть внутрішні платівки, а потужність батареї значно знизиться. Також не варто перевищувати достатній рівень рідини в системі. В іншому випадку надалі це призведе до повної або часткової поломки цього механізму. Батарея стане швидше розряджатися. Тому рівень електроліту в акумуляторі обов’язково повинен бути стабільним. Це дозволить забезпечити нормальну роботу транспортного засобу.

Коли потрібна заправка акумулятора

На думку багатьох фахівців, автомобільна батарея не підлягає технічному обслуговуванню. Тому питання про те, що доливати в акумулятор: воду або електроліт – деякі майстри вважають неактуальним. Але це якщо він використовується в нормальних умовах. Якщо автовласник любить подорожувати на своєму транспортному засобі на далекі відстані, то він обов’язково повинен врахувати даний параметр. У складі електроліту обов’язково використовується водна маса. У процесі роботи пристрою вона може випаруватися. Рідина може почати активно переходити в пароподібний стан у разі повної і часткової несправності реле-регулятора. До основних моментів несправності механізму обов’язково треба віднести:

1. Поява сильної пари із заливних отворів.
2. Поява крапель електроліту на корпусі АКБ.
3. Великий нагрів акумулятора в процесі роботи транспортного засобу.

Також варто враховувати тип батареї. Вони бувають обслуговуваними і необслуговуваними. У першому випадку випаровування буде більше, тому саме для них актуальне питання про те, що доливати в акумулятор: воду або електроліт. У необслуговуваних батареях рідина знаходиться в герметичному корпусі. Тому в процесі експлуатації рідина все ж піднімається вгору, але не виходить за межі корпусу, і згодом знову опускається вниз, випадаючи в осад. У таких пристроях цикл замкнутий. Такі акумулятори не вимагають перевірки в них рідини.

Способи перевірки рівня електроліту

Як зазначено раніше, такої перевірки вимагають тільки обслуговувані акумулятори. До першого способу перевірки обов’язково треба віднести візуальний огляд. Як правило, корпус батареї пристрою робиться прозорим. Тут ставляться різні позначки. Вони вказують на рівень рідини. Тому візуально можна відстежити кількість електроліту в системі.

Але не всі моделі обслуговуваних акумуляторів виконуються з прозорим корпусом. У цьому випадку автовласник може скористатися спеціальною прозорою трубочкою, яка має діаметр 5 мм.

• необхідно відкрутити кришку батареї;
• відпустити трубку в рідину до упору;
• пальцем щільно затиснути зовнішній отвір;
• дістати слухавку.

Рівень електроліту повинен відповідати рівню його стовпа в такій трубці.

Що робити при невідповідності рівня електроліту

Автовласник повинен знати, що рівень висоти рідини в трубці повинен бути в межах 15 мм. Якщо ця норма перевищена, то слід прибрати зайвий розчин. Для цього знадобиться гумова груша або шприц.

При низькому показнику електроліту в розчин можна залити воду. Чи доливають електроліт в акумулятор? Відповідь на це питання можна отримати, проаналізувавши склад розчину в батареї. Як вже зазначалося, це вода і розчин соляної кислоти. У процесі експлуатації випаровується тільки вода, тому вона і доливається під час обслуговування. Але якщо щільність розчину занадто мала, то для її підвищення доливається кислота. Тому, відповідаючи на питання про те, що доливати в акумулятор: воду або електроліт – необхідно спочатку виміряти щільність розчину. Зробити це можна самостійно.

Перевірка щільності електроліту

Автовласник зобов’язаний знати і про те, що, крім рівня електроліту, необхідно перевіряти і його щільність. Тому перед тим, як долити дистильовану воду в акумулятор, варто обов’язково перевірити щільність розчину.

Зробити це можна спеціальним приладом під назвою “ареометр” “. Він має форму поплавка. Він має відповідну шкалу, градуйовану в одиницях щільності. Зверху розташований балон. Саме в нього надходить розчин. Рівень рідини повинен забезпечувати нормальне пересування поплавка у вертикальному положенні. Показник щільності електроліту в АКБ повинен залишатися в межах 1,25-1,3 г/куб. Див. коли рівень відхиляється в більшу сторону, застосовується дистильована водна маса. Якщо такий рівень відхилився в меншу сторону, то використовується спеціальний коригуючий електроліт. Він значно підвищує щільність використовуваної рідини в системі.

Як долити дистильовану воду в акумулятор

Якщо щільність вища за норму, це свідчить про випаровування рідини, яку необхідно додати. Скільки води доливати в акумулятор? Рівень розчину в АКБ необхідно підтримувати на 1-1,5 см вище рівня пластин. Не можна додавати дистильовану воду більше дозволеної норми. Після заправки обов’язково слід повторно перевірити щільність рідини, попередньо зарядивши батарею.

Ув’язнення

На підставі вищевикладеного обов’язково треба зробити висновок про те, що для забезпечення нормальної працездатності транспортного засобу власник обов’язково повинен відстежувати рівень електроліту в акумуляторі автомобіля. В іншому варіанті водій просто не заведе свій транспортний засіб. Рівень не повинен відхилятися в більшу або меншу сторону. Надалі це обов’язково призведе до несправностей у роботі системи. Крім відстеження рівня електроліту, треба уважно стежити і за його щільністю. Якщо встановлений показник відхиляється, потрібно здійснювати певні дії щодо збільшення або зменшення рівня щільності в системі. Чи можна доливати воду в акумулятор? Так, але тільки в тому випадку, якщо щільність розчину в АКБ вище норми.

Чи можна, скільки і як долити воду в акумулятор. Також розберемо обслуговує варіант

До мене на блог часто приходять повідомлення щодо обслуговування акумулятора, зокрема треба (і можна) додавати дистильовану воду всередину? Скільки її потрібно? Для чого це робиться, і не буде від цього шкоди. Я вже писав кілька статей з цього приводу, але предметно саме ці питання не розбирав. Сьогодні я хочу закрити цей пробіл, як зазвичай і відео версія в кінці. Окремо я зупинюся на необслуговуваному АКБ. Так що читаємо-дивимося, однозначно корисна інформація …

• Електроліт
• Вода всередині АКБ
• Як додати воду в акумулятор?
• Необслуговувані акумулятор
• Скільки доливати води в банки?
• ВІДЕО ВЕРСІЯ

Вода в акумуляторної батареї – це наше все! Без неї вона не буде працювати нормально, все тому, що вона є частиною електрохімічної рідини, просто – електроліту. Однак під впливом температури від туди може випаровуватися.

Електроліт

Як ми з вами знаємо, електроліт (всередині АКБ) складається з двох основних компонентів:

• Це сірчана кислота. Її приблизно 35% від усього обсягу
• Дистильована вода. Її приблизно 65%

При змішуванні цих двох субстанцій і повчає потрібний для роботи електроліт, щільністю – 1,27 г/см3. Більше 35% кислоти додавати не рекомендується, якщо задерти щільність: 1,3 – 1,4 г/см3, то при такій концентрації свинцеві пластини будуть страждати і можуть завчасно зруйнується.

Однак і менше кислоти також не рекомендується заливати, знижена щільність в 1,2 – 1,23 г/см3 може сприяти замерзання електроліту при вкрай негативних температурах (до -25,-35 гр.)

Тобто така щільність вивірена багатьма експериментами і є еталонною, варто відзначити, що на півночі допускається до 1,29 г/см3

Вода всередині АКБ

Як ми розібралися води АЖ — 65%! Але вона не проста (з під крана), а дистильована без будь-яких домішок (потрібно це з багатьох причин, хоча б тому що зменшується опір всередині, немає ніяких опадів на пластинах тощо).

Але її рівень не постійний. Як відомо від високих температур в підкапотному просторі, від зарядки генератора (іноді перезарядки), вода може випаровуватися з банок, рівень електроліту падає.

Сірчана кислота не випаровується, а тому її концентрація починає рости, для батареї це погано по кільком:

• Висока щільність негативно впливає на пластини, руйнуючи їх
• Рівень падає, а це значить, оголюються пластини, тим самим падає ємність батареї і вона не здатна завести ваш авто.
• При високих концентраціях кислоти, можливо сульфатація пластин

Щоб цього уникнути, потрібно обов’язково заповнити – додати води всередину АКБ до необхідного мінімуму.

Як додати воду в акумулятор?

Для початку розберемо допустимий варіант – коли зверху батареї є пробки. Тут все елементарно:

Перше – потрібно купити дистильовану воду в магазині або ж нагнати її самому будинку.

Друге — просто відкручуємо пробки зверху і дивимося на пластини. Якщо вони оголені, рівень електроліту нижче, потрібно додати так щоб вода їх закрила. Скільки лити розповім трохи нижче

Третє – після додавання ставимо на зарядку, можна використовувати автоматичні зарядні пристрої

Як бачите, все елементарно — ніяких проблем немає.

Необслуговувані акумулятор

А от якщо взяти обслуговує АКБ (наприклад BOSCH, VARTA, MUTLU і багато інших), то тут так просто не вийде додати. Конструкція не передбачає додавання всередину води, тобто вам доведеться «хімічити».

Справедливості заради варто відзначити, що найчастіше необслуговувані батареї зроблені за кальцієвої технології і втрата води в них дуже не велика. Однак через 4 – 5 років рівень все одно падає і бажано довести до норми

До РЕЧІ – багато такі АКБ, здають в спеціалізовані магазини, коли він вже не запускає авто і купують нові. АЛЕ НЕ БАГАТО хто знає, що просто потрібно долити туди води і тоді відновиться працездатність.

ЯК ЖЕ ДОЛИТИ, ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ:

• Для початку визначте рівень електроліту. Несильно потрясіть батарею вправо і вліво, якщо там мінімальний рівень, тоді варто додавати воду. Якщо ж є відчуття, що його там достатньо, то можливо вода вам не допоможе (може у вас сталося осипання або сульфатація)
• Визначаємо, де у вас знаходяться пластини (на якій висоті). Якщо акумулятор прозорий (має білий корпус, як скажімо у BOSCH) його можна просвітити ліхтариком. А ось якщо корпус чорний, то тут так просто не вийде, варто прикидати «на око»
• Відступаємо від пластин приблизно 1,5 – 2 см вгору. Беремо свердло на 2-3 мм і свердлимо невеликі отвори.

• Беремо дистильовану воду і шприц з голкою. Наповнюємо шприц і через отвір заливаємо в акумулятор

• Додавати коштує до того, як через отвори почне сочитися рідина
• Потім кладемо батарею на бік і запаюють отвори звичайним паяльником
• Далі просто заряджаємо

Доводиться «колгоспів», інакше ніяк. Деякі свердлять дірочки зверху, але таким чином неможливо контролювати рівень (а переливати також не можна).

Скільки доливати води в банки?

Ще одна важлива умова. На деяких акумуляторах є спеціальний рівень (звичайно на корпусі збоку) саме до нього варто додати води (переливати не можна).

Однак велика кількість АКБ такого рівня не мають, так скільки ж лити?

ОДНЕ дуже просте правило. Пластини повинні бути закриті електролітом на 1 – 1,5 см (заміряється спеціальними мірними трубочками). При такому рівні як раз і виходить щільність в 1,27 г/см3

Більше лити не варто, інакше щільність впаде до 1,20 – 1,24 г/см3 і є велика ймовірність, що батарея може замерзнути взимку.

Зараз невелике, але корисне відео, дивимося.

НА цьому закінчую, думаю, моя стаття була вам корисна. Щиро ваш АВТОБЛОГГЕР

Яка кислота в акумуляторі автомобіля? Питання до хімікам
Замерз акумулятор автомобіля. Чи може таке статися і що …
Можна знімати акумулятор з машини (іномарки). Скажімо на зи…

Акумулятор для легкових автомобілів: все, що потрібно знати

Акумулятор (акумуляторна батарея або АКБ) – один з основних вузлів автомобіля. Як і всі складні пристрої, автоакумулятори періодично виходять з ладу і потребують заміни. У цій статті будуть розглянуті всі питання, що цікавлять автолюбителів, які купують акумулятор для свого автомобіля.

Функції автомобільного акумулятора

Три функції, які виконує акумулятор в вашому автомобілі:

• подача енергії на стартер для запуску двигуна;

• живлення електроприладів автомобіля, коли двигун вимкнений (наприклад, сигналізації, освітлення і т. і.);

• подача енергії під час підвищеного запиту (наприклад, при увімкненому кондиціонері), коли потужності генератора недостатньо.

Що собою являє акумулятор?

Для всіх легкових автомобілів використовуються АКБ з номінальною напругою 12 В, що складаються з шести 2-вольтових елементів, що з’єднані у єдину батарею.

Всередині кожного елемента знаходиться електроліт – розчин сірчаної кислоти у воді. В електроліт занурені решітки з свинцевого сплаву, в які впрессовано активну речовину. В сучасних АКБ використовується сплав свинцю з сурмою та/або металевим кальцієм, що підвищують стійкість до корозії. Решітки розділені пористими ізоляторами, що запобігають короткому замиканню.

При підключенні енергоспоживаючих приладів всередині батареї оксид свинцю і сірчана кислота вступають в реакцію, в результаті якої відбувається виділення енергії, а свинцеві контакти вкриваються шаром сульфату свинцю. Сірка з електроліту витрачається на утворення сульфату, відсоток сірчаної кислоти в розчині знижується і акумулятор розряджається. В процесі зарядки відбувається зворотна реакція, в результаті якої відновлюється щільність електроліту.

Малосурм’янисті, кальцієві та гібридні

В сучасних АКБ вже не використовуються свинцеві пластини, як в їх старих попередниках. Для збільшення терміну служби акумулятора в свинець додаються лігатури: спочатку це була сурма, потім відсотковий вміст сурми зменшили, створивши малообслуговувані акумулятори. У більш нових моделях почали використовувати металевий кальцій, яким покривають пластини анода і катода, а потім з’явилися гібридні акумулятори, в яких кальцієві лігатури є тільки на аноді, а катод виготовлений з сурм’янистого свинцю.

Величезним плюсом кальцієвих акумуляторів стала можливість зменшити втрати води під час заряду: якщо раніше електроліз води починався на 12 вольтах, то добавки кальцію дозволили підняти можливу напругу до 16 вольт. Таким чином, при перезаряджання вода не «википає», а значить, долив непотрібний.

Однак, кальцієві АКБ мають і істотний мінус: вони вкрай чутливі до повного розряджування, в результаті якого на катоді утворюється шар сульфату кальцію, що не розкладається в процесі зарядки, на відміну від сульфату свинцю. У підсумку, кальцієвий акумулятор вимагає ретельно відслідковувати рівень заряду.

Переваги кальцієвих акумуляторів перед малосурм’янистими дозволили створити обслуговувані моделі, а в комбінованих був усунутий один з головних недоліків кальцієвих, так як на плюсовом електроді є тільки сурм’янистого лигатура.

Кальцієві акумулятори позначаються на корпусі як Ca-Ca, а гібридні як Ca+.

Маркування кальцієвого акумулятора TAB 6 CT-100-R Magic з позначкою Са/Ca

Типи АКБ: з рідким і гелевим електролітом

На сьогоднішній день існують два основних типи акумуляторів, які розрізняються видом електроліту.

Рідинні акумулятори

Рідинні – всім звичні пристрої, в яких, як зрозуміло з назви, електроліт представлений в рідкому вигляді. Проблеми їх всім відомі: необхідність відстежувати рівень електроліту, деградація батареї після певної кількості циклів глибокого розряду, порівняно високий внутрішнє опір. Одним з недоліків були і жорсткі правила експлуатації. Наприклад, такий акумулятор дуже чутливий до вібрації, його можна було переносити тільки обережно, не нахиляючи більше ніж на 40°. Рідинні акумулятори поступово відходять в історію в міру появи на ринку нових, більш прогресивних конструкцій.

AGM акумулятори

AGM – нове покоління АКБ. Електроліт в них знаходиться не у вигляді вільної рідини, а просочує пористі пластини-сепаратори із скловолокна. Така технологія дає відразу кілька переваг:

• вода з електроліту випаровується: утворювані при електролізі кисень і водень залишаються в пористому матеріалі і знову вступають в реакцію;

• набагато менший внутрішній опір: просочена електролітом пориста пластина має кращу провідність;

• здатність видавати набагато більші струми;

• притиснуті один до одного пластини електрода і сепаратора перешкоджають відшаруванню активної речовини з решіток, завдяки чому такий акумулятор витримує набагато більше циклів глибокого розряду;

• кращі експлуатаційні характеристики (менше страждає від вібрації, можна експлуатувати в нахиленому положенні);

• відсутність необхідності в регулярному доливі електроліту;

• безпека при розтині корпусу;

• значно довший термін експлуатації.

Спочатку AGM призначалися для автомобілів важких умов експлуатації з підвищеним енергоспоживанням. Але автолюбителі все ширше використовують цю новинку на своїх авто, і сьогодні рідинні акумулятори вже майже пішли з ринку.

Незважаючи на те, що AGM передбачає використання скловолокна, такі АКБ називають гелевими, за аналогією з акумуляторами технології GEL для деяких пристроїв. GEL акумулятори не випускаються для автомобілів, і під поняттям «гелеві» зазвичай мається на увазі саме технологія AGM.

Ємність акумулятора

Одна з головних технічних характеристик – номінальна ємність АКБ – це кількість електроенергії, яка повністю заряджений акумулятор віддає протягом певного часу. Чим вищий цей показник, тим довше електроприлади автомобіля зможуть пропрацювати на одному заряді.

Ємність вимірюється в ампер-годинах (Аг, А∙год, Ah). Це означає, що, наприклад, автоакумуляторы 60 A / г зможуть віддавати енергію в 1 ампер протягом 60 годин, або 2 ампера 30 годин тощо.

Існує також поняття резервної ємності: протягом якого часу акумулятор при комфортній температурі (25°С) здатний давати струм в потужністю 25 А. При цьому напруга буде поступово знижуватися, і кінцевим (мінімальним) вважається показник 10,5 В. Вказівка резервної потужності вперше з’явилося на акумуляторах виробництва США і поступово все частіше використовується іншими виробниками.

Резервна ємність вимірюється в хвилинах. Як правило, при номінальній потужності 60 Аг резервна становить 90-100 хвилин – саме протягом цього часу автомобіль може їхати з вимкненим (зламаним) генератором.

Для легкових автомобілів з об’ємом двигуна до 2 л вибирається, як правило, АКБ ємністю до 60 Аг. Чим більше в автомобілі сучасного обладнання, тим потужнішим повинен бути акумулятор. Як правило, підбирая акумулятор за маркою авто, краще орієнтуватися на рекомендації виробника автомобіля, не перевищуючи рекомендовану ємність більш ніж на 5 Аг.

Вибір ємності акумулятора залежно від типу автомобіля

Струм холодної прокрутки

Одне з найбільш відповідальних випробувань для акумулятора – запуск двигуна на морозі, коли моторна олива загусає, колінчастий вал двигуна провертається важко і потрібно багато енергії для стартера.

Пусковий струм (пускова потужність, струм холодної прокрутки) – це потужність струму, яку може дати АКБ на морозі -18°С протягом перших 30 секунд. Чим вищий показник, тим більше шансів завести автомобіль після холодної зимової ночі. Для легкових автомобілів показник пускового струму бажаний не нижче 255 А для бензинових і 300 А для дизельних двигунів.

Значення пускового струму визначаються за декількома стандартами:

Український стандарт якості ДСТУ відповідає європейським стандартам EN, і саме європейське маркування враховується при виборі акумулятора.

Зазвичай АКБ типу AGM дають більш високі показники пускового струму, за що і цінуються автолюбителями, що живуть в холодному кліматі. Наприклад, акумулятор Varta 6 CT-80-R Silver Dynamic AGM.

Всупереч поширеній думці, при встановленні більш потужного акумулятора стартер не страждає від «надмірної» пускової потужності. Просто під час пуску він зробить більше обертів, і батарея при цьому не розрядиться повністю.

Показник пускового струму залежить від інших технічних характеристик акумулятора, і як правило, чим вищий цей параметр, тим вища якість самого пристрою.

Обслуговувані акумулятора – що це?

Всі акумулятори старого покоління вимагали спеціального техобслуговування: доливання і перевірки щільності електроліту, перевірки герметичності і т.і. Іншими словами, всі акумулятори раніше були саме обслуговуваними.

Обслуговувані

Обслуговуваним називається АКБ, у якої є прямий доступ до елементів батареї через спеціальні пробки, що відкриваються. В процесі експлуатації (і особливо під час зарядки від зарядного пристрою) частина води розкладається в результаті електролізу, утворюючи водень і кисень. «Закипілий» акумулятор вимагав доливання дистильованої води приблизно раз на місяць. Їх перевагою є низька ціна і можливість (гіпотетична) ремонту пластин в разі короткого замикання. Хоча набагато частіше при пошкодженні одного з відсіків батареї його не ремонтують, а просто замінюють новим. Недолік – мала потужність пускового струму, необхідність відстежувати рівень електроліту і чутливість до низьких температур.

Малообслуговувані

Наступне покоління – малообслуговувані АКБ, виконані за технологією малосурм’янистих сплавів. Частково вони позбавлені недоліків старих моделей: менший ризик короткого замикання, більша ємність, краща «поведінка» на холоді. Такі акумулятори вимагають доливання води через певний час, але на порядок рідше, ніж раніше.

Необслуговувані

Необслуговувані – новітні моделі акумуляторів AGM-типу, як правило, кальцієві або гібридні. Відсутність рідкого електроліту і спеціальна конструкція самої батареї зробили доливання води просто непотрібним, тому корпус герметично закритий без можливості будь-якого доступу. Переваги очевидні: не треба постійно контролювати стан, більша ємність і пускова потужність, стабільніша робота в зимовий сезон. А недоліки – більш високі вимоги до роботи електрообладнання, чутливість до недозаряду, і, звичайно, більш висока ціна. Сьогодні це найбільш затребуваний вид АКБ.

Незважаючи на назву, всі види акумуляторів все ж потребують регулярних техоглядів: необхідно підтримувати чистоту корпусу, очищати клеми від окислів, заряджати за необхідності.

Доливання води в обслуговуваний акумулятор

Полярність

Полярними називають розташування виведення контактів акумулятора, на які кріпляться клеми автомобіля. Для визначення потрібно розвернути акумулятор до себе таким чином, щоб читалися написи на кришці. Залежно від того, з якого боку розташовується позитивний і негативний вивід, розрізняють пряму і зворотну полярність:

• зліва мінус, праворуч плюс – полярність зворотна (R, європейська або «0»);

• зліва плюс, праворуч мінус – полярність пряма (L, російська або «1»).

Автомобілі європейського, американського та азіатського виробництва розраховані на зворотну полярність, а випущені в РФ – на пряму.

Існують і більш рідкісні варіанти розташування полюсів: на торцевій стороні (в основному для вантажних автомобілів), по діагоналі і універсальна.

Цей параметр дуже важливий: при однакових габаритах корпусу неправильно обрана полярність може зробити акумулятор непридатним до використання (дроти не дістануть до токовиводів). А неправильне підключення виведе з ладу електрообладнання.

Конфігурація корпусу: Європа чи Азія?

Більшість автомобілів, що випускаються в Європі, США, Південній Америці та РФ використовують європейський тип акумулятора. А ось японські і корейські автовиробники йдуть власним шляхом, і на їх машини потрібні АКБ азіатського типу. Чим вони відрізняються?

В європейських корпусах контакти розташовуються в заглибленнях корпусу і в деяких випадках закриваються кришкою корпусу. У корпусах азіатського типу контакти, навпаки, розташовуються над кришкою, будучи найвищою точкою корпусу.

Неправильно обраний акумулятор може просто не поміститися під капот: деякі виробники азіатських акумуляторів вказують габарити без урахування контактів.

Вивідні клеми: типи і розміри

Оскільки акумулятор видає постійний струм, при підключенні дотримується полярність: плюс до плюса, мінус до мінуса. В якості додаткового захисту від помилок плюсова і мінусова клеми робляться різного розміру: плюсова завжди більша за діваметром. Європейські та азіатські корпуси мають різні стандарти клем, що потрібно враховувати при покупці АКБ:

• за європейськими стандартами плюсова клема має діаметр 19,5 мм, мінусова 17,9 мм. Це так звані товсті або стандартні клеми, за європейською класифікацією маркуються як «зажим ланцюга «1»;

• в азіатських моделях діаметр становитиме 12,7 мм і 11,1 мм відповідно у плюсовій і мінусовій клемі. Їх зазвичай називають тонкими, азіатськими або «затиск ланцюга «3».

Як правило, для позначення типу клем указують тільки розмір плюсової (більшої), і по цій цифрі відразу зрозуміло, про що йде мова.

Існує також американський варіант розташування клем: на передній стінці корпусу (нема на кришці). Такі АКБ використовуються на автомобілях виробництва США, часто для позашляховиків з потужними двигунами. Клеми в такому акумуляторі виконані у вигляді отворів з наріззю під дюймовий болт, в які вкручуються контакти автомобільної електромережі. До такого рідкісного стандарту належить, наприклад, акумулятор Exide. Для розширення ринку збуту американські виробники випускають і акумулятори з чотирма клемами: бічні американські і стандартні на кришці.

Розташування клем на передній стінці (американський стандарт)

Акумулятори для деяких американських автомобілів, мотоциклів і скутерів мають плоскі клеми різної конфігурації. За євростандартами вони маркуються як Y з індексом, що вказує на модель клеми.

Кріплення акумулятора

Встановлюючи АКБ, його необхідно закріпити: менше ймовірність, що при сильному поштовху він «підстрибне» і постраждає. Вібрація завдає непоправної шкоди, а при закріпленні батарея схильна до вібрації в 10 раз менше.

Залежно від марки автомобіля, кріплення акумулятора може бути верхнім (за притискну планку) або денцевим, за кріпильні пластини (“юбки”). Відповідно до цього параметром і АКБ повинна бути відповідною: з денцевим кріпленням або без нього.

Тип кріплення має стандартне маркування:

• В00 – без денцевого кріплення, повинен фіксуватися зверху;

• В01 – “юбка” розташована знизу по широким сторонам корпусу;

• В13 – “юбка” проходить знизу по периметру корпусу.

Навіть гелеві акумулятори бажано закріплювати: хоч вони і менше страждають від вібрації, краще не залишати їх незафіксованими. Виробники АКБ часто пропонують покупцям відповідні кріплення, як, наприклад, фірма BOSСH.

Якщо конструкція акумуляторного гнізда передбачає тільки верхнє кріплення (тип В00), в автомобіль можна встановити акумулятор з будь-яким типом денцевого кріплення, за умови збігу габаритних розмірів (довжина, ширина, висота).

Відповідність габаритних розмірів

А ось в зворотному випадку це правило не працює: якщо акумуляторне гніздо виконано з денцевим кріпленням, підбирати потрібно батарею з таким же типом фіксації (спідницею).

Стандартизація та маркування

Тепер, розібравшись з технічними параметрами і здійснюючи підбір авто акумулятора, можна читати маркування акумуляторів. Зараз діють 4 типи маркувань: європейське, азіатське, російське і американське.

Як вибрати акумулятор

Вибір акумулятора проводиться за кількома параметрами:

• Ємність (Аг). При виборі ємності краще спиратися на розрахункові дані від виробника і не перевищувати рекомендовані показники більше ніж на 5 Аг. При неадекватному режимі заряду-розряду занадто потужний акумулятор буде постійно недозаряженим, а значить, швидше вийде з ладу. Особливо цим «страждають» кальцієві акумулятори;

• Полярність. Про те, наскільки важливе розміщення клем, вже говорилося вище. Це краще відразу враховувати, щоб не мати проблем з установленням АКБ;

• Габарити. Купуючи акумулятор, потрібно враховувати, що навіть невелика невідповідність у розмірах може перешкодити його закріпленню;

• Наявність і тип денцевого кріплення, відповідного акумуляторному гнізда автомобіля;

• Пусковий струм. Чим холодніший клімат, тим вищим повинне бути це значення, інакше слабкий акумулятор просто розрядиться в спробі провернути застиглий двигун;

• Стандарт корпусу – європейський або азіатський;

• Товщина клем. Існують різні перехідники, якщо клеми не збігаються з роз’ємами проводів, але краще відразу брати акумулятор з потрібним типом контактів;

• Тип акумулятора: малообслуговувані, необслуговувані.

Виробники вказують в специфікаціях марку автомобіля, до якої підходить той чи інший акумулятор. Тож завжди краще перевірити, підійде та або інша модель АКБ до вашого авто, чи ні. А з доступних варіантів можна вже вибирати кращий за характеристиками.

Типові проблеми автомобільних акумуляторів

Найчастіше автомобільні акумулятори виходять з ладу через неправильну експлуатацію. Що ж найбільше «вбиває» батарею, скорочуючи ресурс її роботи?

Забруднення електроліту і підвищена його щільність, коли при википанні доливають не воду, а розчин кислоти. Це призводить до корозії решіток електродів, сульфатації і короткого замикання. В обслуговуваних і малообслуговуваних АКБ це одна з основних проблем. Доливати воду потрібно дистильовану, «просто чиста» не підходить!

Занадто швидкий саморозряд акумулятора – ще одна проблема, усунути яку можна правильним обслуговуванням. Основна вимога тут: акумулятор повинен бути чистим, корпус без пошкоджень, а клеми НЕ окислені. Саме бруд і електроліт, що підтікає, призводять до витрати енергії.

Одне з найбільших навантажень для акумулятора – зимові пробки: коли увімкнуто обігрів, двірники, фари, а руху як такого немає. Генератор не справляється зі споживанням енергії, і навантаження лягає на акумулятор, через що він швидко розряджається.

Неправильний режим зарядки: від занадто сильного струму перегрівається електроліт, псуються сепаратори, електроди деформуються, а активна речовина на них деградує. Заряджаючи АКБ, необхідно чітко відстежувати силу струму, якщо зарядний пристрій не коригує її в автоматичному режимі.

Навіть при акуратній експлуатації корпус акумулятора може тріснути: на сильному морозі пластмаса стає крихкою і легко пошкоджується. А якщо при цьому акумулятор ще й недозаряжений, електроліт може замерзнути.

Як подовжити життя акумулятора

Існують правила експлуатації, дотримання яких дозволить експлуатувати акумулятор без проблем протягом тривалого часу.

1. Все електрообладнання автомобіля має бути повністю справним: генератор повинен видавати заряд корисних властивостей, проводка ціла, клеми щільно затиснуті, стартер і двигун в порядку, ремінь генератора нормально натягнутий;

2. Не розряджати акумулятор повністю: сульфит свинцю, що осідає на електродах, відшаровується разом з активною речовиною, приводячи акумулятор у непридатність;

3. Не розряджати акумулятор до критичного рівня, запускаючи двигун на морозі. Оптимальний час роботи акумулятора в режимі холодного пуску – десять секунд роботи, одна хвилина перерви;

4. Рідинні акумулятори можна перевертати і трясти;

5. Періодично перевіряти рівень електроліту, не допускаючи оголення електродів;

6. Зарядку АКБ проводити від фірмового зарядного пристрою. Кустарні вироби і «поліпшення» призводять до швидкого зношування батареї.

Заряджаємо правильно

Своєчасна зарядка акумулятора – запорука довгого і успішної експлуатації, а значить, зарядка повинна проводитися за всіма правилами.

У всіх зарядних пристроїв реалізована можливість зарядки або постійним струмом, або при постійній напрузі. Для оптимізації процесу використовуються різні модифікації: ступінчастий, реверсивний, імпульсний і інші режими заряду, але основа залишиться незмінною.

Звичайні малосурм’янистих акумулятори заряджають струмом не більше 1/10 номінальної ємності, а при наявності вільного часу – і 1/20. Чим нижчий ток зарядки, тим якісніше проходить процес, але і часу займає відповідно більше.

Ступінь зарядженості можна визначити за щільністю електроліту: чим більше сірки відновиться з сульфату, тим більшою буде щільність. У повністю зарядженому акумуляторі щільність становить 1,27 г/см³.

Коли зарядженість АКБ досягає 80%, починається електроліз води – «кипіння». З моменту, коли воно почалося, до повного заряду пройде не більше 2 годин. Після того, як зарядний пристрій буде відключено, рівень електроліту потрібно перевірити і долити воду за необхідності.

Незважаючи на термін «кипіння», в акумуляторі відбувається зовсім інший процес: розкладання води на кисень і водень. Тому батарея в процесі зарядки – джерело пожежної небезпеки, поруч з нею не повинно бути відкритого вогню, іскор і навіть статичного розряду. Дотримуйтесь правил техніки безпеки!

Всі маніпуляції з акумулятором краще проводити в закритому одязі і гумових рукавичках: це захистить шкіру від випадкового попадання кислоти.

Знімаючи АКБ з автомобіля, першою завжди відключають мінусову клему, а після неї – плюсову. Підключення проводиться в зворотному порядку: спочатку «плюс», потім «мінус». В іншому випадку можливе коротке замикання при підключеному «мінусі» і контакті плюсового проводу з будь-яким провідником (корпусом автомобіля наприклад).

Зберігання акумулятора

Під час зберігання в акумуляторної батареї навіть при відключеному енергоспоживанні йде процес саморозряду. Повністю розряджена батарея годиться хіба що на звалище, тож зберігати її потрібно правильно.

Якщо взимку ви не плануєте користуватися автомобілем, акумулятор необхідно зарядити, зняти з машини і зберігати в місці з невисокою, але плюсовою температурою (від 15 до 24°С).