§6 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. СУСПІЛЬНІ НАСЛІДКИ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ І ЗМІНИ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ

Опрацюйте самостійно матеріал параграфа та підготуйте відповіді на пропоновані завдання та запитання.

1. Яким було повсякденне життя населення Європи в XV-XVIII ст.?

2. Як змінилися засоби транспорту в ранній Новий час?

3. Яким було дозвілля дворян у XV-XVIII ст.?

1. Житло та харчування

XIX ст. стало часом зміни умов життя людей. Житло залежало від сфери діяльності, соціального становища, прибутків людини.

вирізняло прагнення відокремити внутрішній світ родини від зовнішнього світу; символізувало суспільний престиж

помешканнями були бараки (мешкало декілька родин) або наймане гуртом житло

оселя мала одну велику кімнату, сінці (де часто могла бути худоба), комори; обов’язково була піч, яка топилася дровами, рідше вугіллям

м’ясо, риба, супи, пшеничні хлібо-булочні вироби, тістечка, масло, цукор, кава, чай, шоколад, вино, фрукти й овочі

дешевий хліб і кава, оселедець з цибулею, сир, свинина, суп з м’ясом або овочами

страви з продуктів, які самі вирощували: жито, просо, овес, ячмінь, гречка, кукурудза, боби, горох, сочевиця; м’ясо вживали рідко, частіше рибу

Отже, у ХІХ ст. умови життя буржуазії, робітників і селян суттєво відрізнялися.

1. Занотуйте таблицю до конспекту.

2. Які чинники визначали відмінності у житті буржуазії, пролетаріату, селянства?

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Кінець XVIII ст. Із лікарського звіту про житлові умови робітників

Не одну сім’ю трудівників забрала смерть через те, що впродовж деякого часу ця сім’я залишалась у цих підвалах, де вода капає зі стін. Особливо страждають бідняки від недостатньої вентиляції. Звичайним наслідком цього є гарячка, випадки сухот, що не мали іншої причини. Жахливе видовище, яке являють собою ці будинки, не піддається опису: пожилець часто спить у ліжку, зараженому паразитами, які залишив його попередник, або на якому декілька годин тому лежало тіло людини, що вмерла від тифу.

1. Які хвороби були поширені серед робітників? Чому?

2. Як такі побутові умови впливали на погляди робітника?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Ну хто зараз знає про верхньосілезькі селянські будинки, які були без підвалів, накриті солом’яною стріхою, з однієї кімнати, темної комори, місця для худоби, яке перебувало в одному приміщені з людьми; бруд у будинку, встелена дошками глиняна долівка; кімнати, натоплені залізними плитами, розжареними влітку й взимку, бо кухні не було, наповнені запахом кислої капусти, несвіжого м’яса, із закопченими лампами», — згадував у 1876 р. шахтар із Верхньої Сілезії.

Які риси житла вказують на традиційність селянської оселі?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Центром світу буржуа був його будинок, тому що саме тут забувались або штучно витіснялися проблеми. Тут буржуазні родини могли реалізовувати мрію про щастя в оточенні матеріальних символів» (Р. Зідер. «Соціальна історія сім’ї в Західній і Центральній Європі (кінець XVIII – ХХ ст.)»).

1. Що, на думку вченого, є сенсом життя буржуа?

2. Про які проблеми і протиріччя говорить автор?

2. Шлюб. Сім’я. Жінка

У ХVІІІ ст. сім’я — це вже не лише господар (від якого залежали домочадці: дружина, діти, наймити, слуги, гості), але батьки й діти. На життя людини й родини впливали матеріальне забезпечення, станова й статева приналежність, а також суспільно-політичні умови. У ХІХ ст. сім’я звільняється від впливу церкви. Нині держава оформлює це як цивільний шлюб. Усе менше значення має батьківська згода на одруження синів і доньок. Але зростає вплив роботодавця на шлюб, який був зацікавлений у тому, аби робітник не був одружений, адже шлюб спонукав вимагати збільшення платні. У ХІХ ст. чесноти, як і раніше, передбачали нерозривний зв’язок між шлюбом і сімейними цінностями. Проте і в цей період одруження надалі означало статус дорослого.

У сільській місцевості, не зважаючи на проблеми у стосунках між чоловіком і жінкою, усі члени сім’ї продовжували працювати разом, тоді як у місті роботу знаходили переважно чоловіки. До середини ХІХ ст. статус чоловіка в сім’ї визначався «природною зумовленістю», з другої половини ХІХ ст. — почав залежати від професії, матеріального благополуччя. У ХІХ ст. значно менше можливостей для свого матеріального й фінансового забезпечення було у жінок, особливо у заміжніх. Адже існувало переконання: заміжня жінка не повинна працювати поза сім’єю, її забезпечує чоловік. У буржуазних сім’ях, де прибутки чоловіка дозволяли йому утримувати жінку та дітей, цей стереотип був сильнішим, ніж у робітничих родинах. В останніх чоловіки не завжди заробляли стільки, щоб забезпечити сім’ю. Тоді праця жінок і дітей була суттєвим джерелом поповнення сімейного бюджету. При цьому праця жінки оплачувалася менше, ніж праця чоловіка, тому її частка в сімейному бюджеті залишалася невеликою.

У ХІХ ст. відбувається зміна чисельності сім’ї, кількість дітей у родині починає зменшуватися. Частково це пояснюється пізнішим одруженням. Попри це, наприкінці ХІХ ст. відбувається демографічний вибух. Його причина полягала у зменшенні дитячої смертності.

Чоловіки домінували не тільки в економіці, а й у політиці. Саме чоловіки в середині ХІХ ст. мали виборче право. Другорядне становище жінки в суспільстві викликало їхнє незадоволення і породило рух боротьби за права жінок, або феміністичний рух, соціальною основою якого стали освічені представниці буржуазії. Представниці нижчих суспільних верств не виявляли великої зацікавленості щодо вимог феміністок: права голосу для жінок, доступу до вищої освіти, права на роботу та юридичного рівноправ’я з чоловіками (особливо в сфері права на власність). Вимоги феміністок щодо рівності політичних прав оформилися в суфражистському русі, який набув особливого поширення у США та Великій Британії. Проте до початку ХХ ст. цю проблему в загальнодержавному масштабі не вирішено в жодній країні (за винятком Нової Зеландії).

1. У чому відмінність сімейних цінностей буржуазного суспільства від феодального?

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

1895 р. Із циркуляру службовцям франкфуртського страхового товариства. Останнім часом молоді службовці, які отримують невелику платню, якої вистачає лише на особисті потреби, беруть шлюб. Бажання створити сім’ю, маючи невеликі статки, дуже швидко призводить до сумних наслідків. У родині з’являється матеріальна скрута, а домашні проблеми заважають службовцям належно виконувати свою роботу, як того вимагають наші інтереси, не кажучи вже про те, що в нас постійно вимагають підвищення платні. Тому кожен молодий робітник, який має намір одружитися, повинен завчасно повідомити нас про свій вчинок, щоб ми мали можливість подумати, чи матимемо потребу в його послугах.

У який спосіб відбувався контроль за сімейним станом молодих працівників?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Буржуазне патякання про сім’ю та виховання, про стосунки між батьками і дітьми вселяє тим більшу відразу, чим більше руйнуються всі сімейні зв’язки пролетаріату завдяки розвитку промисловості, чим більше діти перетворюються на предмет торгівлі . Буржуазія дивиться на свою дружину як на звичайний засіб виробництва. » (К. Маркс, Ф. Енгельс. «Маніфест Комуністичної партії»).

Про які зміни у ціннісних орієнтирах говорить сучасник?

3. Заповніть таблицю «Сім’я у буржуазному суспільстві».

✅Діяльність людини та її відмінність від поведінки тварин

Термін “людська діяльність” має дуже просте визначення – це взаємодія з навколишнім світом. З погляду суспільствознавства цікава саме діяльність людини як свідома, доцільна активність, її відмінність від діяльності тварин (адже бобри теж ведуть трудову діяльність, створюючи греблі, а леви проявляють соціальну активність, утворюючи свої прайди), а також види цієї діяльності.

Отже, діяльність – це спосіб активного ставлення людини до світу, в процесі якого людина змінює і світ, і себе.

Людина при цьому є суб’єктом, а об’єктом те, на що спрямована діяльність. І за всім цим стоїть мета, тобто мотивація діяльності, очікуваний від неї результат.

Відмінність поведінки людини від поведінки тварини.

У чому ж відмінність поведінки тварини від діяльності людини?

За характером взаємодії з навколишнім середовищем – тварини пристосовуються, а чоловік ще й перетворює природні і соціальні умови.

По цілі діяльності – тварини керуються інстинктами, а людина може сам ставити певну мету.

За типом поведінки – у тварин воно доцільне, а у людей доцільне і цілеположне, тобто людина може задовольняти не тільки свої поточні потреби, але і ті, які коли-небудь в майбутньому виникнуть.

Від себе можу ще додати, що у тварин немає потреб культурного і соціального характеру, тому відповідних видів діяльності у них теж немає.

Фрідріх Енгельс сказав, що праця створила з мавпи людину. Можна погоджуватися з теорією Дарвіна чи ні, але праця однозначно створила з первісної людини сучасну. Доказом може служити той фактор, що діяльність людини впливає на його фізичний розвиток.

Наприклад, у нинішнього покоління набагато краще розвинені пальці рук, ніж у попередніх, завдяки – хто б міг подумати – мобільним телефонам, як кнопковим, так і сенсорним.

На завершення варто зазначити, що саме діяльність людини стала засобом його існування і виживання. У нас немає мускулатури ведмедя, кігтів і іклів тигра, зате є розум, винахідливість і логіка, які роблять саме людини «вінцем творіння».

Що ми дізналися?

• Свідомість та мета. Однією з ключових відмінностей між діяльністю людини та поведінкою тварин є наявність свідомості та здатності людини ставити та досягати мети, що виходить за межі інстинктів.
• Мова та комунікація. Люди використовують складні мовні системи для комунікації, що дозволяє передавати складні ідеї, знання та культурні традиції. Хоча тварини також мають форми комунікації, вони не досягають рівня складності людської мови.
• Інструментальна діяльність. Люди створюють та використовують інструменти для виконання різноманітних завдань, що свідчить про високий рівень інтелекту та проблемно-орієнтованого мислення. Використання інструментів серед тварин обмежене і зазвичай не передається з покоління в покоління так систематично, як у людей.
• Культура та навчання. Людська діяльність включає створення та передачу культурних знань, традицій та норм через навчання. Тварини також можуть навчатися, але їхні навчальні можливості та передача знань є більш обмеженими.
• Самосвідомість. Люди мають розвинену самосвідомість та здатність до саморефлексії. Вони можуть аналізувати власні думки, емоції та поведінку, що є рідкісним явищем у тваринному світі.
• Соціальна структура. Людське суспільство характеризується складною соціальною структурою, що включає закони, уряд, релігійні та освітні інститути. Тварини також мають соціальні структури, але вони не настільки складні.
• Творчість та мистецтво. Люди виявляють творчість через мистецтво, музику, літературу та інші форми культурної діяльності. Хоча деякі тварини можуть виявляти елементи творчості, людське мистецтво є унікальним у своїй здатності виражати складні емоції та ідеї.

Висновок

Діяльність людини відзначається унікальним поєднанням свідомості, мови, культури, самосвідомості та творчості, що відрізняє її від поведінки тварин. Хоча тварини демонструють дивовижні здібності до навчання, комунікації та соціальної взаємодії, людська діяльність охоплює більш широкий спектр складних інтелектуальних та культурних аспектів.

Ця відмінність підкреслює унікальне місце людства в природному світі та важливість збереження та розвитку наших культурних і інтелектуальних традицій.