Яке головне призначення військової служби

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №475/2020

1. Внести до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262 (зі змінами, внесеними Указами від 28 березня 2008 року № 280, від 12 серпня 2010 року № 808, від 24 травня 2012 року № 348, від 16 січня 2013 року № 21, від 31 жовтня 2013 року № 599, від 5 серпня 2015 року № 465, від 17 жовтня 2019 року № 757, від 4 травня 2020 року № 165 та від 3 вересня 2020 року № 372), такі зміни:

1) пункт 3 викласти в такій редакції:

«3. Військовослужбовцям Служби безпеки України та військовозобов’язаним (особам, які перебувають у запасі) присвоюються такі військові звання:

Сержантський і старшинський склад

Молодший сержантський і старшинський склад

старшина 2 статті

старшина 1 статті

Старший сержантський і старшинський склад

головний корабельний старшина

Вищий сержантський і старшинський склад

Молодший офіцерський склад

Старший офіцерський склад

капітан 3 рангу

капітан 2 рангу

капітан 1 рангу

Вищий офіцерський склад

До військових звань осіб офіцерського складу медичної та юридичної служб, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова «медичної служби» та «юстиції».

До військових звань громадян, які перебувають у запасі чи у відставці, додаються слова «запасу» або «у відставці»;

2) у підпункті «а» пункту 11 слова «особами офіцерського складу у військовому званні від генерал-майора (контр-адмірала) і вище» замінити словами «особами вищого офіцерського складу»;

3) в абзаці п’ятому пункту 12 слово «першого» замінити словом «первинного»;

4) у пункті 22 слова «старшини (головного корабельного старшини), прапорщика (мічмана), старшого прапорщика (старшого мічмана)» замінити словами «головного сержанта (головного корабельного старшини), штаб-сержанта (штаб-старшини), майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини), головного майстер-сержанта (головного майстер-старшини)»;

5) пункт 23 викласти в такій редакції:

«23. Строки вислуги у військових званнях для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України, які перебувають на військовій службі, встановлюються:

солдата (матроса), старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини)

головного сержанта (головного корабельного старшини)

штаб-сержанта (штаб-старшини), майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини)

Особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України із запасу, присвоюється військове звання на один ступінь вище від військового звання, яке вони мають у запасі, у разі закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні, передбаченого пунктом 80, але не вище від військового звання, передбаченого за посадою, на яку їх призначають»;

6) пункт 24 викласти в такій редакції:

«24. Штаб-сержантам (штаб-старшинам), які виявили високі професійні, ділові та моральні якості під час виконання військового обов’язку та досягли високих показників у службовій діяльності, чергове військове звання може бути присвоєне в порядку заохочення достроково, після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні та за умови проходження служби не менше одного року на посадах, штатно-посадова категорія яких відповідає військовому званню майстер-сержанта (майстер-старшини).

Військове звання майстер-сержанта (майстер-старшини) може бути присвоєне також штаб-сержантам (штаб-старшинам), які прослужили бездоганно і безперервно у військових званнях штаб-сержанта (штаб-старшини) протягом 10 років незалежно від займаної посади»;

7) у пунктах 28, 59 та 93 слово «перше» замінити словом «первинне»;

8) пункт 32 викласти в такій редакції:

«32. Чергові офіцерські звання військовослужбовцям Служби безпеки України присвоюються послідовно в разі відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні.

Особам офіцерського складу Служби безпеки України за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків Головою Служби безпеки України в порядку заохочення може бути:

достроково присвоєно чергове військове звання до полковника (капітана 1 рангу) включно – після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні і за умови проходження служби не менше одного року на посадах, штатно-посадова категорія яких відповідає черговому військовому званню;

присвоєно військове звання на один ступінь вище від військового звання, передбаченого штатною посадою, – після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні.

Військове звання у порядку заохочення достроково може бути присвоєне один раз за весь період проходження військової служби»;

9) в абзаці другому пункту 37 слова «адміністративне корупційне правопорушення» замінити словами «адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією»;

10) пункт 40 викласти в такій редакції:

«40. Пониження осіб офіцерського складу (крім осіб вищого офіцерського складу) Служби безпеки України у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення в попередньому військовому званні до полковника (капітана 1 рангу) включно провадиться Головою Служби безпеки України.

Права начальників (командирів) щодо пониження у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення в попередньому військовому званні осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України визначаються Головою Служби безпеки України»;

11) в абзаці восьмому пункту 56 слова «адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» замінити словами «адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією»;

12) в абзаці першому пункту 64 слова та цифри «за підставою, передбаченою підпунктом «в» пункту 1, підпунктом «в» пункту 2, підпунктом «а» пункту 3 частини п’ятої, підпунктом «в» пункту 1, підпунктом «б» пункту 2, підпунктом «а» пункту 3» замінити словами та цифрами «з підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 1 частини п’ятої, підпунктом «в» пункту 1»;

13) абзаци третій та четвертий підпункту «б» пункту 67 викласти в такій редакції:

«у військових званнях бригадного генерала (коммодора) та генерал-майора (контр-адмірала) – Головою Служби безпеки України;

у військових званнях генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та генерала (адмірала) ­– Президентом України»;

14) в абзаці першому пункту 68 слова «генерал-полковника (адмірала) і генерала армії України» замінити словами «генерал-лейтенанта (віце-адмірала)»;

15) у пункті 79 слова «офіцер запасу» у всіх відмінках та числах замінити словом «військовозобов’язаний» у відповідному відмінку та числі;

16) пункти 80 – 82 викласти в такій редакції:

«80. Чергові військові звання в запасі присвоюються військовозобов’язаним Служби безпеки України рядового складу, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу послідовно після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні, за умови, що штатна посада, на якій планується їх використання у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу осіб офіцерського складу, передбачає можливість присвоєння відповідного військового звання.

Військовозобов’язаним Служби безпеки України з числа осіб офіцерського складу чергові військові звання до полковника запасу (капітана 1 рангу запасу) включно присвоюються після закінчення встановлених цим пунктом строків вислуги у попередньому військовому званні за умови здобуття відповідної освіти чи необхідного досвіду роботи на керівних посадах, споріднених із напрямом діяльності посади за штатом воєнного часу.

Строки вислуги у військових званнях для військовозобов’язаних Служби безпеки України встановлюються:

1) для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу:

солдата (матроса), старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини)

головного сержанта (головного корабельного старшини), штаб-сержанта (штаб-старшини)

майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини)

2) для осіб офіцерського складу:

молодшого лейтенанта, лейтенанта

старшого лейтенанта, капітана (капітан-лейтенанта)

майора (капітана 3 рангу)

підполковника (капітана 2 рангу)

Військовозобов’язаним, які перебувають у запасі Служби безпеки України і не мають військових звань офіцерського складу, чергові військові звання можуть бути присвоєні не більше двох разів за весь час їх перебування в запасі за клопотанням посадових осіб, зазначених у пункті 25 цього Положення.

81. Первинне військове звання офіцерського складу запасу присвоюється військовозобов’язаним, які плануються до призначення у воєнний час на посади офіцерського складу та мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, споріднену з профілем службової діяльності за штатом воєнного часу, під час атестування до офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах такого профілю діяльності.

Первинне військове звання офіцерського складу запасу присвоюється Головою Служби безпеки України.

82. Чергові військові звання військовозобов’язаним Служби безпеки України присвоюються посадовими особами, зазначеними у пунктах 25 та 29 цього Положення»;

17) абзац перший пункту 83 викласти в такій редакції:

«83. Окремим військовозобов’язаним Служби безпеки України з високим рівнем професійної підготовки і значним досвідом роботи за спеціальністю, яка застосовується у діяльності органів Служби безпеки України, як виняток, один раз за період виконання військового обов’язку в запасі може бути достроково присвоєно чергове військове звання після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні, але не вище за звання, передбачене штатною посадою, на якій планується їх використання у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу осіб офіцерського складу»;

18) пункт 84 викласти в такій редакції:

«84. Подання про присвоєння чергових військових звань військовозобов’язаним Служби безпеки України вносяться:

на військовозобов’язаних, які на воєнний час заплановані до призначення у підрозділи Центрального управління Служби безпеки України, – начальниками відповідних підрозділів Центрального управління від начальника управління і вище;

на військовозобов’язаних, які на воєнний час заплановані до призначення в органи, заклади, установи Служби безпеки України, – начальниками відповідних органів, закладів, установ»;

19) пункт 86 викласти в такій редакції:

«86. Виключення з військового обліку Служби безпеки України військовозобов’язаних здійснюється на підставах, визначених статтею 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;

20) пункт 90 виключити;

21) пункти 91 і 92 викласти в такій редакції:

«91. Особовий склад Служби безпеки України у воєнний час (при переході на штати воєнного часу) доукомплектовується:

а) військовозобов’язаними Служби безпеки України та призначеними для доукомплектування Служби безпеки України військовозобов’язаними Збройних Сил України, які призиваються на військову службу відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;

б) військовослужбовцями Служби безпеки України, які закінчили відповідні вищі військові навчальні заклади (військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти) Служби безпеки України і яким присвоєно офіцерське звання;

в) військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, переведеними в установленому порядку для проходження служби до Служби безпеки України.

92. Військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язані і резервісти, які мають військові звання сержантського і старшинського складу або військові звання офіцерського складу та відповідну підготовку і досвід проходження служби, приймаються в особливий період на військову службу за контрактом у випадках, визначених статтею 20 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», для комплектування посад за основною або спорідненою спеціальністю, без урахування відповідності існуючого військового звання військовому званню, передбаченому штатом»;

22) доповнити пунктом 94 1 такого змісту:

«94 1 . Строки вислуги у військових званнях під час дії воєнного стану встановлюються:

1) для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу:

солдата (матроса), старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини)

головного сержанта (головного корабельного старшини), штаб-сержанта (штаб-старшини)

майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини)

2) для осіб офіцерського складу:

молодшого лейтенанта, лейтенанта

старшого лейтенанта, капітана (капітан-лейтенанта)

майора (капітана 3 рангу)

підполковника (капітана 2 рангу)

2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Глава I)

Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни.

Глава I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Військовий обов’язок

1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.

2. Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

3. Військовий обов’язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов’язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

4. Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України “Про альтернативну (невійськову) службу”.

5. Від виконання військового обов’язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

6. Військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

7. Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (об’єднані міські) військові комісаріати (далі – районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

8. Порядок утворення та повноваження територіальних центрів, філіалів комплектування військовослужбовцями за контрактом визначаються положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники – особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники – особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;

військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти – військовозобов’язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.

10. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов’язані:

прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

11. Жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

12. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов’язку в запасі

1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

2. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов’язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

3. Військова служба в Україні організується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.

4. Види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі – вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

5. Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

6. Виконання військового обов’язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період.

7. Громадяни України в добровільному порядку можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови й порядок її проходження, а також підстави й порядок звільнення зі служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

8. Структура військового резерву людських ресурсів установлюється Міністерством оборони України та затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, складають Військову присягу на вірність Українському народу.

10. Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов’язані, які приймаються на службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов’язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

11. Виконання військового обов’язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 3. Правова основа військового обов’язку і військової служби

1. Правовою основою військового обов’язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов’язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 4. Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань

1. Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:

призову громадян України на військову службу;

прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

2. Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

3. Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.

4. Генеральний штаб Збройних Сил України проводить розподіл призовників за станом здоров’я та рівнем освіти пропорційно між Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.

Стаття 5. Склад військовослужбовців і військовозобов’язаних. Військові звання

1. Військовослужбовці та військовозобов’язані поділяються на
рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський
склад.

2. Встановлюються такі військові звання:

старший солдат | старший матрос

Сержантський і старшинський склад

молодший сержант | старшина 2 статті

сержант | старшина 1 статті

старший сержант | головний старшина

старшина | головний корабельний старшина

старший прапорщик | старший мічман

Молодший офіцерський склад

молодший лейтенант | молодший лейтенант

старший лейтенант | старший лейтенант

Старший офіцерський склад

майор | капітан 3 рангу

підполковник | капітан 2 рангу

полковник | капітан 1 рангу

Вищий офіцерський склад

генерал армії України |

3. До військових звань осіб офіцерського складу медичної та юридичної служб Збройних Сил України та інших військових формувань, а також спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова “медичної служби” і “юстиції”.

4. До військових звань громадян України, які перебувають у запасі чи у відставці або проходять службу у військовому резерві, додаються слова відповідно “запасу”, “у відставці” або “резерву”.

5. Присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військовому званні військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, переатестація військовозобов’язаних, які мають спеціальні звання, для присвоєння військових звань здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби громадянами України, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

Стаття 6. Військові посади

1. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

2. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців – Міністерством оборони України.

3. Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України, або резервістами в порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

4. Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов’язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України.

5. Співвідношення чисельності офіцерського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

6. Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, Законом України “Про Збройні Сили України”, іншими законами та положеннями про проходження військової служби та служби у військовому резерві громадянами України.

7. Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом.

8. Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не займають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України.

9. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

10. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, а також у закордонних дипломатичних установах України. Ці військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.

11. Військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

12. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

Стаття 7. Військова форма одягу, знаки розрізнення і відзнаки військовослужбовців

1. Для військовослужбовців установлюються військова форма одягу, знаки розрізнення та відзнаки.

2. Військовозобов’язані під час проходження зборів забезпечуються військовою формою одягу. Резервісти забезпечуються військовою формою одягу згідно із встановленими нормами. Для зазначених осіб встановлюються передбачені для військовослужбовців знаки розрізнення, що свідчать про їх належність до військовозобов’язаних, зокрема резервістів.

3. Зразки військової форми одягу, знаків розрізнення та відзнак військовослужбовців, правила їх носіння розробляються Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, та затверджуються Кабінетом Міністрів України, а надалі патентуються в установленому порядку.

4. Носіння військової форми одягу, знаків розрізнення і відзнак військовослужбовців особами, які не мають на це права, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Related Post

Ким працював ПіпКим працював Піп

Ким працював Піп Характеристика образу Іван Шрам (Чепурний), піп, полковник “Чорна рада”, П. Куліш: Портрет і зовнішність: сива борода; шаблюка під рясою; пістолі за поясом; на виду шрами. Особиста доля,

Чий камінь діамантЧий камінь діамант

Що таке діамант? Якщо алмаз є природним мінералом, який видобувається з-під землі, то діамант – це вже всебічно оброблений алмаз, придатний для використання в ювелірній справі. Основним завданням ювелірної обробки