Чи можна оскаржити ПМПК

Оскарження податкового повідомлення-рішення: судова практика

Податкове повідомлення-рішення фіксує обов’язок платника податків сплатити певну зазначену суму грошового зобов’язання, визначену контролюючими органами на підставі чинних нормативно-правових актів. Ст.56 Податкового кодексу України визначає, що порядок оскарження ППР може бути адміністративним та судовим. Команда адвокатської компанії «Приходько та Партнери» практикує обидва названі варіанти. Така категорія клієнтських запитів є доволі поширеною в нашій роботі. Розповімо більш детально про адміністративне оскарження ППР, а також – про вирішення питання у судовому порядку. Як свідчить наша практика, часто перший варіант не дає результату, тож доводиться звертатися до суду.

Адміністративний спосіб оскарження

ППР приймає ГУ ДПС у Києві та області. У згадане Головне управління можна подати заперечення на Акт перевірки, якщо податкова служба не задовольнила його вона приймає ППР, а оскаржити його можна до ДПС протягом встановленого терміну, про який йтиметься далі.

Є декілька важливих тез, які треба розуміти під час адміністративного оскарження ППР:

  • Правомірність нарахування має доводити сам контролюючий орган, а не платник податків.
  • Скаргу до контролюючого органу вищого рівня можна подати як у письмовому, так і в електронному вигляді. До скарги можуть бути подані документи, розрахунки та докази, які платник податків вважає доцільними. Документи повинні бути належним чином завірені.

Дуже важливо дотримуватися передбачених законодавством строків оскарження ППР в адміністративному порядку. Це має бути протягом 10 робочих днів після того, як платник податків отримав повідомлення-рішення. Якщо він пропустив цей термін, але хоче подати скаргу, є 6 місяців на те, аби подати її разом із клопотанням про поновлення строку, котрий був пропущений. При цьому потрібно додати докази того, що строк пропущено з поважної причини. Вмотивоване рішення стосовно розгляду скарги має надіслати контролюючий орган, який її прийняв, протягом 20 днів. Адміністративне оскарження часто передує судовому.

Строк оскарження податкового повідомлення-рішення до суду

Якщо говорити про судове оскарження податкового повідомлення-рішення, то на це у платника податків є 1095 днів з моменту його отримання. Рішення, яке оскаржене у судовому порядку, вже не підлягатиме адміністративному оскарженню.

Якщо платник податків спочатку використовував адміністративний механізм оскарження, то у нього є право оскаржити ППР чи інше рішення контролюючого органу протягом місяця після того, як закінчилася процедура адміністративного оскарження.

Про що свідчить судова практика?

Ми розглянули 2 шляхи вирішення питання – адміністративний та судовий. Як свідчить практика, перший часто не спрацьовує, тож платнику податків доводиться відстоювати свої права та інтереси у суді. Нерідко дії податківців є такими, що порушують права платника податків. Тож, заручившись фаховою юридичною допомогою, він отримує судове рішення на свою користь.

Наша команда має величезний досвід у такій категорії справ, тому ми знаємо, як відстояти права клієнтів. Ми грамотно складемо позовну заяву, подбаємо про доказову базу та здійснимо ефективне представництво ваших інтересів у суді.

Оскарження результатів камеральної перевірки: корисні поради

Предмет камеральної перевірки сильно обмежений нормами ПКУ. Проте податківці часто виходять за межі такого предмету перевірки, що за бажанням платника може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень

Камеральні перевірки повинні проводитися виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (пп. 75.1.1 ПКУ). Додатково можуть використовуватися дані Єдиного реєстру акцизних накладних.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Але подекуди контролери використовують будь-яку інформацію, що стала їм доступною.

Співставлення податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ

Наприклад, під час камеральної перевірки декларації з податку на прибуток контролюючий орган співставив ці дані з інформацією, зазначеною у деклараціях з ПДВ. Знайшовши розбіжності, податковий орган донарахував платнику податок на прибуток.

Проте Верховний Суд вказав, що встановити розмір доходів платника можливо лише на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів.

Натомість під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, а при використанні лише декларацій неможливо встановити порушення порядку використання доходів та їх склад.

У результаті ВС в постанові від 09.09.2019 зазначив: «… визначення податковим органом податкового зобов`язання позивачу шляхом проведення камеральної перевірки не передбачено нормами податкового законодавства».

Розбіжності між декларацією та ЄРПН

Під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ контролери виявили розбіжності з даними Єдиного реєстру податкових накладних. Це призвело до нарахування платнику ПДВ, адже він задекларував меншу суму ПДВ, ніж зареєстровано податкових накладних.

Проте Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 19.11.2019 зазначив: «Виявлення в ЄРПН під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума ПДВ за якою не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку, є саме тим випадком, який слід кваліфікувати як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пп. 201.10 ПКУ.

При збільшенні товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку Товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати, зокрема, податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ».

Врахування виправленої звітності

На момент проведення камеральних перевірок у податкового органу були в наявності відомості з виправленими та правильно зазначеними показниками, проте з невідомих причин та всупереч вимогам ПКУ зазначена звітність не була взята фіскалами до уваги.

Розглянувши дану справу, Верховний Суд у рішенні від 09.04.2019 постановив: «… неврахування відповідачем під час здійснення камеральної перевірки правильно вказаних даних в декларації…, які були в розпорядженні податкового органу на момент перевірки, є протиправним, оскільки суперечить принципам податкового законодавства, правилам, встановленим для проведення вищезазначеного виду податкової перевірки».

Перевірка розміру авансового внеску з податку на прибуток

Якщо платник виплачує дивіденди, наприклад, своїм засновникам – юридичним особам, він зобов’язаний сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток. Наразі таке правило закріплено в пп. 57.1. 1 .2 ПКУ: «Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток».

При цьому такі авансові внески зараховуються у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації. Таке зменшення податку на прибуток відображається у рядку 16 декларації та у додатку ЗП до неї.

Так от. Був випадок, коли під час камеральної перевірки фіскали не погодилися зі сумою авансових внесків, задекларованих в Додатку ЗП. Вони вирішили, що платник порахував цю суму неправильно, всупереч правилам ПКУ. Відповідно податківці прийняли рішення про зменшення розміру авансових внесків, що призвело до збільшення розміру податку на прибуток.

Проте Верховний Суд вказав, що перевіряти правильність розміру авансового внеску з податку на прибуток під час камеральної перевірки не можна. Для цього законодавець передбачив документальні перевірки.

Так, ВС в постанові від 17.07.2019 зазначив: «… у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність визначення платником податку на прибуток підприємств податкового зобов`язання з цього податку, визначати належні до декларування та сплати суми податку (окрім якщо неправильність таких сум зумовлена методологічною або арифметичною помилкою). Контролюючий орган, здійснюючи перевірку правильності визначеного платником податку на прибуток розміру авансового внеску з цього податку, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про визначення платнику такого зобов`язання».

Отже, достовірність, повнота нарахування та сплата платником податків податкових зобов`язань за результатами здійснення господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок.

Реєстраційна заява №1-ПДВ

У постанові від 14.02.2020 Верховний Суд нагадав податківцям, що вони мають права під час камеральної перевірки досліджувати правильність реєстрації платником ПДВ: «… вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати факт подання Товариством реєстраційної заяви, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки, що помилково не було враховано судом апеляційної інстанції під час розгляду справи».

На жаль, в даному випадку платнику довелось дійти до Верховного Суду, щоб захистити свої права. Чомусь суди попередніх інстанцій не дослухались до очевидних речей.

Щодо перевірки своєчасності сплати податків

Нагадаємо, що до 1 січня 2017 року (до внесення змін до ст. 75 ПКУ) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів були предметом документальної перевірки.

Проте після цієї дати пп. 17.1.1 ПКУ доповнили другим абзацом наступного змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

В судовому реєстрі безліч рішень на користь платників з питань неправомірності перевірки своєчасності сплати податків під час камеральної перевірки. Проте всі вони стосуються періодів перевірки, що відбулися до 01.01.2017 р., тому наразі застосування такої судової практики, на жаль, вже не актуальне.

Автор: Євгеній Піддубко

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Оскарження»

У Порядку прописано особливості розгляду скарг осіб-нерезидентів, які є власниками рахунків відповідно до статті 39-3 розділу I ПКУ, на податкові повідомлення про порушення вимог Загального стандарту звітності CRS

У зв’язку з ухваленням ЗУ «Про адміністративну процедуру», який набирає чинності 15 грудня 2023 року, постала необхідність у комплексному оновленні чинного ЗУ «Про звернення громадян». Тому, наразі Мінюст працює над законопроектом «Про звернення»

За ПКУ платник повинен повідомити контролюючий орган про оскарження його ППР (будь-якого іншого рішення). Але як це правильно зробити і у які строки? Чи має це бути лист в паперовій формі? Чи це може бути електронне повідомлення?

У разі оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення податкового органу у суді платник податків повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду

Related Post

Скільки насіння на кожній насінній лусці шишки сосниСкільки насіння на кожній насінній лусці шишки сосни

Зміст:1 Як виростити сосну з насіння2 Як виростити справжню сосну з шишки в домашніх умовах?2.1 Підготовка до посадки сосни2.1.1 Відбір насіння2.1.2 Підготовка відібраного насіння сосни2.1.3 Підготовка грунту2.2 Правила посадки сосни2.2.1

Скільки солі цукру та оцту на літрову банку огірківСкільки солі цукру та оцту на літрову банку огірків

Відразу залийте гарячим окропом банку з огірками. Скільки солі і цукру на 1 літрову банку огірків потрібно покласти? Додайте як мінімум по 1 столовій ложці солі і цукор і хоча