РОЗДІЛ 1 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В НАШОМУ ЖИТТІ
У світі музики дуже часто трапляються випадки, коли твір, призначений для якогось інструмента, наприклад для струпного (скрипки), виконується на клавішному (фортепіано). Для цього здійснюють нотний «переклад» композиції.
Аранжування я музиці — це пристосування, переклад музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для його виконання в іншому складі інструментів (голосів).
Найвідомішими аранжувальниками XIX ст. вважають Нікколо Паганіні і Ференца Ліста. Віртуоз Паганіні — визначний італійський майстер скрипки, створив чимало неперевершених музичних творів, які сам і виконував. Його техніка виконання вирізнялася неймовірною довершеністю. Музикант цілковито змінив саму природу скрипкового виконання: умів грати такі п’єси, які, як вважалося, неможливо відтворити.
Якщо Паганіні вважають генієм скрипки, то Ференца Ліста — його двійником-піаністом. Австрійський композитор гастролював містами Європи, щоразу збираючи переповнені концертні зали.
Щоб продемонструвати свій талант і віртуозну гру на інструменті, обоє митців написали власні твори, які відповідали заданій меті. Так, Н. Паганіні створив 24 каприси для скрипки. Ці твори є справжнім посібником для досвідчених професійних музикантів, оскільки техніка виконання цих творів — надзвичайна складна.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Нікколо Паганіні, Каприс № 24 ля мінор (для соло скрипки).
Які картини ви уявили? Який характер музики? Схарактеризуйте засоби виразності твору.
Нікколо Поганіні, Каприс № 24 ля мінор в аранжуванні Ференца Ліста для соло фортепіано
Що змінилося у виконанні?
Нікколо Паганіні (1782-1840) — італійський скрипаль-віртуоз, композитор та гітарист.
У віці 7 років уперше взяв до рук скрипку. А вже за рік Нікколо написав свою першу скрипкову сонату і кілька складних варіацій. У 11-річному віці виступає із самостійним концертом у Генуї (серед виконаних творів — власні варіації на французьку революційну пісню «Карманьола»).
На зламі століть Нікколо успішно виступає в Пармі, опісля отримує запрошення виступити при дворі герцога Фердинанда Бурбонського. Потім гастролює Італією, Німеччиною, Францією, Австрією, Великою Британією.
Паганіні вражав слухачів віртуозним виконанням, яскравістю образів, польотом фантазії, драматичними контрастами. У його творчості повною мірою виявлялися особливості італійського народного імпровізаційного стилю.
Паганіні першим зі скрипалів виконував концертні програми напам’ять, вводячи у гру нові технічні прийоми. Музикант розширив межі впливу скрипкового мистецтва. Деякі твори композитора настільки технічно складні, що після його смерті тривалий час вважалися такими, які неможливо виконати.
Фрагмент оригінальних нот Каприса № 10
Я у світі музики: співаю, відчуваю
Музика А. Олєйнікової Вірші Є. Левченка
1. Ллється музика слова
Так чарівно, казково,
Наче серця струна.
Мила, ніжная мово,
Оживаєш ти знову
Наче рання весна..
Мов зоряне намисто.
2. Ти дзвониш над полями,
Над лугами, лісами
Ніжним голосом мами,
Що маля забавля.
Лине хай на Вкраїну:
-Очі карі та сині», —
І сину Душу спів звеселя.
Я у світі музики: досліджую дію
1. Порівняйте Каприс № 24 ля мінор Н. Паганіні у скрипковому виконанні з фортепіанною інтерпретацією Ф. Ліста Схарактеризуйте тему, темброве забарвлення. Які зміни музики відбулися у процесі варіювання теми?
2. Схарактеризуйте ритмічні, мелодичні, регістрові та динамічні особливості варіацій. Занотуйте у зошит.
3. Уявіть себе журналістом тижневика «Музична афіша». Підготуйте свій відгук на концерт, у програмі якого звучав Каприс № 24 ля мінор Н. Паганіні у фортепіанному виконанні, транскрипція Ф. Ліста
• Зильберквиг М. Мир музыки: Очерк — М.: Дет. лит., 1988.
• Тибальди-Кьеза М. Паганини. — М.: Молодая гвардия. 1981.
• Виноградов А. Осуждение Паганини — М.: Маст, лит., 1983.— 688 с.
• Х/ф «Никколо Паганини»(1982);
• Х/ф «Ференц Лист — Грёзы любви» (реж. Мартон Келети, 1970).
• Н. Паганіні. 24 Каприси;
• Н. Паганіні, Ф. Ліст Етюди для фортепіано
Пригадайте, що вам відомо про жанр рапсодії. Що характерно для нього?
Аранжування тем Паганіні входить до відомого Концерту для фортепіано з оркестром Сергія Рахманінова і має назву «рапсодія». Як ви пам’ятаєте, жанр рапсодії виник у далекому минулому — сягає часів давньогрецьких співаків-оповідачів. Сучасна рапсодія — це інструментальний твір вільної форми, в основі якого зазвичай покладено народну тему. Рапсодію на тему Поганіні С. Рахманінова вирізняє масштабний задум, величне темброве рішення — її виконує оркестр із солюючим фортепіано; виразна тема, ознаки тричастинної композиції концерту, наскрізний тематичний розвиток.
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Сергій Рахманінов, Рапсодія на тему Паганіні з Концерту для фортепіано з оркестром № 1.
Як змінилася тема Н. Паганіні у творі С. Рахманінова? Які особливості звучання прослуханого твору?
Концертна рапсодія для соло фортепіано з оркестром є, водночас, варіаційним циклом на тему Двадцять четвертого Капрису Нікколо Паганіні.
Видатний український композитор Мирослав Скорик створив блискучі оркестрові обробки каприсів Паганіні, у яких дотепно зіставив музику XIX ст. і сучасні мотиви.
Пізніше, на основі інструментальної інтерпретації Мирослава Скорика каприсів Поганіні був створений балет «Каприси». Балетмейстером-постановником твору став народний артист України Віктор Литвинов. Сюжет балету «Каприси» — це історія великого маестро, геніального творця поза часом і простором. Це спроба показати долю окремої особистості.
Нікколо Паганіні — Мирослав Скорик, Десять каприсів із циклу «24 каприси для великого симфонічного оркестру» (на вибір).
Скорик Мирослав Михайлович (народ, в 1938 р.) — український композитор і музикознавець, внучатий племінник видатної співачки Соломії Крушельницької. Народився у Львові, тут відвідував музичну школу.
Навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка під керівництвам Станіслава Людкевича. По закінченню стажувався у Дмитра Кабалевського. Тривалий час викладав композицію в Київській консерваторії.
У доробку митця — різноманітні музичні жанри: опера, балет, реквієм, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, для фортепіано, скрипки), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, сольного фортепіано. Окрім того, композитор завзято писав музику до багатьох фільмів і театральних вистав, джазову та популярну музику.
У музичній редакції Мирослава Скорика світ побачив опери М. Леонтовича «На Русалчин Великдень», А. Вахнянина «Купало», Д. Січинського «Роксолана».
У своїх творах М. Скорик переосмислює український, зокрема карпатський, фольклор, а також втілює власне бачення міської салонної музики, джазу. Композиції митця постійно звучать на українській та європейській сценах, а також у США, Канаді й Австралії.
Сьогодні Мирослав Скорик є співголовою Спілки композиторів України і художнім керівником Національного театру опери та балету їм. Т. Г. Шевченка (м. Київ).
М. Скорик диригує оркестром
Нікколо Паганіні, Каприс № 24 ля мінор у рок-аранжуванні Віктора Зінчука.
Я у світі музики: досліджую, дію
1. Поміркуйте, чим сучасна інтерпретація одного з творів, який вам сподобався, відрізняється від оригіналу композитора.
2. Як у сучасних аранжуваннях змінюється музичний образ твору, його форма та засоби виразності (мелодика, ритм, темп, динаміка, інструментування тощо)?
3. Працюємо разом. Об’єднайтесь у групи і знайдіть в Інтернеті колекцію картин, скульптур, архітектурних споруд, зміст яких співзвучний музичним творам, прослуханим на уроці. Створіть музичне слайд-шоу на тему «Музика крізь віки: Н. Паганіні – Ф. Ліст – С. Рахманінов – М. Скорик».
• Брянцева В. Детство и юность Сергея Рахманинова. — М.: Советский композитор, 1973.
• Бажанов Н. Рахманинов. — М.: Молодая гвардия, 1966.
• Д/ф «Гении. Сергей Рахманинов» (реж А. Кончаловский)
Д/ф «Портрет Рахманинова» (реж. А. Косачев, 1992)
• Д/ф «Ветка сирени (С. В. Рахманинове)» (реж. П. Лунгин, 2007)
• С. Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром № 1, Рапсодія на тему Паганіні
• Н. Паганіні – М. Скорик Десять каприсів Із циклу «24 каприси для великого симфонічного оркестру»
• Н. Паганіні. Каприс № 24, ля мінор (рок-аранжування Віктора Зінчука)
Урок “Аранжування в музиці. Види аранжування.”
. Актуалізувати знання учнів про аранжування, його види; розвивати навички розуміння учнями видів музичного аранжування; Формувати предметні компетентності: • здатність до пізнавальної і практичної діяльності у музичному мистецтві. Формувати у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері музичного мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з музичного мистецтва (діяльнісний компонент), виховувати цінністні орієнтації щодо музичного мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент). 2. Формувати ключові компетентності:
Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11
Бердянської міської ради Запорізької області
(конспект уроку з музичного мистецтва у7-му класі)
Підготувала Воробйова Марина Іванівна
учитель музичного мистецтва, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»,
м. Бердянськ, 2018
Мета:
1. Актуалізувати знання учнів про аранжування, його види; розвивати
навички розуміння учнями видів музичного аранжування;
Формувати предметні компетентності:
- здатність до пізнавальної і практичної діяльності у музичному мистецтві. Формувати у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері музичного мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з музичного мистецтва (діяльнісний компонент), виховувати цінністні орієнтації щодо музичного мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).
2. Формувати ключові компетентності:
- Спілкування державною мовою : висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів музичного мистецтва;
- Спілкування іноз емними мовами : сприймати твори мистецтва р ізних країн , народів;
- Математична компетентність : аналізувати твори музичного мистецтва, розуміти логіку художньої форми;
- Інформаційно-цифрова компетентність : застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності ;
- . Соціальна та громадянська компетентності : ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище ;
- Обізнаність і самовираження у сфері культури : розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання музичного мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам музичного мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами музичного мистецтва;
- Екологічна грамотність і здорове життя : використовувати музичне мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власн ий емоційн ий стан .
Поняття: аранжування, його види
Тип уроку: узагальнення знань.
Форма проведення уроку : урок – вікторина.
Очікувані результати : учні зможуть:
- Розпізнавати види аранжування, музичні стилі;
- Сприймати музичні твори, аналізувати типи аранжування, характер музики;
- Знаходити інформацією для вирішення навчально – пізнавальних завдань.
Методи навчання: словесні (пояснення, розповідь, бесіда), наочні (ілюстрації, демонстрація відео, робота з наочним матеріалом,); інтерактивні («Мозковий штурм», робота в групах).
Обладнання: мультимедійне обладнання, презентації, дидактичний матеріал, відео, синтезатор, магнітофон.
Музичний матеріал: Нікколо Паганіні Капріс № 24, Ференц Ліст Едют для фортепіано (за Каприсом Паганіні) ; Й. С. Бах Скерцо із сюїти № 2, Оркестр Поль Моріа Скерцо із сюїти № 2 Й. С. Баха; Франц Шуберт «Серенада» в класичному виконанні та в аранжуванні Річарда Клайдермана; Фрагмент «Місячної сонати» Л. ван Бетховена; «Ти ж мене підманула» укр. нар. пісня.
Міжпредметні зв’язки: зосновами здоров’я, інформатикою.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
(Учн івходять до класу під музику Увертюри Джоаккіно Россіні а з опери «Севільський цирульник»)
Музичне вітання (на звуках до ма жорноготризвуку).
– Зараз ви зайшли у клас під музику, яку ми з вами слухали на минулих уроках.
- До якого виду ми з вами її віднесемо: до класичної чи сучасної? (класичної).
- Скажіть мені, чи слухаєте ви класичну музику кожного дня? (скоріше відповідь «НІ»).
- Подумайте і пригадайте чи є в музичному мистецтві чарівний засіб, який може зробити музику минулого часу сучасною і зрозумілою для нас, сучасних людей? (Так – аранжування).
- Сьогодні, на нашому уроці, ми з вами, підведемо підсумок по темі аранжування в музиці. Тема уроку: «Аранжування в музиці. Види аранжування».Будемо вчитися розрізняти види аранжування,знаходити спільне та відмінне між оригінальними творами та їх аранжуванням, оцінювати можливості аранжування в музиці. Але, перш ніж ми почнемо підводити підсумки по нашій темі, пригадаємо:
ІІ. Актуалізація знань.
- Що таке аранжування? Навіщо воно потрібне в музичному мистецтві?
(Це пристосування, переклад музичного твору, з одного виду виконання для його виконання в іншому складі)
- Сучасне аранжування музичних творів. Що допомогло створенню сучасних аранжувань?
(поява електронно – акустичної апаратури – синтезаторів, магнітофонів, комп’ютерів, електронних музичних інструментів дали нові можливості у творчості композиторів, розширило можливості виконавців)
- Складемо карти пам’яті за методом психолога Б’юзена. На партах у вас лежать карти, які протягом уроку ви будете заповнювати.
ІІІ. Мотивація .
І щоб сьогодні наша співпраця виявилася плідною, цікавою, я пропоную обрати такий девіз уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати!
І V . Повторення вивченого матеріалу.
Учитель: На нашому уроці сьогодні присутні початківці – музичні теоретики, історики та психологи.
Учитель: Зараз я хочу надати слово нашому початківцю в галузі психології, щоб він нагадав нам про метод Б’юзена.
Психолог: За методикою психолога Тоні Б’юзена замість класичних конспектів він пропанує складати карти пам’яті. Вони допомагають створити цілісний образ навчального матеріалу – ключових понять і взаємозв’язків між ними. Допомагає опанувати великі обсяги навчального матеріалу, засвоювати матеріал під час іспитів.
Учитель: В кожного з вас на парті лежать основи такої карти, яку ми будемо заповнювати продовж уроку.
Учитель: Починаємо нашу роботу. Я пропоную вам уважно подивитися невеликій фільм.
- Що ви побачили та почули ? (Портрети композиторів та почули їх твори).
- Чи відповідали звучання творів зображанням портретів композиторів? (Ні).
- Всі твори композиторів звучали в оригіналі, чи ми почули їх з вами в іншому звучанні. (Були оригінали та аранжування ).
- Так, прозвучали фрагменти оригіналів та аранжувань. І чомусь зображення композиторів не відповідало їх музиці. Мабуть стався якийсь збій на комп’ютері! Вірус! Давайте спробуємо все виправити і з’ясувати!
Учитель : І спочатку пригадаємо що таке аранжування?
1 – й теоретик: Аранжування в музиці – це пристосування, переклад музичного твору, написаного для одного складу виконання, для його виконання в іншому складі музичних інструментів, голосів.
Учитель : Так. Відзначимо це в нашій карті. Тепер прослухаємо музичний фрагмент.
Звучить: Нікколо Паганіні Каприс № 24.
1 –й музичний історик: Прозвучав Каприс Нікколо Паганіні. Каприс – це п’єса вільного, задумливого характеру. Першим у фільмі був портрет Нікколо Паганіні (1782 – 1840) – італійського скрипаля – віртуоза, композитора і гітариста. У 7 років уперше взяв до рук скрипку, а через рік пише свою першу скрипкову сонату та кілька складних варіацій. Паганіні вражав слухачів віртуозним виконанням, яскравістю образів. Він першим із скрипалів виконував концертні програми напам’ять, вводив у гру нові технічні прийоми. Деякі твори композитора настільки технічно складні, що після його смерті вважалися такими, які не можливо виконати.
Звучить: Нікколо Паганіні – Мирослав Скорик «24 каприси для великого симфонічного оркестру».
2 –й музичний історик: Прозвучав Каприс в аранжуванні Мирослава Скорика. Видатний український композитор Мирослав Скорик створив блискучі оркестрові обробки каприсів Паганіні. Свого часу Мирослав Скорик був вражений незвичайністю та новаторством творів Паганіні. Продовж 15 років працював Скорик над темою, увів цікаві ритмічні рішення, додав ударні.
Учитель: 1. Поміркуйте чим сучасна інтерпретація теми Паганіні відрізняється від оригіналу композитора?
2. До якого виду аранжування можна віднести ці 2 приклади?
2 – й теоретик: З інструментального на інструментальний. Твір написаний для скрипки переклали для виконання симфонічним оркестром. Це був приклад класичного аранжування.
Учитель: Відмічаємо це в карті.
Звучить: Й. С. Бах Скерцо із сюїти № 2.
2 –й музичний історик : Прозвучало Скерцо із сюїти № 2 Йоганна Себастьяна Баха, німецького композитора 18 століття. Скерцо в перекладі з італійської – жарт, невелика п’єса в швидкому темпі. З 17 століття скерцо стає популярним музичним жанром. Найпопулярнійший твір Баха в цьому жанрі – скерцо з 2 – ї сюїти. Цей твір дуже полюбляють флейтисти – демонструють витончену техніку виконання.
Звучить: Оркестр Поля Моріа Скерцо із сюїти № 2 Й. С. Баха;
3 –й музичний історик : Прозвучало Скерцо Баха у виконанні Оркестру Поля Моріа. Поль Моріа (1925 – 2006) – французький диригент, аранжувальник, композитор. Свій «Великий оркестр Поля Моріа» диригент створив у 1965 році. Протягом життя Поль Моріа створив понад 150 інструментальних композицій та пісень. Його Великий оркестр був дуже популярний свого часу та успішно гастролював країнами світу.
Учитель: 1. Чи можна стверджувати, що сучасне аранжування надало класичній музиці нового забарвлення?
2. А цей приклад до якого виду аранжування можна віднести?
4 – й теоретик: Це був також приклад інструментального аранжування. Тільки сучасного. Твір був перекладений з виконання камерним оркестром з соло флейти для виконання естрадним оркестром, з використанням електронних інструментів.
Учитель: А послухайте ще один варіант аранжування.
Звучить: Й. С. Бах Скерцо із сюїти № 2 у вокальному аранжуванні.
Учитель: Який же це вид аранжування?
4 – й теоретик: З інструментального виду на вокальний вид виконання. Та ще й а’ капела. А’капела – спів без супроводу.
Учитель: ). Відмічаємо це в карті.
Учитель : Слухаємо ще фрагмент твору.
Звучить: Франц Шуберт «Серенада» в класичному виконанні.
5 –й музичний історик: В класичному виконанні прозвучала «Серенада» Франца Шуберта. Серенада – пісня, яку співали у вечорі та присвячували коханій. Упродовж свого такого короткого життя – всього 31 рік Австрійський композитор Франц Шуберт написав велику кількість творів! Завдяки йому жанр пісні увійшов у класичну музику. Шуберт є автором понад 600 пісень! «Серенада», яка написана на вірші Людвіга Рельштаба, вражає своєю динамікою та енергією.
Звучить: «Серенада» Франца Шуберта в аранжуванні Річарда Клайдермана.
6 –й музичний історик: «Серенада» Франца Шуберта прозвучала в аранжуванні Річарда Клайдермана. Річард Клайдерман, справжне ім’я – Філіпп Паже (народився у 1953 році) – французький піаніст, аранжувальник, виконавець класичної музики, а також музики до кінофільмів. Музикою став займатися з 6 років. У юному віці втупив до Паризької консерваторії, але на подив рідних та вчителів став грати рок – музику! «Балада для Аделіни» в 1976 році зробила музиканта популярним. Саме тоді з’явився псевдонім Річард Клайдерман.
Учитель: 1.Які зміни відбулися у процесі аранжування? Що нового отримала, а що втратила музика у процесі аранжування?
2. А це який вид аранжування?
5 – й теоретик: З вокального на сучасний інструментальний. Вокальну лінію передали музичним інструментам.
Учитель: Занотуємо це в карті.
V . Практичначастина.
Учитель: Давайте підведемо підсумок нашої вікторини. Її теоретичної частини.
З ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО НА ВОКАЛЬНЕ
АРАНЖУВАННЯ = ПЕРЕКЛАД (переробка виконання)
Тема 9-10. Аранжування класичної музики
Існують музичні твори, які й через століття не втрачають популярності. Їх залюбки слухають і впізнають не лише музиканти-професіонали, а й звичайні аматори. Такі твори ми відносимо до музичної класики (від лат. classicus — зразковий). Ця музика витримала випробування часом, можливо, саме тому, що вона є зразком, еталоном для наслідування.
Франциско Катала. Алегорія музики
З надзвичайним поширенням популярної музики, здавалося б, усе менше місця в сучасній культурі залишається музичній класиці. Проте класичні твори у поєднанні з новітніми технологіями часто отримують «нове звучання». Це здійснюється завдяки різноманітним аранжуванням.
Пофантазуйте та уявіть, яка музика може звучати в композиціях художника і скульптора — класична чи сучасна популярна.
Гюстав Клімт. Алегорія музики
Аранжування — це перекладення музичного твору для іншого складу виконавців, пристосування фактури твору-першоджерела до технічних можливостей іншого інструмента або інструментів.
Окрім цього терміна видозміни в музичному тексті називають також обробка, оркестровка, транскрипція, фантазія тощо. Ці слова важко розмежувати, адже на практиці їх нерідко використовують як синоніми. Поняття «обробка» використовують зазвичай щодо змін народних пісень, а «оркестровка» — щодо перекладу для симфонічного оркестру.
Іноді такі перекладення робить сам композитор, але нерідко до цієї творчості долучаються інші музиканти, яких називають аранжувальниками. Приміром, пісню, написану для голосу та фортепіано, перекладають для хору, а скрипкову п’єсу — для інструментального ансамблю. При аранжуванні можна змінити не лише тембр і гармонію, а й навіть жанр і форму музичного твору, наприклад створити фантазію з провідних тем опери або сюїту з основних танців балету.
Модест Мусоргський. Картинки з виставки: «Богатирські ворота», «Старий замок» (для фортепіано і в оркестровці Моріса Равеля).
Як у музиці втілено образи архітектури? Як оркестровка фортепіанних творів вплинула на їх сприйняття?
Поряд із фантазією до вільних варіантів аранжування належить і транскрипція. Видатним майстром таких віртуозних фортепіанних аранжувань був Ференц Ліст. Напевно, вам доводилося чути, як, оголошуючи черговий номер концертної програми, ведучий називає: «Шуберт-Ліст. Серенада». Це не означає, що Шуберт писав свою вокальну серенаду разом із Лістом, як співавтор. У таких випадках ідеться про транскрипцію.
Йозеф Данхауер. Ференц Ліст (у центрі стоїть Н. Паганіні)
Портрет митця
М. Скорик — диригент
Мирослав Скорик (1938-2020) — видатний український композитор, диригент, музикознавець. Навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка під керівництвом Станіслава Людкевича. Тривалий час викладав у Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського, був художнім керівником Національного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. У спадщині митця — твори різних жанрів: балет, опери, концерти та п’єси для різних інструментів, музика до кінофільмів, джазові та популярні композиції.
Оркестровою транскрипцією вважають 24 каприси Нікколо Паганіні-Мирослава Скорика. Склад симфонічного оркестру, доповнений великою групою ударних інструментів, створює різнобарвний колорит. У деяких каприсах, як, наприклад, у знаменитому № 24, відчуваються сучасні ритми, притаманні естрадному типу оркестровки. Хореографічним аранжуванням автора є балет «Каприси долі».
Нікколо Паганіні — Мирослав Скорик. 24 каприси (на вибір). Фрагменти балету «Каприси долі».
Опишіть свої враження від оркестрової транскрипції М. Скорика. Як відбувається «осучаснення» музики?
Сцени з балету «Каприси долі» у Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка.
У наш час по радіо і телебаченню або в Інтернеті ми часто чуємо мелодії, які насправді народилися десятки, а то й сотні років тому. Але завдяки модерному аранжуванню ми сприймаємо їх як сучасну музику. Такою є творчість німецького композитора Иоганна Себастьяна Баха.
Музика Баха отримала чи не найбільшу кількість інтерпретацій упродовж свого 300-річного існування. У XIX ст. його твори виконували найчастіше у вигляді фортепіанних транскрипцій на концертах і під час домашнього музикування. У XX ст. вони зазвучали в інших барвах: у джазових, рокових та попобробках.
Світлана Богатир. Портрет Й.-С. Баха (у сучасному «аранжуванні»)
Йоганн Себастьян Бах. Токата і фуга ре мінор для органа (фрагмент); скерцо із Сюїти № 2 сі мінор («Жарт») в оригіналі й у різних аранжуваннях (на вибір).
Порівняйте твір Й.-С. Баха в різних інтерпретаціях. Чи легко впізнати його в новому звучанні? Зверніть увагу на засоби музичної виразовості кожної з інструментальних версій твору.
ПІСНЯ-ПОБАЖАННЯ
2. В час торжества, в зоряний час
Друга не зрадь і не забудь.
Успіх в житті здружить хай вас,
тільки з добром іди у путь.
Хай на землі не згасне тепло
Вірних сердець, сонячних мрій.
Людям даруй мир і добро,
кожному дню завжди радій!
Приспів.
Мистецька скарбничка
Аранжування (від фр. arranger — упорядковувати) — творчий процес підготовки музичного твору до виконання, відмінного від оригінальної композиції, але з втіленням його головної художньої ідеї.
Транскрипція — вільне перекладення музичного твору переважно для іншого виконавського складу у віртуозному дусі, що має самостійне художнє значення.
- 1. Назвіть види аранжування музики, з якими ви ознайомилися.
- 2. Яке значення мають сучасні аранжування класичних творів?
- 3. Поміркуйте, які улюблені зразки музичної класики варто аранжувати в сучасному стилі й використовувати для емоційного розвантаження.
- 4. Дослідіть, які музичні заставки звучать на мобільних телефонах ваших рідних і знайомих. Запропонуйте їм аранжування класичних творів згідно з їхніми уподобаннями.
- 5. Завдання за бажанням. У вільний час уявіть себе аранжувальниками і поімпровізуйте на синтезаторі з популярними мелодіями (змінюйте тембр, ритм, темп, динаміку).