Чим обробити сад восени, щоб захистити від хвороб та шкідників

Провести обробку саду від шкідників та хвороб найкраще восени, коли хімічні препарати не впливатимуть на плоди дерев. Розповідаємо, чим обробити сад від парші, гнилі, мучнистої росі тощо перед зимою, щоб наступного року зібрати великий врожай.

Коли найкраще обробляти сад

Досвідчені садівники радять це робити, коли почнуться нічні заморозки, але до настання холодів. Тоді шкідливі комашки почнуть шукати криття у деревах, саме тоді найкраще буде провести радикальну обробку саду від шкідників. Після обробки комахи загинуть, не встигнувши відкласти яйця.

Від яких хвороб та шкідників потрібно обробляти сад

Основні групи хвороб які шкодять садовим деревам можна поділити на три групи:

• Грибкові інфекції. Це парша, фітофтора, коккомікоз, борошниста роса, іржа, гниль.
• Бактеріальні інфекції, до них належать некроз, бактеріальний опік.
• Вірусні захворювання як то проліферація (надмірне розростання, відьмина мітла), мозаїчна кільчастість, підшкірна вірусна плямистість плодів, карликовість, віспа, махровість, інші. Заражені вірусними інфекціями частини дерев необхідно просто видалити та спалити, бо будь-які засоби проти них — безсилі.

Серед шкідників, які живуть в саду можна виділити листоїдів (це білянка, совка, ведмедиця, коконопряд, оса-лісторіз), комах, що висмоктують сік рослин (попелиця, павутинний кліщ, мідяниця, блішки, білокрилка), і таких шкідників як хоботник, листовертка, каліфорнійська щитівка, муха цибуля, малинний жук, стеблова і коренева нематоди, галиця, склянка.

Як захистити сад восени

Частково позбутися комах допоможе ретельне обрізання дерев. У ході процедури відбувається усунення скелетних гілок, гілок, що ростуть усередину дерева, хворих пагонів. Але щоб знищити паразитів, що вже сховалися всередині кори, знадобляться серйозніші заходи.
До таких заходів можна віднести очищення відмерлої кори. оббризкування, осінню побілку.

Очищати стовбур дерева від кори краще руками, але якщо рослина вже старша за шість років, то використовувати металеву щітку. А пошкодження потрібно замазати спеціальним розчином.

Обприскування саду восени потрібно для як для того, щоб знищити небезпеку зараження та пошкодження, так і щоб провести профілактичні роботи.

Чим оббризкувати сад восени: кращі засоби

• Азотна обробка — виконується сечовиною, яку розводять у пропорції 500/700 г засобу на 10 літрів води. Отриманий розчин потрібно наносити на саму рослину і навколишній ґрунт. Таким чином можна боротися з грибковими захворюваннями, захистити плодові насадження від парші.
• Розчин мідного купоросу готують із розрахунку 100 грамів гранул на 1- літр води. Мідний купорос дозволяє захистити рослини від борошнистої роси, гниття, плямистостей. Для молодих дерев достатньо 2 літрів суміші, для обробки інших потрібно до 10 літрів.
• Багато садівників люблять залізний купорос за його здатність насичувати рослини залізом. 1 кілограм порошку розводять у 15 літрах води. Оббризкування залізним купоросом ефективно проти моху, парші, лишаю
• Фунгіциди такі як хорус, колоїдна сірка – хоча допоміжні, але ефективні засоби. Ці препарати можна купити як з метою лікування та профілактики моніліозу, кучерявості, так і для відлякування гризунів від дерев та чагарників.
• Бордоська рідина. Її можна придбати або приготувати самостійно. Для цього потрібно змішати 200 грамів мідного купоросу, 10 літрів води та 200 грамів гашеного вапна, розведеного з 10 літрами води. Рідина допомагає позбутися гнильних процесів і парші.

Важливо обприскування проводити до перших заморозків, виключно в суху та безвітряну погоду.

Побілка дерев восени

Перед побілкою потрібно постелити біля основи культури плівку, щоб шкідники з кори не падали на ґрунт, очистити довкола стовбури від старої кори, використовуючи металеву щітку з металу, замазати садовим варом тріщини, що з’явилися.
Є кілька варіантів приготування побілки, що використовується для захисту від шкідника:

• 80 грамів казеїнового клею, 3 кілограми вапна, пів кілограма мідного купоросу розчинити у воді до досягнення однорідної концентрації, що нагадує сметану.
• 1 кілограм глини, 2 кілограми вапна (гашеного), 250 грамів мідного купоросу, гній.

Для максимальної ефективності додавайте до суміші інсектициди або купорос. Для змішування поживних речовин зі складом, використовуйте глину або клей. Користь побілки плодових дерев полягає в організації захисної плівки, яка вбиває хвороботворні мікроорганізми, що розповсюджують віруси.

Читайте також:

Осіннє викорінююче обприскування саду проти шкідників і хвороб

Приблизно до середини осені (з урахуванням регіону) в рослинах відбуваються істотні зміни – вони готуються до нелегкого зимового періоду. Кора потовщується, а бруньки повністю закриваються і стають невразливими для морозів. Разом з нашими улюбленими рослинами до зими готуються і наші недруги – хвороби і шкідники. Всю зиму вони проведуть в неактивному стані у вигляді спор, лялечок, відкладених яєць. А чому б нам, садівникам, не порушити їх безтурботний спокій і не дати їм шансу вижити, тим більше, що рослини перед зимою надійно захищені? Осінній перехід рослин в стан спокою дає нам можливість використовувати міцні розчини препаратів, якими не можна обприскувати дерева і чагарники в період вегетації (по листю).

Осіннє викорінююче обприскування саду проти шкідників і хвороб

Коли проводити осіннє викорінююче обприскування саду?

Так, багато хто проводить ранньовесняне обприскування по сплячим рослинам. Але часто весна настає занадто стрімко, багато рослин прокидаються раніше, і потрібний момент упущений. І вигнати себе обприскувати сад ранньою весною, по бруду, часом буває складно. Набагато простіше і з тим же ефектом обробити сад пізньої осені: рослини сплять, а погода, зазвичай, цілком комфортна для роботи.

Слід пам’ятати, що осіннє обприскування саду проводять при повністю опалому листі і плюсових температурах (оптимально +5 градусів). Обприскувати при мінусових температурах не варто.

В принципі, ранньовесняне і осіннє викорінююче обприскування саду від хвороб і шкідників це практично одне і те ж, і застосовувати можна ті ж самі препарати. Однак при виборі того чи іншого препарату уважно вивчіть інструкцію і зверніть увагу на те, за яких температур його рекомендується використовувати. Скажімо, деякі працюють при температурах вище +10 градусів, а для осіннього викорінюючого обприскування це не найоптимальніша температура.

Препарати для обприскування саду осінню

«Карбамід» (сечовина)

Відмінно зарекомендував себе «Карбамід» (сечовина). У правильних концентраціях він буквально спалює спори інфекцій і відкладені на корі яйця комах шкідників, будучи, по суті, і фунгіцидом, і інсектицидом. Головне правильно підібрати цю саму концентрацію. І тут все залежить від ступеня зараження вашого саду. Якщо в минулому сезоні ваш сад не захопила епідемія якихось хвороб, або нашестя комах шкідників, то його умовно можна вважати «чистим» і «Карбамід» застосовують в концентрації 200 – 300 грам на 10 л води (в стаканчику об’ємом 200 мл – 130 г). Якщо ж в саду були проблеми: парша, борошниста роса, попелиці та ін., то варто використовувати більш міцний розчин: 500, а то і 700 грамів на 10 л води.

Багато садівники знають, що «Карбамід» є відмінним азотним добривом, яке сприяє вегетації рослин. Дійсно, при ранньовесняному обприскуванні, крім фунгіцидної і інсектицидної дії, сечовина стимулює ріст рослин, але при обприскуванні пізньої осені (за низьких плюсових температур) ніякого зростання він вже не викличе, так що застосовуйте сміливо.

Залізний купорос

Ще один популярний засіб, що годиться для осіннього викорінюючого обприскування саду. Те ж саме: в «чистому», умовно не хворіючому саду роблять одну концентрацію – 200-300 грамів на 10 л води (в стаканчику об’ємом 200 мл – 180 грамів), якщо ж сад хворів, то 500 грамів на 10 л води. У старих посібниках з садівництва зустрічається і цифра в 800 грамів, але, мабуть, це перебір. А ось змішати для більшого ефекту «Карбамід» і залізний купорос цілком можна, причому в тих же концентраціях, зробивши так звану «бакову суміш». До речі за допомогою 3% розчину залізного купоросу можна провести ефективну боротьбу з лишайниками на стовбурах і гілках дерев, адже саме в їх пористій структурі часто і причому комфортно зимують збудники хвороб і комахи-шкідники.

Мідний купорос

Мідний купорос — давно відомий і популярний серед садівників. Для осіннього викорінюючого обприскування саду його застосовують в концентрації 300 грамів на 10 л води (в стаканчику об’ємом 200 мл – 210 грамів).

А якщо до мідного купоросу додати вапно, то вийде вже більше 100 років популярна у садівників всього світу бордоська суміш.

Правда, варто обмовитися, що при її приготуванні потрібно дотримуватися певних правил. Для пізньоосіннього викорінюючого обприскування можна використовувати 3% розчин цього фунгіциду.

Особливості проведення осіннього викорінюючого обприскування саду

Можна застосовувати й інші, більш сучасні препарати для обробки саду восени, але, повторюся, деякі з них мають обмеження по температурі використання, будьте з цим уважні.

Є цікава група препаратів, що містять емульсії мінеральних масел (препарати 30-В і 30-Д). Після обробки ними на рослині утворюється плівка, яка не пропускає повітря. В результаті рослині не наноситься ніякої шкоди, екології, до речі, теж, а все хвороботворне і шкідливе, що зимує на рослині, просто задихається. Причому звикнути до такого неможливо, і препарат можна ефективно застосовувати з року в рік.

А ще пам’ятайте про те, що всі ці препарати – контактної дії, тобто ефективні при безпосередньому потраплянні на спори, яйця, або личинки. Тому дуже важливо дерева і чагарники під час таких обробок змочувати повністю, від верхівки до низу стовбура. Більше того, варто обробити і пристовбурові кола рослини. Адже якщо залишиться без уваги навіть невелика ділянка з зимуючими спорами, то навесні вони знову розлетяться по саду, а виживша личинка або яйцекладка дасть нові покоління шкідників.

Тому і використовувати бажано сучасні бензинові або електричні обприскувачі, здатні створювати невеликий туман з препаратів, що проникає в найдрібніші пори і тріщини кори. У деяких випадках можуть допомогти і спеціальні препарати-прилипачі, що забезпечують хороший контакт хімічної речовини і кори рослини.

Обов’язково видаляйте муміфіковані, ті, що ссохлися, плоди – це джерело майбутніх захворювань, та й опале листя теж, особливо якщо сад хворів або сильно пошкоджувався шкідниками. Спалювати такі рослинні залишки, мабуть, самий надійний вихід, але не найкращий з точки зору здоров’я. Зібране листя і засохлі плоди варто закопати в дальньому кутку саду, причому на великій глибині, або теж ретельно обприскати. Правда, майте на увазі, що не всі препарати корисні для грунту, його мікрофлори і живлення рослин.

Звичайно, добре б обійтися однією викорінюючою обробкою, але це навряд чи вдасться. Тому ранньою весною, до моменту, коли рослини прокинуться після зими, треба буде провести точно таку ж обробку і тими ж препаратами. Можна діяти за іншою схемою – восени провести викорінюючу обробку саду від зимуючих шкідників, а навесні вже побороти збудників захворювань рослин.

Ну, і не забувайте про дотримання техніки безпеки. Респіратор, гумові рукавички, спецодяг – необхідні атрибути будь-якої хімічної обробки саду. Не дозволяйте препаратам потрапляти в дихальні шляхи, на шкіру і слизові оболонки. Це небезпечно!

Більше про викорінюючі обприскування саду проти шкідників і хвороб восени дивіться у моєму відео.

Осіннє викорінююче обприскування саду – відео

спеціально для ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ.

Декоративні сосни для саду – умови вирощування, розмноження з насіння, проблеми у догляді

Соснові дерева є одними з найдавніших збережених хвойних культур. Рід рослин охоплює два підроди: типові сосни у підроді Pinus і білі у підроді Strobus.

Скільки живе сосна? Більшість садових форм можуть жити більше століття, а в природі вік деяких видів обчислюється сотнями років. Найстаріші соснові дерева віком не менше 4000 років ростуть в Національному заповіднику Каліфорнії (Ancient Bristlecone Pine Forest).

А найдавнішим представником світу флори є сосна віком 4800 років, названа «Мафусаїл», що росте на схилі Білих гір цього унікального місця.

Своєю величезною популярністю у садівників сосни зобов’язані багатством декоративних форм, невеликими вимогами у догляді та численними можливостями використання в саду. Правила посадки сосен нічим не відрізняються від інших хвойних порід, а вирощування з насіння дозволяє отримати нові саджанці.

Опис сосни

Розміри представників роду варіюються від півтораметрових карликів до справжніх гігантів висотою 60-80 метрів. Крона зазвичай конічна, округла або плоска, зонтична.

Видозмінене листя – голки довгі, вузькі, розташовані по спіралі. Хвоїнки на пагоні зібрані в пучки по 2-7 голок, які з’єднуються біля основи. Колір їх залежить від виду або сорту культури. Хвоя сосни залишається на дереві як мінімум 2 роки, після чого опадає, а її місце займають молоді голки.

Як цвіте сосна? Процес запилення відбувається за допомогою чоловічих і жіночих шишок, а не квітів, тому термін «цвітіння» використовується в переносному значенні.

Навесні на верхівках пагонів утворюються невеликі, жовті або рожеві, подовжені чоловічі шишки-мікростробіли з пилковими зернами. Коли процес перенесення пилку закінчується, вони опадають.

Жіночі шишки часто розташовані поруч і виглядають більш декоративно. Пилок потрапляє в жіночу шишку і починається процес запилення, який може тривати близько року. Дозрівання самих шишок з насінням займає два або три роки.

Сорти й види сосни з фото

Сосна веймутова (Pinus strobus). Висота декоративних форм варіюється від 7 до 15 м. Голчасте листя довге і м’яке. Молоді дерева мають конічну форму крони, яка в міру зростання стає несиметричною.

Вражаючими є сорти форми Пендула з плакучими довгими гілками та дуже тонкими ясно-зеленими голками, наприклад, «Angel Falls» або «Ніагарський водоспад».

Ще один відомий сорт даного виду – сосна «Фастігіата» (Fastigata) з красивою, щільною, яйцеподібною кроною. Довгі, м’які голки красивого сизого відтінку.

Сосна Гельдрейха або боснійська (Pinus heldreichii) – вид, що виявлений в південній і західній частині Балкан, недалеко від Середземноморського басейну. Дерево морозостійке, демонструє низьку сприйнятливість до атак комах і здатне адаптуватися до екстремальних умов навколишнього середовища.

Сорти виду

Сосна «Компакт джем» – карликове деревце з конічною, акуратною кроною. Хвоїнки темно-зелені. Через 10 років вирощування розростається до 1,2 м в ширину і до 2 м у висоту. Віддає перевагу повному сонцю, прекрасно росте на бідних субстратах, посухостійка.

Сосна Гельдрейха «Малинки» – сорт з широкою, щільною кроною. Висота дорослого дерева, приблизно, півтора метра, ширина – 1 м. Сезонний приріст становить 10-15 см.

Сосна італійська або пінія (P. Pinea). Прекрасні середземноморські соснові дерева з широкою сферичною або плоскою вершиною в зрілому віці.

Популярністю у садівників користується невисокий сорт цього виду сосни «Сільвер хрест», який часто вирощують у горщиках.

Сосна сланка, синонім – кедровий сланик (Pinus pumila). Хвойна рослина родом з Монголії, Забайкалля і Південних Курил, де росте на схилах гір на висоті від 1000 до 2300 м над рівнем моря. Висота хвойної рослини в природному середовищі існування 1-3 метри.

Пагони розлогі, сланкі, крона несиметрична. Залежно від навколишніх умов може виглядати як чагарник і дерево. Росте дуже повільно і може прожити 300 і навіть 1000 років. Голки зібрані в пучки по 5 штук, злегка блакитні. Шишки маленькі червоно-коричневі або фіолетові.

У догляді карликова сосна абсолютно невибаглива, добре розвивається практично на будь-якому ґрунті, навіть на сухому піщаному або суглинному. Не замерзає, рідко уражається хворобами, може рости як на сонці, так і в півтіні.

Сорти виду

Сосна «Глаука» (Glauca) – сортова форма даного виду висотою 2-3 метри з блакитно-сріблястими голками. Отримала нагороду Королівського садівничого товариства.

“Blue Dwarf” – карликова форма з червоними шишками й блакитною хвоєю.

Сорт «Blue Dwarf»

Сосна гірська Мугус або європейська (P. mugo). Висота рослини не перевищує 3 м, стовбур сильний, короткий. Голчасте листя в природі зеленого забарвлення, жорстке. Молоді шишки фіолетово-червоного кольору.

Може вирощуватися на піщаному, гравійному, бідному субстраті, незалежно від рН. Вид також дуже стійкий до сильних морозів, добре переносить посуху, сильні вітри. Різновид даного виду – сосна гірська Муго Мугос (P. mugo var. Mughus).

У садах ви можете знайти численні сорти P. mugo з високими декоративними якостями. Особливо популярні в садівництві варіанти карликової гірської сосни.

Сорти гірської сосни

Гірська сосна “Мопс” – карликовий сорт правильної сферичної форми зі смарагдовою, короткою хвоєю. Зимостійкий, посухостійкий, світлолюбний, до ґрунту і вологи вимоги невисокі.

Сосна гірська “Варелла” – ефектний кущик-їжачок з щільною, сферичною кроною. Десятирічна рослина досягає всього близько 70 см у висоту, а висота старіших рослин півтора метра. Хвоя хвиляста, ніжна, яскраво-зелена.

Сосна гірська «Пуміліо» (Pinus pumila). Сортова серія Pumilio об’єднує групу низькорослих чагарників. Добре піддається обрізуванню та може застосовуватися в якості ґрунтопокривної рослини.

Сосна гірська «Вінтер голд» (Winter Gold). Низькорослий сорт висотою 1-2 м. Сезонний колір хвоїнок зелений з жовтим відтінком. Навесні голки майже салатові, а взимку стають золотими.

Сорт «Winter Gold»

Сосна «Гном» даного виду. Являє собою деревце з щільною, темно-зеленою, округлою кроною. Висота дорослого сорту приблизно 2-3 метри. Росте дуже повільно. Висота успішно контролюється обрізуванням або прищипуванням. Ідеально підходить для формування бонсай.

Сорт «Гном» в стилі бонсай

Японська біла сосна, синонім – дрібноквіткова (Pinus parviflora), що росте в природі на території Кореї і Японії. Висота дерева приблизно 15-20 метрів, форма крони широка, конічна. Голки зібрані в пучки по 5-6 хвоїнок. Це популярне дерево, що популярне в мистецтві бонсай і в ландшафтному дизайні.

Сорти

«Міядзіма» – карликовий варіант з щільною, кулястою кроною в молодому віці та сизими голками. Деревце було вперше виявлено на острові Міядзіма майже 400 років тому і з тих пір користується величезною популярністю.

Сосна дрібноквіткова «Негіші» – ще одна дуже стара сортова форма від 1,8 до 2,5 метрів заввишки з красивими сріблясто-зеленими голками.

Через відносно коротку хвою, довговічність та гарне перенесення стрижки сорт використовується в мистецтві бонсай.

«Ogon Janome» – неймовірно красива рослина. Ця рідкісна, середньої висоти форма японської сосни демонструє строкату хвою з жовтими смугами на голках.

Сорт «Ogon Janome»

«Tanima no yuki» – карликовий сорт з дуже повільним ростом і пишними кремово-білими голками.

Гімалайська сосна або Гріффіта (Pinus wallichiana), в природі її можна зустріти в долинах і на схилах гір, залитих сонцем.

Її крона нагадує широкий конус з розлогими гілками, пагони розгалужені від самої землі. У природі виростає до 25-50 м.

Незвичайна краса, м’які голки, що звисають, зібрані в пучках по 5 штук, досягають довжини 20 см. Їх колір – сизий або зелений, а на молодих деревах блакитний. Шишки вузькі, довгі, вигнуті.

Сорти гімалайської сосни

«Нана» – карликова сосна, висота якої 2-2, 5 метра, голки тонкі, синьо-сірі.

«Zebrina» – блакитні голки з жовтими поперечними смужками.

Чорна сосна nigra (Pinus nigra), яку іноді називають австрійською. Родом з Середземноморських регіонів і Малої Азії. Росте досить швидко, досягаючи висоти 50 м.

Сосна nigra «Pyramidalis» – сорт росте досить швидко. Форма стовпчаста з вертикальними пагонами, після досягнення зрілості висота дерева становить 6 метрів.

Сорт чорної сосни «Нана» зі сферичною кроною характеризується дуже повільними темпами росту і навіть через 30 років досягає всього 3 м у висоту. Виключно декоративний варіант, який не має особливих вимог утримання.

Сосна звичайна (Pinus sylvestris) – в природі може досягати до 40 м у висоту, але в садах вирощують низькорослі форми даного виду, наприклад сосна «Globosa Viridis» висотою 1,5 м. Може вирощуватися на штамбі.

Цей сорт повністю стійкий до морозу, тому підходить для посадки в холодних районах.

Ще один популярний сорт сосни звичайної «Ватерері» (Watereri) до 4 м у висоту. Крона сферична, хвоя сорту сиза, злегка скручена.

Як посадити сосну

Дерево комфортно себе почуває на всіх типах ґрунтів. Навіть кам’янисті та піщані ділянки саду будуть сприятливі для його зростання.

Якірна стрижнева система кореня дозволяє отримувати необхідну вологу на досить великій глибині під землею.

Однак рівень pH ґрунту є досить важливим фактором вирощування сосни в саду. Низький рівень вказує на кислий ґрунт, а високий – на лужний.

Більшість видів і сортів вважають за краще нейтральний або злегка кислий ґрунт. Якщо земля лужна, підкислити її можна за допомогою торфу або моху сфагнуму.

Вибираючи місце для посадки сосни, обов’язково враховуйте освітленість. Хвойні дерева люблять сонячні місця або легку півтінь.

Саджанці з відкритою кореневою системою висаджують в стані спокою – в листопаді або на початку весни. Дерева в контейнерах можна висаджувати протягом усього сезону, але уникайте процедури в жаркі та сухі дні.

Викопайте посадкову яму за розміром більшу, ніж коренева куля. На дні викладіть дренажний шар з битої цегли або великого керамзиту, заповніть нижню частину ями верхнім шаром родючого ґрунту, що взятий з посадкової лунки.

Помістіть саджанець і засипте землею. Коренева шийка після посадки повинна бути на рівні поверхні або трохи вище. Утрамбуйте ґрунт навколо саджанця і добре полийте. Не допускайте пересихання землі в перший рік вирощування сосни. Деревця на штамбі бажано прив’язати до опори, поки не зміцніють.

Пристовбурний простір навколо саджанців рекомендується замульчувати шаром торфу, сосновими голками або деревною тріскою, але так щоб мульча не торкалася стовбура. Процедура захищає ґрунт від пересихання, пригнічує ріст бур’янів і, розпадаючись, забезпечує рослину поживними речовинами.

Умови вирощування сосни

У догляді сосни невибагливі, добре переносять низькі температури та стійкі до посухи. Тільки гімалайським сортам для захисту коренів необхідно на зиму замульчувати ґрунт товстим шаром опалого листя або ялиновим гіллям.

Сосна Веймутова «Пендула»

Полив сосен. Потреба у воді залежить від таких факторів як погода, ґрунт, освітленість і наявність мульчі. Зазвичай соснові дерева потребують поливу тільки в період тривалої відсутності дощів.

Піщані ґрунти втрачають вологу швидше суглинків. На яскравому сонці волога також швидше випаровується, а ось мульча перешкоджає втраті води.

Негативно відбивається на вирощуванні сосни відсутність сонця і постійна вологість ґрунту. На занадто темній ділянці саду хвойні красуні швидко втрачають свою привабливість, голки стають тоншими, забарвлення тьмяніє. Надлишок вологи призводить до розвитку грибкових захворювань.

Підживлення хвойних дерев починають з другого року життя. Підгодовують пару раз за сезон невеликими дозами повільно розчинних збалансованих добрив (азот, калій і фосфор). На родючих субстратах насадження підгодовують один раз за сезон вегетації.

Обрізування сосни переносять добре, хоча і рідко вимагають проведення процедури через декоративну форму сортів. Однак для обмеження росту дерева або підвищення щільності крони в кінці весни можна обрізувати нові пагони наполовину.

Санітарна стрижка необхідна для всіх сортових форм: ранньою весною видаляють хворі, пошкоджені й засохлі гілочки.

Як розкрити шишки сосни в домашніх умовах

Шишки збирають ще в незрілому вигляді, ті, що не розкрилися. Їх поміщають в неглибоку місткість та накривають звичайним розсіювачем, щоб птахи не скльовували насіння.

Шишки весь час дозрівання повинні залишатися сухими, тому що це прискорить час, необхідний для відкриття лусочок. Приблизно через тиждень шишки повністю дозрівають, темніють і розкриваються.

Насіння саме випадає назовні.

Як виростити сосну з насіння в домашніх умовах

Розмноження сосни проводиться за допомогою насіння. Перш за все, необхідно відокремити порожнє і життєздатне насіння. Матеріал заливають водою і залишають на 24 години. Порожне насіння після закінчення цього часу залишиться на поверхні води, а те, що готове прорости – опуститься на дно.

Перед посадкою в ґрунт посівний матеріал повинен пройти стратифікацію холодом. Насіння поміщають в поліетиленовий пакет з вологим мохом сфагнумом або вологою паперовою серветкою і зберігають у холодильнику 3-4 тижні при температурі 2-5 °С.

Якщо через кілька хвилин у холодильнику пакет зсередини пітніє, значить, вологи в ньому достатньо.

Висівають у суміш з рівних частин торф’яного моху, піску і вермикуліту на глибину 1 см, зволожують слабким розчином марганцівки за допомогою пульверизатора та накривають плівкою. Місткість тримають на розсіяному сонячному світлі та підтримують вологість субстрату.

Після появи сходів плівку прибирають.

Полив проводять після підсихання верхнього шару ґрунту. Підросли сіянці пікірують в окремі горщики з родючим субстратом. У відкритий ґрунт висаджують в кінці весни та першу зиму добре утеплюють.

Хвороби сосни

Шютте являє собою групу грибкових захворювань хвойних. Поширеним симптомом інфекції є поява плям, пожовтіння або/і передчасне опадання голок. Захворювання мають кілька схожих симптомів, але способи лікування можуть відрізнятися.

В кінці весни й до осені грибок може вражати молоді саджанці. Часто перші симптоми видно у вересні – на голках з’являються жовті лінії. Восени та взимку голки стають коричневими з чорними плямами. Наступної весни більшість заражених голок опадають.

Лікування проводиться обробкою такими фунгіцидами як: Дітан, Неотек, Амістар.

Червона плямистість хвої. Грибкова хвороба проявляється появою червоно-коричневих смуг на хвої. Кінчики голок спочатку стають світло-жовтими, потім вся хвоя темніє й опадає.

Інфекція зазвичай з’являється на нижніх гілках і без лікування поширюється по всьому дереву. Профілактична обробка фунгіцидами з міддю 1-2 рази на рік знижує ризик розвитку хвороби.

Ще одним небезпечним захворюванням є іржа, яка характеризується появою на корі або хвої помаранчевих і жовтих плям, виразок зі спорами. Без лікування препаратами, що містять мідь, іржа може призвести до відмирання пагонів і смерті дерева. Розвитку хвороби сприяє посадка сосни поруч зі смородиною, грушею.

Диплодіоз – грибкове захворювання, що вражає кору, хвою і шишки дерева. З’являються невеликі чорні плями зі спорами гриба, які поширюються в дощовиті дні, приводячи до некрозу і пожовтіння уражених ділянок. Лікується системним фунгіцидом.

Фузаріоз – дуже небезпечне захворювання хвойних порід. Першим симптомом цієї хвороби є гальмування росту рослин і поступове в’янення і засихання пагонів.

Хворобу важко зупинити, всі заходи повинні бути спрямовані на профілактичні обробки фунгіцидом Превікур Енерджі. Сильно інфіковане дерево необхідно спалити.

Сіра цвіль. Водянисті, коричневі плями на голках з часом збільшуються, приводячи до відмирання хвої та пагонів. У постійній вогкості з’являється сірий наліт. Хвороба атакує переважно молоді саджанці в загущених посадках при високій вологості повітря і ґрунту.

Догляд за сосною з ознаками зараження будь-яких захворювань зводиться до обробки відповідними препаратами та видалення хворих частин дерева. Посадка дерев з достатньою циркуляцією повітря навколо саджанця, правильний полив і сонячна позиція є прекрасною профілактикою хвороб.

Підвищує імунітет рослини та стійкість до несприятливих умов мікориза (симбіотична грибкова вакцина), яку вводять у ґрунт поблизу коріння.

Шкідники сосни

Зі шкідників можна відзначити жуків-короїдів, пильщиків, які пошкоджують і послаблюють рослину, роблять її сприйнятливою до хвороб.

Жовтувато-коричневі голки є ранньою ознакою зараження пильщиками. Пізніше голки опадають. Знищують короїдів і пильщиків за допомогою піретроїдних препаратів.

Не менш небезпечні гусениці метелики шовкопряда, личинки бражника соснового. Нерідко уражається соснове дерево бурими попелицями, щитівкою і сосновим хермесом.

Попелиці на соснових голках

Точки, які виглядають як маленькі бризки білої фарби на голках, є зимовим укриттям соснової щитівки.

Позбутися від шкідників можна за допомогою інсектицидів (Актара, Каліпсо та ін).

Чому жовтіє сосна на ділянці

Періодично старі внутрішні голки жовтіють і опадають, а на їх місці з’являються нові – це природний цикл розвитку хвої. Але іноді через хвороби або помилки в догляді за сосною можна помітити пожовтіння, не пов’язане з природним зростанням дерева.

Тривала посуха, надмірна вологість і погана водопроникність ґрунту є додатковими факторами стресу, які можуть сприяти пожовтінню голок. Причиною також може бути відсутність сонячного світла – якщо на пагони сонце не потрапляє, то це призводить до пожовтіння та опадання хвої.

Зимове пожовтіння сосни відбувається коли коріння рослини не може увібрати достатньо води з ґрунту, через що голки починають втрачати більше вологи з хвої.

Якщо у сосни восени жовтіє і опадає хвоя, то, скоріше за все, причиною проблеми є шкідники та хвороби, які поступово за сезон привели до відмирання хвої. Провокаційним фактором часто є дощове і сире літо.

Чому у сосни нижні гілки відмирають? Брак вологи може призвести до загибелі листя, особливо вздовж найстаріших гілок, а також засихання старих нижніх пагонів. Мертві нижні гілки на соснових деревах іноді є симптомами грибкового захворювання диплодіозу на пізніх стадіях.

Декоративна сосна для саду

Сосна в ландшафтному дизайні отримала велике поширення завдяки невибагливості та різноманітності декоративних форм, які дозволяють гармонійно вписати вічнозелену красуню в композиції будь-яких садів. Пізньої осені, взимку і ранньою весною соснові дерева стають найважливішим елементом будь-якого пейзажу.

Карликові сорти використовують для прикраси рокарію, альпінарію, в групових посадках з декоративними чагарниками і яскравими сезонними квітами.

Середньорослі культивари добре підходять для створення плавного візуального переходу від ґрунтопокривних площин до високих чагарників і дерев саду. Чудові вони у композиції з вересами, гортензіями, азаліями та рододендронами.

В змішаних посадках ефектно виглядають сосни в сусідстві з модриною, ялицею, кленом та ін. Цікаві хвойні й в різноярусних групах в комбінації з ялівцем, барбарисом, спіреєю і ґрунтопокривними багаторічниками.

Високорослі красуні служать акцентом будь-якого пейзажу. Існують сорти, які ідеально підходять для посадки на схилах, наприклад, сосна «Пуміліо» в ландшафтному дизайні горбистої ділянки або сорт «Hillside Creeper».