Зміст:
Словник фразеологізмів
руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля. де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).
руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля. де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гі́лка | гілки́ |
родовий | гі́лки | гіло́к |
давальний | гі́лці | гілка́м |
знахідний | гі́лку | гілки́ |
орудний | гі́лкою | гілка́ми |
місцевий | на/у гі́лці | на/у гілка́х |
кличний | гі́лко* | гілки́* |
Словник синонімів
Словник фразеологізмів
руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля. де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).
руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля. де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).
Як називається суха гілка
Всі словники 199 760
Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Знаки етнокультури Жайворонка Жайворонок. Знаки української етнокультури
гілка
ГІ́ЛКА, и, ж. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав’янистої рослини. І не подумавши німало, Нап’явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Котл., І, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Л. Укр., І, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Янов., 1,1958,113); * У порівн.Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Н.-Лев., II, 1956, 263).
Гілка, ки, ж.
2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457.
3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. Гілечка, гілочка.
гі́лка = ві́тка = ві́та (мн. ві́ти) —
1) відгалуження дерева, куща або трав’янистої рослини; якщо дерево в народній поезії постає як родина, то гілка — це дитина в цій родині: «Ломиш калиноньку, ломи її вітки, Любиш удівоньку, люби її дітки» або інший її член: «Калинова вітка, як рідная тітка»; гілки також символізують руки: «Ой на річці, на Дунаю, Там липонька потопає, Та поверх гілочка випливає, Вона дубочка прикликає: — Та подай, дубочку, хоч гілочку! — Та нехай тобі кленок дає!»; у Г. Сковороди: «Буйні вітри повівають, Руки явору ламають»; зелена вітка — символ здоров’я, краси, свіжості («Хороша, як вітка»);
2) оли́вна гі́лка — гілка оливкового дерева як символ миру, згоди, злагоди.