Вовк і семеро козенят Українська народна казка

Вовк і семеро козенят

Жила коза і були в неї козенята. Зібралася вона одного разу по молоко. Покликала семеро своїх діток і наказала:

— Тільки мені двері відчиняйте, більше нікого не впускайте. Коли я прийду, то заспіваю: «Дівчатка і хлоп’ятка, мої козенятка, ваша матуся прийшла, молочка принесла».

А цю пісню підслухав вовк, який стояв під вікном. Захотів він козенят обдурити. Та голос у вовка був дуже грубий і коли він заспівав, козенята зрозуміли, що то не їхня мама і не впустили його.

Тоді вовк пішов до коваля і той викував йому нове горло. Але й це не допомогло — козенята не впустили вовка в дім, бо побачили його чорні лапи. Довелося вовку йти в пекарню, щоб пекар посипав йому лапи борошном. Почули козенята тонкий голос, побачили білі лапи і відчинили двері. Вовк увірвався і проковтнув їх усіх. Тільки найменше встигло заховатися. Наївся вовк, розлігся на зеленому лужку під деревом і заснув.

Незабаром прийшла коза і не знайшла своїх діток. Тільки найменше розповіло, що сталося. Забрала коза його і пішли до вовка. Та взяла ножиці і розрізала живіт сонному вовкові. Звідти вибігли козенята живі й здорові.

А на їхнє місце коза напхала каміння і зашила.

Прокинувся вовк і відчув таку спрагу, що побіг до криниці. Нахилився він, а каміння потягнуло вниз. Так вовк утопився.

Вовк і семеро козенят

До козиної до хати
З лісу стежечка веде.
В хаті маму ждуть козлята,
А коза із лісу йде.

Ясне сонечко заходить,
В небі місяць блискотить.
До воріт коза підходить,
У ворота стукотить:

— Відчиніться, відімкніться!
Ваша матінка прийшла,
Ваша матінка із лісу
Молочка вам принесла!

Відчиняють їй козлята,
З ними вірний пес Рябко.
І заходять всі до хати
Пити свіже молоко.

Якось сірий вовк підслухав,
Що коза пішла у ліс,
До воріт прибіг щодуху,
Під ворота сунув ніс.

“Зараз, — думає, — козляток
Проковтну одним ковтком!”
І почав він промовляти
Ніжним-ніжним голоском:

— Відчиняйте, козенята,
Я несу вам молока!
— Чуєм, чуєм, це не мати —
В неї пісня не така!

Тут один цапок сміливий
Нишком глянув через пліт,
Бачить — вовк страшний, жахливий
Причаївсь біля воріт.

Сірий вовк цапка не бачить,
Витягає гострий ніж
І гукає нетерпляче:
— Відчиняйте-но скоріш!

А козлята: — Ми не проти! —
Не злякались хижака!
Відімкнули враз ворота
Та як випустять Рябка!

Вовк, побачивши собаку,
Підібгав лякливо хвіст,
Відстрибнув — та з переляку
Як бебехнеться під міст!

Саме йде тут з лісу мати,
Молока малим несе.
А назустріч їй козлята
Та й розказують про все.

Почала коза радіти:
— Ну й Рябко наш молодець!
Ну й розумні в мене діти! —
Тут і казочці кінець.

Вовк і семеро козенят
Українська народна казка Полтавщини

Жила коза і були в неї козенята. Зібралася вона одного разу по молоко. Покликала семеро своїх діток і наказала:

— Тільки мені двері відчиняйте, більше нікого не впускайте. Коли я прийду, то заспіваю: «Дівчатка і хлоп’ятка, мої козенятка, ваша матуся прийшла, молочка принесла».

А цю пісню підслухав вовк, який стояв під вікном. Захотів він козенят обдурити. Та голос у вовка був дуже грубий і коли він заспівав, козенята зрозуміли, що то не їхня мама і не впустили його.

Тоді вовк пішов до коваля і той викував йому нове горло. Але й це не допомогло — козенята не впустили вовка в дім, бо побачили його чорні лапи. Довелося вовку йти в пекарню, щоб пекар посипав йому лапи борошном. Почули козенята тонкий голос, побачили білі лапи і відчинили двері. Вовк увірвався і проковтнув їх усіх. Тільки найменше встигло заховатися. Наївся вовк, розлігся на зеленому лужку під деревом і заснув.

Незабаром прийшла коза і не знайшла своїх діток. Тільки найменше розповіло, що сталося. Забрала коза його і пішли до вовка. Та взяла ножиці і розрізала живіт сонному вовкові. Звідти вибігли козенята живі й здорові.

А на їхнє місце коза напхала каміння і зашила.

Прокинувся вовк і відчув таку спрагу, що побіг до криниці. Нахилився він, а каміння потягнуло вниз. Так вовк утопився.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

254 (5012). Вовк і семеро козенят. СУС 123. Записала Притула Анастасія 2008 року. Притула Тетяна Валентинівна (1972). Полтавська область, Семенівський район, Степанівка

Вовк і семеро козенят
Українська народна казка Чернігівщини

Жила собі коза і було у неї семеро козенят. Зробила вона собі хату в лісі. Кожного дня ходила вона в ліс по їжу. Сама йде, а дітям приказує замкнути хату і нікому дверей не одкривати.

Прийде коза додому, постукає рогами у двері і заспіває:

Ой ви, діти, козенята!

Ваша мати пришла,

Козенята почують матір і одкриють двері. Мати їх погодує і йде в ліс, а козенята замкнуться і ждуть на матір.

Раз вовк почув, як коза співає. Тільки пішла вона в ліс, а вовк підбіг до хати і завив грубим голосом:

Ой ви, діти, козенята!

Ваша мати пришла,

А козенята й одказують:

— Чуємо, чуємо,—це не материн голос. Наша мати співає тоненьким голосом і приказує не так.

Не одкрили козенята вовкові. Постояв він, постукав та й пішов. Прийшла коза додому, похвалила дітей за те, що вовкові двері не одкрили.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

190 (4372). Вовк і семеро козенят. СУС 123. Записано 8 січня 2008 року. Ярмак Єфросинія Савківна (1924). Чернігівська область, Ніжинський район, Черняхівка

Related Post

Коли день равликаКоли день равлика

Зміст:1 “Молюск, що повернув мене до життя”. Як в Україні вирощують равликів‎1.1 Равлики, що дали поштовх до життя1.2 Невдача з першими равликами1.3 Як виглядає ферма1.4 ‎100% ручна робота‎1.5 Равлики для

Чи можна пити медичний спирт із водоюЧи можна пити медичний спирт із водою

Хоч медичний спирт використовують при створенні ліків, пити його в чистому, нерозбавленому вигляді не можна! Будь-який спирт від 70% сильно дратує слизову оболонку ротової порожнини, стравоходу та шлунково-кишкового тракту, а